5. Основні методи психологічних досліджень та їх використання у вищій школі.

Методи наукової психології Характер предмета і принципів психологічної науки визначає її методи (прийоми, способи, шляхи дослідження, що виплива­ють із теоретичних уявлень про зміст об'єкта, який вивчається). І. Методи психології розділяють на дві групи: пізна­вальні (дослідницькі) методи; методи активного впливу на особистість. Розглянемо першу групу методів. Процес психологіч­ного дослідження складається з ряду етапів: підготовки, збирання, обробки, інтерпретації фактичних даних та формулювання висновків. На підготовчому етапі вивчається стан досліджуваної про­блеми, проводяться попередні спостереження, бесіди, анкетуван­ня, визначаються мета й завдання дослідження. Важливим еле­ментом цього етапу стає гіпотеза — уявлення про очікуваний ре­зультат дослідження. На етапі збирання фактичних даних використовуються ем­піричні методи (експеримент, спостереження, тестування, бесіди тощо). Експериментальні дані фіксуються в протоколі, що має бути достатньо повним і цілеспрямованим, включаючи реєстрацію усіх необхідних параметрів експериментальної ситуації та психічних властивостей. Етап обробки даних передбачає кількісний та якісний аналіз і синтез зафіксованих даних. На останньому етапі дослідження здійснюються інтер­претація даних та формулювання висновків, встановлюється їхня відповідність чи невідповідність вихідній гіпотезі, виявляються нові питання та проблеми, на основі яких формується програма дослідження.

Організаційні методи включають: порівняльний метод, який реалізується зіставленням груп піддослідних, що відрізняються за віком, видом діяльності тощо; лонгітюдний метод, який виявляєть­ся у багаторазових обстеженнях тих самих осіб протягом тривало­го часу; комплексний метод, коли той самий об'єкт вивчається різними засобами й представниками різних наук, що дає змогу з різних боків характеризувати особистість. До групи емпіричних методів входять: спостереження і са­моспостереження; експериментальні методи; психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, соціометрія, референтометрія, інтерв'ю, бесіда); аналіз продуктів діяльності; біографічний метод; трудовий метод. ^ Методи обробки даних — це кількісні та якісні методи. До кількісних методів належать, наприклад, визначення середніх ве­личин та міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо. Якісний метод передбачає аналіз і син­тез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень. До інтерпретаційних методів належать генетичний метод аналізу психологічних даних у процесі розвитку — з виді­ленням стадій, критичних моментів, суперечностей тощо, а також структурний, системний метод, який передбачає вста­новлення зв'язків між усіма психічними якостями індивіда. Слід підкреслити , що всі зазначені етапи дослідження студенти мають реалізувати під час написання курсових та кваліфікаційних робіт з психології. Більш докладно методика їх написання висвітлена у методичних рекомендаціях кафедри психології [17 ] Докладне ознайомлення з групою емпіричних методів психології зазвичай не викликає особливих труднощів у студентів. Умовою ефективного засвоєння цього матеріалу є вивчення змісту підручників (№ 4,8-15 із списку літератури) і формування в себе установки на практичну значимість вивчення методів психології як науки. Критерієм ефективного вивчення цього питання здатність студента визначати недоліки та переваги кожного з методів психології та вміння їх використання на практиці. Все це стосується наступних методів збору емпіричних даних: 1. Спостереження — цілеспрямоване і планомірне сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, використовується при застосуванні всіх інших методів вивчення психічних процесів та властивостей особистості . Експеримента­тор збирає інформацію, не втручаючись у ситуацію. Науко­ве спостереження базується на певному плані, програмі, фіксації фактів та особливостей ситуації, на аналізі та інтер­претації. У науковій психології використовується також метод са­моспостереження, який виступає як засіб вивчення, аналізу та синтезу власних учинків і дій, порівняння своїх думок з думками інших людей. 2. Експеримент— основний метод психології , особливість якого полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких досліджуване явище виникає неодмінно й закономірно , активно втручається у діяльність та поведінку піддослідного для створення

необхідних умов, за яких виявляються ті чи інші психологічні факти, явища, якості. Залежно від рівня втручання дослідника у перебіг пси­хічних явищ експеримент може бути констатуючим, коли вивчаються наявні психічні особливості без зовнішньою втру­чання, та формуючим, коли психічні властивості особис­тості вивчаються в процесі «штучного» цілеспрямованого розвитку з використанням засобів навчання й виховання людини. Розрізняють також експерименти лабораторний та природний. Різновидом природного експерименту є перетворювальний (нав­чальний та виховний). ^ 3.Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, інтерв'ю, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, соціометрія та ін. Тест — це проба, іспит, один із способів психологічної діагности­ки рівня розвитку психічних процесів і властивостей людини, використання якого, у результаті кількісної і якісної оцінки, дає результати, що можуть бути показниками роз­витку певних психічних явищ. Розрізняють тести для вивчення інтелектуальних здібностей, рівня розумового розвитку особистості й тести успішності. За їх допомо­гою можна з'ясувати рівень розвитку окремих психічних процесів, рівні засвоєння знань, загального розумового розвитку особистості. Анкетування – один із способів психологічного опитуван­ня. За допомогою анкетування досліджуються літературні, мистецькі, спортивні, професійні інтереси та уподобання, мотиви, ставлення до вибору дій, вчинків, різновидів праці, до тих чи інших переживань, їх оцінювання. На поставлені в анкеті запитання анкетовані дають відповіді в письмовій формі. Застосування анкет (опитувальників) допомагає збирати фактичний матеріал, що стосується характеру, змісту та спря­мованості думок, оцінок, настроїв людей. Бесіда — це цілеспрямована розмова з піддослідним з метою з'ясу­вання уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства . Одним з варіантів бесіди є інтерв'ю, яке використовують у психо­логічних та соціологічних дослідженнях. Метод аналізу продуктів діяльності грунтується на тому, що в результатах роботи людини виявляються її знання, вміння та навички, здібності, уважність і спостережливість, риси характеру. Продуктами діяльності учнів є їхні письмові роботи, вироби, ма­люнки, моделі, фотографії та ін. Метод узагальнення незалежних характеристик — це об'єднання та узагальнення даних багатьох спостережень, виконаних незалежно од­не від одного в різний час, за різних умов та у різних видах діяльності. Соціометричний та референтометричний методи забезпе­чують вивчення стосунків між членами груп, виявляють їх­ню структуру (лідерів, аутсайдерів тощо) на основі відносно простої процедури вибору одними членами групи інших за параметрами симпатії—антипатії, референтності (стосовно певних цінностей). ^ Трудовий метод передбачає включення дослідника у кон­кретну діяльність (професійну, громадську тощо).