4.Адміністративно-територіальний устрій – це:

1. поділ території держави на систему територіальних одиниць різного рівня, відповідно до яких утворюються місцеві органи державної влади і управління;

2. одна з основних ознак держави, що визначає простір, на який поширюється суверенітет і влада держави;

3. адміністративно-територіальні одиниці, що перебувають у нерозривному взаємному зв'язку, визначаються внутрішньою єдністю;

4. райони в містах, міста районного підпорядкування, селища й села.

5.Технологія публічного адміністрування:

1. являє собою детальний опис дій, що мають бути послідовно, у належний спосіб та із застосуванням конкретних засобів та прийомів здійснені суб'єктом публічного адміністрування для досягнення певної мети;

2. спеціальні засоби, що забезпечують здійснення регулюючого впливу публічних адміністрацій на соціально-економічні територіальні системи різних рівнів;

3. найраціональніший інституціональний пристрій для вирішення складних завдань управління в сучасному суспільстві;

4. чіткий поділ політичної й управлінської сфери, відокремлення вироблення політики від її реалізації.

6.Методи управління:

1. представляють собою сукупність універсальних та спеціальних способів і прийомів, які застосовуються органами влади при здійсненні тих чи інших функцій державного управління або в процесі розробки, прийняття та реалізації рішень щодо впливу на керовані об’єкти;

2. спеціальні засоби, що забезпечують здійснення регулюючого впливу публічних адміністрацій на соціально-економічні територіальні системи різних рівнів;

3. являє собою детальний опис дій, що мають бути послідовно, у належний спосіб та із застосуванням конкретних засобів та прийомів здійснені суб'єктом публічного адміністрування для досягнення певної мети;

4. вірна відповідь а) та б).

7.Стиль керівництва – це:

1. спосіб прийняття рішень та передачі завдань підлеглим;

2. спосіб передачі повноважень;

3. делегування відповідальності підлеглим;

4. розподіл важелів впливу по ієрархії.

8.Бюрократична організація:

1. це найраціональніший інституціональний пристрій для вирішення складних завдань управління в сучасному суспільстві;

2. пов’язана з проявами приватногосподарської діяльності, з необхідністю існування посередника між виробниками і засобами виробництва;

3. це стандартизації завдань і підбору до них працівників;

4. передбачає свободу від утручання політики.

9.Бюрократія – це

1. панування професіоналізму над некомпетентністю, норми над свавіллям, об’єктивності над суб’єктивністю;

2. найраціональніший інституціональний пристрій для вирішення складних завдань управління в сучасному суспільстві;

3. традиційна модель передбачає, що існує лише «один найкращий шлях» управління;

4. чіткий поділ політичної й управлінської сфери, відокремлення вироблення політики від її реалізації.

10.Адміністративний район:

1. це поділ території держави на систему територіальних одиниць різного рівня, відповідно до яких утворюються місцеві органи державної влади і управління;

2. є цілісним державно-муніципальним утворенням, що найповніше відображає сучасний стан реалізації адміністративної реформи;

3. адміністративно-територіальні одиниці, перебувають у нерозривному взаємному зв'язку, визначаються внутрішньою єдністю;

4. райони в містах, міста районного підпорядкування, селища й села.

11.Формалізація – це:

1. процес встановлення певних правил;

2. метод відображення певної області у вигляді формальної системи, коли форма виділяється у якості особливого предмета дослідження незалежно від змісту;

3. множина будь-чого, частково упорядкована так, що існує тільки один елемент цієї множини;

4. розташування частин або елементів цілого в певному порядку від вищого до нижчого.

12. Що є інструментами діяльності публічних адміністрацій?

1. переконання,фінансові засоби,правила,організаційні структури;

2. відкритість, чесність, рівність, справедливість;

3. холістичність, збалансованість, і комплексність;

4. примирення, посередництво, експертизу і трудовий арбітраж.

13. До фінансових засобів публічних адміністрацій належать:

1. статутний фонд підприємства;

2. інвестований капітал у товари,роботи,послуги;

3. кошти, що виділяються з бюджету, а також одержуються з інших джерел (госпрозрахункова діяльність, благодійні внески тощо);

4. прибуток від операційної діяльності.

14.Бенчмаркінг як концепція менеджменту з'явився:

1. в США;

2. в Росії;

3. в Японії;

4. в Франції.

15. Організації співробітники яких виробляють необхідні товари чи надають необхідні послуги більш високої якості за такої ж чи меншій кількості ресурсів – є:

1. середньоефективними;

2. високоефективними;

3. гіперактивними;

4. неефективними.

16. Яку із холістичних моделей організаційної ефективності запропонували Р. Каплан і Д. Нортон?

1. «Великого прориву»;

2. «Збалансована рахункова картка»;

3. «Деструктивного конфлікту»;

4. «Реінжинірингу».

17. Яка модель ґрунтується на припущенні, що організації мають потребу в низці систем і показників ефективності, які б охоплювали чотири виміри, – фінансовий, клієнтів, внутрішнього бізнес-процесу та навчання і професійного зростання співробітників?

1. бенчмаркінг;

2. «Системи підтримки якості»;

3. «Збалансована рахункова картка»;

4. «вертикальної ієрархії».

18. Яким критеріям повинна відповідати модель ефективності публічних організацій?

1. холістичність, збалансованість, і комплексність;

2. законодавчі рамки, ресурси і керівництво;

3. стратегія, процеси і люди;

4. реальність,обмеженість і згуртованість.

19. Що є основними складовими моделі ефективності діяльності публічних адміністрацій ?

1. стратегія, ресурси, керівництво;

2. законодавчі рамки, кінцевий продукт;

3. люди, ресурси, результати;

4. можливості, організаційні результати, результати діяльності.

20. Основний принцип трудових відносин у контрактній моделі полягає в тому, що:

1. профспілка може представляти найманих працівників у переговорах із підприємцями тільки за умов підтримки більшістю найманих працівників колдоговірної одиниці;

2. активне використання інновацій, креативних підходів, «конвеєрний» підхід до організації робочого процесу;

3. використовується творчий підхід окремого співробітника;

4. заробітна плата кожному окремому працівнику нараховується відповідно до штатного розпису.

Варіант 23

1. Економічна система – це:

а) комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг;

б) сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на виробництво, обмін, розподіл, споживання товарів і послуг, на регулювання економічної діяльності;

в) внутрішньо необхідні, сталі й істотні причинно-наслідкові зв’язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів;

г) усі застосовувані в господарській діяльності природні, людські й вироблені людиною ресурси.

2. А. Вагнер розглядав існування функціонуючого народного господарства як поєднання таких трьох різних господарських систем:

а) приватногосподарської, cуспільно-господарської, благодійницької;

б) соціально-економічної, приватногосподарської, cуспільно-господарської;

в) cуспільно-господарської, благодійницької, соціально-економічної;

г) благодійницької, приватногосподарської, соціально-економічної.