28. Проаналізуйте внутрішню і зовнішню політику і. Мазепи та його роль у культурному житті України.

Внутрішня політика

Новообраний гетьман розумів, що в Гетьманщині здобула міцні позиції корислива старшинська верхівка. Іван Мазепа став тим політиком, який повернув авторитет гетьманської влади. Він був переконаний, що сила держави визначається силою її керівника. Авторитет своєї влади він примножував також турботою про науки, книгодрукування та мистецтво. Гетьман узяв під опіку монастирі, при яких діяли друкарні. Особливо піклувався про Києво-Могилянський колегіум, будував нові приміщення, домігся для нього статусу академії, сприяв заснуванню академічної бібліотеки, передавши їй власні рідкісні книги, відкрив друкарню й щорічно виділяв їй кошти. Києво-Могилянська академія стала духовним центром України та всього православного світу. До Мазепиних доброчинств належить і заснування Чернігівського колегіуму. Опіка над церквами означала тоді турботу справами народної освіти, духовності й патріотичного світогляду. Тож широка культурницька діяльність гетьмана була цілеспрямованою й далекоглядною державною політикою. Зміцнюючи гетьманську владу, І. Мазепа покладався на право та суд. За їхньою допомогою намагався усунути з політичного життя України ганебні явища — доноси та наклепи.

Соціально-економічна політика

Прагнув створити в Україні станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Ідеал державного устрою вбачав у Речі Посполитій.

Сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з козацької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими правами і привілеями.

Намагався за допомогою зв’язків із царем і московськими можновладцями зберегти права і привілеї Гетьманщини.

Уважав за доцільне дотримуватися курсу показного вірнопідданства Москві, що спричинило великі людські втрати, виснаження економіки Гетьманщини і зростання невдоволення населення.

Політичні та організаційні прорахунки гетьмана позбавили його опори серед козаків і селянства в критичний період боротьби за майбутнє України і прирекли її на поразку.

Культурно-просвітницька політика

Постійно опікувався станом освіти, науки, мистецтва і релігії.

Домігся від царської влади надання Києво-Могилянській колегії статусу академії.

Зажив слави опікуна і захисника православної церкви. Надавав великі кошти на будівництво і відновлення церков і монастирів.

Зовнішня політика гетьмана І. Мазепи

Основою зовнішньої політики гетьмана І. Мазепи був союз із Московією. До цього його спонукали глибоке розуміння засад тогочасної польської зовнішньої політики й трагічний досвід співпраці з Туреччиною та Кримом гетьмана П. Дорошенка.

За допомогою Москви гетьман сподівався повернути Правобережжя й відвоювати в Туреччини та Криму причорноморські й приазовські степи. Він відмовився від традиційної політики України щодо Криму й Туреччини: підтримки хиткої рівноваги між миром і війною.

Відповідно до своєї зовнішньополітичної програми, гетьман узяв участь у кримському поході 1689 р., який завершився невдачею. Московські й українські сили підійшли до укріплень Перекопу й повернули назад.