8. У чому сильні і слабкі сторони спостереження як діагностичного методу?

Спостереження - метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, які відбуваються в соціальній реальності.

Для спостереження характерними

є систематичність, планомірність і цілеспрямованість.

Найважливішою його перевагою синхронність із досліджуваним явищем, процесом. Це дає змогу безпосередньо вивчати поведінку людей за конкретних умов у реальному часовому просторі ("саме те", "саме тут", "саме зараз"). Дослідник особисто спостерігає явище, котре вивчає (трудовий колектив, мікрогрупу, певну особу).

Сутнісні характеристики, що є перевагами спостереження – це те, що воно:

- наводить характеристику об'єкта спостереження: кількість осіб, які беруть участь у досліджуваній ситуації, соціально-демографічну структуру групи, особливості стосунків, розподіл у ній тощо;

- описує місце проведення спостереження, типову поведінку членів групи, а також відхилення в ній;

- визначає мету діяльності групи, а також співвідношення загальної мети з цілями учасників групи;

- описує соціально-психологічний клімат у групі, соціальну поведінку, мотиви та стимули діяльності її учасників;

- встановлює частоту і тривалість елементів досліджуваної ситуації, їхні повторюваність, унікальність, типовість, і на цій підставі формулює висновки щодо випадковості чи закономірності соціальної ситуації, що підлягає дослідженню.

об'єктивні та суб'єктивні недоліки.

До об'єктивних недоліків

обмеженість, локальність висновків про досліджувану соціальну ситуацію, що ускладнює узагальнення отриманих даних, поширення їх на великі масиви. неможливо повторно зареєструвати той самий соціальний об'єкт, оскільки на нього весь час упливають різноманітні соціальні чинники, які змінюють його, додають йому інших ознак.

суб'єктивних недоліків

зумовлена тісним зв'язком спостерігача з об'єктами спостереження, оскільки він спостерігає факти, події, явища та процеси, притаманні суспільству, до якого належить сам.. Певну роль відіграють емоційність, попередні установки спостерігача щодо досліджуваної ситуації. На результати спостереження впливають настрій, здоров'я спостерігача, інші ситуативні чинники, котрі дуже важко передбачити та взяти до уваги.

9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?

Наукове спостереження – це метод наук.пізнання, що здійснюється на основі ретельної попередньої підготовки. Має визначену мету, яка визначає час спостер. і відбір потрібних фактів.

ОЗНАКИ:

Відрізняється від звичайного спостереження постановкою проблеми, вибором ситуації для спостереження, визначенням психологічних якостей чи особливостей поведінки, які повинні бути об’єктом дослідження, розробленою системою фіксації і запису результатів, однозначністю розуміння іншими людьми отриманих даних.

ФОРМИ (за ступенем усвідомлюваності досліджуваним спостереження):

1) усвідомлюв. явне;

2) неусвідомл.внутрішнє;

3) неусвід.зовнішнє (є ризик втратити повноту інформ.)

Щоб запобігти недолікам спост. необхідно:

1) чітко дотримуватись вимог до проведення спостереження (планомірність, ціле спрям-ть, ств-ня умов, продум-ня шляхів фіксації результ-в); 2) експериментатор повинен відповідати вимогам (об’єктив-ть, неупередж-ть, непоблажлив-ть, не переносити якості і проблеми на досл-го).

Психолог повинен бути об’єктивним та незалежним при сприйманні, незалежним при описі явища, яке спостерігалось, судження мають бути незалежними (особливо якщо спостерігачів кілька).

На мою думку, теоретична підготовка полягає в компетентності психолога, володінні теоретичною базою, аналізі додаткових джерел щодо спостереження досліджуваної проблеми. Практична підготовка полягає в наявності практичних вмінь, навичок, досвіду, внутрішній готовності до проведення спостереження. Інструментальна підготовка полягає в забезпеченні засобами та інструментарієм дослідження для реєстрації та інтерпретації даних.