29. Розвиток науки цивільного права радянського періоду

Період розгорнутого соціалізму

Основні роботи:

1. Красавчиков О. А. Советская наука ражданського права (понятие, предмет, состав и система)

2. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права»

Основний матеріал

Згідно зі сказаним періодизація розвитку цивілістичної думки в СРСР має будуватися наступним чином:

1. Від перемоги революції до 1921 р., коли товарні відносини звелися до граничного мінімуму і широке поширення набула ідея прямого (безгрошового, бестоварного) розподілу, а тому потреба в цивільному праві зовсім заперечувалася.

2. З 1922 по 1928 р., коли масовидність стають приватнотоварних відносини, під кутом зору яких розглядаються та майнові відносини за участю державних господарських організацій, що не спиралися ще скільки-небудь широко на акти планування як на своє безпосереднє юридична підстава, а внаслідок цього преобладающе місце в науці займала мінова концепція.

3. З 1929 по 1937 р., коли на перше місце висуваються планово-господарські відносини між соціалістичними організаціями та їх знаходиться під впливом плану діяльність з обслуговування населення при одночасному витіснення з обігу приватнотоварних відносин, що послужило грунтом для утвердження в науці концепції господарського права.

4. З 1938 по 1955 р., коли планово-господарські відносини досягають такого ступеня зрілості, що все більш виразно можна знайти поєднання в них планових і вартісних почав, що приводить до переосмислення ролі і призначення цивільного законодавства, до відмови від концепції господарського права і переходу науки на позиції вчення про єдиного цивільному праві соціалістичного суспільства.

5. З 1956 р. і в подальші роки, коли в пошуках оптимальних форм управління соціалістичним господарством проводиться перебудова цього управління, яка, при всій різноманітності окремих її видів, переслідує єдину мету - перетворити економічну зацікавленість виробничих колективів в один з вирішальних мотивів їх діяльності з виконання народногосподарського плану. Це обумовлює посилення ролі соціалістичних товарно-грошових відносин при правильному поєднанні планування з власним почином виконавців плану, але в той же час породжує ще більш тісне, ніж у попередні роки, органічне переплетення планових відносин з відносинами вартісними. У результаті, поряд із зміцненням теорії єдиного цивільного права, з'являються передумови, певна оцінка яких приводить в нових умовах до відродження в оновленому варіанті теорії господарського права

Другий етап розвитку цивілістичної науки — довоєнний (1917—1941 pp.). Він пов'язаний зі створенням соціалістичного права, в тому числі й цивільного. Слід зазначити, що в цей період з'являється перший ЦК УРСР (1922 p.). Популярною в цей період стає так звана "мінова концепція", згідно з якою цивільне право було визнано формою опосередкування приватновласницьких, товарних відносин. У цей же час було висунуто теорію "двосекторного права" (П. Стучка), за якою наявність приватного сектора зумовлює існування цивільного права, а наявність соціалістичного сектора — господарського права. Окрім цього, популярності набуває теорія "єдиного господарського права" (Е. Пашуканіс, Л. Гінзбург), згідно з якою всі відносини товарно-грошового обігу повинні регулюватись єдиним господарським правом. Однак із часом було доведено неспроможність такого підходу і його було відхилено. Його місце посіла класична цивілістична доктрина, яка базувалась на уніфікованому підході до розуміння цивільного права як галузі права. Передумовою такого розуміння стала широка дискусія про систему соціалістичного права. Вийшли фундаментальні наукові праці, окремі з яких зберігають свою актуальність і до сьогодні (М. Агарков, С. Асканзій, С. Братусь, A. Вєнєдіктов, С. Вільнянський, Д. Гєнкін, С. Ландкоф, І. Новіцький, В. Райхер, К. Флєйшиц).

