анатомия Рудик

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ

Рис. 15.19. Органи сечовиділення і роз-

множення півня:

1 — сім’яник; 2 — сім’япровід; 3 — нирка; 4 — сечовід; 5 — клоака; 6 — пряма кишка (каудаль- на частина); 7 — надниркова залоза; 8 — аорта; 9 — зовнішня клубова артерія; 10 — сіднична артерія; 11 — внутрішня клубова вена; 12 — зов- нішня клубова вена; 13 — загальна клубова вена

сивно. Одночасно за такої системи циркуляції повітря виділяється ве- лика кількість теплоти (температу- ра тіла у птахів вища, ніж у ссав- ців). Крім того, у водоплавних пта- хів повітроносні мішки сприяють полегшенню тіла і дають можли- вість тривалий час перебувати під водою.

Завдяки повітроносним мішкам при утворенні звуку посилюється повітряний струмінь під час види- ху. Тиск заповнених повітрям міш- ків полегшує дефекацію. Під час роботи крилами в польоті, коли виділяється значна кількість теп- лоти, повітроносні мішки сприяють

охолодженню тіла. У деяких диких птахів (лелека, гагара) біля хвоста є ще повітроносні мішки задньої частини тулуба.

АПАРАТ СЕЧОВИДІЛЕННЯ

Нирки у птахів темно-червоного кольору, довгасті. Вони ніби втиснуті у вентральні заглиблення попереково-крижового відділу хребта й клубової кістки (рис. 15.19). Сечовивідна і сечовидільна зони виражені нечітко. Нир- ки можна поділити на три частки: передню, середню і задню. Сечовидільні канальці на вентральному краї нирки з’єднуються в короткі гілки, що від- криваються в сечовід. Останній закінчується в середньому відділі клоаки. Сечового міхура і сечівника у птахів немає.

ОРГАНИ РОЗМНОЖЕННЯ

Органи розмноження самок. У птахів розвинуті тільки лівий яєчник і лі- вий яйцепровід. Яєчник висить на брижі під передньою часткою лівої нир- ки, має горбисту форму. В зв’язку з тим, що ріст і повне дозрівання фоліку- лів відбуваються неодночасно, поверхня яєчника нерівномірно горбиста. До початку статевого циклу яйцеклітини, збагачуючись жовтком, набувають

561

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ

звивисті, йдуть уздовж хребта поряд із сечоводами і відкриваються на лате- ральному боці середнього відділу клоаки, де утворюється сосочок. У півнів і качурів сім’явиносні протоки розширюються перед відкриттям у клоаку. Статевий член у більшості птахів редукований. Він є лише у качурів, страу- сів, гусаків і самців цесарок. Як і в плазунів, пеніс утворений складкою вен- тральної частини заднього відділу клоаки (рис. 15.22). Поверхня пеніса вкрита слизовою оболонкою, що утворює спіралеподібну складку у вигляді жолоба, який під час ерекції перетворюється на канал. При цьому він по- довжується і виходить з клоаки. У самців страуса в пенісі є кістка. Додатко- вих статевих залоз у птахів немає.

КРОВОНОСНА І ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМИ

Кровоносна система. Серце у птахів, так само, як і у ссавців, — чотири- камерне (рис. 15.23). Характерною особливістю є те, що у птахів розвинута права дуга аорти.

У правому шлуночку серця сосочкових м’язів немає, а правий атріо- вентрикулярний отвір — щілиноподібний і прикривається сильно розви- нутою м’язовою пластинкою, яка відходить від стінки шлуночка до перего- родки.

Черевна аорта поділяється на внутрішню і зовнішню клубові артерії в відділяє праву й ліву сідничні та середню крижову артерії. Сідничні арте- рії магістральні і живлять тазові кінцівки. Зовнішня клубова артерія віддає

563

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ

Рис. 15.25. Артерії крила курки (за І. В. Папченком, 1990):

1 — груднинна каудальна; 2 — груднинна середня; 3 — глибока плечова; 4 — колатеральна променева; 5 — колатеральна ліктьова; 6 — груднино-ключична; 7 — грудна краніальна; 8 — променева; 9 — ключи- чна; 10 — міжкісткова; 11 — ліктьова; 12 — п’ясткова

шиї біля яремних вен і під попереком між аортою та медіальним краєм нирки. Замість лімфовузлів у курей є лімфоїдна тканина у вигляді вузли- ків. Найбільше їх на стінках печінки, кишок, у легенях, шкірі, глотці, підне- бінні.

