- •Юридична деонтологія
- •1. Тематичний план і програм вивчення курсу “Юридична деонтологія”
- •Загальна частина Тема 1. Методологія юридичної деонтології
- •Тема 2. Предмет юридичної деонтології
- •Тема 3. Принципи, функції та компоненти юридичної деонтології
- •Тема 4. Співвідношення юридичної деонтології з професійною культурою та правничою етикою
- •Тема 5. Деонтологічна правосвідомість та обов'язки юриста
- •Особлива частина Тема 6. Аспекти духовно-національного почуття юриста
- •Тема 7. Аспекти морально-правового почуття юриста
- •Тема 8.Аспекти психолого-естетичного почуття юриста
- •Тема 9. Аспекти професійного почуття юриста
- •1. Основні нормативно-правові акти
- •Іі. Основна навчально-методична література
- •А. Лекційний курс
- •Загальна частина розділ і. Методологія юридичної деонтології
- •1.1. Культура особи
- •1.2. Правова соціалізація
- •1.3. Культурологія права
- •2.1. Поняття юридичної деонтології
- •2.2. Історія виникнення юридичної деонтології
- •2.3. Зміст юридичної деонтології
- •Розділ 3. Принципи, функції та компоненти юридичної деонтології
- •3.1. Принципи юридичної деонтології
- •3.2. Функції юридичної деонтології
- •3.3. Компоненти юридичної деонтології
- •4.1. Поняття професійної культури юриста
- •4.2. Поняття правничої етики
- •4. 3. Поняття природного права
- •Розділ 5. Деонтологічна правосвідомість та обов'язки юриста
- •5.1. Поняття деонтологічної правосвідомості юриста
- •5.2. Службовий обов’язок окремих юридичних спеціальностей
- •5.3. Обов’язок юриста в організації самозахисту населення від злочинних посягань
- •Особлива частина Розділ 6. Аспекти духовно-національного почуття юриста
- •6.1. Духовна культура юриста
- •6.2. Кармічна культура юриста
- •6.3. Національна культура юриста
- •6.4. Політична культура юриста
- •6.5. Філософська культура юриста
- •6.6. Наукова культура юриста
- •Розділ 7. Аспекти морально-правового почуття юриста
- •7.1. Моральна культура юриста
- •7.2. Правова культура юриста
- •7.3. Інтуїтивна культура юриста
- •Розділ 8. Аспекти психолого-правового почуття юриста 8.1.Психологічна культура юриста
- •8.2. Інтелектуальна культура юриста
- •8.3. Культура підсвідомості юриста
- •8.4. Емоційна культура юриста
- •8.5. Педагогічна культура юриста
- •Розділ 9. Аспекти професійного почуття юриста
- •9.1. Інформаційна культура юриста
- •9.2. Математична культура юриста
- •9.3. Економічна культура юриста
- •9.4. Акторська культура юриста
- •9.5. Зовнішня культура юриста
- •9.6. Вогнепальна культура окремих юристів
- •9.7. Фізична культура окремих юристів
- •Загальні методичні рекомендації
- •Тема 1. Онтологія та деонтологія юриста План
- •Тема 2. Духовно-національні виміри юридичної діяльності План
- •Тема 3. Морально-правові виміри юридичної діяльності План
- •Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
- •Тема 4. Психолого-естетичні виміри юридичної діяльності План
- •Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
- •Тема 5. Службово-функціональні виміри юридичної діяльності План
- •Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття
- •Література до всіх тем
- •1. Перелік питань, винесених на самостійне опрацювання
- •1. Залікові питання з юридичної деонтології
- •2. Вимоги до елементів наукової діяльності
- •А. Лекційний курс
- •Особлива частина
- •Б. Семінарські заняття
9.5. Зовнішня культура юриста
Зовнішня культура юриста — це ступінь дотримання юристом статутних вимог щодо зовнішнього вигляду, мови, поведінки, а також уміння проявити службовий етикет, морально-професійні дії та юридичне милосердя.
