34. Поняття юридичного факту в науці цивільного права.

Створено теорію «юридичних фактів» - Алєсеєв: юрuдuчнi фактu – конкретні життєві обставини, з якими пов'язане виникнення, змiна, припинення прав i обов'язкiв (правовий результат).

Правовий результат може обумовлюватися настанням кiлькох юридичних фактiв. В таких системах мaє мiсце юридичний склад.

Алексєєв, Ісаков ще називають фактичним складом юридичний склад.

Простuй юрuдuчнuй склад мaє мiсце, коли наявний збiг юридичних наслiдкiв у будь-якiй послiдовностi.

Складнuй юрuдuчнuй склад - важлива певна послiдовнiсть.

lз юридичних фактiв виникають правовiдносини (Красавчиков):

1) юридичнi факти становлять лише фактичну основу динамiки цивільних правовiдносин, але така динамiка обумовлюється нормативними (норми права) та правосуб'€ктними (обсяг прав i обов/язкiв) умовами;

2) сукупнiсть юридичних фактiв, якi необхiднi для настання певних правових наслідків може виступати у простiй та складнiй формi;

3) юридичнi факти слiд класифiкувати не лише за вольовою ознакою (Caвіньї, Шершеневич), але й за iншими ознаками - юридичнi наслiдки, якi можуть бути спричиненi юридичними фактами.

Юридичні факти у цивільному праві — це обставини, наявність яких спричиняє встановлення, зміну, припинення або інші трансформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин). Від юридичних фактів відрізняють так звані юридичні умови -обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки (С.Б. Ісаков). Наприклад, підставою цивільно-правової відповідальності є правопорушення. Але для її застосування, за загальним правилом, необхідна наявність таких умов, як протиправність дій, наявність шкоди, вина порушника, причинний зв'язок між протиправними діями І шкодою, що настала. Для настання юридичних наслідків достатньо наявності одного юридичного факту.

Харитонов: Юридичні факти у цивільному праві — це обставини, наявність яких тягне встановлення, зміну, припинення або інші трансформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин).

Ісаков: Від юридичних фактів відрізняють так звані "юридичні умови" — обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки.

Однак у реальній дійсності частіше маємо справу з комплексом фактів, серед яких розрізняють:

1) групу юридичних фактів (декілька фактичних обставин, кожна з яких викликає або може викликати один і той же наслідок);

2) юридичну (фактичну) сукупність (система юридичних фактів, пов'язаних між собою таким чином, що правові наслідки настають лише за наявності усіх елементів цієї сукупності).

Юридична (фактична) сукупність містить взаємопов'язані елементи, які окремо можуть взагалі не мати правового значення або породжувати не ті наслідки, настання яких бажали суб'єкти права.

35. Система юридичних фактів в цивільному праві.

Акти цивільного законодавства України не містять будь-якої чіткої класифікації юридичних фактів за тими чи Іншими ознаками.

Красавчикова О.А:

1. За юридичними наслідками:

1.1. факти правострорюючи - це такі факти, з наявністю якого норми чинного права пов'язують виникнення цивільних правовідносин. Прикладом такого роду фактів може бути договір купівлі-продажу, на підставі якого у покупця виникає право власності на куплену річ (ч. 1 ст. 655 ЦКУ), будівництво будинку забудовником, створення творів літератури, мистецтва і т.д. Зазначені юридичні факти є специфічно правостворюючими у зв'язку з тим, що відповідне суб'єктивне право на певний (новостворений) об'єкт виникає вперше.

1.2. факти правозмінюючи - це такі факти, з наявністю яких норми чинного права пов'язують зміну цивільних правовідносин. В якості ілюстрації даного виду юридичних фактів можна назвати уступку права вимоги або переведення боргу, в результаті яких відбувається зміна осіб в зобов'язальних правовідносинах (у першому випадку зміна уповноваженої, а в другому - зміна зобов'язаної особи).

Зміни у правовідносинах можуть стосуватися не тільки суб'єктного складу, а й самого юридичного змісту відповідного правовідношення.

1.3. факти правоприпиняючи - це такі факти, з наявністю яких норми чинного права пов'язує припинення цивільних правовідносин. Припинення цивільних правовідносин може бути викликане різними за своїм характером обставинами. Сюди, наприклад, відносяться загибель об'єкта права власності (в цьому випадку припиняється і саме право власності), виконання боржником свого обов'язку (тут припиняється відповідне зобов'язальне правовідношення між кредитором і боржником), смерть одного з учасників правовідносин (наприклад, художник зобов'язався написати картину, але, не встигнувши цього зробити, помер: його обов'язок не переходить до спадкоємців, зобов'язання припиняється) і інші.

2. За змістом:

2.1. юридичні події – це такі явища, розвиток яких не залежить від волі людини і вони поділяються на:

2.1.1. абсолютні події - це такі явища, які як у своєму виникненні, так і в подальшому розвитку не мають безпосереднього зв'язку з вольовою діяльністю людини. Сюди відносяться факт закінчення строку, землетрус і ряд інших стихійних явищ.

2.1.2. відносні події - виникають в результаті дій людини, але розвиваються незалежно від цих дій і, може бути, навіть всупереч волі людини. Наприклад, пожежа, що виникла в результаті підпалу, смерть особи, що настала в результаті вбивства, і навіть народження людини.

