17. Проаналізуйте позиції і конкретні прояви діяльності представників радикальної та поміркованої течій в українському козацтві. Чому в 20-30 рр. Хvіі ст. Посилився козацький радикалізм?

Козацько-селянські повстання 1620—1630 рр. не досягли бажаного успіху. Але вони засвідчували велику проблему в економічному, релігійному та соціальному розвитку на південно-східних теренах Речі Посполитої. Становлення козацтва як окремої суспільної верстви і боротьба за свої права і привілеї, зокрема через повстання, давали унікальний досвід. Намагаючись узяти під контроль перебіг подій, польська офіційна влада для придушення козацько-селянського руху відправила на Київщину 1625 р. 30-тисячне військо С. Конецпольського. Проти шляхти виступили місцеві повстанці та запорожці (майже 20 тис. війська) на чолі з гетьманом М. Жмайлом. Жодна зі сторін не отримала перемоги, проте була укладена компромісна мирна угода. За Куруківською угодою всі повстанці були амністовані, козацький реєстр зростав від 3 до 6 тис., а щорічна плата реєстровцям збільшувалася до 60 тис. злотих. Після закінчення війни зі Швецією польський уряд 1629 р. значну частину своїх військ розмістив в Україні, що зумовило нове зростання невдоволення селянства. Тож невдовзі, у березні 1630 р. козаки, обравши ватажком Тараса Федоровича (Трясила), розпочали нове повстання, яке виявилось вдалим. Старшина знову погодилася на компромісну угоду: збереження основних вимог Куруківської угоди та збільшення реєстру до 8 тис. осіб. У 1635 р. поляки завершили будівництво фортеці Кодак на Дніпрі, яка блокувала рух утікачів на Запорожжя. Того ж року гетьман Іван Сулима з січовиками знищив кодацький гарнізон та зруйнував фортечні мури, але ця подія не переросла в нове повстання, оскільки козацького ватажка було підступно схоплено реєстровцями і видано польським властям. Новим виступом стало селянсько-козацьке повстання 1637—1638 pp., яке очолили П. Бут (Павлюк), Д. Гуня, Я. Остряниця. Після поразки в бою під с. Жовнин (Черкаська область) у 1638р. повстанці змушені були капітулювати. Була видана та ухвалена «Ординація Війська Запорозького реєстрового». Скасовувалося козацьке самоврядування, число реєстрових козаків обмежувалося до 6 тис. Козаки мали право селитися в трьох староствах - Черкаському, Чигиринському та Корсунському.

18. Поясніть, які причини зумовили посилення військово-політичної ролі козацтва наприкінці хvі – у першій чверті хvіі ст., перетворення козацтва на лідера національно-визвольних змагань.

Серед причин, які зумовили появу та розвиток козацтва як суспільної сили загалом, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці полонізації та окатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Причинами посилення військової ролі козацтва стало те, козаки вже мали значний бойовий досвід завдяки походам проти Османської імперії та участі в численних повстаннях. Вони були організовані, дисципліновані, мали власну ієрархію та правила, що дозволило їм ефективно виступати проти польської влади( тим самим покращувати життя українських звичайних селян) і займати лідерські позиції у визвольних змаганнях. Козаки були наймогутнішою військово-оборонною і духовною силою, яка звитяжно боролася із загарбницькою політикою сусідніх держав, їхніми мілітаристськими арміями.