2.2. Динаміка виробництва продукції ріпака та чинники її формування

Таблиця 2.6

Динаміка виробництва ріпака в господарстві

Показник	2019 р.	2020 р.	2021 р.	2021 р. у % до 2019 р.
Площа посіву, га	180	300	318	176,7
Урожайність з 1 га, ц	19,6	23,5	21,0	107,0
Валовий збір ріпака, ц	3522	7050	6657	189,01
Реалізовано ріпака, ц	3522	7052	6657	189,01
Рівень товарності, %	100	100,0284	100	х

На даному етапі ми проводили розрахунки для наступних параметрів:

1. Врожайність, що визначається як співвідношення валового збору до площі посіву. Цей показник вказує на кількість рослинної продукції, яку вдається отримати з одиниці площі.

2. Рівень товарності, що обчислюється як відношення реалізованого обсягу до валового збору, помножене на 100. Цей показник вказує на відсоткове співвідношення обсягу реалізованої продукції до обсягу, виробленого.

Аналізуючи динаміку виробництва ріпака в господарстві за останні роки, можна зробити наступні спостереження:

• Площа посіву ріпака збільшилась з 180 га у 2019 році до 318 га у 2021 році. Це показує зростання площі посіву на 76,7% порівняно з 2019 роком.

• Урожайність з 1 га також зросла з 19,6 ц у 2019 році до 21,0 ц у 2021 році. Це становить 107% відсотків від показника 2019 року.

• Валовий збір ріпака значно збільшився з 3522 ц у 2019 році до 6657 ц у 2021 році. Це представляє зростання на 89,01% порівняно з 2019 роком.

• Обсяг реалізованого ріпака також показує зростання з 3522 ц у 2019 році до 6657 ц у 2021 році. Це також становить 189,01% відсотків від показника 2019 року.

• Рівень товарності залишається стабільним і складає 100% у всіх роках аналізу.

Загалом можна сказати, що господарство показує позитивну динаміку виробництва ріпака, збільшуючи як площу посіву, так і валовий збір зерна. Урожайність також підвищилась, хоча є незначне зниження у 2021 році порівняно з показником 2020 року. Рівень товарності залишається стабільним, що свідчить про ефективність виробництва.

Таблиця 2.7

Структура виробничої собівартості і розмір статей витрат на 1 ц ріпака

Показник	2019 р.		2021 р.
	грн	%	грн	%
Витрати на оплату праці, грн	65	3,0	136	2,1
Відрахування на соціальні заходи, грн	14	0,6	30	0,5
Прямі матеріальні витрати, грн	1833	82,6	5860	92,4
з них: насіння та посадковий матеріал	301	13,6	620	9,8
мінеральні добрива	980	44,2	2144	33,8
Пальне та мастильні матеріали	176	8,0	1018	16,1
решта матеріальних витрат	376	17,0	2078	32,8
Амортизація необоротних активів	20	1,0	126	2,0
Загальновиробничі витрати	102	4,6	128	2,01
Виробнича собівартість 1 ц зерна	2219	100	6340	100

Аналізуючи структуру виробничої собівартості та розмір статей витрат на 1 ц ріпака за 2019 і 2021 роки, можна зробити наступні спостереження:

• Витрати на оплату праці становили 3,0% (65 грн) у 2019 році і зросли до 2,1% (136 грн) у 2021 році. Це вказує на збільшення витрат на оплату праці, але відносний вплив на виробничу собівартість зменшився.

• Відрахування на соціальні заходи складали 0,6% (14 грн) у 2019 році і зросли до 0,5% (30 грн) у 2021 році. Це також свідчить про зростання витрат, але їх відносний вплив залишається невеликим.

• Прямі матеріальні витрати становили найбільшу частку у структурі виробничої собівартості. У 2019 році ця стаття складала 82,6% (1833 грн), а у 2021 році зросла до 92,4% (5860 грн). Зокрема, витрати на насіння та посадковий матеріал зменшилися з 13,6% (301 грн) до 9,8% (620 грн), а витрати на мінеральні добрива зменшилися з 44,2% (980 грн) до 33,8% (2144 грн).

• Витрати на паливо та мастильні матеріали зросли з 8,0% (176 грн) у 2019 році до 16,1% (1018 грн) у 2021 році.

• Амортизація необоротних активів становила 1,0% (20 грн) у 2019 році і зросла до 2,0% (126 грн) у 2021 році.

• Загальновиробничі витрати складали 4,6% (102 грн) у 2019 році і зменшилися до 2,01% (128 грн) у 2021 році.

• Виробнича собівартість 1 ц зерна зросла з 2219 грн у 2019 році до 6340 грн у 2021 році. Це вказує на значне зростання виробничої собівартості на одну центнеру ріпака.

Загалом можна зробити висновок, що за досліджуваний період витрати на прямі матеріальні витрати, зокрема насіння та посадковий матеріал і мінеральні добрива, значно зросли, що призвело до значного збільшення виробничої собівартості ріпака. Витрати на оплату праці та загальновиробничі витрати також збільшилися, але їх відносний вплив на собівартість знизився. Амортизація необоротних активів також показала зростання. Враховуючи ці зміни, необхідно вивчати можливі шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності виробництва ріпака.

Таблиця 2.8