4. Поділ праці та соціальна солідарність:

а/ поняття поділу праці;

Дюркгейм вважав, що поділ праці є одним з найбільш важливих елементів суспільної організації. Він досліджував, як процеси індустріалізації та модернізації змінюють структуру та функціонування суспільства. Зокрема, він висунув тезу, що зростання поділу праці є ключовим фактором розвитку суспільства.

Дюркгейм визначив два типи поділу праці: механічний та органічний. Механічний поділ праці характеризується тим, що різні індивіди виконують однакові функції та завдання, в результаті чого суспільство є більш однорідним та інтегрованим. Органічний поділ праці, з іншого боку, ґрунтується на спеціалізації та взаємодії різних індивідів та груп, що виконують різні функції, але залежні один від одного. За Дюркгеймом, органічний поділ праці більш притаманний сучасному індустріальному суспільству.

б/ проблема „солідаризму”.

Дюркгейм відрізняв два типи соціальної солідарності: механічну та органічну. Механічна солідарність ґрунтується на схожості між людьми, на однаковості їхніх поглядів, переконань та цінностей. Ця форма солідарності є характерною для примітивних суспільств, де кожен член групи має подібний спосіб мислення та поведінки, і де відсутній високий рівень розвитку різноманіття соціальних ролей.

Органічна солідарність, з іншого боку, базується на взаємозалежності та різноманітності соціальних ролей, що присутні у складних суспільствах. У цьому випадку, люди співпрацюють через залежність від інших функцій, які вони не здатні виконувати самостійно.

Таким чином, для Дюркгейма соціальна солідарність є важливим фактором в житті суспільства, а поділ праці є одним з основних елементів, що формують рівень солідарності у суспільстві.

5. Соціологія суїциду:

а/ самогубство як соціальне явище;

Дюркгейм вважав самогубство не лише індивідуальним, але й соціальним явищем, яке залежить від колективного життя суспільства. За його теорією, самогубство пов'язане з рівнем соціальної інтеграції, тобто з тим, наскільки людина відчуває себе частиною суспільства.

Дюркгейм відрізняв чотири типи соціальної інтеграції: механічну, яка базується на подібності між індивідами; органічну, яка базується на різноманітності індивідів; нормативну, яка базується на спільних цінностях та нормах; і регулятивну, яка базується на законах та правилах.

За допомогою емпіричних досліджень Дюркгейм довів, що самогубства більш поширені серед тих соціальних груп, які мають низький рівень соціальної інтеграції. Наприклад, військові та трудові мігранти мають вищі показники самогубств, ніж інші соціальні групи.

Загалом, Дюркгейм довів, що самогубство не є випадковим індивідуальним явищем, а пов'язане з соціальними чинниками, такими як соціальна інтеграція. Це внесло великий внесок у розвиток соціології як науки та сприяло створенню соціологічної теорії самогубств.

б/ емпірична база і методологічні засади дюркгеймівської соціології суїциду.

Для дослідження соціології суїциду Дюркгейм використовував офіційні статистичні дані з реєстрації смертності в різних країнах. Він використовував аналіз статистичних даних для виявлення закономірностей у суїцидах і залежності їх від різних факторів, таких як вік, стать, релігійна належність, сімейний стан та інші.

Дюркгейм запропонував використовувати такі показники, як коелітичний індекс (відношення кількості суїцидів до населення) і індекс соціальної інтеграції (відношення кількості суїцидів у певній соціальній групі до загальної кількості суїцидів у всьому населенні). Він вважав, що ці показники можуть вказувати на ступінь соціальної інтеграції та нормативності у суспільстві.

Однією з ключових методологічних засад дюркгеймівської соціології суїциду є використання порівняльного методу дослідження. Дюркгейм порівнював статистику суїцидів у різних країнах і залежно від цього вивчав вплив різних соціальних факторів на рівень суїцидів. Він також застосовував типологічний підхід, що дозволяв виділяти різні соціальні типи, які мали відмінні рівні суїцидальної поведінки.

ВИСНОВОК

Завдяки своїй теоретичній спадщині, Еміль Дюркгейм зробив величезний внесок у розвиток соціології та її методології. Він створив систему понять та категорій, які є невід’ємною частиною сучасної соціологічної теорії. Його концепції щодо соціальних фактів, соціальних типів, соціальної структури, соціальної солідарності та соціального порядку були важливими кроками до розуміння соціальної дійсності та її аналізу.

Дюркгейм також зробив вагомий внесок у розвиток соціології знання про самогубство, він створив перший науковий підхід до аналізу цього соціального явища. Його робота зі статистикою та дослідженнями стала основою для подальших досліджень в цій галузі, і змінила підхід до вивчення самогубств.

Дюркгейм допоміг сформулювати основні питання соціології, які досі залишаються актуальними. Він залишається одним з найвизначніших соціологів ХІХ-ХХ століть, чиї ідеї і внески продовжують впливати на розвиток соціології й досі.