анатомия Рудик

Розділ 13

ПОПЕРЕКОВІ НЕРВИ

Кількість поперекових нервів — nn. lumbáles — відповідає кількості одноймен- них хребців. Перші 2–4 поперекових нерви віддають симпатичному стовбуру білі спо- лучні гілки, а всі поперекові нерви отри- мують сірі сполучні гілки і також поділя- ються на дорсальні й вентральні гілки.

Дорсальні гілки йдуть у розгиначі попе- реку, а їхні латеральні шкірні гілки нази-

вають сідничними краніальним нервами — nn. clúnium craniáles.

Вентральні гілки утворюють поперекове сплетення — pléxus lumbáles, яке з’єднується з крижовим сплетенням. З по-

перекового сплетення виходять такі нерви: клубово-підчеревний, клубово-пахвинний, статево-стегновий, латеральний шкірний нерв стегна, стегновий і затульний (рис. 13.27).

Рис. 13.27. Нерви тазової кінцівки:

А — схема нервів тазової кінцівки коня; Б — нерви ділянки таза і стегна коня і В — собаки з медіальної поверхні; 1 — n. glutéus craniális; 1′ — n. glutéus caudális; 2 — n. ischiádicus; 3 — n. obturatórius; 4 — n. rectális caudális; 5 — n. cutáneus fémoris caudális; 6 — n. pudéndus; 7 — n. tibiális; 7′ — r. musculáris proximális; 7′′ — r. musculáris dorsális; 8 — n. peróneus; 8′ — n. peróneus superficiális; 8′′ — n. peróneus profúndus; 9 — n. cutáneus súrae caudális; 9′ — n. cutáneus súrae dorsális; 10 — nn. plantáres; 11 — n. digitális plantáris mediális; 11′ — r. commúnicans; 12 — n. digitális plantáris mediális (próprius); 13 — n. femorális; 14 — n. saphénus; 15 — n. metatárseus dorsális; 16 — n. genitofemorális; 17 — n. cútaneus fémoris laterális; 18

— n. iliohypogástricus; 19 — n. iliоinquinális

500

НЕРВОВА СИСТЕМА

ної поверхні стегна, вим’я (у самок), зовнішніх статевих органів (у самців) і віддає нерви в паренхіму вим’я (рис. 13.28).

4.Латеральний шкірний нерв стегна — n. cutáneus fémoris laterális (з LIII, LIV i LV) — однією гілкою прямує у більший поперековий м’яз, а другою — разом з каудальною гілкою огинаючої глибокої клубової артерії в шкіру дорсальної поверхні колінного суглоба.

5.Стегновий нерв — n. femorális (див. рис. 13.27, 13) (з LIII, LIV, LV, LVI) — віддає м’язові гілки в клубовий м’яз, велику шкірну гілку — нерв сафенус і розгалужується в розгиначах колінного суглоба, а нерв сафенус продовжується в шкіру медіальної поверхні стегна і гомілки (див. кольорову вклейку, рис. XVI).

6.Затульний нерв — n. obturatórius (див. рис. 13.27, 3) (з LIV, LV, LVI) —

виходить крізь затульний отвір таза в затульні м’язи й аддуктори кульшово- го суглоба, розгалужуючись разом із глибокою стегновою артерією.

КРИЖОВІ НЕРВИ

Крижові нерви — nn. sacráles — отримують сірі сполучні гілки від симпа- тичного стовбура і виходять крізь крижові дорсальні й вентральні отвори. Їх дорсальні гілки йдуть у довгі розгиначі кульшового суглоба та шкіру як се-

редні шкірні сідничні нерви — nn. clúnium médii.

Вентральні гілки крижових нервів утворюють крижове сплетення — pléxus sacrális. З нього в тазову кінцівку та деякі органи таза відходять такі нерви: сідничні краніальний і каудальний, соромітний, каудальні прямо- кишкові, каудальний шкірний нерв стегна та сідничний нерв (див. рис. 13.27).

501

Розділ 13

1.Краніальний сідничний нерв — n. glutéus craniális (див. рис. 13.27, 1) (з LVI i SI) — разом з однойменною артерією йде через більшу сідничну ви- різку в сідничні м’язи і напружувач широкої фасції стегна.

2.Каудальний сідничний нерв — n. glutéus caudális (див. рис. 13.27, 1′) (з SI, SII, SIII) — разом з однойменною артерією йде в двоголовий м’яз стег- на і віддає окремі гілки в середній і глибокий сідничні м’язи.

3.Каудальний шкірний нерв стегна — n. cutáneus fémoris caudális (з SI, SII) — виходить позаду двоголового м’яза стегна в шкіру каудолатеральної поверхні стегна і віддає гілки, які називаються шкірними каудальними сід- ничними нервами — nn. clúnium caudális, що розгалужуються в шкірі сід- ничної ділянки (див. рис. 13.27).