Компоненти:службовий (юридичний) етикет, етика юридичного ненасильства, юридичне милосердя, стиль поведінки, ритуальна культура, спілкування з різними категоріями людей, культура мови, стримання критики, особисте життя юриста.
Принципи:порядність, чуйність, людяність, діловитість, працелюбність, ретельність, тактовність, стриманість, скромність, самоконтроль, єдність прав і обов’язків, захист суб’єктивних прав юриста, презумпція невинуватості юриста, дотримання встановленої субординації, ненасильство, тональність, тактовність, товаристськість, гостинність.
Функції:узагальнення компонентів юридичної деонтології, формування службового етикету юридичної діяльності (управлінська функція, оцінна функція, виховна функція, пізнавальна функція), створення підґрунтя культури професійних дій, вироблення основ професійно-етичного кодексу юриста у сферах професійної діяльності, спілкування й особистого життя.
Довідка:зовнішня культура це не окремий, самостійний вид загальної (соціальної) культури, а категорія, яка визначається практично усіма видами культур.
Службовий етикет юриста — це традиційно встановлена у державних, громадських або приватних організаціях і закріплена у нормативних актах форма виконання службових обов’язків. Етика юридичного ненасильства — це система професійних духовно-моральних поглядів, відчуттів, переконань стосовно правопорушника, а також усвідомлення правником духовно-моральної та правової відповідальності за перевищення своїх повноважень.
Звідси:законом життя юристів мають бути елементарні норми загальнолюдської моралі, які сформувалися історично, регулюють людські відносини на засадах взаємної поваги, гуманності, спрведливості.
Примітка:службовий етикет юриста необхідний для забезпечення належного державного режиму як способу здійснення державної влади.
Нюанс: зовнішня культура юриста безпосередньо не залежить від його професійних знань, умінь та навичок.
9.6. Вогнепальна культура окремих юристів
Вогнепальна культура працівника міліції – це обґрунтованість юридичної процедури, з поєднання знань тактико-технічної характеристики вогнепальної зброї і прицільної снайперської стрільби з правовою оцінкою суспільно небезпечних ситуацій, а також навички застосування зброї з метою припинення злочинних діянь.
Компоненти:юридична процедура реалізації права, духовний механізм дії права, психологічний механізм дії права, моральний механізм дії права, значення тактико-технічних характеристик та прицільної снайперської стрільби, техніка безпеки, надання необхідної медичної допомоги потерпілому.
Принципи: боротьба за законність, підвищена відповідальність, безпомилковість, швидкість реагування, культура професійних рухів, техніка безпеки, тренувальність.
Функції:ефективне регулювання перебігом подій у правовому явищі, правове застереження від проявів надмірних повноважень, поліпшення дій механізму правового регулювання, вироблення юридичної тактики застосування вогнепальної зброї, збільшення законних методів правового впливу.
Довідка:вогнепальна зброя — це зброя, в які для вильоту кулі (снаряда) з каналу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин (наприклад, пороху). Сучасна вогнепальна зброя поділяється на артилерійську, призначену для зруйнування об’єктів, розташованих на значній віддалі або в укриттях, на стрілецьку (пістолети, автомати, гвинтівки, кулемети та ін.) — для знищення відкрито розташованих цілей. Розрізняють також індивідуальну та ґрунтову вогнепальну зброю.
Звідси:застосування зброї — це важлива форма реалізації правових норм і ступеня управлінської діяльності. Імпульсивна та вольова правоохоронна діяльність працівників міліції повинна регулюватися правовим контролем реалізації норм щодо вогнепальної зброї.
Примітка:1) вогнепальна зброя — смертельний засіб, і працівник міліції зобов’язаний професійно опанувати усі складові механізму дії не тільки закріпленої табельної, а й інших видів зброї, яка є на озброєнні органів внутрішніх справ.
2) Принцип техніки безпеки — це необхідний атрибут розумового та фізичного аспектів правозастосування і є похідною нормою для працівника міліції, свідченням його високого професіоналізму.
Нюанс:юридична процедура у вогнепальній культурі — явище вимушене і працівник міліції не має права одноосібно здійснювати правосуддя.
