- •4. Методологія цивільного права в учасних умовах
- •5. Принципи цивільного права
- •6. Функції цивільного права
- •7. Система сучасного цп
- •8. Співвідношення цивільного права з ін. Галузями права
- •9. Доктрина про джерела цив права
- •10. Система сучасного цивільного законодавства України
- •11 Поняття і форми систематиз цз Загальна частина цивільного права
- •12 Проблема гармонізації та уніфікаф цз Укр
- •13 Кодифікація цз
- •2.Концепція першої кодифікації цивільного законодавства в срср
- •3.Цивільний кодекс урср 1922
- •4.Цивільний кодекс урср 1963 р.
- •5.Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні
- •6.Створення нового Цивільного кодексу Україні
- •Структура Цивільного кодексу
- •Сфера регулювання
- •15Судова практика та судові прецеденти як джерела
- •Роль судової практики у формуванні права України
- •Прояви судової практики в України
- •16. Новий Цивільний кодекс України 2003 року: концепція, структура, проблеми реалізації.
- •17. Судова практика та судові прецеденти як джерела цивільного права України.
- •18. Звичай як нове джерело цивільного права України.
- •19. Акти цивільного законодавства і договір.
- •20. Загальна характеристика основних систем приватного права.
- •21. Проблема монізму і дуалізму в приватному праві.
- •22. Загальна характеристика Німецького цивільного уложення 1900
- •23. Загальна характеристика Німецького торгівельного уложення
- •24. Загальна характеристика Цивільного кодексу Нідерландів
- •25. Цивільне законодавство Великої Британії
- •26. Цивільне законодавство сша
- •27. Методологія сучасних цивільно-правових досліджень
- •28. Розвиток науки цивільного права в жовтневу добу
- •29. Розвиток науки цивільного права радянського періоду
- •30. Сучасний розвиток цивілістичної доктрини. Цивілістичні школи України
- •31. Наука цивільного права в кну
- •32. Поняття механізму правового регулювання
- •33. Норми права в механізмі цивільно-правового регулювання.
- •34. Поняття юридичного факту в науці цивільного права.
- •35. Система юридичних фактів в цивільному праві.
- •36. Правочини у новому цку 2003 р.
- •37. Умови дійсності правочину.
- •38. Недійсність правочину, підстави та правові наслідки.
- •39. Вчення про юридичні правовідносини
- •40. Субєкти цивільних правовідносин
- •41. Спірні моменти вчення про об'єкти цивільних правовідносин (
- •42. Зміст цивільного правовідношення.
- •43. Види цивільних правовідносин.
- •44. Примус в цивільному праві
- •45. Застосування цивільних законів за аналогією
- •46. Способи цивільно-правових норм
- •47 Особливості тлумачення односторонніх правочинів та договорів
- •48. Вчення про особисті немайнові права : історія та сучасність
- •49. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- •50. Класифікація особистих немайнових прав
- •51. Захист персональних даних
- •52. Загальна характеристика речових прав
- •53. Вчення про право власності
- •54. Субєкти права власності
- •57. Право власності юридичних осіб.
- •58. Право власності держави.
- •59. Довірча власність.
- •60. Захист права власності.
- •61. Речові права на чуже майно.
- •62. Обмеження права власності. Поняття номінального власника.
- •63. Загальна характеристика вчення про зобов'язання.
- •64. Поняття та правова природа зобов'язання в цивільному праві України.
- •65. Систематизація цивільно-правових зобовязань у науці цивільного права?
- •66. Договірні та недоговірні зобовязання
- •67.Множинність осіб у зобовязанні. Види множинності
- •68. Додаткові (акцесорні) зобвязання ?
- •69.Виконання зобовязань: поняття, стадіі, принципи
- •70. Характеристика суброгації в зобовязальному праві ?
- •71. Правова природа і місце корпоративних правовідносин
- •72. Корпоративні правовідносини як цивільно правові : проблемні питання
- •73.Проблеми субєктного складу коропоративних правовідносин
- •74. Місце спадкового права в цивільному права України
- •75. Форма і зміст заповіту. Обов’язкова частина у спадщині.
- •76. Спадкування за законом.
- •77. Поняття та ознаки сім’ї та шлюбу.
- •78. Фактичні шлюбні відносини в ск України.
- •79. Поняття та види правових режимів майна подружжя.
- •80. Теоретичні та практичні проблеми поділу майна подружжя.
- •81.Поняття та характеристика аліментних відносин. Особливості стягнення аліментів на дітей: теоретичні та практичні аспекти.
- •82. Договірне регулювання майнових відносин у сім’ї. Загальна характеристика договорів передбачених у ск України.
- •83. Правовий статус фізичної особи-підприємця
- •84. Поняття і ознаки юридичної особи і сучасному цивільному законодавстві і доктрині. Інститут юридичної особи в новому цку 2003 року.
- •2. Майнова самостійність юридичної особи припускає наявність у юридичної особи майна, що виділене і враховується окремо від майна засновників цієї юридичної особи та від майна інших власників.
- •3. Важливою ознакою юридичної особи є наявність у неї цивільної правоздатності і дієздатності (правосуб'єктності) або здатності брати участь у цивільному обігу від свого імені.
- •4. Результатом майнової відокремленості юридичної особи та її участі від свого імені у цивільному обігу є визнання за нею здатності відповідати за прийнятими на себе зобов'язаннями.
- •85. Підприємницькі товариства, їх види та правовий статус. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами і установами.
21. Проблема монізму і дуалізму в приватному праві.
