- •1. Організаційна структура управління Державними фінансами.
- •2. Порядок та умови надання і використання дотацій та субвенцій.
- •3. Економічна доцільність відомчої класифікації видатків бюджету.
- •4. Правова і організаційна основа Державних фінансів.
- •5. Економічна суть нового підходу у класифікації видатків Державного бюджету.
- •6. Регулювання доходів бюджету.
- •7. Фінансовий механізм, його суть, елементи.
- •8. Джерела формування доходів Державного бюджету.
- •9. Економічні засади функціональної класифікації видатків бюджету.
- •10. Органи управління Державними фінансами України та їх функції.
- •11. Збалансованість бюджетів.
- •12. Прямі податки та їх роль у формуванні доходів Державного бюджету
- •14. Державний борг та управління ним.
- •15. Фінансові показники і їх зв'язок з загальноекономічними показниками.
- •17. Форми державного кредиту та особливості їх ви
- •16. Повноваження законодавчих та виконавчих органів щодо формування видаткової частини бюджету.
- •18. Статутний фонд як джерело фінансової діяльності підприємства.
- •19. Економічний зміст бюджетного дефіциту і шляхи його подолання.
- •20. Взаємовідносини бюджетів з іншими ланками фінансової системи.
- •21. Умови скорочення бюджетних видатків.
- •22. Основи формування доходної частини єдиного кошторису бюджетної установи.
- •23. Фінансова політика держави та її особливості в Україні.
- •24. Фінансові ресурси, їх види і характеристика.
- •25. Економічні засади формування економічного кошторису доходів і видатків бюджетної установи.
- •28. Поняття та суть фінансової політики держави.
- •29. Класифікація видатків за економічними ознаками та їх характеристика.
- •30. Функції Державних фінансів та особливості функціонування окремих ланок державних фінансів.
- •32. Законодавча основа бюджетних класифікацій України.
- •33. Економічний зміст бюджетної класифікації України.
- •34. Ек зміст соціального страхування.
- •35. Державні фінанси - їх склад і структура.
- •36. Доходи Державного бюджету, їх склад і структура.
- •41. Розмежування повноважень державних законодавчих та виконавчих органів у бюджетному процесі.
- •42. Видатки Державного бюджету на соціальний розвиток економіки України.
- •43. Фінансове планування в бюджетних організаціях.
- •44. Економічна суть фінансового планування і прогнозування..
- •45. Субсидії, субвенції, дотації у збалансуванні бюджетів.
- •46. Склад бюджетної системи України і напрямки її подальшого реформування.
- •47. Органи управління фінансами, їх функції та характеристика.
- •48. Особливості організації фінансів бюджетних організацій.
- •50. Склад видатків Державного бюджету.
- •51. Фінанси бюджетних організацій в системі Державних фінансів.
- •57. Основні спрямування використання коштів окремих видів державних цільових фондів.
- •52. Принципи побудови бюджетної системи.
- •55. Бюджетний устрій держави.
11. Збалансованість бюджетів.
Збалансування бюджету належить до ключових проблем бюджетної системи. Згідно із 3акону України "Про бюджетну систему України", "збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики". Відповідні правові рішення з цього питання не тільки забезпечують чітке й ефективне функціонування бюджетної системи, але й визначають фактичні можливості діяльності різних органів влади. В найзагальніших рисах під "збалансуванням" необхідно розуміти забезпечення рівноваги. В свою чергу, термін "бюджетна рівновага" означає, що бюджетні видатки покриваються бюджетними доходами. Якщо бюджетні видатки перевищують доходи, то це значить, що існує бюджетний дефіцит. У цьому випадку рівноваги немає. Якщо ж доходи вищі від податків, існує профіцит бюджету, або бюджетний надлишок. Однак цього разу можна сказати, що бюджет відзначається відсутністю рівноваги. Бюджет знаходиться у стані рівноваги як тоді, коли доходи дорівнюють видаткам, так і тоді, коли доходи вищі від видатків. Іншими словами, бюджетної рівноваги немає тільки тоді, коли видатки перевищують доходи, тобто має місце існування бюджетного дефіциту.
12. Прямі податки та їх роль у формуванні доходів Державного бюджету
Прямі податки хоча й поступаються непрямим за своєю питомою вагою у формуванні доходів бюджету мають суттєве значення у податковій системі Украши. Найрозвинутішою є система прибуткового оподаткування. Земельне та майнове оподаткування як за своєю бюджетною роллю так і за впливом на платників поки, що недостаньо вагомі. При чому це скоріше недолік, ніж перевага податкової системи. Є певні проблеми у системі прибуткового оподаткування. Це насамперед проведення чіткого розмежування між прибутковим оподаткуванням юридичних і фізичних осіб. Із розвитком акціонерної форми власності в Україні прибуток стає важливою складовою доходу, а тому потребує особливих форм оподаткування.
Система прямих податків регулює насамперед доходи юридичних і фізичних осіб, на відміну від непрямих, які впливають на ціни. Але в кінцевому підсумку і прямі, і не прямі податки скорочують споживання, впливаючи тим самим на баланс попиту й пропозиції.
Основним інструментом державного регулювання є податкова політика та фінансовий вплив на підприємництво. Завдяки цьому впливу держави досягають поставленої мети по забезпеченню економічного росту, впровадаженню ефективної цінової політики, зайнятості населення країни, тощо.
Основу бюджету становлять прямі податки, яким віддається очевидна перевага.
Самий високий доход державі приносить податок на прибуток з фізичних і юридичних осіб. Він перевищує 56% всіх податкових надходжень. підприємства і організації сплачують з прибутку.
Прямий податок-це обов'язковий платіж, котрий стягується державою безпосередньо з доходів і майна фізичних та юридичних осіб. Прямий податок поділяється на реальний та особистий.
14. Державний борг та управління ним.
Державний борг може бути капітальним і поточним. Капітальний державний борг — це вся сума випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, а також доходи, які необхідно сплатити за цими зобов'язаннями. Поточний державний борг — витрати з виплати доходів кредиторам за всіма борговими зобов'язаннями держави і погашення зобов'язань, термін сплати яких настає в поточному періоді.
Державний зовнішній борг України — це заборгованість за непогашеними зовнішніми позиками і невиплаченими за ними відсотками на певну дату. Цей борг складається з боргових зобов'язань перед міжнародними фінансовими організаціями.
Управління зовнішнім боргом передбачає такі етапи:
• залучення кредитних ресурсів, у тому числі надання гарантій;
• розміщення (напрямки використання);
• обслуговування (сплата відсотків і основного обсягу боргу);
• уточнення і зміни умов залучення, розміщення та погашення. Останній етап передбачає застосування певних методів управління державним боргом: конверсії, консолідації, уніфікації, а також узагальнених методів: рефінансування і реструктуризації.
Рефінансування означає здійснення виплат з погашення старої державної заборгованості шляхом випуску нових позик. Активно рефінансування застосовується під час виплати відсотків і погашення зовнішньої частини державного боргу.