Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

2012_Lektsia_1_Vvedenie_v_fizpraktikum

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
335.41 Кб
Скачать

 

 

Лекція 1. Основні закони електромагнітного поля

 

Вступ в лабораторний практикум курсу загальної фізики “Електрика та магнетизм” в редакції В.П. Олефіра 11

U = RI =ϕ2 ϕ1 .

(1.27)

У випадку неоднорідної ділянки провідника (ділянки, на якій присутні

сторонні сили, тобто акумулятори, термопари, динамо-машини та

ін.) падіння

напруги U дорівнює сумі різниці потенціалів на кінцях ділянки кола ϕ2 ϕ1 та

алгебраїчній сумі ЕРС всіх джерел струму на цій ділянці кола:

 

RI =ϕ2 ϕ1 + εi .

(1.28)

 

 

i

 

Для замкнутого кола ϕ1 =ϕ2 , звідки

 

I =

ε

,

(1.31)

(r + R)

де R + r - повний опір всього кола, що складається з зовнішнього опору кола R та внутрішнього опору r джерела ЕРС.

1.10. Правила Кірхгофа

Для розрахунку розгалужених електричних кіл використовуються правила Кірхгофа.

Вузлом називається точка електричного кола, в якій сходяться більш ніж два провідники.

Перше правило Кірхгофа: алгебраїчна сума струмів, що сходяться у вузлі, дорівнює нулю. Додатними вважають струми, що втікають в вузол, від’ємними – ті, що витікають. Це правило є результатом закону збереження заряду.

N

 

Ii =0 .

(1.32)

i=1

Друге правило Кірхгофа: в замкнутому контурі алгебраїчна сума добутків опорів на силу струму (падіння напруги на опорі), що протікає в них, дорівнює алгебраїчній сумі електрорушійних сил (ЕРС) в цьому контурі. Падіння напруги на опорі вважається додатним, якщо напрям обходу контуру співпадає з напрямком протікання струму, і від’ємним – в протилежному випадку. ЕРС

 

Лекція 1. Основні закони електромагнітного поля

 

Вступ в лабораторний практикум курсу загальної фізики “Електрика та магнетизм” в редакції В.П. Олефіра 12

вважається

додатною, якщо при обході контуру спочатку

потрапляємо на

від’ємний полюс джерела струму, а потім на додатний.

 

M

K

 

Ii Ri = εi .

(1.33)

i=1

i=1

 

1.11. Закон Біо – Савара - Лапласа

В результаті дослідів Біо та Савара було визначено, що

струмом I на відстані rG від нього ( dl << r ) створює магнітне поле

dBG = μ0 I dl , rG . 4π r3

елемент dl зі dBG:

(1.34)

Рис. 1.4. Закон Біо-Савара-Лапласа.

1.12. Сила Ампера

Дослідами встановлено, що на елемент провідника dlG, по якому протікає струм I , та який знаходиться в магнітному полі з індукцією BG, діє сила dF

Ампера

 

 

dFG = I dlG, BG

.

(1.35)

 

 

 

1.13. Момент сил, що діє на контур зі струмом в магнітному полі

На замкнутий провідник зі струмом I , що знаходиться в зовнішньому

магнітному полі B , діє результуюча сила Ампера

G

= I v∫

G G

(1.36)

F

dl , B .

L

Якщо магнітне поле однорідне ( B = const ), то результуюча сила дорівнює

нулю, оскільки v∫dlG =0 .

L

Лекція 1. Основні закони електромагнітного поля

13

Вступ в лабораторний практикум курсу загальної фізики “Електрика та магнетизм” в редакції В.П. Олефіра

Магнітним моментом контуру

μm називається вектор μGm = ISnG = IS ,

де

напрям орта нормалі до контуру n

пов'язаний з напрямком протікання струму

правилом правого гвинта (рис. 1.5).

 

 

Рис. 1.5. Магнітний момент μm контуру зі струмом.

Розглянемо момент сил, що дії на плаский контур зі струмом I , що розташований в однорідному магнітному полі B .

Нехай контур орієнтований таким чином, що nG BG. Розіб'ємо площу контуру на вузькі смуги шириною dy , які паралельні вектору BG (рис. 1.6):

Рис. 1.6. Момент сил, що діє на контур зі струмом I , у випадку коли магнітний момент

μGm перпендикулярний

магнітному полю B .

Модулі сил dFG1 та dFG2 дорівнюють, відповідно (рис. 1.6):

 

dF1 = IBdl1 sinα1 = IBdy ,

 

dF2 = IBdl2 sinα2 = IBdy .

(1.37)

Сили, прикладені до протилежних елементів контуру dl1 і dl2 , утворюють пару сил, що створюють момент сил:

dM = Ib x dy = I b dS ,

(1.38)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лекція 1. Основні закони електромагнітного поля

 

 

Вступ в лабораторний практикум курсу загальної фізики “Електрика та магнетизм” в редакції В.П. Олефіра 14

де dS – площа смужки, і у векторній формі

 

 

 

G

 

G

G

 

 

 

 

 

 

 

dM =

 

 

 

 

.

 

 

 

(1.39)

I n, B dS

 

 

 

Таким чином, обертальний момент сил, що діє на контур, дорівнює:

G

 

G

G

 

 

G

G

 

 

(1.40)

 

 

 

 

 

 

 

M = ISn, B

=

μm , B .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

G

Тоді сили, що

Нехай контур орієнтований таким чином, що B ↑↑ μm .

діють на різні елементи контуру, лежать в площині контуру, і таким чином результуючий момент сил, що діє на контур, дорівнює нулю.

Якщо μGm ↑↑ BG, то сили, що діють на окремі ділянки контуру, призводять до розтягування контуру в його площині (рис. 1.7), а і випадку μGm ↑↓ B - до його стискування.

Рис. 1.7. Момент сил, що діє на контур зі струмом I , який має магнітний момент μm , в магнітному полі B .

В загальному випадку вектори μm та B утворюють між собою кут α (рис. 1.8). Розкладемо вектор BG на дві складові B|| та BG - паралельну та перпендикулярну вектору μGm .

Лекція 1. Основні закони електромагнітного поля

15

Вступ в лабораторний практикум курсу загальної фізики “Електрика та магнетизм” в редакції В.П. Олефіра

Рис. 1.8. Момент сил, що діє на контур зі струмом I , що має магнітний момент

μm , в магнітному полі BG.

 

 

Складова індукції магнітного поля B обумовлює обертаючий момент сил

G

 

G G

 

, що призводить обертання рамки відносно вісі, що проходить через

M =

μm , B

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

G

 

G G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

цент мас витка. Оскільки

 

B

 

= B sinα , то μm B

= μm B .

 

 

 

 

Таким чином, в загальному випадку момент сил, що діє на магнітний

момент μGm (рамку з током), в магнітному полі B , дорівнює:

 

 

G

 

G

G

 

 

 

 

 

 

 

M =

 

 

 

 

 

(1.41)

 

 

 

μm , B ,

 

 

 

а його модуль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M = μm B sinα .

 

 

 

(1.42)