- •Київ – 2014 Зміст:
- •1.2.Формулювання основних теорем та наслідків.
- •Використовуючи рефлексивність конгруентності і властивість 1, дістаємо
- •1.4 Розв'язування діафантових рівнянь за допомогою теорії конгруенцій
- •1.5 Застосування конгруенцїй до встановлення ознак подільності.
- •1.6 Теорема Ферма
- •1.7 Як ділити не ділячи?
- •1.8 Порівняння з одним невідомим.
- •1.9 Властивості показників за модулем.
- •Список використаної літератури:
Використовуючи рефлексивність конгруентності і властивість 1, дістаємо
[а + b ≡ с (mod m) /\ – b ≡ – b (mod m)] => . [a ≡ c – b (mod m)].
5. До будь - якої частини конгруенції можна додати або відняти довільне ціле число, кратне модулю, тобто з конгруенції a ≡ b (mod m) випливає а + kт ≡ b (mod m) або a ≡ b + km (mod m).
Оскільки km ≡ 0 (mod m), то
[a ≡ b (mod m) /\ kт ≡ 0 (mod m)] => [a + kт ≡ b (mod m)],
або
[a ≡ b (mod m) /\ 0 ≡ km (mod m)] => [a ≡ b + km (mod m)],
що й треба було довести.
6. Конгруенції за одним модулем можна почленно перемножити.
Справді, [a1 ≡ b1 (mod m) /\ ... /\ ak ≡ bk(mod m) => [a1 = b1 + тt1 /\ ... /\ ak = bk + mtk] => [a1 а2 ... ak = b1b2 ... bk + mt] => [a1a2 ... ak ≡ b1b2 ...bk (mod m)], де записом тt позначено суму всіх доданків із спільним множником т в добутку (b1 + mt1) ... ∙ (bk + тtk). Властивість доведено.
Наслідок. Конгруенцію можна піднести до будь - якого натурального степеня п.
Справді, з властивості 6 при умові, а1 = а2 = ... = аk = а, b1 = b2 = … = bk = b випливає, що
аn ≡ bn (mod m).
7. Обидві частини конгруенції можна помножити на те саме ціле число, тобто при a ≡ b (mod m) і k цілому справедлива конгруенція ak ≡ bk (mod m).
Справді, на основі властивості 6 і рефлексивності конгруентності маємо [a ≡ b (mod m) /\ k ≡ k (mod m)] => [ak ≡ bk (mod m)].
8. Обидві частини конгруенції можна поділити на їх спільний дільник d, якщо він взаємно простий з модулем т. Справді, якщо d = (a, b), тобто a = a1d, b = b1d, то
[a ≡ b (mod m)] => [a = b + mt] => [a1d = b1d + mt] => [(а 1 – b1)d = mt].
Права частина рівності ділиться на т. Тому на т ділиться і ліва частина. Оскільки (m, d) = 1, то (a1 – b1) ділиться на m, тобто a1 – b1 = ms і а1 = b1 + ms. Отже, a1 ≡ b1 (mod m), що й треба було довести.
9. Якщо у виразі
f(a1, a2, ... , ak) = ∑ Aa1n1a2n2 ... aknk
всі коефіцієнти А і числа а1 а2, ..., ak замінити на конгруентні їм за модулем т коефіцієнти В і числа b1 b2, ..., bk відповідно, то новий вираз
g(b1, b2, ..., bk) = ∑ Bb1n1b2n2 ... bnnk
буде конгруентний за модулем m до заданого
f(a1, a2, ..., ak) ≡ g(b1b2, ..., bk) (mod m).
Справді, з конгруентності ai ≡ bi (mod m) при всіх i = 1, 2, ..., k випливає aini ≡ bini (mod m).
Враховуючи також, що A ≡ В (mod m), маємо за властивістю 6
Aa1n1a2n2 ... aknk ≡ Bb1n1b2n2 ... bknk (mod m)
і далі за 1, додаючи всі аналогічні конгруенції, дістанемо
∑ Аа1n1а2n2 ... aknk ≡ ∑Bb1n1b2n2 ... bknk (mod m),
або
f(a1, a2, ..., ak) ≡ g(b1, b2, ..., bk) (mod m)
що й треба було довести.
Наслідок 1. Якщо ai ≡ bi (mod m), i = 1, 2, ..., k, то
f(a1, a2, ..., ak) ≡ f(b1, b2, ..., bk) (mod m).
Це окремий випадок теореми і доведення не потребує.
Наслідок 2. Якшр в многочлені з цілими коефіцієнтами
f(x) = anxn + an–1xn–1 + ∙ ∙ ∙ + a1x + a0,( заданому на множині цілих чисел Z, всі коефіцієнти a, замінити коефіцієнтами bi конгруентними з аi за модулем т, то дістанемо многочлен
g(х) = bnхn + bn–1хn–1 + ∙ ∙ ∙ + b1x + b0,
конгруентний з многочленом f(х), тобто
Справді, , тобто f(x) ≡ g(х) (mod m).
Наслідок 3. Якщо х ≡ у (mod m), то для многочлена (1) справедлива конгруенція
f(х) ≡ f(y) (mod m).
Це безпосередньо випливає з наслідку 1.
Розглянемо деякі приклади застосування теорії конгруенціі.
2. Довести, що n3 + 3n2 + 2n ділиться на 6.
Розв'язання:
Якщо число ділиться на 6, то при діленні отримаємо остачі 0,1,2,3,4,5 і
тоді n ≡ 0(mod 6), …, n ≡ 5(mod 6).
Якщо n ≡ 0(mod 6), тог n3 + 3n2 + 2n ≡ 0(mod 6).
n ≡ 1(mod 6), то n3 + 3n2 + 2n ≡ 1 + 3 + 2(mod 6) і так далі.
Розв' ання рівнянь в цілих числах.
Розглянемо задачі, які зводяться до розв’язання рівнянь в цілих числах.
Приклад. Розв’язати рівняння в цілих числах
а) 7X–23Y = 131. Розв’язок:
Перевіримо умову d(7,23) = 1 і 131:1, то , задача на першому етапі зводиться до находження Y при якому , тоді 131 + 23Y 0(mod 7), тоді 131 –23(mod 7), 5 –2Y (mod 7) або –2–2Y(mod 7), тобто Y1(mod 7), отже Y = 7t + 1, а тепер на другому етапі 7X – 23(7t + 1) = 131,
7X = 154 + 23∙7t або X = 22 + 23t, де t – ціле число.
Відповідь: X = 22 + 23t, Y = 7t + 1, де t – ціле число.
б) 5X + 3Y = 14. Розв’язок: d(5,3) = 1 і 14:1; тоді 5X = 14–3Y, 3Y14(mod 5), 3Y4(mod 5), отже 3Y = 5t + 4, де t – ціле число. Тоді 5t + 40(mod 3), 2t–1(mod 3) або 2t2(mod 3), t = 3l + 1, де l – ціле число, но 5X = 13–3(5l + 3), то X = –3l + 1, де l – ціле число.
Відповідь:, де l – ціле число;
