Скачиваний:
0
Добавлен:
22.05.2026
Размер:
3.55 Mб
Скачать

Практична робота №5 «Обробка та аналіз даних в середовищі табличного процесора»

поточною і виконати вказані вище дії, то дані цього діапазону клітинок будуть відсортовані у вибраному порядку за даними у поточному стовпці цього діапазону.

Щоб відсортувати дані у виділеному діапазоні клітинок за значеннями в кількох стовпцях, необхідно:

1.Виділити потрібний зв’язний діапазон клітинок (бажано, щоб до нього увійшли підписи рядків, але до нього не повинні входити об’єднані клітинки).

2.Виконати Дані → Сортування й фільтр → Сортувати або Основне →

Редагування → Сортування й фільтр → Настроювання сортування.

3.Встановити у списка поля Сортувати за ім’я першого стовпця, за значеннями в якому потрібно відсортувати рядки діапазону, у списка поля Сортування за значенням, а в список поля Порядок – порядок сортування

4.За потреби визначити умови сортування за значеннями в іншому стовпці,

вибравши кнопку Додати рівень або Копіювати рівень і встановивши в полях рядка

Потім за значення параметрів сортування за значеннями у вибраному стовпці.

5.За потреби повторити команду 4.

6.Якщо у виділений діапазон увійшов рядок заголовка, але позначка прапорця Дані з заголовками не встановлена, встановити її (тоді рядок заголовка не буде враховуватися під час сортування і залишиться на своєму місці).

7.Вибрати кнопку ОК.

У вікні Сортування можна виділити будь-який з рівнів сортування і видалити його зі списку для сортування, вибравши кнопку Видалити рівень, або перемістити його вище або нижче у списка, використавши для цього відповідні кнопки. Крім того,

можна в список поля Порядок вибрати режим сортування в порядок користувацького списку.

Діапазон клітинок до Сортування даних і вікно Сортування. Сортувати можна не тільки рядки електронної таблиці, а й стовпці. За замовчуванням встановлюється режим сортування рядків. Для змінення цього режиму сортування потрібно у вікні Сортування вибрати кнопку Параметри і у вікні Параметри сортування вибрати відповідний перемикач у групі Сортувати. Якщо багато клітинок електронної таблиці

21

Практична робота №5 «Обробка та аналіз даних в середовищі табличного процесора»

заповнені різноманітними даними, то візуально вибрати ті, дані в яких потрібно проаналізувати, роздрукувати, скопіювати, змінити тощо, досить важко. Excel має засоби відбору тих даних, які відповідають певним умовам. Одним з таих засобів є фільтрування.

Рисунок 4.5 – Діалогове вікно Сортування

Фільтрування – це вибір даних у клітинках електронної таблиці, що відповідають певним умовам.

Після виконання фільтрування в таблиці відображаються лише ті рядки, дані в яких відповідають умовам фільтрування. Усі інші тимчасово приховуються.

22

Практична робота №5 «Обробка та аналіз даних в середовищі табличного процесора»

Рисунок 4.6 – Вигляд таблиці до виконання команди Фільтр

Рисунок 4.7 – Вигляд таблиці після виконання команди Фільтр

Якщо встановити табличний курсор у довільну клітинку заповненого даними діапазону клітинок (деякі клітинки цього діапазону можуть бути порожніми) і

виконати Основне → Редагування → Сортування й фільтр → Фільтр або Дані →

Сортування й фільтр → Фільтр, то біля правої межі кожної клітинки першого рядка цього діапазону клітинок з’являться кнопки відкриття списку. Таким чином встановлюється режим, у якому можна здійснювати фільтрування.

У цих списках знаходяться:

команди сортування даних за значеннями даного стовпця;

команда Фільтрування за кольором;

23

Практична робота №5 «Обробка та аналіз даних в середовищі табличного процесора»

команда Видалити фільтр із;

команда відкриття меню команд для встановлення умов фільтрування: Фільтри чисел (якщо в стовпці числові дані, або Текстові фільтри

(якщо в стовпці текстові дані), або Фільтри дат (якщо в стовпці дати);

прапорець Виділити все;

прапорці для значень у клітинках даного стовпця.

Якщо зняти позначку прапорця Виділити все, встановити позначки прапорців для деяких з наведених значень і вибрати кнопку ОК, то відбудеться фільтрування,

після якого в таблиці будуть відображатися лише ті рядки, у яких значення в даному стовпці дорівнюють вибраним.

Рисунок 4.8 – Параметри фільтрування

У списку Фільтри чисел команди Дорівнює, Не дорівнює, Більше, Більше або дорівнює, Менше, Менше або дорівнює, Між відкривають вікно Користувацький

24

Практична робота №5 «Обробка та аналіз даних в середовищі табличного процесора»

автофільтр, у якому можна встановити умову фільтрування: просту або складену з двох простих, поєднаних логічними операціями І чи АБО.

