Interp_British_Liter

have even contributed to the literature of

зап'ястям могла бути витатуйована

the subject. That trick of staining the

лише в Китаї. Я вивчав татуїровки й

fishes' scales of a delicate pink is quite

навіть дещо про них написав. Саме в

peculiar to China. When, in addition, I

Китаї заведено фарбувати риб'ячу луску

see a Chinese coin hanging from your

в ніжно-рожевий колір. Коли ж до того

watch-chain, the matter becomes even

я побачив китайську монету у вас на

more simple."

годинниковому

ланцюжку,

то

Mr. Jabez Wilson laughed heavily.

здогадатися про це стало зовсім легко.

"Well, I never!" said he. "I thought at

first that you had done something clever,

Містер

Джейбез

Вілсон

гучно

but I see that there was nothing in it,

зареготав.

after all."

— Ти ба! — вигукнув він.— А я

"I begin to think, Watson," said

спершу був подумав, що вгадати це ого-

Holmes, "That I make a mistake in

го яким треба бути розумним, а

explaining.

'Omne

ignotum

pro

виходить — це зразу видно.

magnifico,' you know, and my poor little

— Я починаю схилятись до думки,

reputation, such as it is, will suffer

Вотсоне,— сказав Холмс,— що роблю

shipwreck if I am so candid. Can you not

помилку, коли пояснюю, яким чином

find the advertisement, Mr. Wilson?"

доходжу тих чи інших висновків. Адже

"Yes, I have got it now," he answered

вам відомо — «omne ignotum pro

with his thick red finger planted halfway

magnifico»1, тому моя репутація, хоч і

down the column. "Here it is. This is

дуже

скромна,

може

зазнати

what began it all. You just read it for

катастрофи, якщо я буду такий

yourself, sir."

відвертий. Ви знайшли оголошення,

I took the paper from him and read as

містере Вілсоне?

follows.

— Уже знайшов,— відповів той,

TO THE REDHEADED LEAGUE:

тримаючи

товстого

червоного

пальця

On account of the bequest of the late

посередині газетного стовпця.— Ось

Ezekiah

Hopkins,

of

Lebanon,

воно. З нього все й почалося.

Pennsylvania, U. S. A., there is now

Прочитайте самі, сер.

another vacancy open which entitles a

Я взяв у нього газету й прочитав:

member of the League to a salary of 4

«СПІЛКА РУДИХ

pounds a week for purely nominal

В

рахунок

посмертного

дару

services. All redheaded men who are

покійного Ієзекіїля Гопкінса з Лебанова,

sound in body and mind and above the

штат Пенсільванія, США, відкрито ще

age of twenty-one years, are eligible.

одну вакансію, на яку має право член

Apply in person on Monday, at eleven

Спілки; платня чотири фунти на

o'clock, to Duncan Ross, at the offices of

тиждень за суто номінальну службу.

the League, 7 Pope's Court, Fleet Street.

Кожний чоловік з рудою чуприною

віком понад двадцять один рік,

здоровий тілом і духом, може бути

"What on earth does this mean?" I

прийнятий до Спілки. Звертатись

ejaculated after I had twice read over the

особисто в понеділок об одинадцятій

extraordinary announcement.

годині в контору Спілки, Фліт-стріт,

Holmes chuckled and wriggled in his

Попс-корт, 7».

chair, as

was

his habit

when

in

high

— Що це, хай йому всячина, може

spirits. "It is a little off the beaten track,

означати? — вигукнув я, прочитавши

isn't it?" said he. "And now, Mr. Wilson,

дивне оголошення двічі.

off you go at scratch and tell us all about

Холмс задоволено захихотів і аж

yourself, your household, and the effect

засовався в своєму кріслі — ознака

which this advertisement had upon your

того, що в нього піднесений настрій.

fortunes. You will first make a note,

— Не дуже ординарне оголошення,

Doctor, of the paper and the date."

еге ж? — спитав він.— А тепер, містере

"It is The Morning Chronicle of April

Вілсоне, поверніться назад і розкажіть

27, 1890. Just two months ago."

