5. Визначте кордони первинного розселення слов’ян і охарактеризуйте суспільний устрій, господарство, побут східнослов’янських племен напередодні утворення Київської держави.

Первинне розселення слов’ян охоплювало території між річками Одра і Дніпро на заході та сході, а також від Балтійського до Чорного моря. Східні слов’яни заселяли територію сучасної України, Білорусі та європейської частини Росії. Основні племена східних слов’ян включали полян, древлян, сіверян, дреговичів, волинян, білих хорватів, уличів, тиверців, кривичів і радимичів. Територія їхнього розселення охоплювала лісову та лісостепову зони, що сприяло розвитку як землеробства, так і полювання, рибальства та збирання. Ранні слов’яни селилися здебільшого по берегах річок і озер. Житла були дерев’яними, обмазані глиною. Напередодні утворення Київської держави головною формою суспільної організації східних слов’ян були союзи племен та племінні княжіння. Кожне з цих утворень було окремою етнічною групою з визначеною територією, матеріальною культурою, побутом, звичаями. Основу внутрішньої соціально-економічної системи племінних союзів становила сільська община. У володінні общини перебував увесь земельний фонд. З розвитком господарської і політичної діяльності зароджується соціальна нерівність, виділяється привілейований прошарок, а з ним і племінна знать. Найбільш талановиті люди з цієї верхівки родоплемінної знаті приймали ім’я князя. Основним видом діяльності було землеробство. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо, жито. У лісових районах поширеним було підсічно-вогневе землеробство, коли спалювали ділянки лісу під ріллю. У лісостеповій зоні розвивалося орне землеробство. Східні слов’яни розводили худобу, зокрема корів, свиней, кіз, овець, які забезпечували молоко, м’ясо, шерсть і шкіру. Значного розвитку набули і ремесла – ливарне, ковальське, ювелірне, каменярське. Важливе місце у господарському житті антів посідала торгівля з містами–державами Північного Причорномор’я та арабськими країнами. Окрім цього, річка Дніпро, яка протікала через територію антів, була важливим міжнародним торговельним шляхом. Життя і праця східних слов’ян були тісно пов’язані зі своєю сім’єю і природою. Це і визначило два основних культи – обожнення сил природи і культу пращурів. Систему вірувань ранніх слов’ян, коли вклоняються Сонцю, Місяцеві, вогневі, дощеві, називають язичництвом. Поступово формується пантеон богів, серед яких найбільш шанованими були: Дажбог – бог Сонця й добра; Перун – бог грому; Сварог – бог неба; Дана – богиня води; Стрибог – бог вітрів; Велес – бог худоби. Східні слов’яни напередодні утворення Київської держави вже мали сформовану господарську систему і суспільний устрій з певною майновою і соціальною диференціацією. Це стало передумовою для переходу до більш складного державного утворення – Київської Русі.

6. Порівняйте і дайте оцінку діяльності князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

За діяльності Володимира Великого на зміну родоплемінному поділу суспільства остаточно прийшов територіальний. Володимир Великий завершив формування території Київської Русі, приєднавши племена білих хорватів, дулібів, в’ятичів, радимичів. Здійснив військову реформу: сформував військо з дружинників-слов’ян, а не з варягів. Провів релігійну реформу: у 988 р. прийняв хрещення за православним обрядом і запровадив на Русі християнство. Сприяв розвиткові освіти: будував школи для дітей знаті. Збудував Десятинну церкву, Змієві вали. Першим почав карбувати золоті та срібні монети з зображенням Христа, Володимира та тризуба. Шляхом династичних шлюбів зміцнив дипломатичні зв’язки з Польщею, Угорщиною, Чехією, Норвегією та Швецією. Значення діяльності Володимира Великого: Укріпив князівську владу, створив сильну централізовану державу. Охрестивши Русь, зрівняв її з провідними європейськими державами. За Ярослава Мудрого був найвищий розквіт Київської Русі. Створив перший судебник, збірку законів Руська Правда, де скасовувалась кровна помста, вводились грошові показання на вбивство та скалічення, захищалась власність феодалів. Розгромив печенігів у 1036 р. Збудував в Києві на місці розгрому печенігів (1037 р.) Софійський собор (при ньому заснував бібліотеку), Золоті ворота, Києво-Печерську лавру.

Опікувався розвитком освіти і культури, відкривав школи. 1039 р. заснував київську митрополію (церковно-адміністративний округ, яким відає митрополит). 1051 р. поставив Іларіона митрополитом. Продовжив проводити шлюбну дипломатію (сам мав 10 дітей, яких одружив на європейських правителях, тому його прозвали Тестем Європи). Значення діяльності Ярослава Мудрого: Київська Русь досягла розквіту і стала однією з провідних країн Європи. Ярослав Мудрий сприяв посиленню єдності та централізації Русі.