Результат виконання цих логічних операцій збігається з результатом відповідних логічних функцій AND і OR. Саме ж фільтрування виконується після вибору кнопки ОК.

Після виконання фільтрування за умовою, наведеною, виглядатиме так :

Рисунок 4.9 – Вигляд таблиці післі застосування фільтру

У ній відображуються тільки ті рядки, для яких у стовпці Геометрія виконується умова (дорівнює 10) АБО (дорівнює 11). Інші рядки таблиці, заповнені даними,

приховані.

Ще одним способом вибрати в таблиці значення, які задовольняють певні умови,

є так зване умовне форматування.

Умовне форматування автоматично змінює формат клітинки на заданий, якщо для значення в даній клітинці виконується задана умова.

Наприклад, можна задати таке умовне форматування: якщо значення в клітинці більше 10,

установити колір тла клітинки –

блідо-рожевий, колір символів –

зелений і розмір символів -12.

Звертаємо вашу увагу: на

25

Практична робота №5 «Обробка та аналіз даних в середовищі табличного процесора»

відміну від фільтрування, умовне форматування не приховує клітинки, значення в яких не задовольняють задану умову, а лише виділяє заданим чином ті клітинки,

значення в яких задовольняють задану умову.

В Excel існує п’ять типів правил для умовного форматування:

1.Виділити правила клітинок;

2.Правила для визначення перших і останніх елементів;

3.Гістограми;

4.Кольорові пікали;

5.Набори піктограм.

Для встановлення умовного форматування необхідно:

1.Виділити потрібний діапазон клітинок.

2.Виконати Основне → Умовне форматування.

3.Вибрати у списку кнопки Умовне форматування необхідний тип правил.

4.Вибрати у списку правил вибраного типу потрібне правило.

5.Задати у вікні, що відкрилося, умову та вибрати зі списку форматів формат, який буде встановлений, якщо умова виконуватиметься, або команду Настроюваний формат.

6.Якщо була вибрана команда Настроюваний формат, то у вікні Формат клітинок задати необхідний формат і вибрати кнопку ОК.

7.Вибрати кнопку ОК.

Можна також вибрати правило умовного форматування зі списку Набори піктограм. За такого форматування в клітинках виділеного діапазону з'являтимуться піктограми з вибраного набору. Поява конкретної піктограми з набору в клітинці означає, що для значення в цій клітинці істинною є умова, встановлена для цієї піктограми з набору.

Для видалення умовного форматування потрібно виконати Основне Умовне форматування Очистити правила і вибрати необхідне правило видалення

умовних форматів.

26

Практична робота №5 «Обробка та аналіз даних в середовищі табличного процесора»

6.Призначення та використання основних математичних, статистичних,

логічних, текстових і фінансових функцій табличного процесора.

Excel має вбудовану бібліотеку функцій, до якої входять більше ніж 300

різноманітних функцій. Усі вони для зручності пошуку розподілені на групи

(категорії): математичні, статистичні, логічні, фінансові, текстові та ін.

Функція в Excel має ім’я і результат, є функції з аргументами і без аргументів.

Функції з аргументами розподіляються на функції:

з одним аргументом, наприклад SQRT;

з кількома аргументами, кількість яких фіксована, наприклад ROUND;

з нефіксованою кількістю аргументів, наприклад МАХ;

з необов’язковими аргументами, наприклад RANK.

Аргументом функції може бути число, текст (його потрібно брати в подвійні лапки), вираз, посилання на клітинку або діапазон клітинок, результат іншої функції.

Під час використання функції у формулі спочатку вказується її ім’я, а потім,

якщо функція має аргументи, у дужках вказується список аргументів через крапку з комою. Якщо функція не має аргументів, то в дужках після імені функції нічого не вказується. Так у наведеній вище формулі =SUM (A1:A10) використана функція з іменем SUM, аргументом якої є посилання на діапазон клітинок А1:А10, а результатом

– сума чисел з указаного діапазону клітинок.

Таблиця 4.5 – Основні математичні функції

Функція

Опис

Функція ABS

Повертає абсолютну величину числа.

Функція COS

Повертає косинус числа.

Функція POWER

Повертає число, піднесене до степеня.

Функція SIN

Повертає синус указаного кута.

Функція SQRT

Повертає додатне значення квадратного кореня.

Функція SUM

Підсумовує аргументи.

Корисними для розв’язування багатьох задач, зокрема геометричних, є

математичні функції ASIN, DEGREES, RADIANS. Функція ASIN повертає значення кута в радіанах за значенням його синуса, функція DEGREES призначена для

27

Практична робота №5 «Обробка та аналіз даних в середовищі табличного процесора»

переведення радіанної міри кута в градусну, а функція RADIANS – з градусної міри в радіанну.

