Тема 8: облік праці та її оплати (2 год.)

1. Види і форми оплати праці

2. Первинний і зведений облік праці та її оплати

3. Порядок нарахування на оплату праці та утримань з неї

4. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

1. Види і форми оплати праці

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Завданнями обліку праці є:

• своєчасне і точне оформлення документами обсягу виконаних робіт, одержаної продукції й нарахування заробітної плати (оплати праці) відповідно до кількості та якості затраченої праці;

• контроль за дотриманням чисельності працівників та їх участі у вироб­ ничому процесі;

• суворе дотримання порядку витрачання фонду оплати праці за кате­ горіями працівників по підприємству в цілому і по кожному виробничому підрозділу та правильного розподілу витрат за культурами, видами тварин, робіт і послуг;

• своєчасне й правильне нарахування і виплата заробітної плати (оплати праці) та матеріального стимулювання кожного працівника, контроль за утриманням із заробітної плати (оплати праці);

• своєчасне складання звітності по заробітній платі та подання її у відповідні органи;

• використання ооґрунтованоі системи оплати пращ;

• оцінка трудових затрат;

• точний облік заробітку кожного працюючого і всіх розрахунків, пов'язаних з оплатою праці;

• обґрунтований розподіл фонду заробітної плати між галузями та ви­ робництвами.

Бухгалтерський облік оплати праці реалізацією визначених завдань повинен забезпечувати контроль за трудовою дисципліною, сприяти її зміцненню, зростанню продуктивності праці та підвищенню її якості, Правильна організація обліку праці і її оплати може бути забезпечена на основі правильного виміру виконуваних робіт, відпрацьованого часу, точного примінення відрядних розцінок, тарифних ставок, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, а також дотримання порядку прийому звільнення та обліку складу працюючих.

Передбачається вибір форми оплати праці працівників:

Відрядна оплата праці - системи заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці мак два різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

Для впровадження відрядної оплати праці визначають норму часу, норму виробітку і тарифні ставки.

Норма часу означає час, потрібний для виконання конкретної роботи або встановленої кількості одиниць продукції.

Норма виробітку - це кількість одиниць продукції або конкретного виду роботи, яку треба виконати за одиницю робочого часу.

Тарифна ставка - це сума оплати праці за одиницю часу при пого­динній або за обсяг роботи при відрядній оплаті праці.

Тарифна сітка є складовою тарифної системи, яка визначає співвідношення у рівнях оплати праці різних груп працівників сфери

з

матеріального виробництва залежно від кваліфікації. Вона складається з певної кількості розрядів і відповідних міжрозрядних коефіцієнтів, які визначають, на скільки рівень оплати даного розряду вищий за перший розряд.

Непряма відрядна система праці - застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

Акордна оплата праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидом відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягнуті показники в роботі.

Погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці - проста погодинна та погодинно-преміальна.

Додаткова заробітна плата - ст. 105 КЗпП передбачено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією або обов'язок тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Оплата праці може здійснюватися за трудовими угодами і за контрактом.

Нарахована основна, додаткова оплата праці та компенсаційні витрати формують фонд оплати праці, який застосовується для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників.

Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

-Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки,

4

гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

-Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають

винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законо­давства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Інструкцією передбачені також інші виплати, що не належать до фонду оплати праці.

Інструкція використовується підприємствами при формуванні фонду оплати праці, але не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Фонд оплати праці визначається на підприємстві у відповідності із затвердженим положенням про оплату праці.