
- •4. Методологія цивільного права в учасних умовах
- •5. Принципи цивільного права
- •6. Функції цивільного права
- •7. Система сучасного цп
- •8. Співвідношення цивільного права з ін. Галузями права
- •9. Доктрина про джерела цив права
- •10. Система сучасного цивільного законодавства України
- •11 Поняття і форми систематиз цз Загальна частина цивільного права
- •12 Проблема гармонізації та уніфікаф цз Укр
- •13 Кодифікація цз
- •2.Концепція першої кодифікації цивільного законодавства в срср
- •3.Цивільний кодекс урср 1922
- •4.Цивільний кодекс урср 1963 р.
- •5.Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні
- •6.Створення нового Цивільного кодексу Україні
- •Структура Цивільного кодексу
- •Сфера регулювання
- •15Судова практика та судові прецеденти як джерела
- •Роль судової практики у формуванні права України
- •Прояви судової практики в України
- •16. Новий Цивільний кодекс України 2003 року: концепція, структура, проблеми реалізації.
- •17. Судова практика та судові прецеденти як джерела цивільного права України.
- •18. Звичай як нове джерело цивільного права України.
- •19. Акти цивільного законодавства і договір.
- •20. Загальна характеристика основних систем приватного права.
- •21. Проблема монізму і дуалізму в приватному праві.
- •22. Загальна характеристика Німецького цивільного уложення 1900
- •23. Загальна характеристика Німецького торгівельного уложення
- •24. Загальна характеристика Цивільного кодексу Нідерландів
- •25. Цивільне законодавство Великої Британії
- •26. Цивільне законодавство сша
- •27. Методологія сучасних цивільно-правових досліджень
- •28. Розвиток науки цивільного права в жовтневу добу
- •29. Розвиток науки цивільного права радянського періоду
- •30. Сучасний розвиток цивілістичної доктрини. Цивілістичні школи України
- •31. Наука цивільного права в кну
- •32. Поняття механізму правового регулювання
- •33. Норми права в механізмі цивільно-правового регулювання.
- •34. Поняття юридичного факту в науці цивільного права.
- •35. Система юридичних фактів в цивільному праві.
- •36. Правочини у новому цку 2003 р.
- •37. Умови дійсності правочину.
- •38. Недійсність правочину, підстави та правові наслідки.
- •39. Вчення про юридичні правовідносини
- •40. Субєкти цивільних правовідносин
- •41. Спірні моменти вчення про об'єкти цивільних правовідносин (
- •42. Зміст цивільного правовідношення.
- •43. Види цивільних правовідносин.
- •44. Примус в цивільному праві
- •45. Застосування цивільних законів за аналогією
- •46. Способи цивільно-правових норм
- •47 Особливості тлумачення односторонніх правочинів та договорів
- •48. Вчення про особисті немайнові права : історія та сучасність
- •49. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- •50. Класифікація особистих немайнових прав
- •51. Захист персональних даних
- •52. Загальна характеристика речових прав
- •53. Вчення про право власності
- •54. Субєкти права власності
- •57. Право власності юридичних осіб.
- •58. Право власності держави.
- •59. Довірча власність.
- •60. Захист права власності.
- •61. Речові права на чуже майно.
- •62. Обмеження права власності. Поняття номінального власника.
- •63. Загальна характеристика вчення про зобов'язання.
- •64. Поняття та правова природа зобов'язання в цивільному праві України.
- •65. Систематизація цивільно-правових зобовязань у науці цивільного права?
- •66. Договірні та недоговірні зобовязання
- •67.Множинність осіб у зобовязанні. Види множинності
- •68. Додаткові (акцесорні) зобвязання ?
- •69.Виконання зобовязань: поняття, стадіі, принципи
- •70. Характеристика суброгації в зобовязальному праві ?
- •71. Правова природа і місце корпоративних правовідносин
- •72. Корпоративні правовідносини як цивільно правові : проблемні питання
- •73.Проблеми субєктного складу коропоративних правовідносин
- •74. Місце спадкового права в цивільному права України
- •75. Форма і зміст заповіту. Обов’язкова частина у спадщині.
- •76. Спадкування за законом.
- •77. Поняття та ознаки сім’ї та шлюбу.
- •78. Фактичні шлюбні відносини в ск України.
- •79. Поняття та види правових режимів майна подружжя.
- •80. Теоретичні та практичні проблеми поділу майна подружжя.
- •81.Поняття та характеристика аліментних відносин. Особливості стягнення аліментів на дітей: теоретичні та практичні аспекти.
- •82. Договірне регулювання майнових відносин у сім’ї. Загальна характеристика договорів передбачених у ск України.
