4054
.pdfПродовження таблиці 14
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Одеська |
6,8 |
4,0 |
1,6 |
1,3 |
Полтавська |
5,6 |
3,1 |
1,3 |
1,3 |
Рівненська |
5,8 |
3,3 |
1,0 |
1,3 |
Тернопільська |
6,2 |
3,8 |
1,5 |
1,3 |
Сумська |
5,6 |
3,4 |
1,4 |
1,3 |
Харківська |
5,6 |
3,2 |
1,5 |
1,3 |
Херсонська |
5,0 |
3,0 |
1,1 |
1,3 |
Хмельницька |
5,8 |
3,6 |
1,2 |
1,3 |
Черкаська |
5,8 |
3,4 |
1,3 |
1,3 |
Чернівецька |
4,4 |
2,7 |
0,8 |
1,3 |
Чернігівська |
4,0 |
2,4 |
0,7 |
1,3 |
У середньому по |
5,4 |
3,3 |
1,3 |
1,3 |
Україні |
|
|
|
|
15. Вихід баранячого жиру-сирцю (у процентах до маси м’яса на кістках)
|
|
Баранина |
|
Області |
першої |
другої категорії |
пісна |
|
категорії |
||
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Республіка Крим |
3,0 |
1,5 |
0,4 |
Вінниця |
2,6 |
1,4 |
0,4 |
Волинська |
3,0 |
2,0 |
0,4 |
Дніпропетровська |
3,0 |
1,8 |
0,4 |
Донецька |
2,6 |
1,5 |
0,4 |
Житомирська |
3,6 |
1,9 |
0,4 |
Закарпатська |
3,0 |
1,8 |
0,4 |
Запорізька |
З,6 |
2,0 |
0,4 |
Івано-Франківська |
3,4 |
2,0 |
0,4 |
Київська |
3,3 |
1,8 |
0,4 |
Кіровоградська |
3,3 |
1,8 |
0,4 |
Луганська |
3,0 |
2,1 |
0,4 |
Львівська |
3,5 |
2,1 |
0,4 |
Миколаївська |
2,8 |
1,4 |
0,4 |
Одеська |
3,2 |
1,4 |
0,4 |
Полтавська |
3,3 |
1,8 |
0,4 |
Рівненська |
3,5 |
2,0 |
0,4 |
Тернопільська |
3,5 |
1,9 |
0,4 |
Сумська |
3,6 |
1,8 |
0,4 |
Харківська |
3,3 |
1,8 |
0,4 |
Херсонська |
3,5 |
1,8 |
0,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 15 |
|||||||
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
Хмельницька |
|
|
|
2,6 |
|
|
|
1,4 |
|
|
|
|
0,4 |
|
|
|
Черкаська |
|
|
|
3,0 |
|
|
|
1,8 |
|
|
|
|
0,4 |
|
|
|
Чернівецька |
|
|
|
3,0 |
|
|
|
1,7 |
|
|
|
|
0,4 |
|
|
|
Чернігівська |
|
|
|
3,6 |
|
|
|
1,8 |
|
|
|
|
0,4 |
|
|
|
У середньому по Україні |
|
3,1 |
|
|
|
1,7 |
|
|
|
|
0,4 |
|
|
||
|
16. Вихід свинячого жиру-сирцю (у процентах до маси м’яса на кістках) |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Свинина без |
|
|
|
|
|
Свинина зі |
не |
|||||||
|
|
Свинини в шкурі |
|
|
знятим |
Свинина стандартна |
||||||||||
|
|
|
шкур |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
крупоном |
|||||||
|
Області |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
ІІ |
ІІІ |
IV |
І |
ІІ |
|
ІІІ |
IV |
ІІ |
|
ІІІ |
IV |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
кат. |
кат. |
кат. |
кат. |
кат. |
|
кат. |
кат. |
кат. |
|
кат |
