4 Основних ознаки, компоненти елементарної дії, що утворюють систему:

1. Актор

2. Мета

3. Ситуація дій (зовнішнє середовище: 1)елементи умови дії і 2)засоби для досягнення цілій, які обираються)

4. Нормативність - нормативна орієнтація. Засвоєння стандарту поведінки. Соціально взаємопов’язані та функціонально пов’язані.

Людська дія утворюють системи. Дії утворюють більшу сукупність.

Проблематика соціальної дії пов’язана з виділеннями таких ознак по Парсонсу:

1. Нормативність – залежність від загальноприйнятих стандартів та норм

2. Волюнтаричність - зв'язок з волею суб’єкта, що забезпечує певну незалежність від зовнішнього середовища

3. Наявність знакових механізмів реалізації, як таких.

Парсонс: «Дії мають свідомо раціональний, цілеспрямований але вибірковий характер, причому виконують інтегральну функцію, знаходиться під впливом інших зовнішніх систем».

Функції, які повинні бути в соц.системі AGIL:

1. Адаптації

2. Мета – ціле досягання

3. Інтеграція

4. Латентна функція – підтримання зразку, або відновлення структури

Звернути увагу на те, що:

1. Не будь яка людська дія є соціальною дією.

2. Виходячи з цього, соціальні дії не можуть буди одиничними або дискретними.

3. Соціальні дії можуть мати непередбачуваний наслідок.

1 Модуль – Задание для повторения

Социология, как наука: объект, предмет изучения, метод использования науки и методология.

Мультипарадигмальность (способы научного мышления, варианты классификации, способы деления парадигм, (Вебер – индивид и его действие, номинализм) (Парсонс – система, соц.реализм).

Предметная область, объектная область социологии.

Парадигма – это научная картина мира (представление с точки зрения науки, как мы познаем и что мы познаем, что вообще является социальным?)

Мультипарадигмальность (полипарадигмальность по Ядову) – множество парадигм

Метапарадигма – Ядов – эксплуатация термина – есть уровни обобщения, максимальные, но ничем не отличается от понятия мультипарадигмы. ориентируются на метатеории, а парадигмы исходят из теорий.

Концепция социологического воображения, как навыка, способа размышления самого социолога.

Социология в условиях постмодернизма.

Эркки Асп – Введение в социологию. Основы истории социологии вкратце.

Штомпка

Эфендиев (особенно 1 раздел)

2 модуль

1.11.2011

Соціальні відносини

1. Соц.відносини, поняття і типи

2. Соц. відносини залежності ті влади.

1. Соціальні відносини.

Соціальні взаємодії не поодинокі акти, а орієнтуючись на іншого тим чи іншим чином.

Очікування.

Кожна соціальна дія є причина і наслідок. Сама соціальна взаємодія моє регулярний, повторюваний характер.

Соціальні відносини, це не сума всіх взаємодій, а зразок, як повинні розвиватися взаємодії. Статуси та ролі.

Кожна соціальна дія – причина і наслідок інших соціальних дій.

Взаємодії можна звести до взаємодій співпраці та суперництва(конфлікт, конкуренція)

Коли соціальні взаємодії носять регулярний повторюваний та регульований характер то такі взаємодії можуть набувати характер соціальних відносин.

Принципи множинності взаємодії, нормативне регулювання, наявність статусів та ролей. (Штомпка)

Соціальні відносини це не просто сума взаємодій а зразок як повинні розвиватися відносини.

В результаті утворення взаємодій виникають певні відносини між людьми. Тут роль відіграють очікування. В процесі взаємодій будь-які очікування можуть змінюватися і ця зміна приводить. Коли взаємодії набувають тривалого характеру вони вже стають відносинами.

Соціальні відносини можуть виникнути тільки коли вони розгортаються навколо певної цінності. Тобто наявність цінності ОБОВЯЗКОВА. Соціальні відносини не завжди носять усвідомлюваний та раціональний характер. Соціальні відносини все ж таки це певний прояв соціальності через взаємодії індивідів не як чистих «Я» а все ж таки виявлення певних типізованих істот які виконують певні функції.

Соціальні відносини характеризують певний тип соціальності.

Дві трактовки соціальних відносин:

1. В широкому сенсі вони використовуються як синонім суспільних – антипод природних стосунків.

2. У вузькому сенсі соціальні відносини – лише ті які відбуваються в певній сфері суспільства. Соціальні відносини характеризують відносини в сфері відмінній від культурної економічної і тд.

У вітчизняній літературі є 3 основних трактовки соціальних відноси:.

1. Як правило характеризуються як поєднання людей у соціальні спільноти(Осіпов).

2. Соціальними є такі відносини що утворюються навколо питань рівності-нерівності, діяльності суб’єктів з приводу їх неоднакового положення в суспільстві і ролі в суспільному житті (Тетяна Заславська)

3. Соціальні відносини як певний вид суспільних відносин які формуються навколо діяльності чи взаємодії різних соціальних суб’єктів а також ці соціальні відносини можуть складатися муж індивідом та соціумом будь-якого масштабу – з приводу спільності або відмінності у соціальному статусі, у можливості задовольняти свої потреби у різних способах життєдіяльності.(Альберт Кравченко, Микола Ляпін)

Тьонніс (общность , общество),Вебер, Кулі(первинні та вторинні групи).

Класифікації соціальних відносин:

1. Критерій мотивації встановлення відносин: інструментальні відносини та самоцінністні відносини

2. Критерій нормативності: формальні і неформальні. Наявність елементів стандартизації

3. Сфера дій та взаємодій:

- відносини дифузні(ті що включають значний обсяг взаємодій)

- специфічні(обмежені одним предметом)

4. Часовий критерій: постійні відносини, тимчасові(термінові) відносини.

За суб’єктом: групові і тд.

За об’єктом: економічні політичні сімейні і тд.

Також виділяють відносини за модальністю(за характером взаємозв’язків між індивідом та групами)