Методологія та методика соціологічних досліджень

Додаток 24

Експертні оцінки навчально-виховного процесу РДГУ

(результати опитування деканів та членів Вченої Ради університету)

В листопаді 2005 року соціологічна лабораторія провела соціологічне опитування деканів та співробітників різних факультетів університету (2-й етап соціального моніторингу).

Мета опитування – визначення основних тенденцій, які набувають поширення серед студентського середовища та розробка практичних рекомендацій щодо поліпшення навчально-виховного процесу ВНЗ.

Для порівняння наведемо судження викладачів і співробітників художньо-

педагогічного факультету та деканів факультетів університету та їх заступників щодо проблем навчання, пізнання, спілкування (опитування проводилося в жовтні 2005 року).

На запитання „Що, на Вашу думку, найбільшою мірою визначає розвиток демократичних перетворень у навчальному процесі ВНЗ ? були отримані такі

5.Невтручання органів управління освітою в навчально-виховний процес

-19,2%. (декани – 20,0%)

6.Вільне відвідування лекційних занять студентами за умови самостійного

7.Зменшення лекційного навантаження для студентів

-3,8%. (декани – 20,0%)

8.Збільшення практичних та семінарських занять

-26,9%.

9.Налагодження повномасштабної самостійної роботи

6.Чесність, порядність, високий соціальний статус, реалізація набутих знань, умінь та

Декани визначили рейтинг ефективності різних форм навчально-виховного процесу РДГУ:

1.Наукові роботи та самостійна робота вдома.

2.Проведення наукових досліджень.

3.Іспити, робота в бібліотеці, спілкування з викладачами поза навчальний час.

4.Зустрічі студентів з зав. кафедрами, деканами тощо.

5.Лекції, самостійна робота з комп’ютером, опитування на семінарських та практичних заняттях, організація практики, творчі звіти.

6.Заліки, участь у конференціях ВНЗ.

7.Курсові роботи.

8.Консультації.

9.Контрольні роботи.

10.Навчання за кордоном.

11.Загальні зібрання студентів кафедри, факультету.

12.Написання та захист рефератів.

13.Опитування на лекціях.

Для вирішення навчальних проблем студентської молоді декани факультетів запропонували такі заходи:

1.Розширити державне фінансування молодіжних проблем.

2.Організувати студентство і спрямувати їх активність у потрібне русло.

3.Потрібно оперативно з’ясовувати та вирішувати наявні проблеми.

4.Необхідно вибудовувати толерантні та ділові стосунки зі студентами.

5.Варто посилити роль студентського самоврядування.

6.Необхідно порушити питання щодо зменшення навчального навантаження викладачів.

7.Необхідно практикувати розширення електронних бібліотек.

8.Необхідно створити методичні кабінети при всіх випускаючих кафедрах.

9.Потреба часу - збільшити забезпечення навчальною літературою.

10.Необхідно покращити організацію всіх видів практики.

Додаток 25

З В І Т про проведене соціологічне дослідження

«Корупція та хабарництво як соціальне явище» Відповідно до наказу ректора РДГУ професора Постоловського Р.М. за №202 осн/д

від 9 грудня 2005 року соціологічна лабораторія Рівненського державного гуманітарного університету провела соціологічне дослідження.

Мета дослідження – визначення основних чинників та умов, які спричиняють негативні явища у суспільстві та в студентському середовищі.

Всього було опитано 223 респондентів, які певною мірою репрезентують всі

Якщо згрупувати відповіді респондентів, можна помітити, що 39,0% опитаних з таким явищем майже не знайомі, 35% опитаних стикалися дуже рідко, а 26,0% респондентів досить часто у своєму житті стикалися з таким явищем.

Досить відверті відповіді респондентів щодо ймовірних ситуацій, коли опитані були змушені давати хабар за надання їм певних послуг. Понад 77,0% опитаних ствердно відповіли, що у них були ситуації з необхідністю давати хабар, лише 23,0% респондентів відповіли категорично «ні».

Водночас 56,0% опитаних вважають, що у нашому ВНЗ існує таке явище як хабарництво. Кожний третій опитаний не визначився, і лише 9,0% опитаних заперечують, що таке явище існує у власному освітньому закладі.