кат. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Крим |
8,0 |
10,1 |
8,0 |
4,8 |
5,0 |
|
7,2 |
5,0 |
7,5 |
|
|
9,3 |
7,3 |
2,2 |
||
Вінницька |
7,4 |
10,3 |
7,9 |
4,5 |
4,7 |
|
7,0 |
4,5 |
7,1 |
|
|
9,2 |
6,9 |
2,2 |
||
Волинська |
6.4 |
8,7 |
6,3 |
3,2 |
3,3 |
|
5,2 |
3,2 |
5,4 |
|
|
7,3 |
5,3 |
2,2 |
||
Дніпропетровська |
7,9 |
10,0 |
7,6 |
3,9 |
4,0 |
|
5,6 |
3,9 |
6,3 |
|
|
8,5 |
6,2 |
2,2 |
||
Донецька |
8,1 |
10,0 |
8,0 |
3,9 |
4,1 |
|
5,8 |
4,0 |
6,5 |
|
|
8,5 |
6,4 |
2,2 |
||
Житомирська |
8,8 |
10,7 |
8,7 |
4,7 |
4,9 |
|
6,1 |
4,7 |
7,4 |
|
|
8,8 |
7,3 |
2,2 |
||
Закарпатська |
6,З |
8,0 |
6,1 |
3,5 |
3,6 |
|
5,7 |
3,5 |
5,8 |
|
|
7,4 |
5,5 |
2,2 |
||
Запорізька |
9,0 |
11,9 |
8,9 |
5,0 |
5,2 |
|
7,4 |
5,1 |
8,1 |
|
|
10,5 |
8,0 |
2,2 |
||
Івано- |
7,3 |
9,3 |
7,1 |
4,4 |
4,5 |
|
6,0 |
4,4 |
6,5 |
|
|
8,4 |
6,3 |
2,2 |
||
Франківська |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Київська |
8,6 |
11,2 |
8,5 |
4,5 |
4,7 |
|
6,9 |
4,6 |
7,4 |
|
|
9,7 |
7,3 |
2,2 |
||
Кіровоградська |
8,0 |
10,1 |
7,9 |
4,2 |
4,3 |
|
6,0 |
4,2 |
6,9 |
|
|
8,9 |
6,8 |
2,2 |
||
Луганська |
8,6 |
11,0 |
8,5 |
4,9 |
5,1 |
|
7,2 |
4,9 |
7,9 |
|
|
9,7 |
7,7 |
2,2 |
||
Львівська |
6,3 |
8,9 |
6,1 |
3,6 |
3,7 |
|
5,4 |
3,6 |
5,8 |
|
|
7,8 |
5,6 |
2,2 |
||
Миколаївська |
6,8 |
8,8 |
6,7 |
4,0 |
4,2 |
|
5,9 |
4,1 |
6,2 |
|
|
8,0 |
6,0 |
2,2 |
||
Одеська |
8,8 |
11,6 |
8,5 |
4,8 |
5,0 |
|
7,5 |
4,9 |
7,6 |
|
|
10,0 |
7,3 |
2,2 |
||
Полтавська |
8,4 |
10,2 |
8,2 |
4,5 |
4,7 |
|
6,6 |
4,6 |
7,1 |
|
|
9,0 |
6,9 |
2,2 |
||
Рівненська |
6,7 |
8,7 |
6,7 |
3,3 |
3,6 |
|
4,6 |
3,4 |
6,0 |
|
|
7,3 |
5,7 |
2,2 |
||
Тернопільська |
8,8 |
10,9 |
8,7 |
5,0 |
5,2 |
|
7,0 |
5,1 |
8,0 |
|
|
9,5 |
7,7 |
2,2 |
||
Сумська |
6,3 |
8,7 |
6,1 |
3,5 |
3,7 |
|
5,6 |
3,6 |
5,7 |
|
|
7,5 |
5,4 |
2,2 |
||
Харківська |
8,5 |
11,3 |
8,4 |
4,7 |
5,0 |
|
7,3 |
4,8 |
7,6 |
|
|
9,7 |
7,3 |
2,2 |
||
Херсонська |
7,5 |
10,5 |
7,2 |
3,6 |
3,7 |
|
6,3 |
3,5 |
6,4 |
|
|
9,3 |
6,1 |
2,2 |
||
Хмельницька |
8,8 |
11,0 |
8,5 |
4,6 |
4,8 |
|
7,0 |
4,7 |
7,7 |
|
|
9,7 |
7,4 |
2,2 |
||
Черкаська |
6,7 |
9,0 |
6,4 |
3,4 |
3,5 |
|
5,4 |
3,4 |
5,6 |
|
|
7,7 |
5,5 |
2,2 |
||
Чернівецька |
6,3 |
8,0 |
6,1 |
3,2 |
3,5 |
|
4,6 |
3,3 |
5,5 |
|
|
7,2 |
5,3 |
2,2 |
||
Чернігівська |
6,9 |
9,0 |
6,8 |
3,9 |
4,0 |
|
5,7 |
3,8 |
6,0 |
|
|
8,0 |
6,0 |
2,2 |
||
У середньому |
8,1 |
10,6 |
8,0 |
4,4 |
4,9 |
|
6,8 |
4,5 |
7,1 |
|
|
9,3 |
6,9 |
2,2 |
||