Третій етап розвитку цивілістичної науки — післявоєнний (1945—1960 pp.). Характерною ознакою цього періоду є відродження заочної юридичної освіти, центр якої було сконцентровано у Всесоюзному юридичному заочному інституті (ВЮЗІ, тепер Московська державна юридична академія). Активно почали розвиватися Ленінградська (Ю. Толстой, О. Йофе) та Свердловська (С. Алексєєв, О. Красавчиков, Б. Черепахін, B. Яковлев) цивілістичні школи. Окрім цього, слід значити, що під науковим керівництвом видатних цивілістів зростала плеяда молодих науковців в сфері цивільного права, які в подальшому здобули неабияку відомість у наукових колах (В. Дозорцев, В. Лаптев, А. Маковський, О. Садіков, Я. Шевченко). У цей період знову відроджується концепція господарського права (В. Лаптев, В. Мамутов), яка зустріла шалений опір з боку більшості цивілістів (С. Братуся, О. Йофе, О. Красавчикова, В. Рахміловича, Р. Халфіної).

Четвертий етап розвитку цивілістичної науки — післякодифікаційний (1961—1990 pp.) — характеризується, насамперед, прийняттям Основ цивільного законодавства Союзу РСР та союзних республік (1961 p.), а також ЦК УРСР (1964 p.). Наслідками такої бурхливої правотворчості були написання цілої низки коментарів до згаданих нормативно-правових актів та випуск нової плеяди підручників. Поряд із класичними цивілістичними школами Москви (В. Грибанов, А. Кабалкін, С. Корнєв, В. Мозолін, П. Орловський, В. Рясєнцев, Р. Халфіна) та Ленінграду (М. Єгоров, О. Йофе, Ю. Толстой) до фундаментальних наукових досліджень в сфері цивільного права були долучені також і Білоруський університет (В. Чигир, Ф. Гавзе), Казахський університет (Ю. Басін, Б. Покровський, М. Масєвич), Київський університет (Г. Матвеев, С. Ландкоф), Саратовський юридичний інститут (В. Тархов, Ю. Калмиков), Харківський юридичний інститут (В. Маслов, А. Пушкін).

Розвиток науки цивільного права в період 1917-1955 років (1955 рік - дискусія про цивільне право, яку розпочав Венедиктов).

Після Жовтневої революції наука пристосовувалася до нових умов. Флейцинд, Генкен були представниками цього періоду. Після 11 світової війни ситуація в розвитку науки цивільного права стабілізувалася. Теоретичніпроблемицивільного права (про<р. КузнєцоваНаталіяСеменівна) - 2007-2008 рр. 3 1955 року пройшли загально радянські дискусії про місце, предмет метод цивільного права.

1951 рік - Новицький «Сделки. Исковая давность».

1947 рік - Братусь.

1955 рік - Матвеев «Вина в советском гражданском праве».

1955 рік - Иоффе «Ответственность В гражданском праве».

Новицкий «Солидарность интересов в гражданском праве».

Значною мірою радянська цивільно-правова доктрина в Україні виявилась у відмов івід визнання поділу права на приватне і публічне, а відтак — у відмовівід приватного права як такого.

Процес першої кодифікації був пов'язаний з розвитком правової думки. В цей час активно розвивається радянська правова доктрина.

На першому етапі підготовки нового Цивільного кодексу СРСР значну роль відіграла "міноваконцепція" Пашуканіс. З точки зору цієї концепції право - система правовідносин, які являли собою юридичну форму юридичнихвідносин і виникають без посередньо з останніх. Цивільне право в той час називалосягосподарським.

Не спостерігалася тенденція відділення господарського права відцивільного. Кодекс називався Цивільним, але право булогосподарським.

З 30-х років почався натиск на цивільне законодавство. Цьомуперіоду (НЕПу) передувала реанімація кооперативних засад. Мовай шла про об'єднанняпраці і управління. Хочапрацяще не відділяласявідкапіталу. Після НЕПу радянська політична ідея відступила. Далі настав період індустріалізації, а потім і капіталізації стали нищівним ударом по засадах приватноївласності. Ленін дуже критикував Цивільний кодекс. І не безпідставно, аджевінбувдужебуржуазним.