- •83. Правовий статус фізичної особи-підприємця
- •84. Поняття і ознаки юридичної особи і сучасному цивільному законодавстві і доктрині. Інститут юридичної особи в новому цку 2003 року.
- •2. Майнова самостійність юридичної особи припускає наявність у юридичної особи майна, що виділене і враховується окремо від майна засновників цієї юридичної особи та від майна інших власників.
- •3. Важливою ознакою юридичної особи є наявність у неї цивільної правоздатності і дієздатності (правосуб'єктності) або здатності брати участь у цивільному обігу від свого імені.
- •4. Результатом майнової відокремленості юридичної особи та її участі від свого імені у цивільному обігу є визнання за нею здатності відповідати за прийнятими на себе зобов'язаннями.
- •85. Підприємницькі товариства, їх види та правовий статус. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами і установами.
28. Розвиток науки цивільного права в жовтневу добу
Основні роботи:
1. Майданник Р.А. Українська цивілістика: дореволюційний і ражданско періоди. // Юридична України. – 2009. - №1. – 49 – 55 с. – С. 51
2. Мейер Д.И. Русское ражданском право
3. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. 1917 –
4. Шершеневич Г.Ф. Наука гражданского права в России– Казань, 1893
Основний матеріал
19 ст. Дореволюційний період. Особливості українські землі входили до складу російської імперії.
ПОКРОВСЬКИЙ ЙОСИП ОЛЕКСІЙОВИЧ – ДМИТРО ІВАНОВИЧ МЕЙЄР, КОНСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ ПОБЕДОНОСЦЕВ, ГАБРІЕЛЬ ФЕЛИКСОВИЧ ШЕРШЕНЕВИЧ.
ЙОСИП ОЛЕКСІЙОВИЧ ПОКРОВСЬКИЙ – стажувався в німечнинні і студіював там Римське право, ЗАГИСТИВ МАГІСТЕРСЬКУ роботу з теми: з римського права у нашому київському університеті. Потім до санкт – петербургу і там захистив докторську. Очолив кафедру історії римського права.
Й. Покровський закінчив Київський університет Св. Володимира і після захисту магістерської роботи був призначений виконуючим обов'язки екстраординарного професора у цьому ж університеті. В 1902 р. захистив у Петербурзькому університеті докторську дисертацію за монографією «Право и факт в римском праве. Часть II. Генезис преторского права» (К., 1902), в 1903 р. став завідувачем кафедри римського права. У 1910 р. був обраний деканом юридичного факультету.
Одна з головних праць Й. О. Покровського «Основньїе про-блемьі гражданского права» не втратила своєї актуальності і сьогодні.
Інші важливі праці Й. О. Покровського: «Лекции по истории римского права» (6 видань за 1897-1911 pp.), «Основньїе вопро-сьі владения в новом Германском уложении» (К., 1899); «Спра-ведливость, усмотрение судьи и судебная зтика. Дилеммьі совре-менного гражданского права в области договоров» (К., 1901); «Гражданский суд и закон. Проблема их взаимоотношения» (К., 1905); «Естественно-правовьіе течения в истории гражданского права» (СПб., 1909); «Абстрактний человек перед лицом гражданского права» (СПб., 1913); «Государство и человечество» (М., 1919)2.
ДМИТРО ІВАНОВИЧ МЕЙЄР – стажувався в Берлані, потім повернувся в Росію. Він за життя не написав жодної роботи, але його лекції були блискучі. Його студенти видали його лекції і видали Руское гражданское право. 1858-1859 вперше було опубліковано. 20ге вид 1862 а в 1873 до цього курсу приєднали нарис по вексельному праву. Роба Мейєра спрямована не на зак-ВО а на право.
Русское гражданское право. Лекции Мейера по гражданскому праву и очерк вексельного права были изданы после его смерти А. И. Вицыным (позже в издании участвовал А. Х. Гольмстен).
Степень магистра Мейер приобрел 18 мая 1846 года, за сочинение: "Опыт о праве казны, по действующему законодательству", которое, согласно условиям времени, было представлено в рукописи и, потому, не дошло до нас. Через два года, 18 марта 1848 года, Мейер удостаивается докторской степени за сочинение, вошедшее впоследствии в изданный им Сборник: "О древнем русском праве залога", по которому не трудно узнать ученика исторической школы. В этой диссертации автор отстаивает аналогию между древним русским залогом и римской fiducia. По получению степени доктора, Мейер 20 апреля того же года был избран и 26 мая утвержден экстраординарным профессором на кафедре гражданского права, и только 13 июля 1852 года сделался профессором ординарным.
Занимаясь специально разработкой русского торгового права, Мейер с целью изучения торговых обычаев центра нашей отпускной торговли отправился в Одессу (в 1850 г.); результатом явились и доселе не имеющие себе подобных в нашей литературе торгового права, "Юридические исследования относительно торгового быта Одессы",
З Мейера формально почалася наука цивільного права в Росії ("Гражданское право России").