У птахів є дві грудні протоки, які роз- міщені латерально від хребта і впадають у яремні вени. Грудні протоки з’єднують- ся між собою анастомозами.

ОРГАНИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ

Щитоподібна залоза птахів утворена двома круглими або овальними частка- ми, розміщеними з боків від трахеї в ді- лянці співочої гортані (рис. 15.26).

Прищитоподібні залози маленькі, ку- лясті, світло-рожеві, розміщені позаду щитоподібних залоз або окремо від них.

Рис. 15.26. Залози внутрішньої секреції:

а — тимус; б — щитоподібна залоза; в — прищитоподібна залоза; 1 — трахея; 2 — стравохід; 3— воло; 4 — плечого- ловний стовбур; 5 — серце; 6 — яремна вена; 7 — нижня повіка

565

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТІЛА СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ

Рис. 15.29. Нерви тазової кінцівки курки (за Т. Ф. Ша-

кіровою, 1983):

L1–L3 — вентральні гілки поперекових, S1–S5 — крижових, Со

— хвостових спинномозкових нервів; 1 — черевний нерв; 2 — латеральний шкірний; 3 — стегновий; 4 — нерв сафенус; 5, 6 — краніальні сідничні нерви; 7 — каудальний сідничний нерв; 8 — сідничний; 9 — малогомілковий нерв та його гілки (а, b); 10 — великогомілковий нерв та його гілки (10′–10′′′); 11 — каудальний шкірний нерв стегна та його гілки (11′, 11′′); 12а–15а — медіальні нерви I–IV пальців; 12b–15b — латера- льні нерви I–IV пальців

ньому мозку сильно розвинуте двогорбкове тіло. Мозковий водопровід утворює широку порожнину. В проміжному мозку зорові горби менші за двогорбкове тіло середнього мозку. Соскоподібного тіла немає. У кінцевому мозку в плащі півкуль немає закруток, поверхня його гладенька. Мозолистого тіла також не- має, а є лише незначна кількість комісура- льних волокон. Бічні шлуночки широкі, на дні їх немає амонових рогів і прозорої пере- тинки. Нюхові цибулини видовжені. З 12 пар черепномозкових нервів найменш роз- винутий лицевий нерв (VII пара) у зв’язку з

відсутністю лицевих м’язів. Стравохід і воло іннервуються поворотним нер- вом, що йде разом з вагусом, який у птахів досить розвинутий і бере участь в іннервації легень, серця, кишок. ХІІ пара — під’язиковий нерв — іннервує співочу гортань, а також м’язи язика та під’язикового скелета.

Симпатична частина автономної нервової системи має такі особливості: краніальний шийний вузол лежить під основою черепа, а сонний нерв, що виходить з нього, супроводжує сонну артерію і має кілька вузликів. Симпа- тичні ганглії зливаються зі спінальними і розміщені на симпатичному стов- бурі в кожному сегменті. До шийних спинномозкових нервів вони віддають сірі сполучні нерви (рис. 15.28).

У грудопоперековому відділі симпатичного стовбура симпатичні ганглії також зливаються зі спінальними і від них відходять постгангліонарні воло- кна до серця, шлунка, печінки, кишок, а також до спинномозкових нервів.

Попереково-крижовий відділ симпатичного стовбура позаду від попере- кового сплетення утворює 2–3 стовбурчики. В цьому відділі симпатичні ган- глії не зливаються зі спінальними, а з’єднані між собою короткими довузло- вими гілками. Постгангліонарні волокна від цих вузлів прямують у спинно- мозкові нерви попереково-крижового відділу (рис. 15.29).

ОРГАНИ ЧУТТЯ

Орган зору. Особливостями будови очного яблука у птахів є те, що склера пігментована й тверда завдяки наявності хрящової пластинки, розміщеної в її задній ділянці. В передній ділянці, ближче до рогівки, вона має багато кісткових шарів, що утворюють склеральне кільце. У курей, гусей і качок

567