
- •«Психодіагностика»
- •2. На які фази поділяється психодіагностичний процес? Обґрунтуйте поділ діагностичного процесу на основні об’єктивні та суб’єктивні компоненти.
- •3. Що таке валідизація методів психодіагностики? Які вам відомі види валідності? Яка їх сутність?
- •4. Яких правил (і чому) необхідно дотримуватись при графічному відображенні результатів дослідження? Види унаочнення результатів дослідження.
- •5. Що таке “кореляція”, “ коефіцієнт кореляції” та як його визначати? Що означає здійснювати кореляційний аналіз?
- •6. Дайте характеристику факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Що визначає обсяг вибірки?
- •7. Розкрийте основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі?
- •8. У чому сильні і слабкі сторони спостереження як діагностичного методу?
- •9. У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?
- •10. Опишіть форми письмового опитування, розкрийте функції запитань.
- •11. Розкрийте форми експертного опитування та види експертних оцінок. Яка роль експертної оцінки?
- •1. Індивідуальні
- •12. Дайте характеристику типів вимірювальних шкал. Критерії шкали.
- •13. За допомогою яких конкретних методик можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини ? Опишіть їх.
- •14. Які вам відомі методики для вивчення рівнів самооцінки та рівня домагань? у чому їхня особливість?
- •16. Розкрийте сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження. Наведіть приклади.
- •17. Дайте загальну характеристику методів психодіагностики та їх класифікації. Яке місце ви відводите тестам у ряду психодіагностичних методів? Чому?
- •1. Класифікація методів за й. Шванцаре
- •2. Класифікація психодіагностичних методів за в.К. Гайде, в.П. Захаровим
- •3. Класифікація психодіагностичних методів за а.А. Бодалевим, в.В. Століним
- •18. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •19. Розкрийте шляхи формування експертних груп та процедуру експертної оцінки. Як забезпечити надійність процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
- •20. Розкрийте сутність понять “центральна тенденція”, “міра центральної тенденції”. Які вам відомі міри центральної тенденції? Що вони визначають? Наведіть приклади.
- •21. Яка послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень? За якими критеріями проводиться групування первинних результатів?
- •22. Які проблеми вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві?
- •24. У чому полягає проблема адаптації іноземних та іномовних методик? Що необхідно враховувати в процесі їх адаптації? Які проблеми і труднощі виникають при конструюванні психодіагностичних методик?
- •25. У чому недоліки самозвітів? Як їх враховувати в процесі проведення психодіагностичних досліджень ?
- •26. Методики вивчення інтелекту дітей та дорослих: історія їх розвитку та в чому особливості цих методик як шкал вимірювання?
- •27. Розкрийте зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, розкрийте їх сутність.
- •28. Обґрунтуйте мету використання наочного наведення показників психодіагностичних досліджень. Які функції воно виконує?
- •29. Розкрийте значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера та до умов проведення інтерв’ю.
- •30.Дайте характеристику методик для вивченні типів та видів пам’яті.
17. Дайте загальну характеристику методів психодіагностики та їх класифікації. Яке місце ви відводите тестам у ряду психодіагностичних методів? Чому?
1. Класифікація методів за й. Шванцаре
Й. Шванцара поєднує психодіагностичні методи в групи за наступними ознаками:
- за використовуваним матеріалом (вербальні, невербальні, маніпуляційні, тести "паперу й олівця" і т.д.);
- за кількістю одержуваних показників (прості і комплексні);
- тести з "правильним" рішенням і тести з можливістю різних відповідей;
- за психічною активністю випробуваних: інтроспективні (повідомлення випробуваного про особистий досвід, відносини): анкети, бесіда; екстроспективні (спостереження й оцінка різноманітних проявів); проективні. Випробуваний проектує неусвідомлювані властивості особистості (внутрішні конфлікти, приховані потяги та ін.) на малоструктуровані, багатозначні стимули; виконавчі. Випробуваний виробляє якусь дію (перцепційну, розумову, моторну), кількісний рівень і якісні особливості якої є показником інтелектуальних і особистісних рис.