1856 року – помер. "Фикции в гражданском праве" – підручник написаний дуже зрозумілою мовою.
Його учень, професор Віцин за студентськими конспектами видав цей підручник, відредагувавши їх. Жодного разу процесор Віцин не дозволив собі поряд з прізвищем Мейера поставити своє прізвище. Учні Мейера: Гамбаров, Гуляв, Шершеневич. 1855 рік – завідував кафедрою цивільного права.
КОНСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ ПОБЕДОНОСЦЕВ - був радником Олександра 3 . Курс цивільного права в 3 частинах. 1868 – 1-а чатсина – Вотчинние права, 2 – наследственние и зевещательная, 3-Договори и обязательства.
Юридические заметки и вопросі по наследственному и завещательном управу.
В 1859 году защитил магистерскую диссертацию «К реформе гражданского судопроизводства» и в 1860 году был избран профессором Императорского Московского университета по кафедре гражданского права, в 1862—1865 годах преподавал в нём.
В 1859–1865 годах Победоносцев получил приглашение преподавать в Московском университете курс «Гражданского судопроизводства».
ГАБРІЕЛЬ ФЕЛИКСОВИЧ ШЕРШЕНЕВИЧ – наодився в Херсонській губернії. Навчався в Росії і там захистив магістерську роботу н атему: СИСТЕМА ТОРГОВИХ ДІЙ : КРИТИКА ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ ТОРГОВОГО ПРАВА. 1891 – ЗАХИСТИВ ДОКТОРСЬКУ ДИСЕРТАЦІЮ: АВТОРСЬКЕ ПРАВО НА ЛІТЕРАТУРНІ ТВОРИ. Учебник Русского гражданского права, Курс торгового права в 2 томах. Після перевдення в 4 томах. Наука гражданского права в Росії 1893.
В 1885 году окончил юридический факультет Казанского университета.
Система торговых действий. Критика основных понятий торгового права (Казань, 1888, 317 с.)
Учебник торгового права (1899, 347 с; выдержал 7 изданий)
Курс торгового права (в 2 томах: 1888—1889; выдержал 3 издания; затем в 4 томах: тома 1 и 2 — СПб., 1908; т. 3 — СПб., 1909: т. 4 — М., 1912).
Учебник русского гражданского права (Казань, 1894; выдержал 11 изданий на протяжении 20 лет)
Общая теория права (в 4 томах: вып. 1 — М., 1910; вып. 2 — М., 1911; вып. 3 и 4 — М., 1912)
Общее учение о праве и государстве (М., 1908 и 1911 — два издания)
История философии права (1904—1905) Наука гражданского права в России (1893).
Теоретик права и государства Габриэль Феликсович Шершеневич (1863—1912) был профессором Казанского университета, а с 1906 по 1911 г. преподавал гражданское право в Московском университете. Ему принадлежит ряд крупных произведений: "История философии права" (1904—1905 гг.), "Наука гражданского права в России" (1893 г.), "Курс торгового права" (1899 г.), "Общая теория права" (1910—1912 гг.) в 4-х выпусках, "Общее учение о праве и государстве" (1911 г.) и др. Ряд работ Шершеневич посвятил конкретным проблемам теории права: "О применении норм права" (1893 г.), "Общее определение понятия о праве" (1896 г.), "О чувстве законности" (1897 г.) и др.
КУЗНЄЦОВА
Україна як самостійна держава не існувала. Частина була під пануванням Російської імперії, частина – під пануванням Австро-Угорщини, частина – під пануванням Польщі. До середини ХІХ століття власне науки цивільного права як галузі в Росії просто не існувало. Викладалося римське право. Істотний вплив на розвиток науки цивільного права мала судова реформа 1864 року. Після 1812 року повністю була змінена європейська традиція у російській правосвідомості. В якості орієнтира після Франції з’являється Німеччина.
У німецькі університети після закінчення російських університетів направлялися на стажування за державний кошт найкращі студенти з метою формування достойного викладацького корпусу. Першими за кордон поїхали Неволін, Мейер, Мітюков, Краєнфільд, Муромцев, Шершеневич. Особи, які направлялися на навчання за кордон обирали собі самостійно декілька спецкурсів. У Петербурзі кафедру цивільного права очолював Петражицький, у Москві – Соколовський, які проходили стажування в Берлінському університеті. Олександр Львович Маковський – очолює в Росії групу по розробці Цивільного кодексу. Написав вступну статтю до роботи Покровського Йосипа Олексійовича. Цікаво, що коли готували книжку не знайшлося жодної фотографії Покровського.