На запитання «Якщо таке явище існує у нашому ВНЗ, за які послуги необхідно

Аналіз відповідей дозволяє зробити висновок про те, що потрібна дуже потужна виховна та інформаційна робота серед студентів щодо умов здійснення навчальновиховного процесу та недопущення негативних явищ серед професорсько-викладацького та студентського середовища.

У дослідженні були запропоновані запитання щодо ступеня відвертості респондентів при заповненні анкети. Респонденти відповіли, що їхні відповіді:

Таким чином проведене соціологічне дослідження дозволяє стверджувати про важливість виховної роботи як серед студентів, так і в середовищі викладацького складу РДГУ.

Додаток 26

Звіт про проведене соціологічне дослідження

“Корупція як соціально-психологічне явище в суспільстві”

Відповідно до ухвали Вченої Ради РДГУ (грудень 2005 р.), упродовж лютого 2006 року дослідницька група Соціологічної лабораторії Рівненського державного гуманітарного університету провела дослідження.

Мета дослідження – вивчення громадської думки викладачів університету щодо явищ корупції та хабарництва.

На першому етапі дослідження передбачалося опитування експертів – викладачів та співробітників РДГУ. Відповідно другий етап дослідження буде здійснюватися за допомогою методу опитування студентів всіх факультетів РДГУ.

На першому етапі дослідження було опитано 75 експертів, які репрезентують

респонденти упродовж останнього року стикалися з явищем хабарництва, залишається майже без змін. Найбільше такий спосіб вирішення проблем репрезентований у медичних закладах (50,0% респондентів), державній автоінспекції (29,0%), вищих навчальних закладах та митних органах (17,0%), за місцем роботи - всього 5,0%.

Варто зауважити, що 64,5% опитаних негативно оцінили таке явище.

Водночас 62,0% респондентів вважають, що таке явище ліквідувати неможливо, адже лише 14,0% опитаних оптимістично зауважили, що його можна ліквідувати, а 19,0% - не визначилися.

Між тим 74,0% опитаних зазначили про те, що така ситуація виникає повсякчас (необхідність давати хабар), 21,0% відповіли, що таких ситуацій не було, лише 5,% опитаних не визначилися.

На запитання “Що, на Вашу думку, заважає сьогодні ефективно боротися з

Можна стверджувати, що низькі зарплати, на думку експертів (43,0%) потужно провокують таке соціально-економічне явище в державі.

На запитання “Чи існує, на Вашу думку, явище хабарництва в нашому ВНЗ?”,

експерти надали такі відповіді:

Майже кожний другий опитаний відзначив існування такого явища в університеті.

При відповіді на запитання “Якщо таке явище існує в нашому ВНЗ”, експерти

Звичайно, дане дослідження спрямоване насамперед на визначення умов та наявних тенденцій такого явища в нашій країні. Але відповіді експертів наводять на думку по те, що майже половина опитаних експертів (29,0+17,0=48,0%) зазначили, що хабар як плата за надану послугу передбачає витрати студентів лише під час сесії.

Відтак, виникає запитання, а чому студенти повинні платити за брак професійної майстерності викладачів під час складання сесії?

Адже екзаменаційно-залікова сесія – це результат праці як студента, так і викладача упродовж всього семестру.

На думку експертів хабарництво, це:

4.Проведення жорсткої атестації викладачів, введення декларування доходів працівників ВНЗ та активне

Експерти презентували також такі побажання:

1.Поінформувати про результати досліджень у кожному підрозділі ВНЗ.

2.Підняти заробітну плату до рівня, що відповідала б сучасним цінам.

3.Всім чесно працювати.

4.Забезпечити відповідальність за хабарництво в умовах, рівних для усіх суб’єктів суспільних відносин.

5.Забезпечити відповідну дію законів для всіх.

6.Чесно працювати і любити свою справу.

7.Варто введити офіційні платні послуги в усіх галузях життєдіяльності людини.

