64. Визначте основні напрямки соціально-економічних реформ Гетьманського уряду, Директорії, більшовиків в Україні в роки громадянської війни.

Напрямки соц-економ реформ Гетьманату :

Аграрна політика : Гетьманський уряд відновив приватну власність на землю, скасувавши соціалістичні декрети Центральної Ради. Землі, які були відібрані у поміщиків, мали повернутися попереднім власникам. Була спроба створити велику кількість державних аграрних господарств для підвищення сільськогосподарського виробництва, зокрема для забезпечення продовольства військових і союзників.

Промисловість і фінанси : Гетьманський уряд прагнув налагодити управління промисловістю, особливо ключовими галузями, такими як вугледобувна, металургійна та машинобудівна, і відновити приватний контроль над підприємствами. Було введено нову валюту – український карбованець. Це допомогло стабілізувати фінансову систему на певний час.

Освіта та культура: Гетьманський уряд підтримував розвиток національної культури й освіти. У цей час було засновано Українську академію наук (УАН) і відкрито багато українських шкіл.

Соціально-економічні реформи Директорії (1918-1920 рр.)

Аграрна реформа : Директорія пообіцяла перерозподіл земель поміщиків та заможних землевласників на користь селян. Конфісковані землі мали перейти у власність трудових селян без викупу.

Соціальні реформи та умови праці: Директорія запровадила восьмигодинний робочий день і оголосила про права робітників на участь в управлінні підприємствами.

Фінансова політика: Директорія намагалася стабілізувати фінансову систему, але зіткнулася з інфляцією та нестачею коштів. Вона продовжувала використовувати карбованці гетьманського уряду і намагалася запровадити нову грошову одиницю – гривню, але через складну економічну ситуацію ці заходи були малоефективними.

Соціально-економічні реформи більшовиків (1919-1921 рр.)

Політика «воєнного комунізму»: включав націоналізацію всіх великих і середніх промислових підприємств, ліквідацію приватної торгівлі та встановлення державного контролю над усіма ресурсами. Запроваджувалася продовольча розкладка – обов'язкова здача селянами надлишків зерна державі за фіксованими цінами.

Націоналізація промисловості : Більшовики провели масштабну націоналізацію промисловості, банківської системи, транспорту і торгівлі. Управління підприємствами перейшло до державних органів, що входило в концепцію централізованої економіки.

Робітничий контроль над підприємствами замінювався партійним контролем, що мало на меті посилення впливу Радянської влади на виробництво.

Фінансова політика: В умовах «воєнного комунізму» гроші практично втратили своє значення, адже більшість товарів розподілялася державою або через обмін. Однак більшовики продовжували випускати радянську валюту, хоча гіперінфляція сильно знецінювала гроші.

Соціальна підтримка та реформи: Більшовики декларували соціальний захист для робітників, намагалися покращити умови праці на націоналізованих підприємствах і підтримували ідеї соціальної рівності. Однак в умовах «воєнного комунізму» ці ініціативи втілювались слабо через нестачу ресурсів.

Порівняння реформ

• Гетьманський уряд спирався на підтримку заможних верств і прагнув стабільності через відновлення приватної власності на землю, що викликало спротив селян.

• Директорія орієнтувалася на соціалістичні перетворення, зокрема на передачу землі селянам і соціальні права робітників, але через війну більшість реформ залишилася нездійсненою.

• Більшовики провели радикальні заходи – націоналізацію та воєнний комунізм, ліквідували приватну власність і централізували економіку. Це призвело до соціальних і економічних труднощів, що посилювали протидію з боку населення.