по Україні |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
17. Вихід харчових топлених жирів свинячих
(у процентах до маси м’яса по категоріях)
|
Свинина без |
Свинина у шкурі |
Свинина зі |
Свини |
||||
|
шкури |
знятим крупоном |
на |
|||||
Області |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
нестан |
||
|
II-IV |
III кат. |
I-II-IV |
III кат. |
II-IV |
III кат. |
||
|
дартна |
|||||||
|
кат. |
|
кат. |
|
кат. |
|
||
|
|
|
|
|
||||
Республіка Крим |
5,4 |
7,6 |
3,5 |
5,3 |
4,9 |
6,9 |
1,0 |
|
Вінницька |
6,0 |
8,1 |
3,4 |
5,5 |
5,2 |
7,1 |
1,0 |
|
Волинська |
4,3 |
6,0 |
2,4 |
4,1 |
3,6 |
5,1 |
1,0 |
|
Дніпропетровська |
5,0 |
8,0 |
3,0 |
4,4 |
4,0 |
6,4 |
1,0 |
|
Донецька |
5,0 |
8,0 |
3,0 |
5,1 |
4,0 |
6,4 |
1,0 |
|
Житомирська |
6,4 |
8,6 |
3,2 |
4,8 |
4,8 |
7,0 |
1,0 |
|
Закарпатська |
4,3 |
6,0 |
2,6 |
4,3 |
3,9 |
5,3 |
1,0 |
|
Запорізька |
5,5 |
9,3 |
3,6 |
5,7 |
4,9 |
8,1 |
1,0 |
|
Івано- |
4,8 |
6,5 |
3,0 |
4,3 |
4,3 |
5,8 |
1,0 |
|
Франківська |
|
|
|
|
|
|
|
|
Київська |
5,6 |
8,0 |
3,1 |
5,0 |
4,6 |
6,5 |
1,0 |
|
Кіровоградська |
5,7 |
8,0 |
3,0 |
4,4 |
5,0 |
6,8 |
1,0 |
|
Луганська |
6,1 |
8,3 |
3,4 |
5,1 |
5,2 |
7,3 |
1,0 |
|
Львівська |
4,5 |
6,6 |
2,8 |
4,3 |
3,7 |
5,6 |
1,0 |
|
Миколаївська |
5,2 |
7,5 |
3,4 |
5,1 |
4,6 |
6,5 |
1,0 |
|
Одеська |
6,4 |
9,4 |
3,4 |
5,9 |
5,4 |
7,8 |
1,0 |
|
Полтавська |
6,0 |
8,3 |
3,2 |
4,9 |
5,0 |
7,2 |
1,0 |
|
Рівненська |
4,3 |
6,0 |
2,5 |
3,8 |
3,6 |
5,5 |
1,0 |
|
Сумська |
6,0 |
8,8 |
3,5 |
5,7 |
5,7 |
7,8 |
1,0 |
|
Тернопільська |
4,3 |
6,5 |
2,6 |
4,4 |
3,5 |
5,8 |
1,0 |
|
Харківська |
6,1 |
8,4 |
3,5 |
5,5 |
5,3 |
7,1 |
1,0 |
|
Херсонська |
5,2 |
8,5 |
2,6 |
4,8 |
4,3 |
6,9 |
1,0 |
|
Хмельницька |
5,7 |
8,3 |
3,3 |
5,2 |
5,2 |
7,1 |
1,0 |
|
Черкаська |
5,0 |
7,2 |
2,6 |
4,2 |
4,1 |
5,9 |
1,0 |
|
Чернівецька |
4,3 |
6,0 |
2,5 |
3,7 |
3,6 |
5,0 |
1,0 |
|
Чернігівська |
5,3 |
7,6 |
3,0 |
4,7 |
4,5 |
6,5 |
1,0 |
|
В середньому по |
5,6 |
8,3 |
3,0 |
5,1 |
4,7 |
7,1 |
1,0 |
|
Україні |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
18. Вихід харчових топлених жирів яловичини
(у процентах до маси м’яса по категоріях)
|
|
Яловичина |
||
Області |
першої |
другої |
пісна і телятина першої |
|
|
категорії |
категорії |
та другої категорії |
|
Республіка Крим |
3,6 |
1,5 |
0,5 |
|
Вінницька |
4,6 |
2,1 |
0,5 |
|
Волинська |
3,0 |
1,3 |
0,5 |
|
Дніпропетровська |
3,7 |
1,7 |
0,5 |
|
Донецька |
4,2 |
1,9 |
0,5 |
|
Житомирська |
4,0 |
1,9 |
