Ukr_Lit_Program

Упорядкування граматик і словників. Фольклорні записи. Балада «Дунаю,

Дунаю, чему смутен течеш?» в граматиці Яна Благослава (1571). Граматика Лаврентія Зизанія (1596).

Виникнення і розвиток друкарства. Перша друкована книга українського автора

– «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича. Краківські видання Швайпольта Фіоля: Октоїх, Часослов, Тріодь постова і квітна (14911492). Видання Франциска Скорини та їхнє поширення у Великому князівстві Литовському. Загадка львівської друкарні Степана Дропана. Видавнича діяльність Івана Федорова в Україні (1573-1583).

Реформаційні рухи. Виступ Мартіна Лютера й початок Реформації (1517).

Діяльність Жана Кальвіна, поширення кальвінізму в Речі Посполитій та на Закарпатті. Родина Радзивилів і поширення кальвінізму в Речі Посполитій.

Протестантські громади на Україні. Социніани («польські брати»); Раківська академія.

Переклади Біблії національними мовами. Переклади Франциска Скорини.

Берестейська (Радивилівська) та Несвізька Біблії – протестантські переклади польською мовою. Католицькі переклади польською мовою: Біблія Леополіта

(«львів’янина»); переклад о. Якуба Вуєка. Острозька Біблія (1581) – перше повне видання церковнослов’янського перекладу Біблії. Переклади Василя Тяпинського, Валентина Негалевського. Пересопницьке Євангеліє. Крехівський Апостол.

Братський рух в Україні, відображення в ньому ідей Реформації. Львівське ставропігійське братство, його суспільна й культурно-освітня діяльність. Юрій Рогатинець та інші діячі Львівського братства. Братства в Рогатині, Перемишлі та ін. містах.

Криза Київської православної митрополії. Початок Контрреформації.

Тридентський собор, його вплив на проповідництво, церковну освіту й публіцистику. Орден єзуїтів; участь єзуїтів у культурному житті Речі

11

Посполитої. Єзуїтські колегії. Календарна реформа папи Григорія ХІІІ і її вплив на суспільне життя.

Поетична творчість

Юрій Дрогобич. Біографія. Вірш-посвята папі Сіксту IV. Ідеальний образ освіченого ієрарха. Гуманістична декларація перспектив науки й літератури.

Павло Русин з Кросна – перший гуманістичний поет. Біографія. Збірка «Пісні Павла Русина з Кросна» (1509). Антична образність. Автобіографічні мотиви.

Жанрова природа віршів; строфічна будова.

Мілітарно-патріотична тематика в латино- й польськомовних епічних поемах:

анонімній «Про вибиття татар перекопських під Вишнівцем року 1512-го»;

Миколи Гусовського «Перемога над турками під Теребовлею 2 липня 1524

року»; Ждана Білицького/Аноніма «Epicedion»; «Про Острозьку війну під П’яткою» Симона Пекаліда. Панегірична спрямованість і поетика творів.

Класицистично-рицарські чесноти образів князів Костянтина Івановича і Василя-Костянтина, Януша Острозьких, Михайла Вишневецького.

Опрацювання цієї тематики у віршах Матвія Стрийковського, Адама Чагровського, Йосипа Верещинського.

«Роксоланія» Севастяна Кльоновича (1584). Відомості про автора. Сюжет і композиція поеми. Форми поетичної інтерпретації природи, історії, народних звичаїв України. Багатство метафоричної та символічної образності.

Вірші Герасима Смотрицького з «Острозької Біблії» (1581): «На герб князів Острозьких», «До читателя». Засоби творення образу героя. Геральдичні образи і мотиви. Місце Герасима Смотрицького в Острозькому вченому гуртку.

Андрій Римша. Відомості про автора. «Хронологія» (1581). Геральдичні вірші.

«Просфонима» (1591). Історія появи. Зв’язок зі шкільним побутом. Адресат віршів. Композиція, драматургічні елементи в ній.

12

Віршовий полемічний комплекс 80-х –– початку 90-х років XVI ст. «Скарга нищих до Бога», вірші з Києво-Михайлівського та Загоровського збірників, їхня генеза. Проблематика віршів.