2. Класифікація психодіагностичних методів за в.К. Гайде, в.П. Захаровим
- за якістю: стандартизовані, нестандартизовані;
- за призначенням: загальнодіагностичні (тести особистості за типом опитувальників Р. Кеттелла або Г. Айзенка, тести загального інтелекту); тести професійної придатності; тести спеціальних здібностей (технічних, музичних, тести для пілотів); тести досягнень;
- за матеріалом, яким оперує випробуваний: бланкові; предметні (кубики Кооса, "додавання фігур" з набору Векслера); апаратурні (пристрої для вивчення особливостей уваги і т.д.);
- за кількістю обстежуваних: індивідуальні і групові;
- за формою відповіді: усні і письмові;
- за провідною орієнтацією: тести на швидкість, тести потужності, змішані тести. У тестах потужності завдання важкі і час вирішення не обмежений; дослідника цікавить як успішність, так і спосіб вирішення завдання;
- за ступенем однорідності завдань: гомогенні і гетерогенні (відрізняються тим, що в гомогенних завдання схожі одне з одним і застосовуються для виміру цілком визначених особистісних і інтелектуальних властивостей; у гетерогенних тестах завдання різноманітні і застосовуються для оцінки різноманітних характеристик інтелекту);
- за комплексністю: ізольовані тести і тестові набори (батареї);
- за характером відповідей на завдання: тести із запропонованими відповідями, тести з вільними відповідями;
- за галуззю охоплення психічного: тести особистості й інтелектуальні тести;
- за характером розумових дій: вербальні, невербальні.
3. Класифікація психодіагностичних методів за а.А. Бодалевим, в.В. Століним
1) за характеристикою того методичного принципу, який покладено в основу даного прийому:
- об'єктивні тести (у яких є правильна відповідь, тобто правильне виконання завдання);
- стандартизовані самозвіти (тести-опитувальники, відкриті опитувальники);
- шкальні техніки (семантичний диференціал Ч. Осгуда), суб'єктивна класифікація;
- індивідуально-зорієнтовані техніки (ідеографічні) типу рольових репертуарних решіток; проективні техніки;
- діалогічні техніки (бесіди, інтерв'ю, діагностичні ігри);
2) по мірі втягнення в діагностичну процедуру самого психодіагноста і ступеня його впливу на результат психодіагностики: об'єктивні і діалогічні.
. В опитувальниках і проективних методиках правильних відповідей не існує.
За формою тести поділяються на:
1) Індивідуальні тести – 1 досліджуваний;
2) Групові тести – група Л;
3) Усні і письмові. Передбачають відкриті, альтернативні відповіді.
Бланки.4) Бланкові, предметні (кубики Кооса), апаратурні (рефлексометр), комп*ютерні – в залежності від застосовуваних у ході дослідження матеріалів чи приладів.
5) Вербальні і невербальні – за характером стимульного матеріалу. Вербальні – вислови, слава; психолінгвістика. Невербальні – картинки, графіки (матриці Равена). Для полегшення дослідження Л з вадами слуху, мовлення чи низьким рівнем освіти.
За змістом:1) Тести інтелекту;2)
Тести здібностей – загальних і спеціальних;
3)Тести особистості – оцінка емоційно-вольових компонентів псиз діяльності (мотиви, інтереси, емоції, відносини, особливості емо прояву у різних ситуаціях).
4) Тести досягнень – тести успішності.
1. Стандартизація умов і результатів. Тестові методики відносно незалежні від кваліфікації виконавця.
2. Оперативність та економічність. Тест складається з серії коротких завдань, на виконання кожного з яких потрібно півхвилини, а весь тест займає не більше години. Тестуванню одночасно піддається відразу група піддослідних.
3. Кількісний диференційований характер оцінки. Дробность шкали і стандартизованность тесту дозволяють розглядати його як «вимірювальний інструмент», що дає кількісну оцінку вимірюваним властивостями.
4. Оптимальна трудність. Професійно зроблений тест складається із завдань оптимальної труднощі. При цьому середній випробуваний набирає приблизно 50% з максимально можливої кількості балів.
5. Надійність. Будь грамотно побудований тест охоплює основні розділи навчальної тестованої галузі знань або прояви якогось вміння або здібності.
6. Справедливість. Її слід розуміти як захищеність від упередженості екзаменатора.
7. Можливість комп'ютеризації. Комп'ютеризація - це потужний інструмент забезпечення інформаційної безпеки (достовірності діагностики).