25. Проаналізуйте зміни в соціальній структурі українського суспільства в XIV-XVIII ст.

Соціальна структура українського суспільства в XIV–XVIII століттях зазнала суттєвих змін під впливом політичних та соціально-економічних процесів:

У період Литовського князівства українська знать зберегла певні права, селяни мали відносну свободу, а міщани розвивали міста на основі магдебурзького права.

Під владою Речі Посполитої польська шляхта закріпила своє домінування, феодальний гніт збільшився, селяни втрачали свободи та потрапляли в кріпацтво, міщани зазнавали утисків.

Під час Хмельниччини і Гетьманщина козацтво стало панівною верствою, козацька старшина перетворювалася на нову еліту. Селяни тимчасово отримали полегшення, але згодом їхнє становище знову погіршилося через повернення елементів кріпацтва.

Процеси в соціальній структурі в Російській та Австрійській імперії були дещо різні : На Лівобережжі козацька старшина почала інтегруватися в російське дворянство, кріпацтво посилилося. На Правобережжі і в Галичині панувала польська шляхта, зберігаючи феодальну систему.

Загалом, соціальна структура еволюціонувала від феодальних відносин до домінування козацької старшини, з посиленням кріпацтва та зменшенням прав селян.

26. Покажіть поступове знищення української автономії російським самодержавством.

Поступове знищення української автономії російським самодержавством розгорталося протягом другої половини XVII та XVIII століття. Цей процес відбувався поступово, і Росія цілеспрямовано обмежувала права та самостійність Гетьманщини, що остаточно призвело до повної ліквідації української автономії.

1. Переяславська угода 1654 року завершилося "приєднанням" земель контрольованих Військом Його Королівської Милості Запорізьким Речі Посполитої до Московської держави. Після Переяславської ради 1654 року, яка мала на меті укладення військово-політичного союзу між Гетьманщиною та Московським царством, розпочалася історія "протекторату" Москви над Гетьманщиною. Угода надавала українському козацькому державному утворенню певну автономію, але Московія поступово почала втручатися в справи Гетьманщини, порушуючи початкові домовленості.

2. Уже в 1660-х роках російський уряд почав контролювати вибори гетьмана та вводити воєвод у ключові українські міста (наприклад, Київ). Ці воєводи мали широку владу, що фактично обмежувало повноваження української адміністрації та підривало позиції гетьманської влади.

3. Андрусівський мир 1667 року між Московським царством і Річчю Посполитою поділив Україну на дві частини: Лівобережну, що залишалася під контролем Москви, і Правобережну, яка повернулася під владу Польщі. Це ослабило політичну єдність українських земель, ускладнивши боротьбу за автономію.

4. З укладенням Глухівських статей між гетьманом Дем’яном Многогрішним і Московським царством у 1669 році обмежувалася козацька автономія, зокрема через заборону зовнішньополітичних контактів Гетьманщини. Московська влада поступово розширювала вплив, залишаючи за собою право затверджувати гетьмана і контролювати його діяльність.

5. За Петра І втручання Москви в українські справи значно посилилося. Особливо після повстання гетьмана Івана Мазепи 1708 року і Полтавської битви 1709 року автономія Гетьманщини стала швидко обмежуватися : Після поразки Мазепи гетьманську владу було серйозно обмежено, і встановлено російську адміністрацію в Гетьманщині. Згодом, у 1722 році Петро I створив Малоросійську колегію, яка контролювала фінанси, судові та адміністративні питання. Цей орган підпорядковувався царській адміністрації, що значно обмежувало владу гетьмана і козацької старшини.

6. У 1764 році Катерина ІІ остаточно скасувала інститут гетьманства, формально ліквідувавши центральний елемент української автономії. Замість гетьмана було введено Малоросійське генерал-губернаторство, яке повністю підпорядковувалося російській адміністрації.

7. Запорозька Січ була ще одним центром української автономії та символом військової свободи козаків. У 1775 році Катерина ІІ наказала знищити Січ. Російські війська атакували Січ, а її землі були анексовані до Російської імперії.

8. У 1781 році був скасований полково-сотенний адміністративний устрій Гетьманщини. Замість нього була запроваджена загальноросійська губернська система, що остаточно інтегрувало українські землі до адміністративної структури Російської імперії.

9. У 1783 році Катерина ІІ узаконила кріпосне право на території Лівобережної України, що остаточно закріпило ліквідацію традиційних прав і свобод українських селян і перетворило їх на кріпаків.