14. Основні функції сім ’і та тенденції її розвитку

Основні функції сучасної сім’ї:

• Репродуктивна функція. Її називають ще функцією дітонародження або відтворення населення

• Виховна функція - це здійснення соціалізації дитини і виховання дітей аж до досягнення ними соціальної зрілості

• Соціально-статусна - сім’я забезпечує передачу певного соціального статусу членам сім’ї, відтворення соціальної структури »успільства.

• Первинного соціального контролю відповідальність та обов’язки батьків щодо поведінки дітей. Моральна регламентація поведінки членів сім’ї. Санкції за неналежну поведінку.

• Економічна або функція матеріального забезпечення.

Матеріальна підтримка неповнолітніх та непрацездатних членів

сім’ї. Надання матеріальних коштів одним членам сімї.

• Господарсько-побутова. Догляд за дітьми. Надання господарсько-побутових послуг одним членам сім’ї від інших.

• Функція дозвілля - це організація дозвілля членів сім’ї. Задоволення потреб у спільному

• Функція духовного спілкування - це розвиток членів сім’ї як особистостей. Духовне взаємозбагачення членів сім’ї.

• Емоційна функція - це емоційна підтримка членами сім’ї, задоволення поіреб в особистому щасті і коханні.

• Сексуальна функція - це задоволення сексуальних потреб у шлюбі. Контроль сексуальної поведінки членів суспільства.

Позитивні.

Шлюб, який є основою сім’ї, став рівноправним, добровільним, вільним від примусу, матеріальних розрахунків, втручання або тиску третіх осіб.Економічна незалежність жінок.

Негативні:

- збільшення кількості розлучень;

-зменшення кількості повторних шлюбів:

-збільшення кількості осіб, які взагалі не вступають у шлюб;

-зменшення кількості розширених сімей

-збільшення кількості дітей народжених поза шлюбом;

-низька народжуваність;

-збільшення кількості неповних сімей;

- відтягування часу вступу до шлюбу;

-домашнє насильство;

-сексуальне скривдження дітей;

- лібералізація сексуальної поведінки.

15. Сучасна демографічна політика України

Суб’єкт демографічної політики - держава як засіб державного впливу на відтворення населення в потрібному для суспільства напрямі.

Об’єкт - складні і важкозавбачувані демографічні процеси — народжуваність і смертність, заходи щодо оптимізації їх співвідношення.

Більшість досліджуваних у сфері демографічних відносин явищ: шлюбність, розлученість, міграції тощо були і залишаються, в основному, особистою справою ІНДИВІДУАЛЬНОЇ подружньої пари, сім’ї. Тому управління демографічною поведінкою не може спиратися на будь-який примус чи заборони. Вплив демографічної політики на демографічні процеси в суспільстві може бути прямим (обмеження законодавчим шляхом міграції, оформлення шлюбів чи народження дітей, планування підготовки спеціалістів тощо) і непрямим (підвищення рівня життя, залучення населення до створення умов для збільшення кількості дітей у сім’ї, пропаганда тих чи інших професій тощо).

Одним з головних напрямів демографічної політики є розробка політики, яка буде оптимальною з точки зору відтворення населення, врахування джерел і засобів існування, становище жінки, типу і стосунків між подружжям та ін.

Концепція сімейної політики України включає:

• створення оптимальних умов для сімейно-шлюбної орієнтації молоді;

• необхідність перегляду чинного законодавства відносно різних пільг матерям, тобто їх потрібно узгоджувати з реальною економічною ситуацією в країні; *

• врахування не лише материнства і пов’язаних з ним проблем, але і батьківства як складової частини сімейного життя і повноцінного дитинства;

• вивчення труднощів спільного подолання виникаючих проблем;

• регулювання міграційних процесів від масштабів та інтенсивності яких багато в чому залежить характер і розвиток демографічних процесів.

• зміцнення здоров’я, збільшення тривалості життя.