
- •«Психодіагностика»
- •2. На які фази поділяється психодіагностичний процес? Обґрунтуйте поділ діагностичного процесу на основні об’єктивні та суб’єктивні компоненти.
- •3. Що таке валідизація методів психодіагностики? Які вам відомі види валідності? Яка їх сутність?
- •4. Яких правил (і чому) необхідно дотримуватись при графічному відображенні результатів дослідження? Види унаочнення результатів дослідження.
- •5. Що таке “кореляція”, “ коефіцієнт кореляції” та як його визначати? Що означає здійснювати кореляційний аналіз?
- •6. Дайте характеристику факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Що визначає обсяг вибірки?
- •7. Розкрийте основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі?
- •8. У чому сильні і слабкі сторони спостереження як діагностичного методу?
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?
- •10. Опишіть форми письмового опитування, розкрийте функції запитань.
- •11. Розкрийте форми експертного опитування та види експертних оцінок. Яка роль експертної оцінки?
- •1. Індивідуальні
- •12. Дайте характеристику типів вимірювальних шкал. Критерії шкали.
- •13. За допомогою яких конкретних методик можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини ? Опишіть їх.
- •14. Які вам відомі методики для вивчення рівнів самооцінки та рівня домагань? у чому їхня особливість?
- •16. Розкрийте сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження. Наведіть приклади.
- •17. Дайте загальну характеристику методів психодіагностики та їх класифікації. Яке місце ви відводите тестам у ряду психодіагностичних методів? Чому?
- •1. Класифікація методів за й. Шванцаре
- •2. Класифікація психодіагностичних методів за в.К. Гайде, в.П. Захаровим
- •3. Класифікація психодіагностичних методів за а.А. Бодалевим, в.В. Століним
- •18. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •19. Розкрийте шляхи формування експертних груп та процедуру експертної оцінки. Як забезпечити надійність процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
- •20. Розкрийте сутність понять “центральна тенденція”, “міра центральної тенденції”. Які вам відомі міри центральної тенденції? Що вони визначають? Наведіть приклади.
- •21. Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень? За якими критеріями проводиться групування первинних результатів?
- •22. Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?
- •24. У чому полягає проблема адаптації іноземних та іномовних методик? Що необхідно враховувати в процесі їх адаптації? Які проблеми і труднощі виникають при конструюванні психодіагностичних методик?
- •25. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •26. Методики вивчення інтелекту дітей та дорослих: історія їх розвитку та в чому особливості цих методик як шкал вимірювання?
- •27. Розкрийте зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, розкрийте їх сутність.
- •28. Обґрунтуйте мету використання наочного наведення показників психодіагностичних досліджень. Які функції воно виконує?
- •29. Розкрийте значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера та до умов проведення інтерв’ю.
- •30.Дайте характеристику методик для вивченні типів та видів пам’яті.
19. Розкрийте шляхи формування експертних груп та процедуру експертної оцінки. Як забезпечити надійність процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
Експертна оцінка - мотивоване експертне судження. Можливі індивідуальні, групові та колективні експертні оцінки. Індивідуальні оцінки можуть бути отримані за допомогою ранжирування, бальної та парної оцінок.
Формування експертної групи: Насамперед треба вирішити, фахівці якого профілю повинні і можуть бути експертами. Звичайно, в першу чергу це повинні бути найбільш кваліфіковані й досвідчені співробітники органів внутрішніх справ, а також працівники прокуратури, юстиції, адвокатури, доцільно включити фахівців інших профілів. До роботи експертами залучаються професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів, співробітники науково-дослідних інститутів.
Головне – добитися, щоб в нечисельній групі (5–10 експертів) були представлені найбільш кваліфіковані та досвідчені фахівці у відповідній галузі знання, які б мали здібності до аналітичної роботи, володіли високим рівнем загальної ерудиції та могли працювати експертами. Як правило, опитування експертів проводиться за допомогою спеціально розроблених для цього анкет, що мають декілька розділів, відповіді на них надалі можуть бути використані безпосередньо для оцінки його компетентності.
Метод експертних оцінок має логічно взаємопов'язані етапи:
Початковий етап (організація експертизи) включає: Визначення мети і завдання експертизи, постановку проблеми. Визначення міри відповідальності, прав і повноважень робочої групи експертів. Встановлення термінів проведення експертизи. Підбір експертів, формування експертних груп (при необхідності визначення їх компетентності)
Основний етап експертизи пов'язаний зі збором даних, проведенням дослідницької роботи та експертною оцінкою, аналізом наявного матеріалу. Технологія експертизи, використання сукупності методів і критеріїв оцінки залежать від характеру експертизи, галузь її застосування.
Завершальний етап експертизи - опитування експертів (індивідуальний чи груповий; особистий, очний або заочний; усний чи письмовий), оформлення документа (звіт, довідка, рецензія тощо), прийняття експертного висновку - основи для компетентного управлінського рішення.
20. Розкрийте сутність понять “центральна тенденція”, “міра центральної тенденції”. Які вам відомі міри центральної тенденції? Що вони визначають? Наведіть приклади.
Мірами центральної тенденції називають чисельні показники типових властивостей емпіричних даних.
Ці показники дають відповіді на питання про те, наприклад, "який середній рівень інтелекту студентів педагогічного університету?".
Існує порівняно невелика кількість таких показників-мір і в першу чергу: мода,
медіана,
середнє арифметичне.
Кожна конкретна МЦТ має свої особливості, що роблять її цінною для характеристики об'єкта дослідження в певних умовах.
Мода Мо - це значення, яке найчастіше трапляється серед емпіричних даних. Так, для ряду значень 2, 2, 3, 3, 3, 3, 4, 4, 4, 5, 5 мода дорівнює 3 (Мо = 3). мода може бути відсутня, наприклад, для даних 2, 2, 3, 3, 4, 4, 5, 5; якщо варіанти суміжні і мають однакову частоту, мода визначається як середнє значення сусідніх варіант.
Медіана Мсі - це значення, яке приходиться на середину упорядкованої послідовності емпіричних даних. Для непарної кількості даних медіана визначається середнім елементом Мй = х(п+1)/2. Наприклад, для 11 значень 4, 4, 4, 5, 5, 5, 5, 5, 6, 6, 7 медіана дорівнює 4 (Мсі = 5), тобто: Мй = х(п+1)/2 = х(11+1)/2 = х6 = 5 Якщо кількість значень даних є парною, то медіаною є середнє значення центральних сусідніх елементів: Мй = Х"/2 +2х"/2+1 . Наприклад, для 12 значень 3, 3, 3, 4, 4, 5, 6, 6, 6, 6, 7, 7 медіана Мй = (5+6)/2 = 5,5:
Середнє арифметичне X сукупності п значень дорівнює: X = х1 + х2 + - + хп .
Так, для вибірки (2, 2, 3, 3, 4, 5, 6, 7, 7, 8) середнє X дорівнюватиме: X = (2 + 2 + 3 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 7 + 8)/10 = 47/10 = 4,7.
Особливості мір центральної тенденції:
1.-мода вибірки обчислюється просто, її можна визначити "на око". Для дуже великих груп даних мода є досить стабільною мірою центру розподілу;
2.-медіана займає проміжне положення між модою і середнім з погляду її підрахунку. Ця міра особливо легко визначається у разі ранжированих даних;
3.-середнє арифметичне передбачає використовування всіх значень вибірки, причому всі вони впливають на значення цієї міри.