Ukr_Lit_Program

Самійла Величка: образ автора, структура збереженого тексту, літературні джерела, елементи містифікації (образ Самійла Зорки). Літопис Григорія Грабянки: відомості про автора, концепція «козацького народу» та його історії,

батальні картини, художня мова.

«Історія Русів». Проблема автентичності, часу написання й авторства. Елементи літописного жанру в творі. Патріотичний зміст твору. Публіцистичність стилю.

Персонажі – борці за свободу України. Вплив «Історії Русів» на літературу романтизму.

Автобіографічна й паломницька проза

«Діаріуші» прмч. Афанасія Филиповича та та св. Димитрія Туптала:

особливості втілення життєвого досвіду автора; трансформація щоденника в житійний текст. Автобіографія о. Іллі Турчиновського.

«Странствованія» Василя Григоровича-Барського (1744). Відображення в тексті динаміки життєвого руху автора. Образ оповідача. Сполучення паломницького наративу та нотаток мандрівника. Етнокультурний аспект твору. Художня мова.

Автобіографія прп. Паїсія Величковського. Життєвий і творчий шлях автора.

Відображення його в автобіографії. Збірка «Добротолюбіє» (1793) –

найпомітніший внесок прп. Паїсія Величковського в духовну традицію Сходу.

Григорій Сковорода – «мандрівний філософ». Біографія. «Байки Харківські»

(1774) – перша в українській літературі збірка байок. Жанрово-стильові особливості байок Григорія Сковороди. Система персонажів, алегорична мова.

Притчі «Благодарный Еродій» та «Убогий Жайворонок» (1787). Філософсько-

богословські трактати Григорія Сковороди. Міф Григорія Сковороди в історії української культури.

21

Панегірична поезія

«Вѣзерунк цнот Єлисея Плетенецкого» Олександра Митури (1618): автор і герой твору, композиція, алегоризм мови.

«Вѣрши на жалосний погреб гетьмана Сагайдачного» Касіяна Саковича (1622).

Історичні обставини написання. Герой твору як історична постать і персонаж панегірика. Декламаційна форма. Поетична мова.

Поема «Лабіринт» Хоми Євлевича (1625). Мотиви перемоги розуму, миру,

освіти над неправдою, війнами, злом. Образи людських чеснот, молодих братчиків, запорожців. Гімн людському розуму й науці. «Евхаристиріон» о.

Софронія Почаського (1632). Автор та історичні обставини написання. Герой твору. Композиція. Алегоричний спосіб зображення місії київської лаврської школи. Використання міфологічної образності. Декламаційна форма.

Іван Орновський та його панегірики «Муза Роксоланська» (1688) і «Аполлон Сарматский» (1703).

Гетьман Пилип Орлик як державний діяч і письменник. Панегірик «Російський Алкід» (1695): образ гетьмана Івана Мазепи, використання історичних сюжетів і міфологічної образності. «Гіпомен сарматський» (1698).

Емблематична поезія

Емблема як зразок синкретичної творчості. Структура емблеми, її складники:

гравюра, епіграф, епіграма, коментар.

Геральдичні вірші Мелетія Смотрицького, Тарасія Земки.

«Дніпрові камени» Івана Домбровського (1619) – поетична епопея-хроніка історії української державності. Формування державотворчої доктрини на засадах етики сарматизму, суспільної єдности. Образ майбутнього монарха.

Епіграми Данила Братковського як сатира на свавілля, беззаконня, аморальність

вУкраїні після Хмельниччини. Образ фальшивого («фортельного»)

шляхетського світу. Життєвий досвід автора.О. Іван Величковський. Відомості

22

про письменника. Збірка епіграм «Зеґар з полузеґарком» (1690). Антологія курйозних віршів «Млеко» (1691).

Творчість о. Климентія Зіновієва. Дискусії про автора, історія відкриття рукопису. Тематичні цикли. Проблематика. Відкриття естетики повсякденного побуту. Версифікаційна техніка. Збірка «Приповісті посполиті».

Історичні вірші

Мартин Пашковський. «Україна, татарами терзана» (1608), «Дії турецькі і змагання козацькі з татарами» (1615). Героїзація козацько-рицарського чину.

Батальні сцени. Барокова антитетичність у зображенні козаків і їх супротивників.