про себе, про свою домівку і той вплив,

"Very good. Now, Mr. Wilson?"

який це оголошення справило на ваше

"Well, it is just as I have been telling

життя. А ви, докторе, зверніть увагу, що

you, Mr. Sherlock Holmes," said Jabez

це за газета і за яке число.

Wilson, mopping his forehead; "I have a

— Це «Морнінг кронікл» за двадцять

small pawnbroker's business at Coburg

восьме

квітня

тисяча

вісімсот

Square, near the City. It's not a very large

дев'яностого року. Рівно два місяці

affair, and of late years it has not done

тому.

more than just give me a living. I used to

— Чудово. Далі, містере Вілсоне.

be able to keep two assistants, but now I

— Ну, я вже казав вам, містере

only keep one; and I would have a job to

Холмсе,— мовив Джейбез Вілсон,

pay him but that he is willing to come for

витираючи з лоба піт,— що маю

half wages so as to learn the business."

невеличку позичкову касу на майдані

Кобург, неподалік Сіті. Діло не дуже

"What is the name of this obliging

велике, і останніми роками я ледве

youth?" asked Sherlock Holmes.

заробляв собі на прожиття. Колись я

"His name is Vincent Spaulding, and

мав двох помічників, але зараз — лише

he's not such a youth, either. It's hard to

одного; мені було б важко і одному

say his age. I should not wish a smarter

платити, але він згодився працювати за

assistant, Mr. Holmes; and I know very

половину платні, аби вивчити справу.

well that he could better himself and earn

— А як звуть цього послужливого

twice what I am able to give him. But,

юнака? — спитав Шерлок Холмс.

after all, if he is satisfied, why should I

— Вінсент Сполдінг, і він давно вже

put ideas in his head?"

не юнак. Важко сказати, скільки йому

років. Вправнішого помічника, містере

Холмсе, годі й шукати. Я чудово

"Why, indeed? You seem most

розумію — він міг би влаштуватися

fortunate in having an employee who

набагато краще і заробляти вдвічі

comes under the full market price. It is

більше від того, що я йому плачу. Але,

not a common experience among

кінець кінцем, як він задоволений, то

employers in this age. I don't know that

нащо мені підказувати йому такі думки?

your assistant is not as remarkable as

— Справді, нащо? Вам дуже

your advertisement."

поталанило, бо ж у вас працює

службовець, якому ви платите значно

"Oh, he has his faults, too," said Mr.

менше, ніж платять за таку роботу

Wilson. "Never was such a fellow for

деінде. А серед службовців у наш час це

photography. Snapping away with a

рідко кому трапляється побачити. Як на

camera when he ought to be improving

мене,

ваш помічник —

ще більш

his mind, and then diving down into the

незвичайне

явище,

ніж

саме

cellar like a rabbit into its hole to

оголошення.

develop his pictures. That is his main

— О, він має й свої вади,—

fault, but on the whole he's a good

промовив містер Вілсон.— Я ще не

worker. There's no vice in him."

бачив такого завзятого фотографа.

"He is still with you, I presume?"

Клацає фотоапаратом, коли слід би було

"Yes, sir. He and a girl of fourteen,

набиратися розуму, а потім ховається в

who does a bit of simple cooking and

підвал, наче кріль у нору, й проявляє

keeps the place clean—that's all I have in

знімки. Оце основна його вада, але в

the house, for I am a widower and never

цілому працівник він добрячий. Не

had any family. We live very quietly, sir,

зіпсованйй.

the three of us; and we keep a roof over

— Отже, він і зараз у вас?

our heads and pay our debts, if we do

— Так, сер. Він і чотирнадцятирічна

nothing more.

дівчина, що варить їсти, як уміє, та

"The first thing that put us out was

прибирає. Оце й усі, хто зі мною живе,

that advertisement. Spaulding, he came

бо я вдівець, а дітей у мене немає. Ми

down into the office just this day eight

всі троє живемо тихо, сер, під своїм

weeks, with this very paper in his hand,

дахом, податки платимо — та й годі. А

and he says:

оголошення вибило нас із колії.

