77. Поняття та ознаки сім’ї та шлюбу.

У статті З СК "Сім'я" немає традиційно сформульованої дефініції на зразок "сім'я - це...". Сутність сім'ї визначена у ній через три її ознаки, котрі випливають із розуміння сім'ї як союзу двох чи більше осіб, а саме

- спільне проживання

- спільний побут;

- взаємні (спільні) права та обов'язки.

На думку Я. М. Шевченко, у цій нормі збіглися випадкові обставини, тому під поняття сім'ї можуть підпасти й інші правові та соціальні явища, "в уявленні виникає щось на кшталт комунальної квартири". Ці слова слід сприймати як жарт, оскільки в комунальній квартирі спільний побут можна було спостерігати лише на кухні та в коридорі. А такі "соціальні явища", як тюремна камера, незалежно від строку покарання, не вважаються місцем проживання.

Була висловлена думка про те, що законодавче поняття сім'ї є "аморфним", оскільки в ньому визначено лише загальні критерії сім'ї, але не проведено межі між поняттями "сім'я" та "подружжя"5.

Однак проведення межі між шлюбом та сім'єю є не лише неможливим, а й позбавленим щонайменшого сенсу.

У Кодексі 1969 р. шлюбні та сімейні відносини були структурно відділені одні від одних (Розділ II мав назву - "Шлюб", а Розділ Ш - "Сім'я"), вживався навіть термін "шлюбно-сімейні відносини", хоча для цього не було достатніх підстав, адже подружжя - це також сім'я. Хибна структура цього Кодексу була предметом справедливої критики.

Ніхто не буде заперечувати, що чоловік та дружина - це подружжя і водночас - сім'я. У разі народження дитини - матимемо уже два взаємообумовлені зрізи сімейних відносин: між чоловіком та дружиною і між ними як батьками та дитиною. Чогось іншого - годі придумати.

Як зазначав Г. К. Матвєєв, кожне визначення предмета чи явища не може вичерпати усіх його ознак. Важливо виділити основні, найбільш типові його риси - такі типові риси сім'ї у ст. З СК визначені.

"Сім'я - це спільне життя". "Сім'я - це організована цілість",

У Хартії прав сім'ї зазначено, що сім'я - це щось більше ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. З СК, подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік не проживають спільно у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми або з інших поважних причин. А дитина вважається такою, що належить до сім'ї своїх батьків, і тоді, коли з ними не проживає.

Якщо мати та батько дитини проживають окремо, то чи можна вважати, що дитина, проживаючи, наприклад, з батьком, належить одночасно і до сім'ї матері? Ствердна відповідь на це запитання випливає із практики Європейського суду з прав людини: навіть якщо батьки не живуть разом, їх зв'язок з дитиною становить сімейне життя.

У частині 1 ст. 21 СК уперше дається законодавче визначення шлюбу: "Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану".

Професор Ю. С. Червоний не вважає його вичерпним і пропонує своє визначення: шлюб - "добровільний, спрямований на створення сім'ї союз рівноправних чоловіка і жінки, укладений з додержанням умов та форми, встановлених законом, який породжує взаємні права та обов'язки подружжя".

Можна, звичайно, сперечатися щодо того, якою має бути правова дефініція взагалі, вести дискусії щодо поняття шлюбу, але в ньому, як і в будь якому визначенні, не повинно бути зайвих епітетів.

Призначення законодавчої дефініції полягає, на мій погляд, у тому, щоб сконцентрувати увагу на визначальних ознаках певного явища. Видається, що у законодавчому визначенні шлюбу вони є і

лаконічно характеризуються такими словами: "союз", "сімейний", ''жінки та чоловіка", "зареєстрований".

Говорячи про правовий смисл поняття «шлюб», потрібно підкреслити ряд конкретних ознак.

Перше: шлюб — це союз жінки і чоловіка, який знаходиться під захистом держави. Це не договір, не угода, а союз.

Друге: шлюб — вільний моногамний союз. Вступ до шлюбу є добровільним і вільним, крім того, це одношлюбний союз, на відміну від юридичне оформлених полігамних шлюбів в країнах, де панує мусульманська релігія і допускається багатоженство.

Третє: шлюб — рівноправний союз жінки і чоловіка. Вступаючі до шлюбу користуються між собою рівними як в особистих, так і в майнових відносинах, правами.

Четверте: шлюб — це союз, що укладається у встановленій державою формі, тобто державні органи, які реєструють шлюбний союз, пред'являють до нього ряд вимог, про які буде сказано нижче.

П'яте: шлюб — в принципі, довічний союз, спрямований на утворення сім'ї, народження та виховання дітей, члени якого пов'язані взаємною моральною і матеріальною підтримкою.

Таким чином з вищеперерахованих ознак можливо дати таке визначення шлюбу.

Шлюб — це вільний, рівноправний і, в принципі, довічний союз жінки і чоловіка, який укладається у встановленому законом порядку, має метою створення сім'ї.

Характерними особливостями шлюбу є взаємна любов, моральна і матеріальна підтримка, спільне виховання дітей. Наше суспільство вимагає від своїх членів дотримуватися правил моралі в питаннях шлюбу та сім'ї.