
- •4. Методологія цивільного права в учасних умовах
- •5. Принципи цивільного права
- •6. Функції цивільного права
- •7. Система сучасного цп
- •8. Співвідношення цивільного права з ін. Галузями права
- •9. Доктрина про джерела цив права
- •10. Система сучасного цивільного законодавства України
- •11 Поняття і форми систематиз цз Загальна частина цивільного права
- •12 Проблема гармонізації та уніфікаф цз Укр
- •13 Кодифікація цз
- •2.Концепція першої кодифікації цивільного законодавства в срср
- •3.Цивільний кодекс урср 1922
- •4.Цивільний кодекс урср 1963 р.
- •5.Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні
- •6.Створення нового Цивільного кодексу Україні
- •Структура Цивільного кодексу
- •Сфера регулювання
- •15Судова практика та судові прецеденти як джерела
- •Роль судової практики у формуванні права України
- •Прояви судової практики в України
- •16. Новий Цивільний кодекс України 2003 року: концепція, структура, проблеми реалізації.
- •17. Судова практика та судові прецеденти як джерела цивільного права України.
- •18. Звичай як нове джерело цивільного права України.
- •19. Акти цивільного законодавства і договір.
- •20. Загальна характеристика основних систем приватного права.
- •21. Проблема монізму і дуалізму в приватному праві.
- •22. Загальна характеристика Німецького цивільного уложення 1900
- •23. Загальна характеристика Німецького торгівельного уложення
- •24. Загальна характеристика Цивільного кодексу Нідерландів
- •25. Цивільне законодавство Великої Британії
- •26. Цивільне законодавство сша
- •27. Методологія сучасних цивільно-правових досліджень
- •28. Розвиток науки цивільного права в жовтневу добу
- •29. Розвиток науки цивільного права радянського періоду
- •30. Сучасний розвиток цивілістичної доктрини. Цивілістичні школи України
- •31. Наука цивільного права в кну
- •32. Поняття механізму правового регулювання
- •33. Норми права в механізмі цивільно-правового регулювання.
- •34. Поняття юридичного факту в науці цивільного права.
- •35. Система юридичних фактів в цивільному праві.
- •36. Правочини у новому цку 2003 р.
- •37. Умови дійсності правочину.
- •38. Недійсність правочину, підстави та правові наслідки.
- •39. Вчення про юридичні правовідносини
- •40. Субєкти цивільних правовідносин
- •41. Спірні моменти вчення про об'єкти цивільних правовідносин (
- •42. Зміст цивільного правовідношення.
- •43. Види цивільних правовідносин.
- •44. Примус в цивільному праві
- •45. Застосування цивільних законів за аналогією
- •46. Способи цивільно-правових норм
- •47 Особливості тлумачення односторонніх правочинів та договорів
- •48. Вчення про особисті немайнові права : історія та сучасність
- •49. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- •50. Класифікація особистих немайнових прав
- •51. Захист персональних даних
- •52. Загальна характеристика речових прав
- •53. Вчення про право власності
- •54. Субєкти права власності
- •57. Право власності юридичних осіб.
- •58. Право власності держави.
- •59. Довірча власність.
- •60. Захист права власності.
- •61. Речові права на чуже майно.
- •62. Обмеження права власності. Поняття номінального власника.
- •63. Загальна характеристика вчення про зобов'язання.
- •64. Поняття та правова природа зобов'язання в цивільному праві України.
- •65. Систематизація цивільно-правових зобовязань у науці цивільного права?
- •66. Договірні та недоговірні зобовязання
- •67.Множинність осіб у зобовязанні. Види множинності
- •68. Додаткові (акцесорні) зобвязання ?
- •69.Виконання зобовязань: поняття, стадіі, принципи
- •70. Характеристика суброгації в зобовязальному праві ?
- •71. Правова природа і місце корпоративних правовідносин
- •72. Корпоративні правовідносини як цивільно правові : проблемні питання
- •73.Проблеми субєктного складу коропоративних правовідносин
- •74. Місце спадкового права в цивільному права України
- •75. Форма і зміст заповіту. Обов’язкова частина у спадщині.
- •76. Спадкування за законом.
- •77. Поняття та ознаки сім’ї та шлюбу.
- •78. Фактичні шлюбні відносини в ск України.
- •79. Поняття та види правових режимів майна подружжя.
- •80. Теоретичні та практичні проблеми поділу майна подружжя.
- •81.Поняття та характеристика аліментних відносин. Особливості стягнення аліментів на дітей: теоретичні та практичні аспекти.
- •82. Договірне регулювання майнових відносин у сім’ї. Загальна характеристика договорів передбачених у ск України.
- •83. Правовий статус фізичної особи-підприємця
- •84. Поняття і ознаки юридичної особи і сучасному цивільному законодавстві і доктрині. Інститут юридичної особи в новому цку 2003 року.
- •2. Майнова самостійність юридичної особи припускає наявність у юридичної особи майна, що виділене і враховується окремо від майна засновників цієї юридичної особи та від майна інших власників.
- •3. Важливою ознакою юридичної особи є наявність у неї цивільної правоздатності і дієздатності (правосуб'єктності) або здатності брати участь у цивільному обігу від свого імені.
- •4. Результатом майнової відокремленості юридичної особи та її участі від свого імені у цивільному обігу є визнання за нею здатності відповідати за прийнятими на себе зобов'язаннями.
