Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vse_voprosy_v_odnom_fayle_krome_s_10-22_i_72_i.doc
Скачиваний:
142
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
1.54 Mб
Скачать

Структура Цивільного кодексу

Побудований за пандектною системою Цивільний кодекс України складається з шести книг, розмежованих за сферою регулювання:

1. Книга перша. Загальні положення.

  • Розділ 1. Основні положення.

  • Розділ 2. Особи.

  • Розділ 3. Об'єкти цивільних прав.

  • Розділ 4. Правочини.Представництво.

  • Розділ 5. Строки та терміни. Позовна давність.

2. Книга друга. Особисті немайнові права фізичної особи.

3. Книга третя. Право власностіта іншіречові права.

  • Розділ 1. Право власності.

  • Розділ 2. Речові права на чуже майно.

4. Книга четверта. Право інтелектуальної власності

5. Книга п'ята. Зобов'язальне право.

  • Розділ 1. Загальні положення про зобов'язання

  • Розділ 2. Загальні положення про договір.

  • Розділ 3. Окремі види зобов'язань.

  • Підрозділ 1 Договірні зобов'язання (Глава 54 — 77)

  • Підрозділ 2 Недоговірні зобов'язання (Глава 78 — 83)

6. Книга шоста. Спадкове право.

Сфера регулювання

За своєю суттю та призначенням Цивільний кодекс є кодексом приватного права, тобто провідним актом у системізаконодавства, що регулює відносини у приватній сфері, його положення мають застосовуватися не тільки до традиційних «суто цивільних» відносин, а й до взаємин суб'єктів споріднених відносин. Так, до регулювання сімейних відносин, при використанні найманої праці, у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля норми ЦК застосовуються субсидіарно, тобто у випадках, якщо ці відносини не врегульовані іншими (спеціальними) актами законодавства.

15Судова практика та судові прецеденти як джерела

Судова практика— масивсудових рішень, що створюється в процесі діяльностісудовихорганів, перш за все судів вищих інстанцій. Залежно відправової системи, цей термін може позначати вториннеджерело права, пов'язане винятково з інтерпретаційно-правовою та правозастосовною судовою діяльністю (континентальна європейська традиція), або первинне джерело, що має характерсудового прецеденту(англійська традиція).

Роль судової практики у формуванні права України

Українаналежить до романо-германської правової сім'ї. Одним з дискусійних питань щодо судової практики є визначення її правового статусу, як окремогоджерела права.

Попри традиційні для радянської науки повне заперечення судової практики як джерела права чи твердження, що судова практика може бути джерелом права хіба що в тій частині, в якій вона відображена в роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду, сучаснаправова доктриназмінюється в цьому питанні.

Фактично, поступово судова практика визнається джерелом права в повному обсязі (рішення Конституційного Суду України, Верховного Суду України, інших судових інстанцій у конкретних справах). Це відображає реальне місце результатів суддівської діяльності серед джерел права.

Відповідна роль судової практики поступово визнається, оскільки законита іншінормативно — правові актирегулюють суспільні відносини в узагальненій, абстрактній формі. Застосовуючи закон, суд часто не знаходить правової норми для вирішення даної справи. Тому судам потрібно так витлумачити подібну діючу норму, щоб поширити її на даний випадок і покласти в основу свого рішення, це тлумачення застосовується в практиці іншими судами, отримуючи обов'язкову силу і стаючи судовим прецедентом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]