- •4. Методологія цивільного права в учасних умовах
- •5. Принципи цивільного права
- •6. Функції цивільного права
- •7. Система сучасного цп
- •8. Співвідношення цивільного права з ін. Галузями права
- •9. Доктрина про джерела цив права
- •10. Система сучасного цивільного законодавства України
- •11 Поняття і форми систематиз цз Загальна частина цивільного права
- •12 Проблема гармонізації та уніфікаф цз Укр
- •13 Кодифікація цз
- •2.Концепція першої кодифікації цивільного законодавства в срср
- •3.Цивільний кодекс урср 1922
- •4.Цивільний кодекс урср 1963 р.
- •5.Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні
- •6.Створення нового Цивільного кодексу Україні
- •Структура Цивільного кодексу
- •Сфера регулювання
- •15Судова практика та судові прецеденти як джерела
- •Роль судової практики у формуванні права України
- •Прояви судової практики в України
- •16. Новий Цивільний кодекс України 2003 року: концепція, структура, проблеми реалізації.
- •17. Судова практика та судові прецеденти як джерела цивільного права України.
- •18. Звичай як нове джерело цивільного права України.
- •19. Акти цивільного законодавства і договір.
- •20. Загальна характеристика основних систем приватного права.
- •21. Проблема монізму і дуалізму в приватному праві.
- •22. Загальна характеристика Німецького цивільного уложення 1900
- •23. Загальна характеристика Німецького торгівельного уложення
- •24. Загальна характеристика Цивільного кодексу Нідерландів
- •25. Цивільне законодавство Великої Британії
- •26. Цивільне законодавство сша
- •27. Методологія сучасних цивільно-правових досліджень
- •28. Розвиток науки цивільного права в жовтневу добу
- •29. Розвиток науки цивільного права радянського періоду
- •30. Сучасний розвиток цивілістичної доктрини. Цивілістичні школи України
- •31. Наука цивільного права в кну
- •32. Поняття механізму правового регулювання
- •33. Норми права в механізмі цивільно-правового регулювання.
- •34. Поняття юридичного факту в науці цивільного права.
- •35. Система юридичних фактів в цивільному праві.
- •36. Правочини у новому цку 2003 р.
- •37. Умови дійсності правочину.
- •38. Недійсність правочину, підстави та правові наслідки.
- •39. Вчення про юридичні правовідносини
- •40. Субєкти цивільних правовідносин
- •41. Спірні моменти вчення про об'єкти цивільних правовідносин (
- •42. Зміст цивільного правовідношення.
- •43. Види цивільних правовідносин.
- •44. Примус в цивільному праві
- •45. Застосування цивільних законів за аналогією
- •46. Способи цивільно-правових норм
- •47 Особливості тлумачення односторонніх правочинів та договорів
- •48. Вчення про особисті немайнові права : історія та сучасність
- •49. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- •50. Класифікація особистих немайнових прав
- •51. Захист персональних даних
- •52. Загальна характеристика речових прав
- •53. Вчення про право власності
- •54. Субєкти права власності
- •57. Право власності юридичних осіб.
- •58. Право власності держави.
- •59. Довірча власність.
- •60. Захист права власності.
- •61. Речові права на чуже майно.
- •62. Обмеження права власності. Поняття номінального власника.
- •63. Загальна характеристика вчення про зобов'язання.
- •64. Поняття та правова природа зобов'язання в цивільному праві України.
- •65. Систематизація цивільно-правових зобовязань у науці цивільного права?
- •66. Договірні та недоговірні зобовязання
- •67.Множинність осіб у зобовязанні. Види множинності
- •68. Додаткові (акцесорні) зобвязання ?
- •69.Виконання зобовязань: поняття, стадіі, принципи
- •70. Характеристика суброгації в зобовязальному праві ?
- •71. Правова природа і місце корпоративних правовідносин
- •72. Корпоративні правовідносини як цивільно правові : проблемні питання
- •73.Проблеми субєктного складу коропоративних правовідносин
- •74. Місце спадкового права в цивільному права України
- •75. Форма і зміст заповіту. Обов’язкова частина у спадщині.