"'I wish to the Lord, Mr. Wilson, that

Сьогодні минуло рівно вісім тижнів з

I was a redheaded man.'

того дня, коли ось із цією газетою в руці

"'Why that?' I asks.

до мене ввійшов Сполдінг і сказав:

"'Why,' says he, 'here's another

«Який жаль, містере Вілсоне, що

vacancy on the League of the Redheaded

Господь Бог не створив мене рудим».

Men. It's worth quite a little fortune to

«Чому?» — спитав я.

any man who gets it, and I understand

«Та тому,— відказав він,— що в

that there are more vacancies than there

Спілці рудих є вакансія. Той, хто її

are men, so that the trustees are at their

посяде, ніби спадщину дістане. У них,

wits' end what to do with the money. If

здається, вакансій більше, ніж людей, і

my hair would only change color, here's

члени правління сушать собі голови,

a nice little crib all ready for me to step

придумуючи, що робити з грішми. Якби

into.'

моя чуприна змінила колір, це

"'Why, what is it, then?' I asked. You

тепленьке місце неодмінно було б моє».

see. Mr. Holmes, I am a very

stay-at-home man, and as my business

came to me instead of my having to go to

«А що це за Спілка?» — спитав я.

it, I was often weeks on end without

Розумієте, містере Холмсе, я великий

putting my foot over the doormat. In that

сидень, і оскільки клієнтів не шукаю —

way I didn't know much of what was

вони самі приходять до мене,— часом

going on outside, and I was always glad

цілими тижнями не переступаю порога

of a bit of news.

своєї домівки. Тим-то не дуже й знаю,

"'Have you never heard of the League

що відбувається в світі, і завжди радий

of the Redheaded Men?' he asked with

послухати новини.

his eyes open.

«Невже ви ніколи не чули про

"'Never.'

Спілку рудих?» — спитав Сполдінг,

"'Why, I wonder at that, for you are

широко відкриваючи очі.

eligible yourself for one of the

«Ніколи».

vacancies.'

«Це дивно, бо ви — один з тих, хто

"'And what are they worth?' I asked.

має право посісти вакансію в цій

"'Oh, merely a couple of hundred a

Спілці».

year, but the work is slight, and it need

«А чого варта ця вакансія?»

not interfere very much with one's other

«О, двох сотень фунтів на рік, але

occupations.'

робота не бий лежачого і не заважає

"Well, you can easily think that that

займатися іншими справами».

made me prick up my ears, for the

Ну, ясна річ, від такої новини я

business has not been over-good for

нашорошив вуха — адже моє

some years, and an extra couple of

підприємство кілька років давало мені

hundred would have been very handy.

наймізерніший прибуток, і зайвих двісті

"'Tell me all about it,' said I.

фунтів дуже б мені придалися.

"'Well ' said he, showing me the

«Розкажіть мені про цю Спілку все,

advertisement, 'you can see for yourself

що знаєте»,— попросив я.

that the League has a vacancy, and there

«Як ви самі бачите,— промовив

is the address where you should apply for

Сполдінг,

показуючи

мені

particulars. As far as I can make out, the

оголошення,— Спілка має вакансію, а

League was founded by an American

тут є й адреса, куди ви можете

millionaire, Ezekiah Hopkins, who was

звернутися по подробиці. Як я зрозумів,

very peculiar in his ways. He was

Спілку

заснував

американський

himself redheaded, and he had a great

мільйонер Ієзекіїль Гопкінс, великий

sympathy for all redheaded men; so

дивак. Сам він був рудий-рудісінький і

when he died it was found that he had

тому дуже приязно ставився до всіх

left his enormous fortune in the hands of

рудих.

