книги из ГПНТБ / Мироненко, О. К. Древние Выдубичи. (Памятник архитектуры XI-XVIII вв.) = Древнi Видубичi. (Пам’ятка архiтектури XI-XIX ст

t

BiaaHTiiicbKoi форми i Haniicani iMeHa восьми звР рннецькпх iryMeHiB. Дослщжеш усипальнищ мали pi3Hi розм1ри —г- у менгаих лежало одиндва скелети, в бшыних — до десяти.

1з речей, що знайдеш в печерах, вщомк ки­ парисов! дошки вщ домовин, древш шиферш плнти i цегла-плшфа, деяка i3 слщами поливи, уламкп жорен, якими печерники розтирали зерно, хрести-параманди, вив’язаш i3 смужок mKipn, дерев’яна р!зьблена панапя, чернеч1 пояси, рештки повстяного i шюряного взуття, розбитий глиняний посуд.

Ретельно дослщившн речовий i письмовнй матер1ал, археологи прийшли до висновку, що Зв1ринецький печерний монастир був заснований !гуменом Леонт1ем ще при княз1 Володи- Miipi Святославич! в 988 р. Науковц! довели, що рлн про!спував понад сто рок1в, поклав початок Впдубицькому монастирю i був зруйнований шд час половецьких Ha6iriB на Kiiib в 1096— 1097 рр.

Зв!ринецький печерний монастир являе собою цшну памятку старовини. Його п!дземн! вулн- u,i, церкви, усипальниц! з написами, як! займають близько 8 га територи навколо Тро!'цько1 церкви, ще збер1гають багато ц1кавих таемниць.

**

*

Шсля Велико'! Жовтнево! сощалютично! революц!! територ!я Видубицького монастиря з його спорудами стае заповщною. I! площа до- р!внюе 4,2 га, на нш розташовано иметь пам’я-

21

План Михашпвсько! церкви (XI ст.). Сучасшш внгляд.

ток apxiTeKTypn X I—XVIII ст.: Михашпвська, ГеоргПвська, Спаська трапезна церкви, дзвпшця, будинок 1гумена та братський корпус. Найстар1шою серед них е Михашпвська церква (1070—1088 рр.). Хоч И схщна частнна на Micpi обвалу добудована i вона мае верхи, характерш для XVII—XVIII ст., проте П захщна, швденна i швшчна cTiHii в1дбивають арх1тектурний стиль древньоруського зодчества XI ст.

На час спорудження Михайл1всько1 церкви KHiBCbKi майстри досягли високого р1вня будь

22

вельно! культуры, що склалася па основ! бага- TopinHoro буд1вельного досвщу нонередшх но-

колшь i культурных зв’язшв з BiaanTiiicbKJiMii бу/рвпичымы.

■В цей час основными видами бу/цвель булп ансамбль княз!всд>ких вотчшших монастнр1в з церквами. 1х арх!тектура ще мало чим вщр!знялась вщ форм споруд нерюду роз1двВу древньорусько! державы. Такими ж самыми залншались j конструктивы! прийомы в спорудженн! буд!вель. Як i paHinie, хрестовокупольний трыабсыд- iniii д трынефный храм мурувався за дономогою нщпружннх арок, коробовых i купольных склеишь, яш спыралися на чотырикуты! стовпп i перекрывали все ырым!1цення. Не змшився i буд!велышй матер1ал: цегла-пл!нфа, природный камшь, рожевнй ышфер, вапыяный розчнн з доMiniKaMii цем’янкы тощо. Залпшылыся старыми i TexHi4Hi прийомы. 3 камешо робылыся фунда­ менты, стши мурувалыся Mimanoio кладкою з чергуванням цегли та каменя. Як i paHinie, ро­ жевнй тон розчыну збагачуе кольорову гаму фасад1в.

