- •Київський національний університет
- •Контроль знань
- •Шкала оцінювання
- •Тематичний план дисципліни
- •Плани лекцій Змістовий модуль 1. І. Формування і розвиток філософських уявлень
- •Тема 1. Вступ до філософії. Філософія у структурі культури
- •Тема 2. Антична філософія Греції та Риму
- •Тема 3. Середньовічна та ренесансна філософія
- •Тема 4. Філософія Нового часу
- •Тема 5. Філософія хіх-хх ст. Та сучасні філософські напрями
- •Змістовий модуль 2. Іі. Фундаментальні проблеми філософії
- •Тема 6. Проблема буття у філософії. Метафізика. Онтологія.
- •Тема 7. Філософія свідомості.
- •Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання
- •Тема 8. Проблема людини і суспільства
- •Семінарські заняття
- •Теми семінарських занять Змістовий модуль 1.
- •Тема 1. Виникнення філософії та найдавніші філософські системи
- •Тема 2. Антична філософія Греції та Риму
- •Тема 3. Філософія середньовіччя
- •Тема 4. Філософія епохи Відродження
- •Тема 5. Філософія Нового часу
- •Тема 6. Просвітницька філософія. Німецька класична філософія
- •Тема 7. Філософія хіх-хх ст.
- •Змістовний модуль 2.
- •Тема 8. Проблеми буття
- •Тема 9. Основні проблеми епістемології
- •Тема 10. Філософія свідомості
- •Тема 11. Філософська антропологія і соціальна філософія
- •Тема 12. Практична філософія: етико-аксіологічні питання.
- •Самостійна робота студентів
- •Список рекомендованих текстів
- •Питання до іспиту
Тема 4. Філософія Нового часу
Емпіризм та раціоналізм: загальні ідеї, осн. представники.
Ідея систематизації наук і проблема єдиного методу:
а) емпіричний метод Ф.Бекона, проблема індукції, ідоли розуму
б) раціоналістичний метод Декарта: метод універсального сумніву, принцип cogito, ergo sum; основні правила методу.
Ідея субстанції:
а) дуалістична онтологія Декарта: ідея Бога, матеріальна та духовна субстанції, проблема свідомості
б)тмонізм Спінози: субстанція, модуси і атрибути
в) плюралістична монадологія Лейбніца: монади, ідея множинності світів, принцип наперед встановленої гармонії.
Епістемологічні проблеми ф-ї НЧ:
а) проблема джерела, змісту та засобів пізнання: емпіристичний (відмінність між емпіризмом та сенсуалізмом, tabula rasa) та раціоналістичний варіанти (вроджені ідеї, інтелектуальна інтуїція)
б) проблема скептицизму: Берклі та Юм.
Філософія Просвітництва. Німецька класична філософія
Філософія Просвітництва. Основні просвітницькі ідеї: ідея розуму, соціальних свобод, прогресу і природи людини.
Філософія І.Канта:
а) „коперніканський переворот” у філософії, ідея трансценденталізму;
б) систематика чистого розуму, апріорні форми свідомості; антиномії чистого розуму і річ-у-собі;
в) категоричний імператив і засади кантіанської етики.
Філософія Й. Фіхте: ідея „Я” і Природи, проблема „речі-у-собі”.
Філософія Г.В.Ф. Гегеля: система абсолютного ідеалізму, діалектичний метод. Онтологія, логіка і теорія пізнання.
Питання та завдання для самоконтролю
Як емпіризм пов’язаний з індуктивною методологією?
Які перешкоди на шляху істинного пізнання природи виділяє Ф.Бекон?
Як Р.Декарт за допомогою методу універсального сумніву вирішує проблему пошуку фундаменту знання?
Чому „мислю, отже існую” є неспростовним твердженням?
Які онтологічні концепції субстанції виникають у філософії Нового часу?
У чому полягає, згідно Д.Юма, проблема індукції?
Що означає термін „просвітництво”? Як він пов’язаний з метафорою світла Р.Декарта?
Чим трансцендентальний ідеалізм І.Канта відрізняється від інших різновидів ідеалізму?
Поясніть поняття кантіанської філософії: „річ-у-собі”, „a priori” „a posteriori”, „антиномії чистого розуму”.
Що означає поняття „Я” у філософії Й.Фіхте?
Поясніть особливість діалектичного підходу до дійсності на прикладі філософської системи Гегеля.
Тема 5. Філософія хіх-хх ст. Та сучасні філософські напрями
Криза філософії на межі ХІХ і ХХ ст. Раціоналізм класичної філософії та бунт проти розуму у філософії кінця ХІХ ст.
Головні ідеї філософії життя: концепція волі Ф.Ніцше та А.Шопенгауера. Інтуїтивізм А.Бергсона.
Філософські ідеї фрейдизму та неофрейдизму.
Формування позитивістської парадигми.
Екзистенціальна філософія: Ідея свободи і відповідальності, проблема сенсу життя і природи людини (Ж.-П.Сартра і А.Камю).
Аналітична філософія як філософія мови.
Сучасна континентальна філософія: Феноменологія, герменевтика. Філософська антропологія. Структуралізм і постмодернізм.
Питання та завдання для самоконтролю
Чим обумовлена криза раціоналізму і класичної філософії?
Що об’єднує філософів під назвою „філософія життя”?
Поясніть поняття „позитивні науки”. Як позитивізм ставиться до філософії?
У чому полягає особливість аналітичного методу?
Опишіть екзистенціалістське ставлення до проблеми свободи і відповідальності.
У чому полягає відмінність між різними гілками екзистенціалізму?
Як феноменологія тлумачить проблему досвіду?
Які методи гуманітарних наук формуються на основі сучасних філософських напрямів?