32. Поняття механізму правового регулювання

- способи / форми і пр. засоби за допомогою яких норми права переходять у опосередковані правовідносини.

Алексеев запропонував виділити 4 елементи:

1. норми права

2.правовідносини

3. акти реалізації

4. акти застосування права

(ідея алексеева підтримли скакун і лазарев)

Норми права- закладена модель поведінки (щось абстрактне)

Правовідносини – визначають саме хто буде брати уч у відносинах, питання суб’єктів, об’єктів, змісту пр. і обов’язків?

Акти реалізації – фактична поведінка суб’єктів

Акти застосування права – відповідні владні розпорядження компетентних органів які гарантують і реалізують застосування права

В.Ф, яковлев виділв теж 4 елементи але ОКРЕМО юр факти

1. норми права

2. правовідносини

3. юр факти

4. заходи примусу

Алексеев характеризую механізми правовго регулювання зображає як «взяту в єдність всю сукупність юр засобів та допомога яких забезпечується пр. впливу на суспільні відносини»,

Зауважує що поняття охоплює 2 аспекти такого регулювання:

1. воно спрямоване на забезпечення за допомогою всієї сукупності правових засобів правового впливу на сусп. Відносини

2. характеризує внутр. Будову самого механізму а саме його окремі елементи (част) взяті у співвідношенні

комаров зазначає що пр. регулювання являє собою вплив права на суспільні відносини за доп системи спец юр засобів

каже що пр. регулювання є тривалим процесом, який передбачає кілька стадій на кожній з яких функціонують особол юр засоби які в сукупності становлять механізм правового регулювання

стадії:

норма права

правовідносини

акти реалізації прав і обов’язків

акти застосування права

алексеев поділяючи позицію горшеньова зауважує що термін «механізм» слід використовувати для характеристики сукупності засобів що забезпечують правовий вплив на суспільні відносини а сукупність організації форм пр. регулювання визначати терміном «структура»

сам алексеев зазначає що 3 стадіям процесу пр. регулювання є

1. регламентація сусп. Відносин які потребують пр. опосередкування

2. дію юр норм у результаті якої виникають чи змінюються правовідносини

3. реалізація суб’єктних юр пр. і обов’язків

відповідають 3 елементам його механізму

юр норми

правовідносини

акти реалізації суб’єктних юр пр. і обов’язків

ще розрізняють факультативні елементи:

нормативні юр акти

правосвідомість

пр. культура

33. Норми права в механізмі цивільно-правового регулювання.

Норма права – це встановлене і забезпечене державою правило поведінки, яке зафіксоване у відповідних джерелах і направлене на регулювання суспільних відносин.

Імперативні – це норми, що виражені у категоричних розпорядженнях держави стосовно конкретних дій, які не допускають ніяких відхилень у поведінці учасників. Визначають прямо право поведінки

Диспозитивні – це норми, що передбачають визначений Д варіант поведінки, але надають можливість сторонам самим визначити права і обов’язки у конкретному випадку. Вона дає правило поведінки, сторони самостійно регулюють між собою і домовитись по конкретному питанню.

Імперативні норми – стосовно форми договору (ст.657 ЦКУ), письмова форма і державна реєстрація. ст. 668 ЦКУ – ….. несе власник, якщо інше не передбачене договором або законом.

ст. 6 ЦКУ – ч. 3: сторони можуть відступити від приписів законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд. Але не можна відступити, якщо про це прямо передбачене законом (це формулювання відсутнє і це трапилося на етапі розробки).

Всі норми є диспозитивним, за загальним правилом (Михальнюк О.В.)

Кузнєцова Н.С. Норми:

* їх дозвільна спрямованість – дозволи, а не заборони (як виняток);

* диспозитивність (ст.6 була написана уже після написання всієї глави. ст.6 застосовується лише до договірних відносин.

За рахунок наявності імперативних норм має забезпечувати максимум правової визначеності.

Механізм цивільно-правового регулювання зумовлений особливістю норм.

Цивільне право – приватне право, але має також свої публічні фрагменти. Публічно-правові норми реалізуються в цивільному праві через заходи примусу, зокрема, виходячи з того, що вони використовуються судом.

Особливості реалізації цивільних прав та обов’язків

Особливості:

* заходи відповідності мають майновий характер;

* санкції встановлюються на користь потерпілої особи;

* хоча це заходи примусу, застосовуються вони виключно з ініціативи потерпілої сторони;

* хоча вони застосовуються публічним органом – судом, але встановлюватися вони можуть не лише законом, а й договором.

Отже, публічність дозволяє гарантувати публічно-правові права учасникам цивільного обороту.

Цивільне право більше тяжіє до диспозитивності, але механізм водночас, залишається механізмом правового регулювання і таким, що забезпечує реалізацію саме правових норм, має на меті встановлення адекватного порядку в приватноправовій сфері. Держава в цьому процесі правового регулювання відіграє мінімально потрібну роль (встановлює заходи примусу і забезпечує їх і т.д.).

Кузнєцова Н.С.: Безумовно, загальне співвідношення імперативних і диспозитивних норм має складатися на користь останніх і визначатися насамперед приватно-правовою природою відносин, що ними регулюються.