Коли

ж

Гопкінс

помер,

trustees, with instructions to apply the

з'ясувалося,

що

всю

величезну

interest to the providing of easy berths to

спадщину він залишив у руках своїх

men whose hair is of that color. From all

повірених,

доручивши

їм

I hear it is splendid pay and very little to

використовувати

проценти

для

do.'

забезпечення

тепленькими

місцями

"'But,' said I, 'there would be millions

людей з рудим волоссям. Платять

of redheaded men who would apply.'

чудово, а роботи майже ніякої».

"'Not so many as you might think,' he

«Але ж рудочубих мільйони,—

answered. 'You see it is really confined

зауважив я,— і кожний захоче посісти

to Londoners, and to grown men. This

таке місце».

American had started from London when

«Не так уже їх і багато, як вам

he was young, and he wanted to do the

здається,— відповів він.— Ви ж бачите,

old town a good turn. Then, again, I have

в оголошенні

запрошуються самі

heard it is no use your applying if your

лондонці, причому лише дорослі. Цей

hair is light red, or dark red, or anything

американець народився в Лондоні і

but real bright, blazing, fiery red. Now, if

виїхав з нього аж у юності, тож йому й

you cared to apply, Mr. Wilson, you

закортіло зробити для цього міста щось

would just walk in; but perhaps it would

приємне. Крім того, я чув, що до Спілки

hardly be worth your while to put

рудих нема чого звертатися тим, у кого

yourself out of the way for the sake of a

чуприна ясно-руда, темно-руда чи ще

few hundred pounds.'

якась, а

не

по-справжньому

яскраво-

"Now, it is a fact, gentlemen, as you

сяюче-вогненно-руда. Коли ви хочете

may see for yourselves, that my hair is of

спробувати, містере Вілсоне, вам треба

a very full and rich tint, so that it seemed

піти до їхньої контори, хоч і навряд чи

to me that if there was to be any

варто відволікати-ся від свого діла

competition in the matter I stood as good

заради кількох сотень фунтів».

a chance as any man that I had ever met.

Чуприна в мене, джентльмени,— ви

Vincent Spaulding seemed to know so

самі бачите,— яскравого, багатого

much about it that I thought he might

рудого

кольору.

Тож я

й

подумав:

prove useful, so I just ordered him to put

«Коли дійдеться до змагання, шанси в

up the shutters for the day and to come

мене будуть як ні в кого». Вінсент

right away with me. He was very willing

Сполдінг, який виявив таку обізнаність,

to have a holiday, so we shut the

міг неабияк придатися в цій справі,

business up and started off for the

тому я звелів йому зачинити віконниці

address that was given us in the

на весь день і йти зі мною. Він дуже

advertisement.

зрадів, що матиме вихідний, і ми,

"I never hope to see such a sight as

зачинивши касу, вирушили за вказаною

that again, Mr. Holmes. From north,

в оголошенні адресою.

south, east, and west every man who had

Такого видовища, містере Холмсе,

a shade of red in his hair had tramped

мені більше ніколи не доведеться

into the city to answer the advertisement.

побачити! З півночі, півдня, заходу й

Fleet Street was choked with redheaded

сходу в Сіті у відповідь на оголошення

folk, and Pope's Court looked like a

сунули всі, в кого чуприни мали бодай

coster's orange barrow. I should not have

найменший

відтінок рудого

кольору.

thought there were so many in the whole

Фліт-стріт

було

запруджено

country as were brought together by that

рудоголовими, а Попс-корт скидався на

single advertisement. Every shade of

ручний візок з апельсинами. Я зроду б

color they were—straw, lemon, orange,

не подумав, що в Англії є стільки рудих,

brick, Irish-setter, liver, clay; but, as

скільки зібрало це оголошення. Тут

Spaulding said, there were not many who

були які завгодно відтінки рудого

had the real vivid flame-colored tint.

кольору:

солом'яний,

лимонний,

When I saw how many were waiting, I

апельсиновий,

цегли,

шерсті

would have given it up in despair; but

ірландських сетерів, печінки, глини.