Бартоломей Зиморович. «Пам’ять війни турецької року 1621-го». Батальні сцени. Героїзація низовиків і лісовчиків, гетьмана Сагайдачного у Хотинській війні.

«Лямент о пригоді нещасной мещан острозьких» (1636). Історична основа подій. Сюжет і композиція твору. Риторичні фігури.

Історичні вірші про Хмельниччину: «Висипався хміль із міха», вірші з літописів Йоахима Єрлича та Григорія Граб’янки, «Дума козацька про війну з ляхами над рікою Стиром» (1651). Форми поетичної інтерпретації історичних сюжетів.

Поема «Чигирин» Олександра Бучинського-Яскольда як літературний образ доби Руїни. Барокова антитетика на змістовому та образному рівнях. Знищення чигиринської фортеці як образ нищення Гетьманщини роз’єднаними українцями.Гетьман Іван Мазепа як поет. Біографія. «Дума» («Всі покою щиро прагнуть…», 1698).

Митрополит Феофан Прокопович як поет. Біографія. Зображення Полтавської битви в оді «Епінікіон» (1709), тенденційність оди. Вірші «За Могилою Рябою» та «Запорожець кающийся».

Життя і поетична творчість Антона Головатого.

23

Метафізична поезія

Збірка о. Кирила Транквіліона-Ставровецького «Перло многоцѣнноє» (1646).

Авторська самооцінка в передмові. Структура збірки. Версифікаційна техніка автора і вплив на неї гімнографічної традиції. Діалогізація тексту. «Лѣкарство роскошником того свѣта».

Поетична спадщина єпископа Лазаря Барановича. Консептизм поезій. Збірка

«Аполлон християнський» (1670) як зразок агіографічної поезії. Збірка

«Аполлонова лютня» (1671): образи і мотиви поезій, символічна мова творів,

елементи курйозного віршування. Відображення реалій Руїни.

Поезія свт. Іоана Максимовича. Біографія. Збірка «Алфавіт» (1705), її художня структура як відображення барокового універсалізму. Агіографічні вірші. «Богородице Діво» (1707) – найбільша українська метафізична поема.

Особливості інтерпретації богородичних мотивів.

Пісня Семена Климовського «Їхав козак за Дунай», її фольклоризація та літературна історія.

«Пѣснь о свѣтѣ» Олександра Падальського. Елегійні мотиви. Акровіршева форма. Елементи фольклорної поетики. Версифікація.

Ліричні поезії о. Івана Пашковського, Василя Пашковського, о. Юліана Добриловського.

Творча спадщина о. Івана Некрашевича. Відомості про автора. Діалог

«Ярмарок», мотиви ярмаркування та типізовані персонажі. «Исповѣдь» (1789):

характер конфлікту, соціальна тенденційність, відображення народної релігійності. «Замысл на попа»: продовження мотивів «Исповѣді»,

просвітительські тенденції, форма полілогу. Віршові послання до о. Івана Филиповича. Коломийковий вірш.

Іриней Фальківський. Вірші-елегії на морально-етичну тематику.

Збірка Григорія Сковороди «Сад божественных пѣсней». Алегорична мова збірки. Образ саду та його генеза. Епіграфи. Жанровий характер і мотиви творів. Наспівність, використання фольклорної образності й пейзажних

24

малюнків. Етико-філософський зміст віршів. Версифікаційні пошуки автора.

Вірші Григорія Сковороди поза збіркою: твори латинською мовою, їхня педагогічна мета, розробка традиційних сюжетів, переклади і переспіви. Вірш

«De libertate».

Збірка «Богогласник» (1791). «Побожні пісні» в релігійному побуті Правобережної України. Роль василіанського чину в поширенні «побожних пісень». Джерела творів збірки та напрямки їхнього редаґування. Композиція та склад збірки.

Церковні коляди. Адаптація народних звичаїв колядування Київською Церквою. Витіснення народних обрядових пісень різдвяними піснями літературного походження. Коляди «Бог Предвічний», «Небо і земля нині торжествують», «Шедше тріє царі».

Бурлескно-травестійна поезія

Різдвяні та великодні вірші-орації. Іронічна самохарактеристика, змалювання шкільного й церковного побуту. Вірші з «Шариського співаника» та з колекції о. Антона Петрушевича.