Міжконфесійна полеміка

Зміст і проблематика міжконфесійної полеміки. Конфесійні виміри національної ідентичності. Проблема асиміляції суспільних еліт у Речі Посполитій і її обрядово-релігійні чинники.

Станіслав Оріховський. Біографія. Гасло «Gente Ruthenus –– Natione Polonus».

Промови «Про турецьку загрозу» або «Турчики» (1543-1544). Заклик до релігійного порозуміння, поваги до українських традицій у трактаті «Хрещення русинів» (1544). Антиримська кампанія та її відображення в трактатах «Про целібат» (1547), «Розрив із Римом» (1551).

Польські імпульси міжконфесійної полеміки. О. Петро Скарга. Місце Петра Скарги в літературному й суспільному житті Речі Посполитої. Трактати «Про єдність Церкви Божої» (1577), «Берестейський собор» (1597). «Виклад віри Римської Церкви» (1586) о. Бенедикта Гербеста.

Острозький гурток полемістів. «Ключ Царства Небесного» і «Календар римський новий» Герасима Смотрицького (1587). Жанрово-стильові особливості полемічних памфлетів. Проблематика памфлетів Герасима Смотрицького, використання в них міжнародного новелістичного матеріалу.

Книга Василя Суразького «О єдиной истинной православной вѣрѣ» (1588),

використання в ній документального матеріалу. Твори Клирика Острозького:

послання до Іпатія Потія, «Исторіа о листрикійском … Флоренском синодѣ»

(1598). Проблема авторства. «Апокрисис» Христофора Філалета (1597),

дискусії про його авторство. Композиція, джерела використаного матеріалу.

«Пересторога». Проблема авторства. Гуманістичні тенденції змісту. Сюжет,

його структура, використання історичних джерел. Стиль.

13

Іван Вишенський. Відомості про біографію. Літературні взірці. «Писаніє до всѣх обще, в Лядской землѣ живущих» та «Порада» як відображення суспільно-

етичних позицій письменника. Послання до опонентів: «Писаніє к утѣкшим от православноє вѣры єпископом», «Краткословный отвѣт Петру Скарге».

Діалогізація тексту в «Обличеніи діавола-міродержца». Конфлікт зі Львівським братством і його відображення в посланні до стариці Домникії. Своєрідність стилю.

Традиційні прозові жанри

Перша (1460) і Друга (1462) Касіянівські редакції Києво-Печерського патерика.

Зміна композиції, трансформація в тип житійного збірника.

Розвиток літописання у Великому князівстві Литовському. Короткі Київський,

Волинський літописи. Супрасльський літопис і його україноцентризм.

Мілітарна баталістика в творі. Образ князя К.І. Острозького як національного провідника. Сарматська етноідеологема. «Щоденник» Федора Євлашевського.

Естетизація шляхетської побутово-родинної тематики як новаторські риси в жанрі літописання.

Паломницькі записки Данила Корсунського, використання в них літературного досвіду та власних спостережень автора.

Заповіт Василя Загоровського (1577).

Бароко (XVII-XVIII ст.)

Суспільно-культурні виміри епохи Бароко

Визначення стилю бароко. Етимологія назви. Особливості барокової поетики:

динамізм, універсалізм художнього мислення, контрасність зображення,

метафоричність образності, символічно-алегорична мова та ін.

Контрреформація та її вплив на духовне життя Європи. Містицизм і монаше життя. Берестейська унія (1596). Міжконфесійне протистояння в Речі

14

Посполитій. Культ святих і захист ідентичності Київської Церкви.

Канонізаційні та беатифікаційні процеси XVII-XVIII ст. Обрядові шукання.

Сарматизм. Сарматський міф як чинник творення шляхетської субкультури.

Шляхта в Речі Посполитій. Козацтво в пошуку власного місця в суспільній ієрархії. Козацький міф.

Школа і літературне життя. Орден єзуїтів і феномен колегій. Братські школи.

Києво-Могилянська колегія (академія) та її роль у літературатурному житті.

Поетика й риторика, їхній вплив на масову естетичну свідомість. «Поетика» і «Риторика» Феофана Прокоповича. «Сад поетичний» Митрофана Довгалевського.

Шкільний театр. Теорія драми в курсі шкільної поетики. Жанри шкільної драми.

