67. Розкажіть, що спричинило до нової хвилі української політичної еміграції у 20-х рр. XX ст. Охарактеризуйте політику керівництва срср та радянської України щодо української інтелігенції.

Причини нової хвилі української політичної еміграції у 1920-х роках

Поразка визвольних змагань: Після поразки українського національно-визвольного руху, зокрема Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), багато діячів, пов’язаних з цими урядами, були змушені залишити країну. Після встановлення радянської влади багато з них не могли повернутися додому через ризик арешту або репресій.

Більшовицькі репресії та жорстка політика контролю: Більшовики намагалися нейтралізувати будь-який опір у суспільстві через репресії та залякування. Режим забороняв політичні партії, закривав незалежні культурні установи і переслідував українських патріотів, що спонукало багатьох до еміграції.

Економічна і соціальна криза: Голод, викликаний політикою воєнного комунізму, руйнуванням інфраструктури під час громадянської війни та знищенням сільського господарства, також змушував інтелігенцію шукати кращих умов для роботи і життя за кордоном.

Політика радянського керівництва щодо української інтелігенції

Українізація як метод контролю та інтеграції: Радянська влада дозволила розвиток української культури та освіти українською мовою, що створило сприятливі умови для діяльності української інтелігенції в УРСР. Однак це було вимушеним заходом для здобуття лояльності українського населення і не передбачало повної свободи. Українським письменникам, митцям та науковцям надавали можливість публікувати твори та займатися культурною діяльністю, проте їхня діяльність жорстко контролювалася, і вони мали дотримуватися офіційних ідеологічних рамок.

Залучення інтелігенції до будівництва соціалізму: Радянська влада намагалася переконати українську інтелігенцію брати активну участь у побудові нової соціалістичної держави. Частина інтелігенції, зокрема молоді митці й науковці, повірили в ідеали соціалізму і підтримали більшовицький режим, що на деякий час забезпечило культурний розвиток УРСР.

Ідеологічний контроль і переслідування: Влада не терпіла будь-якої опозиційної думки. До середини 1920-х років вона почала посилювати ідеологічний контроль за інтелігенцією, вимагаючи від неї підтримувати офіційну лінію. Вже наприкінці 1920-х років культурні діячі, які виявляли будь-які прояви національної самобутності чи незалежної думки, підпадали під репресії. З приходом Йосипа Сталіна до влади українізація почала згортатися, а багатьох представників української інтелігенції, зокрема письменників, науковців і педагогів, звинуватили в націоналізмі та контрреволюційній діяльності, що призвело до масових репресій.

Репресії проти української інтелігенції та згортання українізації: З приходом Йосипа Сталіна до влади українізація почала згортатися, а багатьох представників української інтелігенції, зокрема письменників, науковців і педагогів, звинуватили в націоналізмі та контрреволюційній діяльності, що призвело до масових репресій.