- •76. Спадкування за законом.
- •77. Поняття та ознаки сім’ї та шлюбу.
- •78. Фактичні шлюбні відносини в ск України.
- •79. Поняття та види правових режимів майна подружжя.
- •80. Теоретичні та практичні проблеми поділу майна подружжя.
- •81.Поняття та характеристика аліментних відносин. Особливості стягнення аліментів на дітей: теоретичні та практичні аспекти.
- •82. Договірне регулювання майнових відносин у сім’ї. Загальна характеристика договорів передбачених у ск України.
- •83. Правовий статус фізичної особи-підприємця
- •84. Поняття і ознаки юридичної особи і сучасному цивільному законодавстві і доктрині. Інститут юридичної особи в новому цку 2003 року.
- •2. Майнова самостійність юридичної особи припускає наявність у юридичної особи майна, що виділене і враховується окремо від майна засновників цієї юридичної особи та від майна інших власників.
- •3. Важливою ознакою юридичної особи є наявність у неї цивільної правоздатності і дієздатності (правосуб'єктності) або здатності брати участь у цивільному обігу від свого імені.
- •4. Результатом майнової відокремленості юридичної особи та її участі від свого імені у цивільному обігу є визнання за нею здатності відповідати за прийнятими на себе зобов'язаннями.
- •85. Підприємницькі товариства, їх види та правовий статус. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами і установами.
12 Проблема гармонізації та уніфікаф цз Укр
13 Кодифікація цз
14 цку 2003 року
Початком становлення традиції цивільного права в Україні можна вважати створення у XVI ст. Статутів Великого Князівства Литовського, в яких намітилося, хоч і вельми приблизно, але все-таки досить виражено розподіл права на галузі, в межах яких почали конституюватися відповідніцивільно-правові та публічно-правові інститути.
Перший з статутом - «Старий», прийнятий у 1529 р. - був першим загальним кодексом Литовської держави, до складу якого входила тоді Україна.
Оскільки його норми були досить архаїчними, в 1566 р. був прийнятий «Волинський» статут, дія якого поширювалася на Волинь, Поділля і колишнє Київське князівство. Спеціальні його розділи регулювали правове становище шляхти, шлюбно-сімейні відносини, опіку, продаж, спадкування, земельні спори тощо
Третій статут, названий «Новим», був прийнятий в 1588 р. Він досить докладно регулював відносини власності на землю. Значна увагаприділялась договірному праву. На відміну від Давньоруської права, де була поширена усна формадоговорів, Третій статут, за загальне правило, встановлював вимога письмової форми цивільно-правових угод. У деяких випадках було потрібно складаннядоговорув суді у присутності свідків. Досить докладно були врегульовані окремівиди договорів: купівля-продаж, позика, майновий найм, застава тощо, а також відносини спадкування.
За своєю суттю Статути Великого Князівства Литовськогобули результатом використання і творчої переробки місцевого звичаєвого права, литовського, німецького, польського цивільного законодавства. При цьому були враховані методологія, принципи та ідеї римського права.
Значення статутів визначається не тільки їх змістом, але також тим, що вони вплинули на подальший розвитокзаконодавства в Україні, Московській державі і Російській імперії. Так, Старий статут був використаний при створенні Соборного уложення 1649 р. в Московському царстві, Третій статут (Новий) діяв у Київській, Подільській і Волинській губерніях аж до 1840 р.
Крім того, Статути були використані при складанні «Прав, за якими судиться малоросійський народ».
«Права, за якими судиться малоросійський народ» - це збірник норм права XVIII ст., Складений з метою регулювання відносин у Лівобережній Україні. Після приєднання її до Московської держави Березневими статтями на територію Гетьманщини дія московського законодавства не поширювалася - тут продовжували діяти норми «колишнього права», тобто звичаєве право, польсько-литовське законодавство іМагдебурзьке право.