Суспільна нестабільність і динамізм барокової ментальності. Паломництво. «Мандровані дяки» як соціокультурний феномен. Стиль життя й культуротворчі стратегії. Зв’язок зі школою та з церковним побутом. Бурлеск і травестія в творчості «мандрованих дяків». Концепція «карнавальної культури» Михайла Бахтіна.

Періодизація

Раннє Бароко (перша третина XVII ст.)

Полемічний стрижень літературного життя. Ключова роль діалогу Іпатія Потія з Мелетієм Смотрицьким. Перші панегірики. Драматизація поетичного тексту.

Декламації та діалоги.

Повернення центру культурного життя до Києва. Київське Богоявленське братство. Братська школа. Київська лаврська друкарня.

Входження в суспільне життя козацтва. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Відновлення православної ієрархії 1620 р. й наростання міжконфесійного конфлікту.

15

Зріле Бароко (30-і рр. XVII ст. – 10-і рр. XVIII ст.)

Митрополит Петро Могила і його оточення. Академічний характер полемічної творчості. Барокове проповідництво.

Києво-Могилянська колегія (академія). Шкільна драма.

Козацькі війни й криза шляхетської субкультури.

Єпископ Лазар Баранович і києво-чернігівський вчений гурток. Заснування Чернігівської друкарні й колегії.

Гетьманщина і поділ України. Проблема «козацького бароко».

Культуротворча діяльність гетьмана Івана Мазепи.

Пізнє Бароко (20-і – 90-і рр. ХVIII ст.)

Репресивна політика московського царату й початок цензурних обмежень.

Зміна системи комунікації. Бароко й рококо.

Паломницька література. «Мандровані дяки». Григорій Сковорода –

«мандрівний філософ».

Василіанський чин і діяльність Почаївської друкарні. Поширення «побожних пісень» і коляд.

Історія вивчення епохи

Місце літератури XVII-XVIII ст. у нарисах історії української літератури Миколи Костомарова, Івана Вагилевича. Барокові тексти в історичній перспективі Олександра Пипіна, Івана Прижова, Миколи Петрова, Омеляна Огоновського. Микола Сумцов як дослідник полемічної та ораторської прози

XVII ст.

Роль Якоба Буркгардта, Корнеліуса Ґурліта й Генріха Вельфлина в формуванні сучасної концепції стилю бароко. Книга Генріха Вельфлина «Ренесанс і Бароко» (1888).

Історико-літературні праці Івана Франка. Курси історії української літератури,

статті про барокову драматургію, полемічну прозу, віршування.

16

криза, подорож на Схід, написання та публікація «Апології» (1628). Прийняття унії й захист цього кроку в творах «Протестація» (1628), «Паренезис» (1629),

«Екзетезис» (1629).

Розширення історичної ретроспективи в трактаті о. Лева Кревзи «Оборона церковної єдності» (1617). Митрополит Йосиф Вельямин Рутський. Біографія.

Трактат «Подвійна вина». Іван Дубович. Трактат «Оборона Церкви Соборної апостольської».

«Палінодія» о. Захарії Копистенського – найґрунтовніший полемічний трактат.

Композиція, проблематика. Характер використаних джерел. Риторична модель і художня мова твору. Діалог із Левом Кревзою.

Історико-літературне значення трактату о. Касіяна Саковича «Перспектива»

(1642).

«Літос» Євсевія Пиміна (1644): проблема авторства, місце в літературній полеміці, нові риси в усвідомленні ідентичності київської культурної традиції,

характер зіставлення східного та західного обрядів. Полеміка з Касіяном Саковичем.

Єпископ Лазар Баранович. Біографія. Відповідь на книгу Павла Боїма в творі

«Нова міра старої віри» (1676).

О. Іоаникій Ґалятовський. Відомості про життя. Дискусія з о. Адріаном Пікарським та її виклад у книзі «Розмова Білоцерківська» (1676). Підсумковий характер трактату «Фундаменти» (1683) у православно-католицькій полеміці.

Проблеми стосунків з юдаїзмом у книзі «Месія правдивий» (1669). Ісламська проблематика в творах «Лебідь» (1679) та «Магометів Коран» (1683).