Різдвяні та великодні вірші-травестії. Переклад євангельських сюжетів мовою народної культури. Амбівалентність сюжетів і використання поетики бурлеску.

Характер травестіювання євангельських образів і мотивів. «Вѣрша, говоренная гетьману запорожцами на славный праздник Воскресеніє Христово 1791 года»,

історія її появи та відкриття, використання в літературі.

Гумористичні віршовані оповідання. Вірші про попа Негребецького, про Марка Пекельного, про Кирика. Просвітительські тенденції. Елементи антиклерикалізму. Особливості побутування. Історія запису й публікації.

Соціальна сатира

«Пастирю душевний...» Івана Пастелія. Сатира на аморальні вчинки окремих священиків. Протиставлення їм здорових засад Церкви.

25

Вірші «Доказательства Хама Данилея Куксы потомственны» та «Плач дворянина» в контексті змін соціальної структури українського суспільства.

Відображення в них офіційної імперської доктрини. Монологічна форма.

Сатирична самохарактеристика персонажів. Мова творів.

«Плач києвских монахов» (1786) як відгук на секуляризацію церковного майна.

Соціальна тенденційність. Сатиричні портрети персонажів. Мовна самохарактеристика. Форма сатиричного діалогу.

«Сатира на слобожан» і відображення в ній змагань між близькими соціальними групами. Риторична форма.

Шкільна драма

Декламації

Різдвяні вірші Памва Беринди (1616). Характер інтерпретації євангельського сюжету. Драматургічна техніка.

Діалоги

«Розмишлянє о муцѣ Христа Спасителя» Йоаникія Волковича (1631). Відомості про автора, місце й час вистави. Композиція. Джерела сюжету. Алегоричні персонажі.

«Разговор Великороссіи с Малороссією» Семена Дівовича (1762). Відомості про автора. Персоніфіковані образи Великоросії та Малоросії, характер їхнього діалогу. Історичні сюжети в діалозі. Мова твору.

Містерії

Різдвяна драма Димитрія Туптала.

Митрофан Довгалевський. Відомості про письменника. Різдвяна містерія

«Комическоє дѣйствіє» (1736) та особливості її сюжетики. Композиція та сюжет. «Властотворный образ» (1737) – великодня містерія з алегоричним тлумаченням сюжету.

26

«Слово про збурення пекла». Іван Франко як відкривач і дослідник драми. Стан

збереження тексту. Персонажі твору. Своєрідність інтерпретації великодніх

мотивів.

Міракль

«Алексій, человѣк Божій» (1673) – драматургічна інтерпретація агіографічного сюжету. Просторово-часова організація дії. Прийом упізнавання героя.

Хореографічні сцени.

Трагедокомедія Феофана Прокоповича «Володимир» (1705). Історія написання й сценічного втілення. Агіографічні й літописні джерела сюжету. Втілення в творі драматургічних концепцій автора. Алегоризм сюжету й проблема суспільних підтекстів. Персонажі твору, їхнє групування. Роль хору в композиції твору.

Лаврентій Горка. Відомості про автора. Драма «Іосиф патріарха» (1708).

Сценічне втілення біблійного сюжету. Хореографічні сцени.

Мораліте

«Милость Божія» (1728). Проблема авторства. Особливості інтерпретації історичного сюжету. Композиція. Роль хору. Історичні й алегоричні персонажі,

їхня взаємодія.

Драма «Воскресеніє мертвых» архієпископа Георгія Кониського (1746).

Біографія автора, його праці з поетики. Дидактична настанова драми. Художній конфлікт. Алегорична мова. Образи Діоктита й Гіпомена.

Інтермедії

Інтермедії до драми Якуба Ґаватовича «Трагедія або Образ смерті Іоана Хрестителя» (1619): «Продаж кота в мішку» («Климко і Стецько»), «Найкращий сон» («Максим, Ригор і Денис»). Історія появи інтермедій.

Сюжети, характер типізації персонажів. Фольклорні елементи. Мова.

27

Інтермедії до драм Митрофана Довгалевського, час і місце вистави. Мотиви інтермедій. Типізовані персонажі. Місце Козака в системі персонажів.

Відображення історичних реалій і суспільна заанґажованість автора.

Інтермедії до драми архієпископа Георгія Кониського. Мотиви інтермедій.