Spaulding would not hear of it. How he

Правда, як зауважив Сполдінг, людей із

did it I could not imagine, but he pushed

справжніми, живими, вогненно-рудими

and pulled and butted until he got me

чупринами було небагато. Побачивши,

through the crowd, and right up to the

скільки зійшлося народу, я з відчаю

steps which led to the office. There was a

вирішив був податися геть, та він і

double stream upon the stair, some going

слухати про це не хотів. Навіть не

up in hope, and some coming back

уявляю, як це йому вдавалося, але він,

dejected; but we wedged in as well as we

тягнучи мене за собою, завзято

could and soon found ourselves in the

проштовхувався

крізь

натовп,

і

office."

незабаром ми опинилися біля сходів, що

"Your experience has been a most

вели в контору. Сходами сунув

entertaining one," remarked Holmes as

подвійний потік людей — одні з надією

his client paused and refreshed his

йшли

вгору,

інші,

розчаровані,

memory with a huge pinch of snuff.

спускалися

вниз,

але

ми

зуміли

"Pray continue your very interesting

проштовхатись крізь цей потік і

statement."

незабаром опинились у конторі.

"There was nothing in the office but a

— Цікаві речі з вами трапились,—

couple of wooden chairs and a deal table,

зауважив Холмс, коли його гість

behind which sat a small man with a

замовк, аби освіжити свою пам'ять

head that was even redder than mine. He

величезною понюшкою тютюну.— Але,

said a few words to each candidate as he

прошу вас, розповідайте далі.

came up, and then he always managed to

— У конторі стояли тільки два

find some fault in them which would

стільці та сосновий стіл, за яким сидів

disqualify them. Getting a vacancy did

маленький чоловічок, ще рудіший, ніж

not seem to be such a very easy matter,

я. Він казав кожному претендентові

after all. However, when our turn came

кілька слів і в кожному знаходив ваду,

the little man was much more favorable

яка не дозволяла взяти його на роботу.

to me than to any of the others, and he

Виявилось, що посісти цю вакансію

closed the door as we entered, so that he

кінець кінцем не дуже просто. Проте,

might have a private word with us.

коли настала наша черга, маленький

"'This is Mr. Jabez Wilson,' said my

чоловічок повівся зі мною прихильніше,

assistant, 'and he is willing to fill a

ніж з усіма іншими. Тільки-но ми

vacancy in the League.'

ввійшли, він замкнув двері, щоб

"'And he is admirably suited for it,'

поговорити з нами віч-на-віч.

the other answered. 'He has every

«Це містер Джейбез Вілсон,— сказав

requirement. I cannot recall when I have

мій помічник.— Він хотів би посісти

seen anything so fine.' He took a step

вакансію в Спілці».

backward, cocked his head on one side,

«Він чудово для неї підходить,—

and gazed at my hair until I felt quite

відповів чоловічок,— бо задовольняє

bashful. Then suddenly he plunged

всім вимогам. Я й не пригадаю собі, чи

forward, wrung my hand, and

бачив коли-небудь щось таке ж гарне,

congratulated me warmly on my success.

як ця чуприна».

"'It would be injustice to hesitate,'

Він відступив на крок, схилив

said he. 'You will, however, I am sure,

голівку набік і втупився поглядом у

excuse me for taking an obvious

мою чуприну, аж я зніяковів. Потім

precaution.' With that he seized my hair

раптом кинувся вперед, схопив мене за

in both his hands, and tugged until I

руку й тепло привітав з успіхом.

yelled with the pain. 'There is water in

«Було б злочином вагатися,— мовив

your eyes,' said he as he released me. 'I

він.— Але ви, я певен, пробачите мені,

perceive that all is as it should be. But

якщо я вживу деяких застережних

we have to be careful, for we have twice

заходів».

been deceived by wigs and once by

З цими словами він обіруч схопив

paint. I could tell you tales of cobbler's

мене за чуприну й смикнув з такою

wax which would disgust you with

силою, що я аж скрикнув з болю.

human nature.' He stepped over to the

«Вам на очі набігли сльози,— сказав

window and shouted through it at the top

він, відпустивши мене.— Отже, все

of his voice that the vacancy was filled.

