71. Поясніть, як змінювалася радянська політика щодо українського селянства протягом 20-30-х рр.XX ст. (репресії проти селянства, політика геноциду українського народу; голодомор 1932-33 рр.).

Неп і відступ від воєнного комунізму (1921–1927): Після Громадянської війни та руйнівної політики воєнного комунізму радянська влада запровадила Нову економічну політику (НЕП). Цей період був відносно ліберальним для селянства, дозволяючи дрібну приватну торгівлю і підприємництво. Селяни могли продавати надлишки продукції на ринку, що стимулювало сільське господарство. НЕП зменшив напругу в селянському середовищі, але тривала боротьба між середніми й заможними селянами та владою.

Колективізація і розкуркулення (1928–1933): У кінці 1920-х років Йосип Сталін вирішив ліквідувати НЕП і розпочати примусову колективізацію сільського господарства. Ця політика передбачала об'єднання дрібних селянських господарств у колективні господарства, а також масове розкуркулення. Радянська влада оголосила куркулів (заможних селян) ворогами держави та почала репресії проти них: їхні землі та майно конфісковували, їх депортували, ув'язнювали або страчували. Внаслідок цього багато селян втратили засоби для існування.

Голодомор (1932–1933): Політика колективізації призвела до значного падіння сільськогосподарського виробництва, але радянська влада продовжувала примусове вилучення зерна та інших ресурсів у селянства. У 1932–1933 роках в Україні розпочався масовий голод, спричинений політикою "хлібозаготівель", коли у селян відбирали все зерно, навіть посівне. Це призвело до жахливого голоду, який забрав життя мільйонів українців.

72.Охарактеризуйте прояви сталінської тоталітарної системи на Україні в 1920-1930-х рр.

1.Політичний терор та репресії: Масові арешти інтелігенції, селян, робітників і партійних діячів, підозрюваних у “контрреволюційній діяльності”. Політика “чисток” в Комуністичній партії України, під час якої ліквідовувалися всі потенційні загрози владі Сталіна.

2.Голодомор 1932-1933 рр.: Офіційні поставки зерна до Радянського Союзу призвели до штучного голоду, від якого загинули мільйони українців. Це було частиною політики колективізації та репресій проти селянства.

3.Колективізація: Насильницьке об’єднання селян у колгоспи під контролем держави. Це призвело до падіння продуктивності сільського господарства, що ще більше погіршило умови життя українців.

4.Культурна революція та політика русифікації: Проводилася боротьба проти української культури, літератури та мистецтва, які не відповідали ідеологічним принципам комунізму. Це супроводжувалося ліквідацією української інтелігенції та переслідуванням української мови.

5.Індустріалізація: Створення великої кількості промислових об’єктів та заводів, що призвело до міграції сільського населення в міста. Проте індустріалізація супроводжувалася важкими умовами праці, низькою оплатою та примусовою працею.

73. Проаналізуйте політичну ситуацію у Західній Україні, розкрийте зміст, форми, наслідки боротьби українських політичних партій та громадських організацій теренах (легальні та нелегальні форми методи боротьби УВО, ОУН, УНДО,КПЗУ, УГКЦ; націократичні концепції;Д. Донцов, М. Сціборський).

1. Політична ситуація: Західна Україна в 1920-1930-х рр. перебувала під контролем Польщі, Румунії та Чехословаччини, де українці часто зазнавали дискримінації та репресій. Це сприяло розвитку націоналістичних настроїв і підпільного руху.

2.Українські політичні партії та організації:

УВО (Українська Військова Організація): Створена Є. Коновальцем, діяла як нелегальна організація, яка здійснювала саботаж та атентати проти польської влади.

ОУН (Організація Українських Націоналістів): Основною метою було здобуття незалежності України. Організація застосовувала радикальні методи боротьби, зокрема, збройну боротьбу проти окупантів.

УНДО (Українське Національно-Демократичне Об’єднання): Найбільша легальна партія, яка виступала за демократичні права українців, захищала інтереси українського населення в Польщі.

КПЗУ (Комуністична Партія Західної України): Орієнтувалася на ідеологію комунізму та мала підтримку СРСР, однак діяла в підпіллі, оскільки в Польщі була заборонена.

УГКЦ (Українська Греко-Католицька Церква): Сприяла збереженню національної ідентичності та культури.

3.Націократичні концепції: Д. Донцов і М. Сціборський розробили ідеї націократії, яка передбачала побудову української держави з сильною владою, спрямованою на захист національних інтересів. Ці ідеї вплинули на програму ОУН.

4.Форми боротьби:

Легальні: Діяльність через парламентські представництва, громадські організації, культурні товариства.

Нелегальні: Саботаж, підпільна діяльність, атентати проти польської влади, організація повстань та протестів.

5.Наслідки: Постійне напруження у відносинах із польською владою, репресії проти українців, посилення націоналістичного руху, яке в подальшому відіграло значну роль у боротьбі за незалежність.