Зараз Мпхайл!вська церква являе собою трннефну Ky6i4iioro типу буд1влю з чотырысхилым дахом, що увшчаный одшею банею i золотою машвкою. Споруда в плат ыагадуе чотирикутник з од1г !ею абсидою ыа сх!дному фасад!. Чотнры стовпы, яш розтаыюван! блызько один вщ одного по oci cxifl — захщ, трымають купол над центром буд!влк В притвор! церкви, л1воруч в!д входу здшмаються вгору широк! гвннтопод!бш схщцд що рашше вели на хоры, а зараз — на другый поверх, прибудованнй в 1700—1709 рр. архВектором М. I. Юрасовым.

Прибудовапа гранчата схщна стша i3 цегли оздоблеиа ншястрами, но/дбннмн до тих, aui збереглпся на древшх стшах. Шлястрц захщыого, швшчиого i швдениого портал!в дшять буд1влю на фазп, що вщповщае внутршньому плануванню буд1вль В стшах розмнцеш древш бii'tiinI^enofliujii вжна, що були характерннмп для чашв феодально! ворожнечь

CTinii церкви змуроваш з Miдно! блщо-черво- но! цеглн-илшфн. Вона покладена на товстих прошарках ванна, до розчину якого входи­ ли др!бний грав1й i подр1бнена цегла. М1ж ря­ дами цеглн в ст1нах укладений прнродний рваний KaMiiib, який частково замшював цеглу i використовувався для зовшшнього декоратив­ ного оформления буд1вль Стара кладка захщно!, швшчно! i швденно! стш добре збереглася на висоту нового профшьованого карнизу, який начебто зр1зуе позакамарш перекриття фасад1в, що юнувалп paHinie. Особливо прнваблнвого декора швденному фасаду церкви надають дво-, три- i чотирнступшчасН плосш Hinii вшой.

Стародавньою Мпхашпвською церквою постшно цжавились кшвсьш юторпкп та архео­ логи, яш намагалися з’ясувати первинний вигляд буд1вль

Враховуючи внключно важливе значения видубнцько! Михашпвсько! церкви серед стародавшх пам’яток XI ст., ки!вська археолопчна експедищя АН УРСР в 1945 р., керована архео­ логом М. Каргером, дослщнла буд1влю. Розкопкамп була вщкрита вся площа м!ж новою схщною стшою церкви i краем обрнву гори.

Дослщженнямн було з’ясовано, що фундаментн зруйновано! частини добре збереглися, за

24

винятком швдснноТ, що колись обвалилась в Дншро. Воин складеш а великого каменя на розчин! i3 вапна i шску, розташоваш на р!зн1й глибиш i мають двометрову ширину. Але й на цей раз архсологнша експедищя не досягла шнцево! мети. Всередиш та зовш наземна частина храму залишалася майже не дослщженою. При розкопках cxifliioi частнни з’ясувалося, що Михашпвська церква була восьмистовпним хрестовокупольним витягнутим по oci схщ — захщ прямокутним в плаш храмом, под1бним до Чершпвського Спаського собору (XI ст.). Сучасна споруда Михайл1всько1 церкви мае довжипу 19, ширину 14 i внсоту 35 м.

Всередиш церкви нривертае увагу стародавнш живопис. В 1968 р. кшвсьш художникпреставратори пов1домили, що фресков1 розписи XI ст. збереглися на швденнш CTiHi притвору i являють собою невеликий фрагмент композици «Страшний суд». Про фресковий живопис Михайл1всько1 церкви до останн1х лН Hinoro не було вщомо. Шсля ретельного обстеження реставратори вважають, що Bci CTimi paHime були розписаш i майже весь живопис загинув п1д час обвалу та вщ несприятливих умов, що склалнся шсля нього. Але й те, що залишилось, свщчить про високу майстершсть художншав. Зараз вщкрит1 вщ фарбових нашарувань ангел з розпростертими крилами, двое сивобородих дщ1в та обличчя юнака.