правильно. Але ми мусимо бути

A groan of disappointment came up from

обережні, бо нас двічі обдурили з

below, and the folk all trooped away in

допомогою перук і один раз — з

different directions until there was not a

допомогою фарби. Я міг би розповісти

redhead to be seen except my own and

вам про такі плутні з воском, що ви,

that of the manager.

слово честі, відчули б справжню відразу

"'My name,' said he, 'is Mr. Duncan

до людського роду».

Ross, and I am myself one of the

Він підійшов до вікна й гукнув униз,

pensioners upon the fund left by our

що вакансію зайнято. Звідти долинуло

noble benefactor. Are you a married

розчароване зітхання, натовп швидко

man, Mr. Wilson? Have you a family?'

почав розходитись, і невдовзі всі руді

"I answered that I had not.

голови зникли. Залишилась тільки моя

"His face fell immediately. "'Dear

та службовця Спілки.

me!' he said gravely, 'that is very serious

«Мене звуть Дункан Росс,— заявив

indeed! I am sorry to hear you say that.

він,— і я — один з тих, хто одержує

The fund was, of course, for the

пенсію з фонду, що його залишив наш

propagation and spread of the redheads

великодушний

благодійник.

Ви

as well as for their maintenance. It is

одружені, містере Вілсоне? Чи маєте ви

exceedingly unfortunate that you should

родину?»

be a bachelor.'

Я відповів, що ні. Його обличчя враз

"My face lengthened at this, Mr.

спохмурніло. «Боже мій! — стривожено

Holmes, for I thought that I was not to

вигукнув

він.—

Це

неаби-яка

have the vacancy after all; but after

перешкода! Жаль, що ви неодружені.

thinking it over for a few minutes he said

Адже фонд створено не лише для

that it would be all right.

підтримки рудих, а ще й для того, щоб

сприяти збільшенню їх кількості й

"'In the case of another,' said he, 'the

дальшому

поширенню.

Страшенно

objection might be fatal, but we must

прикро, що ви нежонатий».

stretch a point in favor of a man with

По цих словах, містере Холмсе,

such a head of hair as yours. When shall

обличчя моє видовжилось, бо я подумав

you be able to enter upon your new

— вакансії мені не дістати. Проте

duties?'

чоловічок, поміркувавши кілька хвилин,

заявив, що все буде гаразд.

"'Well, it is a little awkward, for I

«Якби на вашому місці був хтось

have a business already,' said I.

інший, ця обставина виявилася б для

"'Oh, never mind about that, Mr.

нього фатальною, але людині з таким

Wilson!' said Vincent Spaulding. 'I

волоссям ми повинні бодай у чомусь

should be able to look after that for you.'

попустити. Коли ви зможете стати до

"'What would be the hours?' I asked.

виконання

своїх

нових

службових

"'Ten to two.'

обов'язків?»

"Now a pawnbroker's business is

«Зараз мені ще важко про це сказати,

mostly done of an evening, Mr. Holmes,

бо в мене є свое діло», — відповів я.

especially Thursday and Friday evening,

«О, про це не турбуйтеся, містере

which is just before payday; so it would

Вілсоне,—

вигукнув

Вінсент

suit me very well to earn a little in the

Сполдінг.— Там я впораюсь і сам».

mornings. Besides, I knew that my

«З якої години я буду у вас

assistant was a good man, and that he

зайнятий?»

would see to anything that turned up.

«З десятої до другої пополудні».

"'That would suit me very well,' said

Робота в позичкових касах припадає

I. 'And the pay?'

звичайно на

вечірні години,

містере

reasoned myself out of the whole thing.

діло — величезний обман, хоч і не міг

However, in the morning I determined to

здогадатись, яку мету він переслідує.

have a look at it anyhow, so I bought a

Неймовірно, що хтось залишив такий

penny bottle of ink, and with a quill-pen,

заповіт і що мені платитимуть такі

and seven sheets of foolscap paper, I

гроші

майже

задурно

—

за

started off for Pope's Court.