Якщо в клітинці D3 знаходиться градусна міра кута, то для обчислення синуса цього кута потрібно градусну міру перевести в радіанну. Тобто формула для обчислення синуса кута, виміряного в градусах, виглядатиме так:

=SIN(RADIANS(D3)). Увести таку формулу можна, наприклад, так:

1.Зробити поточною клітинку, у якій буде знаходитися ця формула.

2.Вибрати кнопку Вставлення функції

3.Вибрати у вікні Вставлення функції ім’я функції SIN, після чого вибрати

кнопку ОК.

4.Відкрити список поля Функції.

5.Якщо в список, що відкрився, є ім’я функції RADIANS, то вибрати його,

якщо ні, вибрати в цьому списку Інші функції та у вікні Вставлення функції вибрати ім’я функції RADIANS. Після чого вибрати кнопку ОК.

6.Вибрати клітинку D3.

7.Вибрати кнопку ОК у вікні Аргументи функції

Рисунок 4.10 – Вставка функції

28

Практична робота №5 «Обробка та аналіз даних в середовищі табличного процесора»

Таблиця 4.6 – Основні статистичні функції

Функція

Опис

 

 

 

 

 

 

 

Функція AVERAGE

Повертає

середнє

арифметичне

аргументів.

 

 

 

 

 

 

 

Функція COUNT

Підраховує кількість чисел у списка

аргументів.

 

 

 

 

 

 

 

Функція MAX

Повертає

найбільше

значення

у

списка аргументів.

 

 

 

 

 

Функція MIN

Повертає

найменше

значення

у

списка аргументів.

 

 

 

 

 

Функція RANK

Повертає ранг числа у списка чисел.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.7 – Основні логічні функції

 

 

 

 

Функція

Опис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція AND

Повертає

значення

TRUE, якщо

всі

аргументи мають значення TRUE.

 

 

 

Функція FALSE

Повертає логічне значення FALSE.

Функція IF

Указує логічну умову.

 

 

Функція NOT

Перетворює

логічне

значення

аргументу на протилежне.

 

 

 

 

 

 

Повертає

значення

TRUE, якщо

Функція OR

принаймні

 

один

аргумент

має

 

значення TRUE.

 

 

 

Функція TRUE

Повертає логічне значення TRUE.

 

В Excel можна використовувати вирази, які містять знаки порівняння : >

(більше), < (менше), = (дорівнює), <> (не дорівнює), >= (більше або дорівнює), <=

(менше або дорівнює). Наприклад, А2+15 = В4-1, SUM(A2:C10)>100 та ін. Такі вирази є прикладами так званих логічних виразів.

Якщо рівність або нерівність правильна (істинна), то вважають, що відповідний логічний вираз має значення TRUE (англ. true - істина). А якщо рівність або нерівність неправильна (хибна), то вважають, що відповідний логічний вираз має значення

FALSE (англ. false – хибність).

Функція, результат якої дорівнює TRUE або FALSE, називається логічною.

Серед функцій табличного процесора Excel 2007 є логічні функції. Це функції IF

(англ. if - якщо), AND (англ. and – і), OR (англ. or – або), NOT (англ. not – не) та ін.

29

Практична робота №5 «Обробка та аналіз даних в середовищі табличного процесора»

Логічні функції використовуються у формулах тоді, коли табличний процесор повинен виконувати різні операції залежно від істинності або хибності певного логічного виразу. Наприклад, потрібно збільшити заробітну плату працівника на 10 %, якщо він виконав план, і на 20 %, якщо він перевиконав план.

Загальний вигляд логічної функції IF такий :

Рисунок 4.10 – вигляд логічної функції

Значення цієї функції визначається так:

якщо логічний_вираз має значення TRUE, то значення функції дорівнює значенню виразу значення_якщо_істина;

якщо ж логічний_вираз має значення FALSE, то значення функції до-

рівнює значенню виразу значення_якщо_хибність.

Наприклад, результат обчислення за формулою =IF(A1+B1>100; С1*0,2;

С1*0,1) визначатиметься так. Спочатку Excel обчислить суму чисел з клітинок А1 і В1

та визначить значення логічного виразу А1+В1>100. Якщо це значення TRUE, то результатом буде значення виразу С1*0,2, якщо FALSE - значення виразу С1*0,1.

Очевидно, що логічна функція IF реалізує в табличному процесорі розгалуження. Якщо в записі функції IF присутні всі три аргументи, то реалізується повне розгалуження. У записі функції IF II або III аргументи можуть бути відсутніми, і

тоді реалізується неповне розгалуження.

Другий і третій аргументи функції IF можуть містити як арифметичні операції,

так і функції, у тому числі й функцію IF. Наприклад, =IF (A1<0; В1/А1; ІГ(А1>0;

В2/А1;"Ділення неможливе!')). У цьому випадку значення за формулою визначатиметься так. Якщо значення логічного виразу А1<0 дорівнює TRUE, то

30

Соседние файлы в предмете Офисное программное обеспечение