53. Який вплив мав жовтневий переворот 1917 р. В Україні? Як лідери Центральної Ради поставились до жовтневого перевороту?

Жовтневий переворот 1917 року в Петрограді, який привів до влади більшовиків, мав значний вплив на ситуацію в Україні та на діяльність Центральної Ради. Переворот спровокував новий етап політичної боротьби в Україні, позначився на позиції українського уряду і викликав зміну у відносинах з радянською Росією. Зміна влади в Росії призвела до посилення боротьби між українською Центральною Радою, яка прагнула автономії, і більшовицькими силами, які намагалися розповсюдити радянську владу на українські землі. Лідери Центральної Ради негативно поставилися до Жовтневого перевороту. Вони не визнали більшовицьку владу і не погоджувалися з методами, якими більшовики прийшли до влади, особливо із застосуванням сили та насильства. Центральна Рада залишалася відданою ідеям демократії та парламентаризму, вважаючи більшовицьку диктатуру несумісною з українськими прагненнями до самоврядування та національної автономії. У відповідь на зростання агресії з боку більшовиків, Центральна Рада почала формувати військові підрозділи для захисту УНР. Конфлікт із більшовиками набрав обертів у грудні 1917 року, коли почалася повномасштабна боротьба за контроль над територіями України. Таким чином, Жовтневий переворот став каталізатором для остаточного розриву з Росією та офіційного проголошення української незалежності.

54. Визначте основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики, зміст соціально-економічних реформ Гетьманського уряду.

Внутрішня політика

Централізація влади: Гетьман Павло Скоропадський встановив авторитарний режим, в якому вся влада була сконцентрована в його руках.

Зміцнення державності та законодавчі реформи: Було проголошено низку законів, що регулювали правові й адміністративні питання, засновано Генеральний суд як вищий судовий орган та створено структури державного контролю.

Розвиток освіти та культури: Скоропадський активно підтримував національно-культурний розвиток: засновано Українську академію наук, відкрито українські університети в Києві та Кам'янці-Подільському, введено українську мову в школах, сприялося розвитку національної культури.

Соціально-економічні реформи

Аграрна політика: Земельна реформа передбачала збереження приватної власності на землю, що суперечило попереднім реформам Центральної Ради. Гетьманський уряд став на бік великих землевласників, що викликало невдоволення серед селян.

Відновлення економіки та промисловості: Гетьманський уряд прагнув стабілізувати економіку через залучення іноземних інвестицій та співпрацю з Німеччиною й Австро-Угорщиною.

Розвиток фінансової системи: Гетьманський уряд прагнув стабілізувати фінансову ситуацію в країні та закріпити її економічну самостійність. Відновлено функціонування банківської системи, було запроваджено нову національну валюту – гривню.

Зовнішня політика

Співпраця з Центральними державами: Гетьманський уряд підтримував союз із Центральними державами, що забезпечувало тимчасову стабільність, але посилювало залежність України від Німеччини.

Пошуки міжнародного визнання: Гетьманський уряд прагнув досягти міжнародного визнання України. Українську Державу визнали ряд країн, у тому числі Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія та Туреччина. Проводилися переговори з представниками інших країн, зокрема Антанти, але через проросійські настрої в її керівництві Україна не отримала широкої підтримки.

Спроби відновити контроль над українськими територіями: Гетьманський уряд намагався повернути під свій контроль українські етнічні території, зокрема Кубань, Дон, Холмщину і частину Північної Буковини, через дипломатичні канали.