1931 рік - з'їзд марксистів-державників. Головним доповідачем виступає сам Пашуканіс, який критикує свої попередні позиції. Право - форма регулювання та закріпленнявиробничих та інших суспільних відносин класового суспільства. Спирається на апарат державної влади пануючого класу і відбиває інтереси цього класу. Правовівідносини виводяться не з товарного обігу, а безпосередньо з виробництва. На з'їзді були піддані критиці і погляди Стучки. Бувпокладений початок агресії на всіперспективні, прогресивніявища, які могли завадити ідеям радянської держави.

Цивільне право розглядається як система юридичнозакріпленихцивільнихвідносин.

Стучка пропонує теорію "двосекторного права". Вона полягає в тому, що в економіцірадянськогосуспільстваіснує два сектора - приватний і соціалістичний.

Відповдно існують і двігалузі права: цивільнеі адміністративно-господарське.

За Стучкою ці дві галузі права за своєю природою є соціалістичними, але роль цивільного права зменшується у зв'язку зі знищенням приватної власності.

1927-1931 роки - Стучка "Курс радянськогоцивільного права".

Пашуканіс пропонує теорію"єдиного господарського права".

1931 рік - у вступі до "Збірки матеріалів з господарського і адміністративного права" Вінсбург оспорює концепцію Стучки. Він вважає,що існує лише господарське право, в яке слідвключати як нормигосподарського права, так і норми цивільного права (власність, спадкове право та інші). Про цесвідчить і система інститутів: суб'єкти, правочини, право власності, позовнадавність.

1931-1935 роки - теорія "єдиного господарського прав" була панівною.

1938-1955 роки - у радянській правовій науці триває дискусія про систему радянського права.

1938 рік - перша нарада наукових працівників права. Впершепролунала теза, що право - це система норм. Визначається науковий підхід до дослідження системи права, її галузей. Вперше говорять про метод. Було поставлене завдання відмежування цивільного права від адміністративного. В ході цієї дискусії С.М. Братусь зробив спробу в сенсі поділу права згадати про поділ права на публічне і приватне.

1954-1955 роки - на сторінках журналу "Радянська держава і право" була розгорнута дискусія, присвячена саме цивільному праву. Її розпочав Венедиктов. Вінзапропонувавінститут "оперативного управління". Вінвизначив коло відносин, яківходять в предмет цивільного права, серед яких він визначив і особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими (не пов'язані з майновими він відкидав).

Венедиктов, Алексєєв активно використовуваликритерії предмета і метода правового регулювання.

1947 рік - Братусь "Юридические лица в советском гражданском праве".

Наслідки першої дискусії:

1) в колівідносин, якірегулює Цивільний кодекс включаються поряд з майновими особисті немайнові, пов'язані з майновими відносини;

2) майнові відносини завжди засновуються на законівартості, незалежновід того, чи вони пов'язані з виробництвом, чи з оборотом;

3) поряд з предметом правового регулювання розвиток отримав і метод.

5. Друга кодифікаціяцивільногозаконодавства СРСР, УРСР

В період підготовки до нової кодифікації була проведена Друга дискусія.

Виникає питання співвідношення цивільного права з трудовим, земельним, сімейним. Була визначена самостійність трудового, колгоспного, сімейного і земельного права.

Ставилося питання про співвідношення цивільного і господарського права. Кінець 50-х років - була заснована сучасна концепція господарського права.

1961 рік - "Основицивільного законодавства".

1963 рік – прийняті республіканські Цивільнікодекси.

В ці роки вдалося пристосувати цивільне право до потреб тоталітарної держави.

Цивільне право стало субстратом цивільного та адміністративно-господарського права. У кодекси була закладені основи підвищення ролі підзаконних нормативних актів.

Був зроблений важливий крок по "централізації" цивільногозаконодавства. Пріоритет надавався союзному законодавству по відношенню до законодавства союзних республік.