Решта живопису, який зберйся на ст1нах i склегпннях церкви другого поверху, належить до XVIII та XIX ст. В центр! абсиди Bropi в трикутному обрамленш на золотому фон1 зображене погруддя Саваофа з голубом. Нижче

«Цар papim> на TpoHi з жезлом. «Шворуч вщ нього архангел Мнхаш з мечем, праворуч Гав­ риш з KBiTKoio лше! — символом непорочности Bci вони мають зачюки, що нагадують парики

XVIII ст.

СклепiHHH церкви оздоблене мальованимн з1рочками та «Всевидящим оком». На захщнш сНш центрального нефа розмщена багатолюдна композищя. На нИт зображеш в центр! БоroMaTip з дитиною, а з 6oniB — архангелп з державами та чолов1ч1 постат! в багатому pi3нобарвному одязк На швденшй cTini, на пшош, намальоваш Федосш Печерський, Василь Ве­ ликий з келехом в рущ. На ш лот швшчно! стР ни — Антоиш Печерський та 1оанн Златоуст в розк1п1ному вбранш. В ипжшх рядах иа шлонах збереглись комиозици «Чудо св. Михаила», «Усппшя» та irniii.

Наироти вхщних дверей, в нпжшй частиш церкви, на склешнш притвору памальоване велетенське погруддя Христа в бiлому xiTOiii, бшя якого жшоч1 i nonoBini постаН на фон! rip i печер. Зараз живонис Михайл1всько! церкви знаходиться в стада дослщження i реставрацГп

Вкшщ XVII ст. на Укранп, зокрема в Kneai,

з’явилася велика шльшсть замюышх архНектурних ансамбл1в, як1 в бшыносН будувались в стародавшх урочищах на мюцях колишшх монастщнв Кшвсько! Pyci. В цей час складаеться нацюналышй тип буд!вель з самобутшми ри­ сами. Щ споруди i тепер стоять шби моиументн на честь вшьно!, гордо! i сильно! людинн, що вистояла i перемогла в тяжшй боротьбп

Украшсьш зодч1 знайшлп своерщщ орнаменталып мотнвн для оздоблення стш, фасад1в,

26

Розвнток архггектури шнця XVII ст. простежуеться я монументальних культовнх спорудах, В цел перюд культова украшська архНектура кабула характерних ознак. Одшею з пих е самобутпш нрийом композицп церквп — поеднання трьох, п’яти або дев’яти камер, що завершуються стрункимк вежами бань. Деяк1 з цнх видатннх архтгектурпих пам’яток збереглися в Кнели i, зокрема, в саднб1 Видубицького заповщника.

Найбшыну увагу прнвортае грацюзна святкова п’ятиверха Георгпвська церква. Вона збудована в стшп украшсько! дерев’яно! архПектури i вщображае розквк кам’яного буд1вництва шнця XVII ст. В архНектург церкви втш ет крапп риск народно! творчостк простота, урочистють, гармоншшсть архИектурннх деталей, як1 вдало поеднаш з навколтпшм пейзажем. Струнка просторова шрамвдальна композшня церкви побудована на р1внокшцевому хрещатому плань Завдяки велпшй шлькосН западаючпх i виступаючих куНв буд1вля по вертикал! членуеться лопатками, яш ламаються па кар­ низах. гранчатих барабапах i сходиться в одну точку бшя основп xpecTiB кожно! золото! машвки. Плопн ст1н розчленоваш вертнкальними ль iiiflMn тплястр з орипнальнимп каштелямп, розвиненттми карнизами i швколонкамн з трикутпими фронтончикамп над овальними довгастпмн вшнамтт. Це створюе враженпя пестримного руху вверх.

Пластична пасичешсть стш створюе свНло-ть ньову гру, що падае буд1вл1 виразность 3 декоратпвпих елемепНв Георгпвсько! церкви слщ вщзначити характерн! для украшсько! apxiTeK-

28