- •Шевнюк о. Л.
- •2. Предмет і завдання навчального курсу “Українська і зарубіжна культура”
- •3. Історія розвитку культурологічної думки
- •4. Сучасні культурологічні теорії
- •II. Культура і суспільство
- •1. Суб'єкти культурної творчості. Види і форми культури
- •2. Динаміка культури
- •3. Соціальні функції культури
- •4. Види культурних норм та їх суспільне призначення
- •1. Людина в світі культури
- •2. Культурна політика
- •3. Місце української культури в контексті світової
- •I. Первісна культура
- •1. Первісна епоха та її місце в історії людства
- •2. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва в кам'яному віці
- •3. Культура епохи бронзи і заліза
- •4. Найдавніші релігійні уявлення
- •II. Культура стародавнього сходу
- •1. Загальні закономірності виникнення давньосхідних цивілізацій
- •2. Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії
- •3. Давньоєгипетська культура
- •4. Культура Стародавньої Індії
- •5. Етапи розвитку культури Стародавнього Китаю
- •1. Значення античної культури для світової цивілізації
- •2. Культура Стародавньої Греції
- •3. Культура Стародавнього Риму
- •IV. Середньовічна європейська культура
- •1. Поняття “середні віки” і “середньовічна культура”
- •2. Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві
- •3. Рицарська культура
- •4. Народна селянська культура. Міська культура
- •5. Художні стилі в західноєвропейському середньовічному мистецтві
- •6. Візантійська культура
- •V. Середньовічна мусульманська культура близького та середнього сходу
- •1. Захід і Схід у світовій культурній традиції
- •2. Пророк Мухаммад і його вчення
- •3. Культура Арабського халіфату VII-X ст.
- •4. Культура Ірану X -XV ст.
- •1. Особливості та основні історичні етапи розвитку доколумбової Америки
- •2. Релігійні уявлення
- •3.Наукові знання
- •4. Писемність і література
- •5. Архітектура та образотворче мистецтво
- •VII. Культура епохи відродження і реформації
- •1. Передумови епохи Відродження
- •2. Гуманізм як ідеологія Відродження
- •3. Реформація і Контрреформація
- •4. Розвиток науки і техніки
- •5. Італійське мистецтво
- •6. Національні література і театр
- •VIII. Формування європейської культури нового часу (XVII-XVIII ст.)
- •1. Історичні умови та особливості розвитку культури в XVII-XVIII ст.
- •2. Революція в природознавстві. Раціоналізм
- •3. Новий погляд на суспільство. Епоха Просвітництва
- •4. Характеристика художніх стилів XVII-XVIII ст.
- •1. Історичні умови розвитку та особливості культури XIX ст.
- •2. Промисловий переворот.Наука
- •3. Нова система освіти
- •4. “Золотий вік” світової літератури
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура Європи і сша кінця XVIII - початку хх сторіччя
- •6.Музика, театр. Народження кіно
- •X. Культура людства у XX сторіччі
- •1. Особливості розвитку культури у хх ст.
- •2. Наука та її досягнення
- •3. Художня культура
- •4. Доба кінематографа
- •5. Масова культура
- •1. Поняття “етнічна культура”
- •2. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу
- •3. Культурно-історична своєрідність реґіонів України
- •II. Культура київської русі
- •1. Джерела вивчення культури Київської Русі
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян
- •3. Особливості прийняття християнства
- •4. Писемність і літературна традиція
- •5.Освіта та наукові знання
- •6. Мистецтво Київської Русі
- •III. Українська культура після татаро-монгольської навали (друга половина хiii - xVст.)
- •1. Історичні умови розвитку культури
- •2. Наука й освіта
- •3. Розвиток книжкової справи і літератури
- •4. Архітектура й образотворче мистецтво
- •1. Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст.
- •2. Особливості релігійної ситуації в Україні
- •3. Книгодрукування і література
- •4. Освіта
- •5. Нові галузі науки
- •6. Мистецтво
- •V. Традиційна культура українського народу
- •1. Основні заняття і матеріальна культура
- •2. Світоглядні уявлення
- •3. Календарні свята та обряди
- •4. Сімейна обрядовість
- •VI. Українське культурне відродження хiх ст.
- •1. Історичні умови. Освіта і наука
- •2. Особливості літературного процесу
- •3. Мистецтво
- •4. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики
- •VII. Основні етапи розвитку української культури у хх ст.
- •1. Загальні особливості української культури у хх ст.
- •2. Культура України на початку хх сторіччя
- •3.Основні тенденції культурного розвитку в 20-і роки
- •4.Трагедія української культури у період сталінізму
- •5. Протиріччя культурного процесу 60-80-х рр.
- •6. Досягнення і проблеми культури незалежної України
- •Список літератури
III. Українська культура після татаро-монгольської навали (друга половина хiii - xVст.)
1. Історичні умови розвитку культури 2. Наука й освіта 3. Розвиток книжкової справи і літератури 4. Архітектура й образотворче мистецтво
1. Історичні умови розвитку культури
Розвиток культури у другій половині ХIII - XV ст. визначався складною історичною ситуацією. Напередодні монголо-татарського нашестя Київська Русь розділилася на безліч князівств, незалежних одне від одного або неміцно пов'язаних певними військово-політичними договірними відносинами. Джерела нараховують 18 великих державних утворень, а якщо враховувати й дрібні, то біля 30-ти. Внаслідок відсутності політичної єдності, неповного підпорядкування молодших князів старшим князям не було і військової єдності. Тому протистояти великим, добре навченим, наполегливим і жорстоким військам монголо-татар князям Русі було надто складно. Вже при першому зіткненні на ріці Калка в 1223 р. русичі зазнали поразки, але і це не привело до подолання міжусобних конфліктів.
1237-1240 рр. можна вважати найбільш трагічними в історії Київської Русі. Літописи й археологічні джерела розкривають жахливі картини пожеж, вуличних боїв, масової загибелі людей у Києві, Чернігові та інших містах. Разом з містами знищувалися і витвори культури, було вбито і забрано в полон десятки тисяч людей, серед яких зустрічалося немало різних майстрів, решта населення втекла в ліси, обезлюдніли цілі області.
У 40-х роках ХIII ст. для більшості князівств Київської Русі почалася іноземна навала, яка закінчилася лише через чверть сторіччя і ще стільки ж тривали періодичні набіги казанських, астраханських і кримських ханів. Військові спустошення і важкий тиск податків привели до затяжного економічного занепаду. За перші 50 років ординського правління не було побудовано жодного міста. Масштаби кам'яного будівництва досягли рівня, що передував нашестю, тільки через сто років. У ряді виробництв спостерігалося падіння або забуття складної техніки, спрощувалася реміснича промисловість: зникли сердолікове намисто, скляні браслети, мистецтво перетої емалі, поліхромна кераміка, виробництво смальти для мозаїк, більшість прийомів обробки металу і багато іншого. Зв'язок міста з селом, який зароджувався, широка торгівля великих міст з периферією були знищені татарами практично скрізь. Відбувся відрив Київської Русі від світових торговельних шляхів, затрималося формування буржуазних елементів суспільства. Деякі дослідники серед наслідків навали виділяють зміни в ході внутрішнього розвитку: перехід від добровільного єднання під владою одного князя до піднесення ролі монарха. Але, всупереч думці деяких західних вчених, монголо-татари істотно не вплинули на сам характер культури, яка стояла набагато розвиненішою за культуру завойовників. Хоч у мову і проникли деякі слова, принесені татарами (базар, вежа, черевик, скриня, горище, ковпак, кафтан), загалом культура на Русі розвивалася на внутрішній основі. Крім того, знаходячись під владою степових орд, Київська Русь зберігала зв'язок з візантійським світом, що сприяло розквіту духовності в майбутньому. Руська митрополія перебувала під невсипущим контролем Константинополя. Володарі Орди, розуміючи значення церкви, звільнили православне духовенство від данини й оголосили недоторканими його земельні володіння за умови, що митрополити, як і князі, будуть їздити за ярликом в Орду. Тому навіть у скрутні для Київської Русі часи в монастирях і церквах продовжувало концентруватися культурне життя.
Потрібно зазначити, що різні князівства різною мірою відчули наслідки монголо-татарського нашестя. Воно визначило остаточне оформлення в ХIII - XIV ст. історичних шляхів розвитку основних регіонів Київської Русі: південно-західного з центром у Галицько-Волинському князівстві, яке охоплює в основному етнічні території сучасної України, північно-східного з центром у Володимиро-Суздальському князівстві і північно-західного з центром у Новгороді. Київське і Чернігівське князівства занепали. У зв'язку з переміщенням європейської торгівлі з Візантії в Західну Європу на Русі торговельні пріоритети перемістилися з Київського у Галицько-Волинське князівство, де перетиналися шляхи із західної, північної і східної Європи. Це, в свою чергу, обумовило інтенсивний культурний розвиток вказаного регіону. Литовське правління, що постало на українських землях з другої половини ХIV ст., кардинально не вплинуло на культурний процес. Принцип литовської політики “нічого не змінювати і нічого не вводити” якнайкраще відповідав інтересам підвладного йому населення. Крім того, певною мірою литовське правління сприяло інтенсивним зв'язкам вказаних земель з Західною Європою і її впливу на місцеву культуру.