0,5 |
|
Закарпатська |
2,9 |
1,1 |
0,5 |
|
Запорізька |
4,3 |
2,1 |
0,5 |
|
Івано-Франківська |
3,1 |
1,4 |
0,5 |
|
Київська |
3,8 |
1,6 |
0,5 |
|
Кіровоградська |
4,3 |
1,9 |
0,5 |
|
Луганська |
3,8 |
1,6 |
0,5 |
|
Львівська |
4,0 |
1,8 |
0,5 |
|
Миколаївська |
3,4 |
1,4 |
0,5 |
|
Одеська |
5,4 |
2,3 |
0,5 |
|
Полтавська |
3,7 |
1,7 |
0,5 |
|
Рівненська |
3,9 |
1,9 |
0,5 |
|
Сумська |
4,1 |
1,8 |
0,5 |
|
Тернопільська |
4,2 |
1,9 |
0,5 |
|
Харківська |
3,8 |
1,6 |
0,5 |
|
Херсонська |
3,7 |
1,6 |
0,5 |
|
Хмельницька |
3,9 |
1,7 |
0,5 |
|
Черкаська |
3,8 |
1,8 |
0,5 |
|
Чернівецька |
3,1 |
1,3 |
0,5 |
|
Чернігівська |
2,9 |
1,1 |
0,5 |
|
У середньому по |
3,8 |
1,7 |
0,5 |
|
Україні |
||||
|
|
|
||
Крім жиру з цеху розбирання туш у жировий цех надходить жир-сирець з ковбасного, консервного та кишкового цехів. Середній вихід жиру-сирцю при жилуванні яловичини у ковбасному цеху складає 2,5% від маси м’яса на кістках
(від яловичини I категорії 4,0%, яловичини II категорії 1,5%), баранини
(принирковий жир) – 1,1%
Жиросировина, яка надходить з кишкового, субпродуктового та міздряний жир зі свинячих шкур після промивання в барабані мають надлишок вологи. Тому при розрахунках сировини слід враховувати норми знижки на вологість жиру-сирцю (табл. 19).
19. Норми знижки на вологість жиру-сирцю (в процентах до маси
зволоженої сировини)
Жир-сирець |
Норми знижки на |
|
вологість |
||
|
||
Брижовий жир і сальник |
6,0 |
|
Жир з ліверу, шлунків, вимені, сердець, голів і |
||
10,0 |
||
жирова обрізь |
||
15,0 |
||
Кишковий жир (без брижового) |
||
24,0 |
||
Міздряний жир після промивки в барабані |
||
|
Кількість кісток, що надходить із забійного цеху (цівка), визначається за нормою виходу – 1,06% до маси м’яса на кістках (яловичина).
Кількість кісток, що надходить з м’ясопереробного та консервного виробництв, визначається за середніми нормами виходу кісток при обвалці м’яса (табл. 20).
20. Вихід кісток при обвалюванні м’яса, % до маси м’яса на кістках
Вид кісткової сировини |
Яловичина |
Свинина |
Кістки |
2,6 |
4,0 |
Кістки для виробництва клею (рядова) |
8,5 |
4,9 |
Кістки для виробництва желатину (паспортна) |
5,7 |
2,9 |
Кулаки |
6,2 |
- |
Всього |
23,0 |
11,8 |
Примітка:
1. Норми виходу кісток указані при розбиранні туш для ковбасних виробів, без врахування виробництва копченостей та напівфабрикатів.
2. Вихід кісток при обвалюванні голів великої рогатої худоби складає 1,75% до живої маси худоби.
