2. Документ як джерело інформації про соціально-нормативні вимоги, події та умови діяльності.

Документи є джерелами різноманітної інформації про різні суспільні явища, та мають свою класифікацію:

1) За формою викладу:

а) статистичні;

б) вербальні;

2) по загальній значущості:

а) офіційні;

б) неофіційні;

3) за способом фіксації інформації:

а) письмові (рукописні, друковані), в яких інформація викладена у формі буквеного тексту;

б) іконографічні (картини, кіно-, відео-, фотодокументи);

в) фонетичні (магнітофонні записи).

Основними джерелами статистичної документації можуть бути звітність державних і громадських організацій, результати опитувань населення та ін. Натомість, вербальні документи описують соціальні явища, ознаки та процеси в формі тексту. Від статистичних вони відрізняються більш низьким ступенем викладу. Офіційні документи - це всі документи, які носять «службовий» характер. Неофіційні документи представляють дані, складені за особистим приводу і не мають «офіційного» підтвердження їх правильності і дійсності.

Письмові документи - найбільш численний вид сучасної документації. Вони поділяються на: матеріали центральних архівів, архівів підприємств і організацій, пресу, особисті документи. Значним джерелом інформації при проведенні досліджень виступають довідкові видання з предмету дослідження, навчально-педагогічна література.

Важливим джерелом інформації є також документи, спеціально створені для цілей дослідження: анкети, опитувальні листи, протоколи спостережень.

У сучасній соціологічній науці виділяють два методу аналізу документів: традиційний (неформалізований) і формалізований (контент-аналіз).

Неформалізований (традиційний) метод аналізу документів

Передбачає тлумачення документів.. У ході традиційного аналізу документів встановлюють історичний, соціально-політичний контекст документа; обставини, що спричинили появу документа; автора, мету документа; основні думки, ідеї текстів, трансльовані ним смисли; логічні, мовні, стильові особливості документа; надійність документа, правдивість висвітлення фактів, подій тощо; суспільний вплив тощо. Традиційний аналіз застосовується для документів усіх без винятку типів: вербальних, іконографічних тощо.

Часто інтерпретація документа — оціночне судження дослідника, зумовлене його світоглядною позицією, рівнем професійної компетентності й ситуативними установками в соціальній та науковій сферах. Завдання зниження суб’єктивності цього методу стимулюють розробку інших методів виявлення смислових структур тексту, спрямованих на пошук надійних показників змісту.

Формалізований метод аналізу документів (контент-аналіз)

Передбачає алгоритмізоване виокремлення в тексті певних його елементів згідно з метою та завданнями дослідження. Формалізовані процедури дають змогу уникати суб’єктивізму у вивченні соціальної реальності, аналізувати, систематизувати й узагальнювати значні масиви документів.

Значення

Аналіз документів дає змогу досліднику-соціологу:

• сформулювати об’єкт, предмет, цілі, завдання та гіпотези дослідження; отримати інформацію для вирішення проблеми, що досліджується, або поглибити її аналіз;

• вивчити громадську думку й соціальне самопочуття населення загалом та окремих його прошарків;

• дослідити специфіку взаємодії особистості з різноманітними інституціями та організаціями суспільства;

• визначити головні норми, ідеали, цінності, що панують в окремих соціальних спільнотах, прошарках, класах, усьому суспільстві, головні тенденції їхнього соціального розвитку;

• порівняти отримані під час дослідження емпіричні дані з показниками інших соціологічних досліджень.

Сучасні технології аналізу документів, які застосовують комбінацію якісних і кількісних підходів до інтерпретації текстів, широко використовуються в дослідженнях реклами та медіа, а також соціально-культурних процесів суспільстві.

Головна перевага методу контент-аналізу полягає в тому, що він дає можливість уникнути вплив дослідника на досліджуваний об'єкт. Цей метод забезпечує досить високу ступінь надійності отриманої інформації.

Сам документ може бути важливим джерелом інформації про соціально-нормативні вимоги, події та умови діяльності, оскільки він може містити різноманітну інформацію про ці аспекти.

Наприклад, у документах можуть бути закріплені соціально-нормативні вимоги щодо поведінки людей в конкретних ситуаціях, правила та стандарти поведінки.

Документи також можуть містити інформацію про соціальні події, які відбулися в певний час, наприклад, про політичні зміни в країні, масові протести, війни, або про менш значущі події.

Таким чином, документ може бути важливим джерелом інформації про різноманітні аспекти людського життя.