Київські богослови в діалозі з московським православ’ям. О. Інокентій Ґізель та його роль у суспільному житті епохи Руїни. Трактат «Мир с Богом человѣку»

(1669). «Книга о пресуществленіи Святых Даров» о. Інокентія Монастирського.

18

Українські полемісти в освоєнні російської проблематики. Митрополит Димитрій Туптало як учасник дискусії зі старообрядництвом («Розыск о раскольнической брынской вѣрѣ», 1709). Митрополит Стефан Яворський і його трактат «Камѣнь вѣры» (1718).

Ораторська й повчальна проза

Проповідь у риторичній стратегії Контрреформації. Учительні Євангелія як тип літературного збірника. Проповідницька творчість о. Кирила Транквіліона Ставровецького («Зерцало богословіи», 1618; «Євангеліє учительноє», 1619).

Проповіді оо. Леонтія Карповича, Захарії Копистенського, Ігнатія Старушича.

О. Іоаникій Ґалятовський як теоретик і практик церковного красномовства.

Збірник «Ключ розумѣнія» (1659). Гомілетичний трактат «Наука альбо способ зложення казання».

Риторична спадщина єпископа Лазаря Барановича. Книги «Меч духовный»

(1666), «Трубы словес проповѣдных» (1674). Проблема «греко-слов’янської» проповіді.

Творчість о. Антонія Радивиловського – вершина української ораторської прози. Збірники проповідей «Огородок Маріи Богородицы» (1676), «Вѣнець Христов» (1688). Оповідні приклади в текстах проповідей, їхня типологія.

Катехитичні тексти. «Катехизис» Йосафата Кунцевича. «Катехизис» митрополита Петра Могили (1645) та його значення для Православної Церкви.

Літературний зміст книги «Народовѣщаніє» (1756).

Агіографія

«Патерикон» єпископа Сильвестра Косова (1635) й початок барокової інтерпретації оповідань про києво-печерських подвижників. Посилення наративних елементів. Алегоризація патерикових сюжетів. Додатові частини книги та їхня роль в інтерпретації сюжетів.

Праця над текстом Києво-Печерського патерика та її відображення в редакції о.

Йосифа Тризни.

19

«Патерик или Отечник Печерскій» (1661). Композиція книги, зростання в ній ролі авторів. Характер опрацювання ранніх патерикових сюжетів. Алегорично-

символічні елементи образності. Допоміжні частини книги (передмова-посвята,

передмова, додатки, коментарі, покажчики, гравюри).

Опрацювання в житійній формі сюжету про загибель архієпископа Йосафата Кунцевича. Агіографічні твори митрополита Йосифа Вельямина Рутського,

єпископа Якова Суші.

«Житіє прп. Іова Желѣза» ієромонаха Досифея. Вияв у тексті авторської особистості.

«Книги житій святых» митрополита Димитрія Туптала (1689-1705). Джерела сюжетів, напрямки їхнього опрацювання. Композиція книги. Роль «Малих Четьїх Міней» свт. Димитрія Туптала в православній агіографії. Переклади й перекази текстів.

Збірки богородичних оповідань: «Небо новоє» о. Іоаникія Ґалятовського (1665), «Руно орошенноє» свт. Димитрія Туптала (1680). Джерела сюжетів,

циклічність оповідань.

Історична проза

Відродження досвіду літописання в 20-40-і рр. XVII ст. Проблема авторства й часу написання Густинського літопису, його зміст і художня мова. Місцеві літописи: Львівський, Острозький, «Потрійний Львів» Бартоломея Зиморовича..

«Кройніка» о. Феодосія Сафоновича. Відомості про автора. Структура й просторово-часові виміри літописного сюжету. «Літописець або Хронічка» Якима (Йоахіма) Єрлича. «Утрачений Львів» Яна-Хоми Юзефовича (1704).

«Синопсис» (1674) як спроба ретроспективного пошуку мотивів приєднання України до Московського царства. Впровадження в українське літописання елементів монархічної ідеології. Сюжетний матеріал і засоби його літературного втілення в бароковий текст.

«Козацькі літописи» як літературний феномен. Літопис Самовидця: проблема авторства, концепція визвольної війни, персонажі, структура сюжету. Літопис

20