звичайнісіньке

переписування

"Well, to my surprise and delight,

«Британської енциклопедії».

everything was as right as possible. The

Вінсент

Сполдінг

як

міг

table was set out ready for me, and Mr.

підбадьорював мене, але, лягаючи

Duncan Ross was there to see that I got

спати, я переконав себе не встрявати в

fairly to work. He started me off upon

це діло. Проте вранці я все ж таки

the letter A, and then he left me; but he

вирішив будь-що перевірити, дурили

would drop in from time to time to see

мене чи ні. Купивши на пенні чорнила,

that all was right with me. At two o'clock

прихопивши гусяче перо і сім чималих

he bade me good-day, complimented me

аркушів паперу, я подався на Попс-

upon the amount that I had written, and

корт.

locked the door of the office after me.

На мій подив і радість, там усе було

"This went on day after day, Mr.

добре. Мене чекав стіл і містер Дункан

Holmes, and on Saturday the manager

Росс. Він сказав мені починати з літери

came in and planked down four golden

«А» й залишив мене самого. Проте час

sovereigns for my week's work. It was

від часу він зазирав до кімнати

the same next week, and the same the

перевірити, чи я працюю. О другій

week after. Every morning I was there at

пополудні він попрощався зі мною,

ten, and every afternoon I left at two. By

похваливши за те, що я встиг стільки

degrees Mr. Duncan Ross took to coming

переписати, й замкнув за мною двері.

in only once of a morning, and then, after

Так тривало день у день, містере

a time, he did not come in at all. Still, of

Холмсе, і в суботу мій начальник

course, I never dared to leave the room

поклав переді мною на стіл чотири

for an instant, for I was not sure when he

золотих соверени — платню за тиждень.

might come, and the billet was such a

На другий тиждень було так само, на

good one, and suited me so well, that I

третій теж. Щоранку я приходив до

would not risk the loss of it.

контори о десятій і йшов додому о

"Eight weeks passed away like this,

другій. Поступово містер Дункан Росс

and I had written about Abbots and

почав приходити не частіше одного разу

Archery and Armour and Architecture

на день, а потім і зовсім перестав. Проте

and Attica, and hoped with diligence that

я, зрозуміла річ, ні на мить не

I might get on to the B's before very

наважувався покидати кімнату, бо не

long. It cost me something in foolscap,

знав, коли він прийде, а місце було таке

and I had pretty nearly filled a shelf with

вигідне й так мене влаштовувало, що я

my writings. And then suddenly the

не хотів ним ризикувати.

whole business came to an end."

Отак минуло вісім тижнів, я вже

"To an end?"

переписав про абатів, артилерію,

"Yes, sir. And no later than this

архітектуру та Аттіку і сподівався

morning. I went to my work as usual at

незабаром розпочати літеру «Б». Я

ten o'clock, but the door was shut and

витратив чимало грошей на папір, і

locked, with a little square of cardboard

списані мною аркуші заповнили майже

hammered on to the middle of the panel

всю полицю. Та раптом усе закінчилося.

with a tack. Here it is, and you can read

— Закінчилося?

for yourself." He held up a piece of white

— Так, сер. Закінчилося сьогодні

cardboard about the size of a sheet of

вранці. Як звичайно, я прийшов на

note-paper. It read in this fashion: THE

роботу о десятій годині, але двері були

REDHEADED

LEAGUE

IS

замкнені, і на них висів прибитий

DISSOLVED. October 9, 1890.

гвіздком квадратний аркуш картону.

Ось він, читайте самі.

Він простяг нам шмат білого картону

розміром з аркуш нотного паперу. На

ньому було написано: «СПІЛКУ

РУДИХ РОЗПУЩЕНО 9 жовтня 1890

р.»

Конан Дойл А.

Людина

з Бейкер-стріт:Повісті та оповідання. -

К.:Дніпро,2001