Оскільки Росіяз міркувань використання додаткового чинника забезпечення централізації влади була зацікавленав уніфікації законодавства імперії, в 1728 р. була створена комісія для розробки законопроекту, який мав би регулювати відносини у Малоросії на єдиних, загальноімперських засадах.
До 1743 комісія підготувала законопроект, який називався «Права, за якими судиться малоросійський народ». Фактично це був перший Кодекс українського права. При його складанні були використані римські та німецькі правові джерела, Статути Великого Князівства Литовського, польське законодавство, Магдебурзьке і Хелмсько право, саксонське право, звичаєве право України і судова практика.
У «Правах» значне місце займають норми цивільного права, що становлять найбільшу за обсягом частину Кодексу. Зокрема, розділ 10 присвячений шлюбному праву, розділ 11 - інституту опіки, розділ 12 - спадкуванню зазаповітом, розділ 13 - спадкуванню на основі кровного споріднення, розділ 14 - речовому праву тощо, розділ 15 - договору найму і оренди нерухомості , розділ 16 - зобов'язального права (в тому числі, забезпечення зобов'язань), розділи 17-19 - земельним відносинам. Таким чином, з 30 розділів «Прав, за якими судиться малоросійський народ», десять були присвячені регулюванню цивільних відносин.
Проект не влаштував царський уряд своїми відмінностями від російського законодавства, і тому Кодекс так і не був прийнятий, хоча фактично застосовувався аж до формування єдиної імперської системи законодавства.
У XIX ст. була зроблена спроба створення ще одного українського кодексу, який називався «Збори прав малоросійських».
Якщо «Права, за якими судиться малоросійський народ» були першим загальним Кодексом України, то «Збори прав малоросійських" можна вважати першим українським Цивільним кодексом.
«Збори прав малоросійських», що складається з трьох частин, було побудоване за інституційною системою (з деякими відступами в регулюванні успадкування). Перша частина була присвячена визначенню правосуб'єктності учасників цивільних відносин, шлюбно-сімейним відносинам і опіці. Друга - включала норми зобов'язального права, третя - речові права, у тому числі спадкування.
Значну увагу було приділено договірним зобов'язанням. Зокрема, декларувалася свободадоговорів. Укладення угоди за наявності недоліків волі спричиняло його недійсність. Договір міг бути укладений особисто або через прокуратора (повіреного). Форма угоди могла бути як письмовою, так і усною. Однак для відчуження або застави маєтків була потрібна складна процедура.
Невиконання зобов'язань тяглодля боржника обов'язок компенсуватизбиткикредитору. За загальним правилом, відшкодуванню підлягали як прямі збитки, так і неодержані прибутки.
З окремих видів договорів найбільш детально регламентувалися купівля-продаж, позика, перепродаж, зберігання, доручення, найм.
Поряд із договірними зобов'язаннями регулювалися зобов'язання з деліктів, а також зобов'язання як би з деліктів (відповідальністьза нездійснення нагляду за неповнолітніми, психічно хворими тощо).
Нарівні з охарактеризованими вище законопроектних робіт на формування цивільного права України Х VII-ХІХ ст. впливало також російське законодавство. Зокрема, питань цивільного права був присвячений тому X Зводу Законів Російської імперії. Разом з тим, слід матина увазі, що Звід передбачав у деяких випадках спеціальне регулювання майнових відносин для Чернігівської та Полтавської губерній.
Протягом останнього півстоліття існуванняРосійської імперії велася активнароботазі створення Цивільного уложення, в якому передбачалося встановлення уніфікованих норм для всієї імперії. Однак до жовтня 1917 року законопроектніроботине були завершені, а після жовтневого перевороту в Росії втратили сенс, хоча їхніматеріалиі були використані в рамках першої кодифікації цивільного законодавства в СРСР. Надаліцивільне правов України продовжувало розвиватися в рамках радянського цивільного права, найбільшхарактерноюрисою доктрини якого була відмова від визнання поділу права на приватне і публічне, а потім і відмова від категорії приватного права взагалі.
Це відобразилося в концепції радянських цивільних кодексів.