6. Вища рада юстиції: склад і повноваження щодо суддівського корпусу

Відповідно до статті 131 Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів:

1) по три члени, призначені Верховною Радою України, Президентом України, з'їздом суддів України, з'їздом адвокатів України, з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;

2) два члени, призначені всеукраїнською конференцією працівників прокуратури;

3) Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України за посадою.

Вища рада юстиції здійснює свої повноваження щодо суддів та прокурорів. Вона має такі повноваження щодо суддівського корпусу:

1) вносить подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

2) приймає рішення стосовно порушення суддями вимог щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів.

Організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються статтею 131 Конституції України і Законом України «Про Вищу раду юстиції».

7. Кваліфікаційна атестація суддів. Кваліфікаційні класи суддів

Кваліфікаційна атестація проводиться кваліфікаційними комісіями і полягає в оцінці професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийнятті комісією рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу, рекомендації для зайняття посади судді, в тому числі у суді вищого рівня.

Кваліфікаційна атестація проводиться у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту.

Кваліфікаційний іспит – це атестування особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше. Кваліфікаційний іспит складають також особи, з часу звільнення яких з посади судді минуло більше п'яти років.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду. Закон України «Про Вищу раду юстиції» вимагає також підготовку кандидатом реферату з питань правознавства. Кваліфікаційний іспит складається з письмового завдання, співбесіди з кандидатом (із запитаннями до нього в усній формі). Хід складання кваліфікаційного іспиту протоколюється. Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.

Особи, які склали кваліфікаційний іспит, але не рекомендовані кандидатами у професійні судді за браком вакантних посад, враховуються кваліфікаційною комісією як кандидати на наступні вакантні посади протягом трьох років, якщо за цей час вони не відкличуть свою заяву.

Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту, може бути допущена до його складання повторно не раніш як через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно, може бути допущена до складання наступного кваліфікаційного іспиту не раніш як через два роки.

Кваліфікаційна співбесіда – це атестування судді, який претендує на обрання на посаду судді безстроково або на до суду вищого рівня, а також який претендує на присвоєння йому кваліфікаційного класу.

Кваліфікаційна співбесіда проводиться в усній формі щодо положень основних галузей права з одночасним дослідженням матеріалів, що стосуються фактичного здійснення суддею правосуддя і виконання ним посадових обов'язків.

Повторний (додатковий) іспит - це складання кваліфікаційного іспиту особою, яка за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів не рекомендується до обрання суддею безстроково. Повторний (додатковий) іспит може бути призначений Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за скаргою особи, яка не згодна з рішенням про відмову в рекомендації її на посаду судді.

Якщо суддя не склав повторний (додатковий) іспит, Вища кваліфікаційна комісія суддів України направляє до Вищої ради юстиції рекомендацію про його звільнення з посади судді.

Є шість кваліфікаційних класів суддів: п’ятий, четвертий, третій, другий, перший і вищий кваліфікаційні класи.

Кваліфікаційні класи присвоюються:

суддям Верховного Суду України - вищий і перший кваліфікаційні класи;

суддям вищих спеціалізованих судів - вищий, перший і другий кваліфікаційні класи;

суддям апеляційних судів - перший, другий і третій кваліфікаційні класи;

суддям місцевих судів - другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи.

Особи, вперше призначені на посаду судді, проходять кваліфікаційну атестацію не пізніше шести місяців з дня призначення.

Мінімальний строк перебування судді у кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, становить: у п'ятому і четвертому класах - три роки, у третьому і другому класах - п'ять років. Строк перебування судді у вищому і першому кваліфікаційних класах не обмежується.

За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігається присвоєний йому кваліфікаційний клас.

З урахуванням рівня кваліфікації судді допускається дострокове присвоєння чергового кваліфікаційного класу. З урахуванням досвіду роботи та професійного рівня судді допускається підвищення кваліфікаційного класу без додержання встановленої послідовності, але не більш як на два кваліфікаційні класи.

Відповідно виділяють три види кваліфікаційної атестації для присвоєння кваліфікаційного класу:

1) чергова - проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку перебування судді у присвоєному йому кваліфікаційному класі;

2) дострокова - може бути проведена не раніш як через два роки з дня останньої атестації судді;

3) позачергова - призначається безпосередньо при готовності кваліфікаційної комісії суддів розглянути відповідне звернення, але не пізніше двох місяців з дня його надходження.