Типізовані персонажі. Принципи типізації. Соціальні мотиви.

Вертепна драма

Історичні корені вертепної драми. Драматургічна техніка. «Живий вертеп» і

лялькова вистава. Записи тексту вертепної драми. Засвоєння досвіду вертепної драми українським фольклором.

Розробка традицій шкільного театру у вертепній драмі. Різдвяні містерії як взірець в інтерпретації євангельського сюжету про Різдво Христове.

Фольклорні засади опрацювання традиційного сюжету; торжество добра на сцені.

Постійні персонажі вертепу: Ангел, Три царі, Пастухи, Цар Ірод, Рахиль,

Смерть, Чорт. Засоби уприявнення євангельських персонажів (Немовлятка Ісуса, Матері Божої, Йосифа Обручника) в сюжеті вертепної драми.

Інтермедійна частина вертепної драми. Генетичний зв’язок із народною карнавальною культурою, з бурлескно-травестійною творчістю. Мотиви інтермедій, типізовані персонажі. Мова персонажів.

Пісенний матеріал у вертепній драмі. Роль хору в драматургічному втіленні сюжету. Коляди, канти. Гумористичні й стилізовані пісні з інтермедій.

Список текстів

Середньовіччя

Книги Буття, Вихід, Суддів, 1-4 Царств (1-2 Самуїлова, 1-2 Царів), Псалмів,

Проповідника (Еклезіяст), пророка Даниїла // Біблія (Святе Письмо). Старий Завіт.

Євангелія від Матея, Марка, Луки, Іоана // Біблія (Святе Письмо). Новий Завіт.

28

Діяння святих апостолів, I і II послання св.ап.Павла до коринтян // Біблія (Святе Письмо). Новий Завіт.

Свята Літургія Іоана Золотоустого // Служебник або Молитвослов.

Акафіст до Пресвятої Богородиці // Молитвослов або Акафістник.

* * *

Повість временних літ.

Іларіон, свт. Слово про закон і благодать.

Кирило Туровський, свт. Слово на неділю нову по Пасці.

Слово о полку Ігоревім.

Володимир Мономах. Повчання.

Сказання про Бориса і Гліба.

Нестор, прп. Житіє прп.Феодосія Печерського. Читання про Бориса і Гліба.

* * *

Галицько-Волинський літопис.

Києво-Печерський патерик.

Серапіон Володимирський. Слово 1-ше.

Слово про загибель Руської землі.

Данило ігумен. Хожденіє Данило Заточник. Слово (Моління).

Ренесанс

Станіслав Оріховський. Про турецьку загрозу.

Павло Русин з Кросна. Пісні.

Анонім. Про вибиття татар перекопських під Вишнівцем року 1512-го //

Українська поезія XVI століття. – К.: Радянський письменник, 1987. – С. 63-70.

29

Микола Гусовський. Перемога над турками під Теребовлею 2 липня 1524 року

// Українська поезія XVI століття. – К.: Радянський письменник, 1987. – С. 7277.

Анонім (Ждан Білицький). Epicedion // Українська поезія XVI століття. – К.:

Радянський письменник, 1987. – С. 169-194.

Симон Пекалід. Про Острозьку війну під П’яткою... // Українська поезія XVI

століття. – К.: Радянський письменник, 1987. – С. 196-242.

Матвій Стрийковський. Про битву під Завихвостом. Про руйнування руських князівств. Про вибиття 25000 татар... // Марсове поле: героїчна поезія на Україні X – першої половини XVII століть. – К.: Молодь, 1988. – Кн. 1. – С. 92105.

Адам Чагровський. Дума українна. До подільського краю син його промовляє //

Українська поезія XVI століття. – К.: Радянський письменник, 1987. – С. 243246.

Йосип Верещинський. Побудка // Марсове поле: героїчна поезія на Україні X –

першої половини XVII століть. – К.: Молодь, 1988. – Кн. 1. – С. 129135.Герасим Смотрицький. Вірші. Ключ Царства Небесного. Календар римський новий.

Андрій Римша. Хронологія.

Севастян Кльонович. Роксоланія.

Іван Вишенський. Послання до всіх, в лядській землі живущих. Послання до єпископів. Обличеніє диявола миродержця.

Пересторога.

Супральський літопис.

30