Характеизуючи подію, Красавчиков О.А. наводить приклад: з фактом смерті закон пов'язує ряд правових наслідків, зокрема відкриття спадщини (що дає можливість спадкоємцям стати правонаступниками спадкодавця), припинення шлюбних правовідносин між подружжям і т. д.

2.2. юридичні дії - це вольові дії громадянина або організації, з якими (діями) закон пов'язує певні правові наслідки.

Внутрішня воля особи, що не одержала свого зовнішнього вираження в діях або вчинках, не підлягає оцінці з боку норм права і тому, природно, не є юридичним фактом, так само і мотив не є юридичним фактом.

2.2.1. правомірні дії - це такі дії, які відповідають вимогам закону, або у будь-якому разі не суперечать їм. Такими, наприклад, є різні цивільно-правові угоди, вчинені у відповідності з законом: купівля-продаж, міна, дарування, поставка, майновий найм і т. д. Правомірні дії поділяють на:

2.2.1.1. юридичні акти – це правомірні юридичні дії, спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Основними видом є договір, як правомірна дія громадянина або громадської організації, яка направлена на виникнення, зміну і припинення прав і обов’язків. Також в дану групу відносимо адміністративні акти (їх різновид планові акти), судові рішення.

2.2.1.2 юридичні вчинки - це правомірні юридичні дії, з якими закон пов'язує певні юридичні наслідки незалежно від того, чи була дана дія спрямована на ці наслідки чи ні.

2.2.2. неправомірні дії – під ними розуміються такі дії, якими порушуються приписи діючого права. Неправомірною є дія на спричинення шкоди, і спекулятивний обмін житловою площею, і антисоціальна угода (тобто угода, яка суперечить інтересам держави і суспільства), і т.д.

Однак норми цивільного права пов'язують настання юридичних наслідків і з бездіяльністю. Наприклад, невиконання підрядником обов'язки своєчасно приступити до виконання договору підряду породжує право замовника відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

Сергеєв А.П проводить таку класифікацію:

а) події й дії;

б) неправомірні й правомірні дії;

в) юридичні вчинки і юридичні акти;

г) адміністративні акти й угоди.

Тобто його класифікацію подібна до класифікації Красавчикова О.А, але не є такою широкою за змістом.

Мозолін В.П. визначає ще один вид юридичних фактів правовідновлюючи факти – це такі юридичні факти, з настанням яких закон пов'язує відновлення прав та обов'язків, втрачених раніше суб'єктом цивільних правовідносин. Наприклад, явка особи, визнаної безвісно відсутньою, призводить до відновлення деяких цивільних правовідносин. Особливістю цих юридичних фактів є те, що вони не породжують нового, а відновлюють раніше припинене правовідношення в межах його колишнього існування.

Також даний автор виділяє ще факти-стани. Це досить складна правова категорія, природа якої достатньо не з'ясована. Проте стан не є якимось особливим різновидом юридичних фактів поряд з подіями і діями. Ці юридичні факти характеризуються відносною стабільністю і тривалим періодом існування, протягом якого неодноразово, самостійно або разом з іншими юридичними фактами породжують цивільно-правові наслідки. Прикладами станів є: шлюб, спорідненість, непрацездатність і інші.

В одних випадках стан є подією, в інших - юридичною дією. У системі юридичних фактів стани виділяються за іншою ознакою, ніж поділ на події і дії. Стани є триваючими юридичними фактами. Це їхня перша особливість.

Друга особливість виявляється в тому, що стани можуть існувати у формі правовідносин і викликати певні юридичні наслідки. Наприклад, подружжя власників, які проживають в належному чоловіку (дружині) житловому приміщенні, мають право користуватися цим приміщенням на умовах, передбачених житловим законодавством. Основою виникнення цього права поряд з іншими юридичними фактами є факт-стан - шлюбне правовідношення. Дану позицію не підтримує Халфіна Р.О.

Кикоть Г.В. виділяє ще такий вид юридичних фактів, як правоперешкоджаючі факти, які гальмують розвиток фактичного складу, перешкоджають настанню певних наслідків. Між правостворюючими і правоперешкоджаю-чими фактами немає непрохідної межі.

Строки - такі юридичні факти, що можуть виступати тільки як елементи фактичного складу. Строк сам по собі, поза зв'язком з ситуацією, з іншими юридичними фактами, ніякого змісту не несе: він має значення лише як строк чого-небудь. Характерна риса строку - визначеність його початкового і кінцевого моментів. Початок перебігу строку залежить від встановлених в законі юридичних фактів (наприклад, моменту, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про порушення свого права). Кінець терміну визна-чається спливанням деякої кількості одиниць часу. Відрізок часу, що не має чітко фіксованих меж, не є строком і не може використовуватися як юридичний факт.

Юридичні факти до структури правовідносин не входять. Вони породжують правовідносини.

Система юридичних фактів – залежно від волі особи (дії і події); дії: правомірні і неправомірні (недійсні договори, їх укладення розглядається як цивільне правопорушення). Правомірні – вчинки і акти (залежно від спрямованості поведінки на настання юридичного результату). Юридичні акти – договори і односторонні.