8.Частіше проводити опитування, особливо перед і після “гарячих подій” (вибори, екзамени, конкурси, продаж державного майна)

Додаток 27 СОЦІАЛЬНІ ОРІЄНТАЦІЇ ТА НАСТАНОВИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Відповідно до укладеної угоди щодо співпраці Інституту соціальних досліджень Рівненського державного гуманітарного університету з іншими установами, зокрема з Рівненською обласною бібліотекою для юнацтва та з метою визначення існуючих бар’єрів у формуванні професійно-кваліфікаційного потенціалу студентської молоді було проведено соціологічне дослідження (1 етап – травень - червень 2006 року).

В досліджені брали участь студенти чотирьох вищих навчальних закладів – Національного університету “Львівська Політехніка”, Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Я.Франка, Національного університету “Острозька академія” та Рівненського державного гуманітарного університету. У проведенні анкетування студентів ВНЗ брали участь працівники Рівненської обласної бібліотеки для юнацтва.

Всього було опитано 517 респондентів. У формуванні вибіркової сукупності використовувалися елементи районованого та квотного відбору одиниць аналізу. Величина статистичної похибки становить 4,3%, тому отримані результати можна вважати достатньо репрезентативними.

Насамперед у дослідженні визначалися проблеми, які сьогодні турбують студентів чотирьох вищих навчальних закладів. Зокрема респонденти зазначили, що їх турбує найбільше:

Аналіз визначених проблем свідчить про те, що в студентському середовищі домінують, на жаль, настрої невпевненості, які мотивовані складнощами майбутнього працевлаштування, незадовільного матеріального становища, стану здоров’я й морального занепаду українського суспільства. Варто зазначити, що ієрархія проблем, які турбують студентську молодь, досить подібна серед представників різних вищих навчальних закладів.

Між тим, кожний четвертий опитаний (24,6%) незадоволений рівнем професійної підготовки, що свідчить про існуючі проблеми у здійсненні навчально-виховного процесу в освітніх закладах.

Респонденти запропонували власний портрет “ідеального“ спеціаліста гуманітарної галузі з визначеним рейтингом необхідних сьогодні знань, умінь та навичок:

Аналіз відповідей респондентів свідчить про певну амбівалентність диспозиції впевненості (39,4%) та невпевненості опитаних у собі (30,9%). Безперечно, така суперечність соціально-психологічного самопочуття в студентському середовищі викликає ескалацію напруження і відповідного дискомфорту. Відповідно в освітньому закладі виникає потреба значного поліпшення професійної та соціокультурної підготовки студентів, адже позицію духовності (7,6%) та компетентності (7,2%) й прагматизму (6,7%) опитані віднесли на периферію рейтингу рис, якими повинна володіти сучасна студентська молодь.

Певним поясненням мотивації щодо реалізації надій та сподівань молоді слугують судження опитаних, які при вирішенні власних проблем розраховують насамперед:

Аналіз результатів опитування свідчить про наявність тенденції патерналізму при вирішенні молоддю власних проблем.

Таблиця 5

Між тим опитані вважають, що для досягнення успіху їм потрібно насамперед:

Як свідчать результати проведеного дослідження, потребують вирішення такі проблеми:

1.Відповідного формування національної та професійної ідентичності студентської молоді.

2.Систематизації проектування виховної роботи з поетапною діагностикою її ефективності.

3.Інтеграції розвиваючих, розважальних та рекреаційних заходів й оптимізації художньо-творчої діяльності студентської молоді.

4.Налагодження постійного зворотного зв’язку між викладацьким та студентськими колективами й проведення експертизи ефективності здійснення навчальновиховного процесу.

Додаток 28

“КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ”

Упродовж травня-червня 2006 року Інститут соціальних досліджень здійснив соціологічне дослідження в Національному університеті “Острозька академія”.

Мета дослідження – вивчення проблем навчання, пізнання та спілкування студентської молоді в контексті упровадження кредитно-модульної системи. Всього було опитано 99 студентів. На запитання “Що, на Ваш погляд, заважає Вам здобути професійні знання, вміння та навички і стати фахівцем своєї справи?” були отримані

6)Неадекватна оцінка викладачами Вашого рівня знань, вмінь та навичок, недостатня кількість методичних розробок викладачів у бібліотеці ВНЗ