Кількість м’яса на кістках, необхідна для виробництва ковбас,
напівфабрикатів, консервів, розраховується з урахуванням змінної потужності м’ясопереробного та консервного виробництва і норм витрат м’яса на кістках
(табл. 21).
21. Витрати м’яса на кістках при розбиранні м’яса для виробництва
ковбас, т
|
|
|
|
Норми витрат |
|
|
|
|
||
|
Ковбаси |
|
Загальна |
|
в т.ч. |
|
|
Примітка |
||
|
|
|
|
яловичина |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Варені |
|
1,11 |
|
0,611 |
|
|
|
||
|
Напівкопчені |
|
1,61 |
|
0,900 |
|
Потужність ковбасного та |
|||
|
Варено-копчені |
|
1,96 |
|
1,150 |
|
консервного виробництва |
|||
|
Сирокопчені |
|
2,10 |
|
1,200 |
|
узгоджують з керівництвом |
|||
|
Сосиски |
|
1,10 |
|
0,600 |
|
|
проекту |
||
|
Сардельки |
|
1,05 |
|
0,600 |
|
|
|
||
|
У залежності від виробничого призначення і способу вилучення жиру |
|||||||||
|
частки для переробки сортують за даними таблиці 22. |
|
||||||||
|
22. Використання жиру у залежності від способу його вилучення |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Групи кісток |
|
|
|
|
Спосіб |
Виробниче |
|||
|
|
|
|
вилучення жиру |
призначення кісток |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Трубчасті кістки кінцівок великої рогатої |
|
|
|
Сувеніри, |
|||||
|
худоби (передпліччя, плюснева, стегнова, |
Витоплювання |
||||||||
|
виготовлення |
|||||||||
|
гомілкова, п’ясткова) без |
кулаків |
(вихід |
без тиску пари |
||||||
|
желатину |
|||||||||
|
25-30%) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кістки великої рогатої худоби: лопаткова, |
|
|
|
|
|||||
|
плечова, ребра, стегнова, голови, а також |
Витоплювання |
Виробництво |
|||||||
|
трубчасті, непридатні для виготовлення |
без тиску пари |
желатину |
|||||||
|
сувенірів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кістки великої |
рогатої |
худоби (крім |
Витоплювання |
Виробництво клею |
|||||
|
перерахованих у групі 1, 2) |
|
|
|
без тиску пари |
|||||
|
|
|
|
|
||||||
|
Кістки всіх видів забійних тварин (крім |
Витоплювання |
Виробництво |
|||||||
|
перерахованих у групі 1 та 2) |
|
під тиском пари |
сухих тваринних |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
або без тиску |
кормів |
|
Розраховуючи кількість кісток, що направляються на виготовлення жиру,
слід, враховувати втрати при обпилюванні кісток великої рогатої худоби: для сувенірних виробів – 1,5%, цівки – 1,0%, реберної частини зі спинними хребцями – 1,0%.
Після розрахунків окремо м’якої та твердої жиросировини визначають кількість готової продукції – топлених жирів.
Кількість готової продукції (топлених жирів) визначається за середньорічними нормами виходу топлених жирів у відсотках до маси м’яса по категоріях або у відсотках до маси жиру-сирцю. Середньорічні норми виходу харчових топлених жирів до маси м’яса представлені у таблицях для кожної області.
Вихід харчових топлених жирів можна визначити також за нормами виходів топленого жиру від маси жиру-сирцю. Середньорічні норми виходу харчових топлених жирів яловичих, свинячих та баранячих (у відсотках) до маси жиру-сирцю, що отриманий під час переробки туш великої рогатої худоби, свиней та баранів.
Категорії і вихід харчових топлених жирів наведено у таблиці 23.