- •85. Підприємницькі товариства, їх види та правовий статус. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами і установами.
77. Поняття та ознаки сім’ї та шлюбу.
У статті З СК "Сім'я" немає традиційно сформульованої дефініції на зразок "сім'я - це...". Сутність сім'ї визначена у ній через три її ознаки, котрі випливають із розуміння сім'ї як союзу двох чи більше осіб, а саме
- спільне проживання
- спільний побут;
- взаємні (спільні) права та обов'язки.
На думку Я. М. Шевченко, у цій нормі збіглися випадкові обставини, тому під поняття сім'ї можуть підпасти й інші правові та соціальні явища, "в уявленні виникає щось на кшталт комунальної квартири". Ці слова слід сприймати як жарт, оскільки в комунальній квартирі спільний побут можна було спостерігати лише на кухні та в коридорі. А такі "соціальні явища", як тюремна камера, незалежно від строку покарання, не вважаються місцем проживання.
Була висловлена думка про те, що законодавче поняття сім'ї є "аморфним", оскільки в ньому визначено лише загальні критерії сім'ї, але не проведено межі між поняттями "сім'я" та "подружжя"5.
Однак проведення межі між шлюбом та сім'єю є не лише неможливим, а й позбавленим щонайменшого сенсу.
У Кодексі 1969 р. шлюбні та сімейні відносини були структурно відділені одні від одних (Розділ II мав назву - "Шлюб", а Розділ Ш - "Сім'я"), вживався навіть термін "шлюбно-сімейні відносини", хоча для цього не було достатніх підстав, адже подружжя - це також сім'я. Хибна структура цього Кодексу була предметом справедливої критики.
Ніхто не буде заперечувати, що чоловік та дружина - це подружжя і водночас - сім'я. У разі народження дитини - матимемо уже два взаємообумовлені зрізи сімейних відносин: між чоловіком та дружиною і між ними як батьками та дитиною. Чогось іншого - годі придумати.
Як зазначав Г. К. Матвєєв, кожне визначення предмета чи явища не може вичерпати усіх його ознак. Важливо виділити основні, найбільш типові його риси - такі типові риси сім'ї у ст. З СК визначені.
"Сім'я - це спільне життя". "Сім'я - це організована цілість",
У Хартії прав сім'ї зазначено, що сім'я - це щось більше ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. З СК, подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік не проживають спільно у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми або з інших поважних причин. А дитина вважається такою, що належить до сім'ї своїх батьків, і тоді, коли з ними не проживає.
Якщо мати та батько дитини проживають окремо, то чи можна вважати, що дитина, проживаючи, наприклад, з батьком, належить одночасно і до сім'ї матері? Ствердна відповідь на це запитання випливає із практики Європейського суду з прав людини: навіть якщо батьки не живуть разом, їх зв'язок з дитиною становить сімейне життя.
У частині 1 ст. 21 СК уперше дається законодавче визначення шлюбу: "Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану".
Професор Ю. С. Червоний не вважає його вичерпним і пропонує своє визначення: шлюб - "добровільний, спрямований на створення сім'ї союз рівноправних чоловіка і жінки, укладений з додержанням умов та форми, встановлених законом, який породжує взаємні права та обов'язки подружжя".
Можна, звичайно, сперечатися щодо того, якою має бути правова дефініція взагалі, вести дискусії щодо поняття шлюбу, але в ньому, як і в будь якому визначенні, не повинно бути зайвих епітетів.
Призначення законодавчої дефініції полягає, на мій погляд, у тому, щоб сконцентрувати увагу на визначальних ознаках певного явища. Видається, що у законодавчому визначенні шлюбу вони є і
лаконічно характеризуються такими словами: "союз", "сімейний", ''жінки та чоловіка", "зареєстрований".
Говорячи про правовий смисл поняття «шлюб», потрібно підкреслити ряд конкретних ознак.
Перше: шлюб — це союз жінки і чоловіка, який знаходиться під захистом держави. Це не договір, не угода, а союз.
Друге: шлюб — вільний моногамний союз. Вступ до шлюбу є добровільним і вільним, крім того, це одношлюбний союз, на відміну від юридичне оформлених полігамних шлюбів в країнах, де панує мусульманська релігія і допускається багатоженство.
Третє: шлюб — рівноправний союз жінки і чоловіка. Вступаючі до шлюбу користуються між собою рівними як в особистих, так і в майнових відносинах, правами.
Четверте: шлюб — це союз, що укладається у встановленій державою формі, тобто державні органи, які реєструють шлюбний союз, пред'являють до нього ряд вимог, про які буде сказано нижче.
П'яте: шлюб — в принципі, довічний союз, спрямований на утворення сім'ї, народження та виховання дітей, члени якого пов'язані взаємною моральною і матеріальною підтримкою.
Таким чином з вищеперерахованих ознак можливо дати таке визначення шлюбу.
Шлюб — це вільний, рівноправний і, в принципі, довічний союз жінки і чоловіка, який укладається у встановленому законом порядку, має метою створення сім'ї.
Характерними особливостями шлюбу є взаємна любов, моральна і матеріальна підтримка, спільне виховання дітей. Наше суспільство вимагає від своїх членів дотримуватися правил моралі в питаннях шлюбу та сім'ї.