Основні роботи:
1. Оніщенко Н.М. Монізм у праві в контексті сучасного праворозуміння.
2. Первомайський О. До питання про джерела цивільного права
Основний матеріал
Отраднова: Монізм – приватні відносини регулюються єдиним окремим кодексом, єдині принципи, функції, способи.
Дуалізм – розмежування правового регулювання приватних відносин між різними кодексами ЦК і Торговими кодексами.
Дана проблема виникла недавно, за часів Римської Д: use civile – діяло спочатку лише воно, але з розвитком торгівлі use civile – перестало задовольняти потреби торговців.
use civile не було призначено для регулювання торгівлі; + воно було «важким» правом що проявлявся у великому формалізмі, уклад договорів, а це заважало торговельній діяльності. Тому почали базуватися окремі норми на основі права народів, так виникло торговельне право, яке теж було приватне. ЦЕ вважається ПЕРШИМ ЕТАПОМ ДУАЛІЗМУ ПРИВ. ПРАВА. Феномен дуалізму виник не з того, що виникли 2 кодекси, а зі зворотньої сторони, спочатку сформ. дуалістичні відносини, а потім кодекст.
Торговельні кодекси – 19 ст. – ДРУГИЙ ЕТАП ДУАЛІЗМУ. Вони дійсно були необхідні, вони не дублювали положень ЦК, а регулювали виключно торговельні відносини. Ці кодекси знаходилися в площині приватного права. Деякі країни відмовилися від торговельних кодексів., оск торговельні відносини є дуже динамічними, тому в основному питання регулювалися міжнародними НПА,
В Радянському праві, що повязувалося з господарством вважалися публічними. Під-кі, торговельні відносини припинили свою дію і вони перетворилися на господарські відносини, які будувалися на основі планової економіки. У звязку з цим зявилося нова галузь – ГП, яке не вважалося приватним:
1. управлінські, вертикальні відносини 2. горизонтальні відносини між субєктами господарювання
3. внутрішньо – господарські відносини – між структурним внутрішнім розподілом.
У радянські часи було актуальним питання розмежування ЦП і ГП. ГП рег. відносини за участю ю.о. ЦП – ф.о.
Тому, можна сказати, що в рад часи дуалізму приватного права не було.
Але з часом на етапі перебудови почали створюватися корпоративи, почалося приватизація – виникли ю.о приватного права. Почало розвиватися під-во, торгівля. Так у ГП почали зявлятися приватні інститути. І саме тут почали виникати питання дуалізму.
МИХАЛЬНЮК
Повязана з різними підходами регулювання цив та комерційного (торгового обороту).
Монізм – єдине регулювання цивільного та комерційного обороту і існує єдиний цивільний кодекс.
При дуалізмі від цивільного обороту відокремлюються норми, які регулюють комерційну діяльність і існує 2 кодекси: Цивільний та Торговий, при цьому особливістю торгівельного кодексу немає ЗЧ, а загальні засади – в Цивільному кодексі і вони є єдиними як для цивільного, так і для торговельного права, торгівельний кодекс не може існувати без цивільного права, цивільне право – загальне, торгове - спеціальне право.
2 види:
1. класичний дуалізм: існування паралельно 2 систем права (окремо цивільне і окремо торгівельне право),
2. квазідуалізм: дуалізм, при якому існує єдина система права, але виражена в 2 НПА (Франція, Німеччина),
Причини виникнення дуалізму:
1. 18 -19 ст. – станова замкненість суспільства ( торгівлею мали право займатись лише купі, тому для них виникають окремі правила),
2. специфіка діяльності комерсантів, цивільне право не встигало орієнтуватись на торговий оборот, треба було дуже швидко вносити зміни, тому вирішили відокремити такі відносини, спершу торгові відносини регулювались торговими звичаями, а згодом з’явились торгові кодекси. Такі кодекси прийняли Франція: Цивільний кодекс Наполеона, Французький торговий кодекс (втратив чинність і прийнятий Комерційний кодекс Франції) та Німеччина: НЦУ 1806 і Німецьке торгове уложення 1807; в Італії існував Торговий кодекс 1805, але згодом прийнятий ЦК - тобто Італія перейшла до моністичного регулювання, в Голандії в 19 ст. існував також торговий кодекс, в 20 ст. перейшли до моністичного регулювання. При створенні цивільного кодексу України голландці не пропонували запроваджувати господарський кодекс.
Світова громадськість рухається в напрямку моністичного регулювання, хоча Франція продовжує традиції дуалістичного регулювання.
Цивільний монізм (Римо-голландська система приватного права). Характерною особливістю країн, що дотримуються цієї системи, є наявність єдиного Цивільного кодексу та відсутність кодексу Торгового.
У рамках цивільно-правової моністичний системи співіснують в даний час дві основні підсистеми, дещо відокремлені один від одного:
1. Абсолютний цивільний монізм (голландська підсистема), для якого характерна орієнтація виключно на цивільну кодифікацію, де немає не тільки торгової, але навіть особливої кодифікації навігаційного типу. Ця модель може бути представлена в наступному вигляді - Цивільний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс.
Така модель спостерігається в Нідерландах.
2. Помірний цивільний монізм (італо-російська підсистема), якій властиво наявність як цивільної кодифікації, так і Кодексу Торгового мореплавства, за відсутності спеціального Торгового кодексу. Дана модель найбільш яскраво виражена в Італії і Росії і може бути представлена в наступному вигляді - Цивільний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс, Навігаційний кодекс (або) Кодекс торговельного мореплавства.
Відповіді: