Класифікація рахунків за призначенням і структурою. Операційні рахунки.
Класифікація рахунків за призначенням і структурою відповідає на запитання, як саме обліковуються ті або інші засоби, джерела їх утворення та господарські процеси на бухгалтерських рахунках, що саме відображається за дебетом та кредитом рахунка та що характеризує залишок (сальдо) відповідного рахунка. У цілому дана класифікація характеризує обліково-технічні якості системи рахунків, застосовуваних в обліковому процесі.Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням і структурою поділяють на такі групи: основні, регулюючі, операційні, результатні, позабалансові.Основні рахунки: матеріальні, грошові, рахунки розрахунків, капіталу.Регулюючі рахунки: контрарні, доповнюючі.Операційні рахунки: розподільчі, збірно-розподільчі, звітно- розподільчі, калькуляційні.Результатні рахунки: операційно-результатні, фінансово- результатні.Позабалансові рахунки: майнові, рахунки зобов’язань.Основні рахунки призначені для обліку стану та руху господарських засобів та їх джерел. Вони в сукупності характеризують майновий стан підприємства і є основою для складання бухгалтерського балансу. їх у свою чергу поділяють на матеріальні, грошові, розрахункові та рахунки капіталів.Регулюючі рахунки призначені для коригування (уточнення) показників основних рахунків і окремих статей балансу. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен із них розглядається в сукупності з основними рахунками. Так, субрахунок «Знос основних засобів» є регулюючим щодо рахунку «Основні засоби», на якому основні засоби обліковують за первинною вартістю. У процесі експлуатації основні засоби зношуються і їх залишкова вартість зменшується. Останню враховують як різницю між сальдо рахунку «Основні засоби» і сальдо субрахунку «Знос основних засобів».Операційні рахунки призначені для відображення шйдаиіі господарських процесів, тобто процесів постачання, виробництва і реалізації, також результатів діяльності підприємства. Ці рахунки призначені для накопичення інформації щодо витрат, доходів та фінансових результатів, і більшість з них не мають сальдо. До операційних рахунків належать: розподільчі, калькуляційні та результатні. Результатні рахунки використовують для відображення та порівняння витрат і доходів. Залежно від ступеня порівняння (на рівні доходів і на рівні чистих доходів) результатні рахунки поділяють на: операційно-результатні й фінансово-результатні. При розмежуванні бухгалтерських рахунків на балансові й позабалансові головну роль відіграють такі критерії: по-перше, імовірність того, що підприємство отримає або втратить якусь майбутню економічну вигоду, пов’язану з конкретним видом активу або пасиву; по-друге, конкретний вид активу або пасиву має вартість, яку можна точно оцінити. Якщо господарські засоби та їх джерела не відповідають цим критеріям, то їх обліковують на позабалансових рахунках.Позабалансові рахунки призначені для обліку наявності та руху цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні, умовних прав і зобов’язань підприємства (застави, гарантії, зобов’язання тощо); бланків суворого обліку; списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками). Умовно позабалансові рахунки можна поділити на дві групи: ті, що обліковують майно (орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, списані активи, бланки суворого обліку), та ті, що обліковують зобов’язання (контрактні зобов’язання, непередбачені активи і зобов’язання, гарантії та забезпечення надані й отримані).Облік на позабалансових рахунках ведуть, не застосовуючи методу подвійного запису, тобто за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку з позначенням змісту і кількісно-вартісних показників операції.
25.Облікова політика підприємства
Облікова політика є складовою частиною фінансової звітності і повинна розроблятися самостійно кожним підприємством в Україні, зареєстрованим у встановленому чинним законодавством порядку. Основна її мета — забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідної всім користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних управлінських та інвестиційних рішень.При виборі облікової політики необхідно враховувати наступні фактори: організаційно-правову форму (статус) підприємства; форму власності; галузеву належність; розміри підприємства; наявність структурних підрозділів; стратегію фінансово-економічного розвитку; рівень окупності витрат; рівень технічної оснащеності підприємства; кадрове забезпечення (рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, ініціативності та підприємливості керівників); економічний стан на підприємстві та Україні в цілому; стан законодавства.Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації.Послідовне впровадження підприємством прийнятої облікової політики є одним з найважливіших завдань бухгалтерського обліку.При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, пріоритету змісту над формою, несуперечності та раціональності.Правильно розроблена облікова політика враховує умови та можливості ведення господарської діяльності, вона повинна забезпечувати:
— повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності;
— готовність до бухгалтерського обліку втрат (витрат) та зобов’язань, ніж можливих доходів і активів, з метою недопущення створення прихованих резервів;
— відображення в бухгалтерському обліку фактів та умов господарської діяльності виходячи не тільки з їх правової форми, але й з їх економічного змісту;
— тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам по рахунках синтетичного обліку на 1-е число кожного місяця, а також показників бухгалтерської звітності даним синтетичного та аналітичного обліку;
— раціональне ведення бухгалтерського обліку виходячи з умов господарської діяльності та величини підприємства.Таким чином, облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил.Облікова політика передбачає відкритість для зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації, що відображається у фінансовій звітності. За даними фінансової звітності встановлюється майновий та фінансовий стан підприємства, його платоспроможність, основні засади господарювання, тенденції в покращенні (погіршенні) діяльності підприємства та інші показники.
Документальне оформлення руху основних засобів
Існують такі типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів:
03-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів».
03-2 «Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів».
03-3 «Акт списання основних засобів».
03-4 «Акт списання автотранспортних засобів».
03-5 «Акт № про установку, пуск і демонтаж будівельної машини».
03-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів».
03-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів».
03-8 «Картка обліку руху основних засобів».
03-9 «Інвентарний список основних засобів».
03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)».
03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)».
03-16 «Розрахунок амортизації автотранспорту».
Усі операції, пов’язані з рухом основних засобів, оформляються первинними документами, які забезпечують правильність і своєчасність їх обліку. На підприємство основні засоби надходять у результаті капітальних вкладень, придбання за плату в інших підприємств і осіб, отримання від інших підприємств або осіб безоплатно, внесення засновниками в рахунок їхніх внесків до статутного фонду підприємства, оприбуткування надлишків основних засобів, виявлених під час інвентаризації, а також внутрішнього переміщення.
Зарахування на баланс введених в експлуатацію основних засобів по фактичній собівартості їхнього будівництва (виготовлення, придбання) у бухгалтерському обліку відбивається записом:
Дебетовий рахунок 10 «Основні засоби».
Кредитовий рахунок 15 «Капітальні інвестиції».
Оприбуткування на баланс об’єктів основних засобів, внесених засновниками (учасниками) у статутний капітал підприємства, по справедливій вартості, погодженій сторонами, відображається записам:
Дебетовий рахунок 10 «Основні засоби».
Кредитовий рахунок 40 «Статутний капітал».
Основні засоби, отримані в порядку безкоштовної передачі від інших юридичних осіб, у бухгалтерському обліку відбиваються записами:
1) на справедливу вартість прийнятих об’єктів (за даними передавальної сторони):
Дебетовий рахунок 10 «Основні засоби».
Кредитовий рахунок 424 «Безкоштовно отримані необоротні активи».
2) на суму витрат по доставці об’єктів:
Дебетовий рахунок 15 «Капітальні інвестиції».
Кредитовий рахунок 685 «Розрахунки з різними кредиторами» тощо.
3) на суму, визнану доходом (в міру нарахування амортизації), по безкоштовно отриманих об’єктах основних засобів:
Дебетовий рахунок 424 «Безкоштовно отримані необоротні активи».
Кредитовий рахунок 745 «Доход від безкоштовно отриманих активів».
Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні засоби (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій у порядку пайової участі в будівництві й інше), так і притягнуті засоби (банківські кредити й інші позикові засоби). Основним елементом первинного бухгалтерського обліку є документування господарських операцій.Документальне оформлення надходження матеріальних, сировинних і паливних ресурсів, їх наявності та витрачання є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.Згідно Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку № 88 визначені в процесі прийому вимірювання натуральні та вартісні параметри належних до обліку господарських факторів повинні фіксуватися на носіях бухгалтерської інформації. Цього потребує перш за все правова сторона бухгалтерського обліку. Фіксація господарських фактів, явищ і процесів здійснюється в документах. Бухгалтерські документи служать для первинної реєстрації та обґрунтування всіх господарських фактів, явищ і процесів. Щоб документи були підставою для записів в бухгалтерський облік, вони повинні бути оформлені належним чином: мати обов’язкові реквізити — назва, дата складання, зміст господарського факту і його підстави, вимірники (натуральні і вартісні), підписи осіб, що здійснили господарську операцію.Основні первинні документи, якими оформлюються операції з руху виробничих запасів, наведені в табл. 4.Інформація, яка знаходиться в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку методом подвійного запису.Крім того, для забезпечення своєчасного відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку на підприємствах повинні бути чітко визначені терміни передачі первинних документів до бухгалтерії.Від правильності документального оформлення операцій з надходження виробничих запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витрати виробництва, а також реальність оцінки незавершеного виробництва та його відображення у звітності.
Облік витрат від операційної діяльності
Витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємств, включають:
— собівартість реалізованих товарів, наданих послуг;
— адміністративні витрати;
— витрати на збут;
— інші операційні витрати.
Рахунок 90 «Собівартість реалізації» використовується для узагальнення інформації: собівартість реалізованої готової продукції, товарів, наданих послуг наростаючим підсумком з початку звітного (періоду) року. Містить наступні субрахунки:
— субрахунок 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», на якому ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції;
— субрахунок 902 «Собівартість реалізованих товарів» призначений для відображення собівартості реалізованих товарів;
— субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг», на якому ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.За економічним змістом — це рахунок операційної діяльності, реалізації. За структурою, це активний, фінансово-результатний рахунок. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку собівартості реалізації відбувається на підставі розрахунків та довідок бухгалтерії тощо.За дебетом даного рахунку відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг, фактична собівартість реалізованих товарів, що визначається П(С)Б0 9 «Запаси» (без торгових націнок). За кредитом відображається списання собівартості на фінансовий результат (рахунок 79 «Фінансові результати»). Дебетовий оборот — показує обсяг собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) за звітний період. Дані витрати знаходять своє відображення в 1 розділі Звіту про фінансовий результат. Аналітичний облік ведеться за видами і центрами реалізації.Рахунок 92 «Адміністративні витрати» призначений для обліку загальногосподарських витрат, пов’язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства наростаючим підсумком з початку звітного (періоду) року.За дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати». Аналітичний облік адміністративних витрат ведеться за статтями витрат або в розрізі елементів витрат. Дані рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображаються в журналі 5 (5А).Рахунок 93 «Витрати на збут» призначений для обліку витрат, пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт, послуг наростаючим підсумком з початку звітного (періоду) року.Це рахунок операційної діяльності, реалізації (виробництва). За структурою — активний, фінансово-результатний. За дебетом рахунку 93 відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом — списання витрат на фінансові результати. Дебетовий оборот показує обсяг витрат на збут за звітний період. Дані витрати знаходять своє відображення у 1 розділі Звіту про фінансовий результат.Аналітичний облік по рахунку 93 «Витрати на збут» ведеться за центрами і статтями витрат.Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» призначений для обліку інших витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».За дебетом відображається сума визнаних інших витрат операційної діяльності, за кредитом — списання витрат на рахунок 79 «Фінансові результати». Дебетовий оборот показує обсяг інших витрат операційної діяльності за звітний період. Ці витрати відображаються в 1 розділі Звіту про фінансовий результат. Аналітичний облік ведеться за центрами і статтями витрат.