39. Поясніть як відбувалося перетворення України в імперську провінцію.

1. Ліквідація автономії: Після Андрусівського миру 1667 року Україна була розділена між Московією та Польщею, що ослабило її автономію. У 1764 році Катерина II скасувала гетьманську владу, встановивши пряме управління через Малоросійську колегію.

2. Встановлення централізованої влади: У 1775 році відбулася губернська реформа, яка поділила Україну на губернії з призначеними губернаторами, що контролювали місцеві справи.

3. Соціальні та економічні зміни: Закріпачення селян поглибило їхню залежність від поміщиків, а українські землі стали ресурсною базою для імперії.

4. Культурна асиміляція: Російська влада запровадила політику русифікації, обмежуючи використання української мови та культури.

5. Контроль через військову присутність: Військові поселення і репресії проти опозиції зміцнювали російський контроль над Україною.

40. Проаналізуйте соціально-економічний розвиток України в останній чверті XVIII - у першій половині XIX ст.

Соціально-економічний розвиток України в останній чверті XVIII — першій половині XIX століття був визначений глибокими змінами в політичній структурі та економічних відносинах. Ліквідація автономії та впровадження кріпосного права призвели до поглиблення соціальної нерівності та експлуатації селянства. Разом з тим, розвиток промисловості, торгівлі та колонізація південних земель створили нові економічні можливості для зростання міст і розвитку ринкових відносин. Проте, кріпосне право залишалося головним бар'єром для соціального прогресу та стало причиною багатьох конфліктів і повстань.

Основні соціально-економічні зміни

Ліквідація автономних утворень і політика централізації. Після знищення Гетьманщини (1764 р.) та Запорозької Січі (1775 р.), українські землі були повністю інтегровані в Російську імперію. Це призвело до скасування автономних політичних та економічних інституцій, таких як козацька адміністрація і самоврядування, і поширення на українські землі загальноросійської системи управління.

Посилення кріпосного права. Однією з найважливіших особливостей цього періоду стало зміцнення кріпосного права, яке охопило практично всі українські регіони. Указом Катерини ІІ 1783 року на Лівобережжі та Слобожанщині було офіційно запроваджене кріпацтво, яке поширилося на більшість селянства.

Аграрні зміни та розвиток сільського господарства. Сільське господарство залишалося основою економіки України. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття українські землі стали важливим джерелом сільськогосподарської продукції для Російської імперії, особливо зерна, яке активно експортувалося через порти Чорного моря.

Початок індустріалізації та розвиток промисловості. У першій половині XIX століття почала розвиватися і промисловість, особливо в металургії, текстильній та харчовій промисловості.

Торгівля і розвиток ринкових відносин. Торговельні зв'язки України з іншими частинами Російської імперії та закордонними країнами значно зросли. Українські міста, особливо Київ, Харків, Одеса та Полтава, стали важливими торговельними центрами.

Зміни в становищі шляхти. Після інтеграції української шляхти до складу російського дворянства, вона зберегла свої привілеї, проте поступово втрачала свої відмінності.

Зростання міст і міського населення. Незважаючи на переважно аграрний характер України, міста почали зростати завдяки розвитку промисловості і торгівлі.

Селянські повстання. Погіршення становища селянства через посилення кріпосного права стало причиною численних селянських виступів.