23. Середньорічні норми виходу харчових топлених жирів
(у відсотках до маси жиру-сирцю)
Вид сировини |
Категорія |
|
Вихід, % |
1 |
2 |
|
3 |
Норми виходу харчових жирів яловичих: |
|
||
Яловичина: |
І категорія |
|
71,9 |
|
ІІ категорія |
|
52,6 |
|
Худа |
|
42,9 |
Телятина |
І та ІІ категорія |
|
42,9 |
Норми виходу харчових топлених жирів свинячих: |
|
||
Свинина без шкури: |
І категорія (вкл. підсвинків) |
|
73,9 |
|
ІІ категорія |
|
80,9 |
|
ІV категорія |
|
75,3 |
|
|
Продовження таблиці 23 |
|
1 |
2 |
|
3 |
Свинина в шкурі: |
І категорія |
|
73,0 |
|
ІІ категорія |
|
67,9 |
|
ІІІ категорія |
|
79,2 |
|
ІV категорія |
|
70,4 |
Свинина з знятим |
ІІ категорія |
|
71,6 |
купоном: |
ІІІ категорія |
|
79,4 |
|
ІV категорія |
|
74,4 |
Свинина нестандартна: |
- |
|
48,0 |
Норми виходу харчових топлених жирів баранячих: |
|||
Баранина: |
І категорія |
|
71,0 |
|
ІІ категорія |
|
58,8 |
|
Худа |
|
50,0 |
Кількість топлених жирів визначають за формулою:
А |
Аі кі |
, кг/зм, |
(42) |
|
100 |
||||
|
|
|
де А – кількість топленого жиру від кожного виду сировини, кг/зм.;
Аі – кількість жиросировини, яка переробляється за зміну, кг/зм.;
кі – норма виходу топленого жиру, %.
Потреби в допоміжних матеріалах і тарі визначають за формулою:
В А b, |
(43) |
де А – змінна продуктивність цеху, т жиру/зм.; b – норма витрат матеріалів, кг/т, (%, шт./т)
Кількість бочок для пакування жирів визначається за формулою:
n |
A |
, |
(44) |
|
V |
||||
|
|
|
де А – кількість жиру, який отримують за зміну, кг/зм.;
V – місткість бочки, л;
- питома маса жиру ( = 0,92 - 0,94 кг/л).
Виробництво топленого і кісткового жиру при використані різного обладнання (табл. 24).
Потреба у матеріалах та тарі наведено у таблиці 25.
24. Загальну кількість готової продукції, що виробляється за зміну (жиру
топленого та кісткового)
|
|
|
Вихід жиру (%) при |
|
||||||
|
|
використанні обладнання |
|
|||||||
|
Вид кісткової сировини |
котлиВідкриті |
|
Автоклави |
безперервнимзАпарат жирувідведенням |
|
лініяПотокова ФОБ-8Я |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кістки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- для виробництва клею: яловичі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
та баранячі |
4 |
|
8 |
|
- |
|
- |
|
|
|
- свинячі |
8 |
|
8 |
|
- |
|
- |
|
|
|
- трубчаста яловича обпилена |
9 |
|
- |
|
- |
|
- |
|
|
|
- трубчаста свиняча |
10,5 |
|
13 |
14 |
|
- |
|
||
|
Кулаки всіх видів |
10,0 |
|
13 |
15 |
|
17,5 |
|
||
|
Цівка яловича |
5,5 |
|
6 |
|
- |
|
6 |
|
|
|
Збірні кістки, крім трубчастих, |
6-10 |
7-13 |
8-15 |
|
11,9 |
|
|||
|
всіх видів тварин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25. Загальна потреба у матеріалах і тарі |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Найменування матеріалів (тари) |
|
|
Одиниці |
|
Норма |
||||
|
|
|
виміру |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Бочка 100 л |
|
|
|
|
шт./т |
|
11 |
|
||
Картононавивні барабани 50 л |
|
|
|
|
шт./т |
|
21 |
|
||
Мішок-вкладка поліетиленовий (целофановий) |
|
шт./бочку |
|
1 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сіль кухонна (до маси жиру) |
|
|
|
|
% |
|
|
2 |
|
|
Фольга на паперовій основі (при фасуванні |
в |
|
кг/т |
|
14,5 |
|||||
дрібну упаковку) |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Поліетиленовий замок |
|
|
|
|
шт./мішок |
|
1 |
|
||
Антиокислювач |
|
|
|
|
% |
|
|
0,02-0,03 |
||
На рисунках 50-52 представлені плани жирових цехів різної потужності
м’ясокомбінатів.
Рис. 50. Жировий цех типового м’ясокомбінату потужністю 10 т м’яса за
зміну
І – камера комплектування жирів; II – приміщення для підготування тари;
ІІІ – приміщення перетоплювання жирів; IV – допоміжне приміщення.
Рис. 51. Жировий цех типового м’ясокомбінату потужністю 30 т м’яса за
зміну