- •«Психодіагностика»
- •2. На які фази поділяється психодіагностичний процес? Обґрунтуйте поділ діагностичного процесу на основні об’єктивні та суб’єктивні компоненти.
- •3. Що таке валідизація методів психодіагностики? Які вам відомі види валідності? Яка їх сутність?
- •4. Яких правил (і чому) необхідно дотримуватись при графічному відображенні результатів дослідження? Види унаочнення результатів дослідження.
- •5. Що таке “кореляція”, “ коефіцієнт кореляції” та як його визначати? Що означає здійснювати кореляційний аналіз?
- •6. Дайте характеристику факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Що визначає обсяг вибірки?
- •7. Розкрийте основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі?
- •8. У чому сильні і слабкі сторони спостереження як діагностичного методу?
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?
- •10. Опишіть форми письмового опитування, розкрийте функції запитань.
- •11. Розкрийте форми експертного опитування та види експертних оцінок. Яка роль експертної оцінки?
- •1. Індивідуальні
- •12. Дайте характеристику типів вимірювальних шкал. Критерії шкали.
- •13. За допомогою яких конкретних методик можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини ? Опишіть їх.
- •14. Які вам відомі методики для вивчення рівнів самооцінки та рівня домагань? у чому їхня особливість?
- •16. Розкрийте сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження. Наведіть приклади.
- •17. Дайте загальну характеристику методів психодіагностики та їх класифікації. Яке місце ви відводите тестам у ряду психодіагностичних методів? Чому?
- •1. Класифікація методів за й. Шванцаре
- •2. Класифікація психодіагностичних методів за в.К. Гайде, в.П. Захаровим
- •3. Класифікація психодіагностичних методів за а.А. Бодалевим, в.В. Століним
- •18. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •19. Розкрийте шляхи формування експертних груп та процедуру експертної оцінки. Як забезпечити надійність процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
- •20. Розкрийте сутність понять “центральна тенденція”, “міра центральної тенденції”. Які вам відомі міри центральної тенденції? Що вони визначають? Наведіть приклади.
- •21. Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень? За якими критеріями проводиться групування первинних результатів?
- •22. Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?
- •24. У чому полягає проблема адаптації іноземних та іномовних методик? Що необхідно враховувати в процесі їх адаптації? Які проблеми і труднощі виникають при конструюванні психодіагностичних методик?
- •25. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •26. Методики вивчення інтелекту дітей та дорослих: історія їх розвитку та в чому особливості цих методик як шкал вимірювання?
- •27. Розкрийте зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, розкрийте їх сутність.
- •28. Обґрунтуйте мету використання наочного наведення показників психодіагностичних досліджень. Які функції воно виконує?
- •29. Розкрийте значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера та до умов проведення інтерв’ю.
- •30.Дайте характеристику методик для вивченні типів та видів пам’яті.
7. Розкрийте основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі?
Психодіагностика в галузях освіти спрямована
на стимулювання педагогічного процесу в цілому,
на підвищення фахового рівня вихователя, вчителя,
на визначення шляхів стимулювання,
профілактики чи корекції розвитку дитини;
на те, щоб розробляти теоретичні основи застосування методів аналізу індивідуального рівня та перебігу розвитку дітей дошкільного віку, школярів, підлітків, раннього юнацтва у відповідності з нормами і вимогами, які зафіксовані в програмах виховання й навчання відповідних вікових груп.
основні положення, які стосуються психолого-педагогічної діагностики:
1. Критеріями оцінки рівня і перебігу розвитку дітей є мета їх навчання, виховання і розвитку, що викладена у відповідних програмах, за якими працює вчитель, вихователь. Якщо дитина досягає того розвитку психіки і поведінки, які заплановані програмою, значить психічний рівень дитини відповідає тому, що передбачено
2. Психодіагностична діяльність вчителів і практичних психологів повинна орієнтуватись на педагогічний процес в цілому і бути складовою частиною виконання програми навчання, виховання і всебічного розвитку підростаючої особистості. Психолог спрямовує свою діяльність на виявлення слабких і сильних сторін психіки кожної дитини, визначення шляхів, методів, прийомів роботи з нею, на розкриття і розвиток всіх природних можливостей дитини, з метою привити їй необхідні знання, вмінні, навички для подальшого розвитку саморозвитку, самовдосконалення.
3. Основним завданням психодіагностичної діяльності практичного психолога і педагога має бути не звичайна констатація рівня розвитку психіки дитини, а отримання психологічної інформації про неї для того, щоб на основі її аналізу зробити висновки про необхідні педагогічні заходи, види роботи, які б стимулювали психічний розвиток дітей, формували б здібності, характер, волю, морально-ціннісну орієнтацію.
Всі проблеми, які охоплює ПД в системі освіти, можна об’єднати в такі 4 групи:
1) Діагностика в педагогічному процесі (це навчання, виховання і розвиток окремої дитини чи групи дітей). Вчитель повинен постійно планувати, здійснювати й оцінювати свою роботу з дітьми. Педагогу важливо володіти додатковою інформацією про передумови, перебіг та результати розвитку, навчання і виховання дітей
2. Діагностика індивідуальних особливостей розвитку і передумов учіння та їх оцінки. По завершенню певного етапу (місяць, чверть, півроку, рік) вчитель повинен проаналізувати рівень розвитку дітей за їхніми досягненнями, відзначаючи водночас і слабкі сторони розвитку й поведінки, щоб усе це врахувати в майбутньому, - на наступному етапі. Саме в цьому необхідна допомога практичного психолога. Він бере участь у складанні такої оцінки дитини чи групи дітей, в баченні рівня досягнень у психічному розвитку, визначення напрямку вправляючих дій
3. Діагностика різних форм відставання в розвитку та їх корекція. а) своєчасно виявити несприятливі внутрішні й зовнішні фактори розвитку; б) діагностування з метою прийняття рішення щодо тих дітей, у кого спостерігається тенденція до закріплення і посилення неадекватної поведінки.
4. Діагностичне порівняння ефективності педагогічного процесу. Практичний психолог повинен виробити стандартизовані способи порівняння результатів роботи педагогів в різних аспектах їх діяльності з дітьми.
Аспекти
1 аспект: визначення об’єкту вимірювання, чітке формулювання предмету, іншого наукового апарату, від чого залежить визначення батареї методів.
2 асп.: визначення методу вимірювання ( після визначення предмету – ЩО? необхідно дослідити, дослідник детально має визначитьсь ЯК? він це буде здійснювати)
3 асп.: аналіз методу, який застосовує психолог чи спеціаліст суміжник. Щоб розробити адекватні діагностичні методики, потрібна максимальна стандартизація умов проведення експерименту з дітьми.
4 асп.: аналіз умов розвитку. Кожен діагноз повинен розглядатися, наскільки це можливо,з позиції показника актуального рівня розвитку, показника індивідуальних відмінностей вікової групи; попереднього розвитку; майбутнього розвитку.
5 асп.: педагогічна відповідність. У висновках про аналізу педагогічної діяльності орієнтація повинна бути на особистість дитини.