4.Соромітний нерв — n. pudéndus (див. рис. 13.27, 6) (з SIII i SIV) — з од-

нойменною артерією через сідничну дугу прямує у самців до статевого члена як дорсальний нерв статевого члена — n. dorsális pénis, а в самок — як n. clitorídis — у клітор і соромітні губи. У коней і собак він також віддає серед- ній прямокишковий нерв — n. rectális médius — і промежинний нерв — n. perineális.

5.Прямокишкові каудальні нерви — nn. rectáles caudáles (див. рис. 13.27,

4) (з SIV i SV) — йдуть у кінець прямої кишки, підіймач відхідника, а в самок

—і в статеві губи.

6.Сідничний нерв — n. ischiádicus (див. рис. 13.27, 2) (з LVI, SI, SII, SIII) —

найтовщий і найдовший у крижовому сплетенні. Він іннервує всю кінцівку, починаючи від кульшового суглоба і закінчуючи пальцями. Позаду кульшо- вого суглоба він поділяється на великогомілковий і малогомілковий нерви. В ділянці таза сідничний нерв віддає гілки для глибокого сідничного і внутрі- шнього затульного м’язів, подвійного і квадратного м’язів стегна (див. ко- льорову вклейку, рис. XVI).

Великогомілковий загальний нерв — n. tibiális commúnis — у ділянці кульшового суглоба віддає проксимальні м’язові гілки в задньостегнову гру- пу м’язів. На середині стегна від нього відходить каудальний шкірний нерв гомілки — n. cutáneus súrae plantáris — у шкіру задньої поверхні гомілки, де він іде разом з латеральною веною сафена на плесно. Далі великогоміл- ковий нерв проходить між голівками литкового м’яза і виходить на дорсоме- діальній поверхні ахіллового сухожилка. В ділянці колінного суглоба вели- когомілковий нерв віддає дистальні м’язові гілки для підколінного м’яза, а також у розгиначі заплесна і згиначі пальців. Крім того, від нього відходить каудальний шкірний нерв гомілки — n. cutáneus súrae caudális (див. кольо- рову вклейку, рис. XVII). У ділянці заплесна загальний великогомілковий нерв поділяється на латеральний і медіальний плантарні нерви — nn. plantáres laterális et mediális (рис. 13.29; див. рис. XVII).

Медіальний плантарний нерв у ділянці плесна у великої рогатої худоби

поділяється на загальні плантарні пальцеві нерви (ІІ і ІІІ), а в коня, відда- вши сполучну гілку латеральному плантарному нерву, переходить у медіа- льний плантарний пальцевий нерв (див. рис. 13.29, 6).

У собаки і свині медіальний плантарний нерв віддає гілку другому паль- цю і поділяється на загальні плантарні пальцеві нерви (II–IV).

502

НЕРВОВА СИСТЕМА

Рис. 13.29. Нерви плесна і пальців:

А — собаки; Б — свині; В — корови (з дорсальної поверхні); Г — собаки; Д — свині; Е — корови; Є — коня

(з плантарної поверхні); 1 — n. peróneus superficiális; 1′ — n. peróneus profúndus et nn. metatársei dorsáles; 2 — nn. digitáles commúnes; 3 — nn. digitáles dorsáles próprii; 4 — nn. digitáles plantáres; 5 — n. tibiális; 6 — n. plantáris mediális; 6′ — n. plantáris laterális (r. profúndus); 7 — nn. plantáres mediális et laterális; 7′ — nn. metatársei plantáres; 8 — n. saphénus; a — rámus commúnicans; б — нерв міжкісткового м’яза; ІI–V

— пальці

503

Розділ 13

Латеральний плантарний нерв, віддавши гілку для міжкісткового м’яза і плантарні нерви, продовжується як загальний плантарний пальцевий нерв для IV пальця (у свині, корови), а в коня — як латеральний плантарний па- льцевий нерв, від якого відходить дорсальна гілка на передню поверхню па- льця.

Малогомілковий загальний нерв — n. peronéus commúnis — розміщений у ділянці стегна поряд з великогомілковим нервом, а в ділянці гомілки — на її передній поверхні поряд з краніальною великогомілковою артерією. По- близу колінного суглоба від нього відокремлюється латеральний шкірний нерв гомілки — n. cutáneus súrae laterális, який розгалужується в шкірі ла-

теральної поверхні гомілки. Нижче від колінного суглоба нерв поділяється на поверхневий і глибокий малогомілкові нерви.

Поверхневий малогомілковий нерв — n. peronéus superficiális — йде між бічним і довгим розгиначами пальців у шкіру гомілки й стопи (див. рис. 13.27, 8′; рис. 13.29, 1).

Глибокий малогомілковий нерв — n. peronéus profúndus 8′′ — супрово-

джує краніальну великогомілкову артерію і віддає гілки в дорсальні м’язи гомілки, а в ділянці плесна поділяється на гілки.

Укорови поверхневий малогомілковий нерв віддає дорсальні пальцеві нерви — латеральний IV пальця, медіальний ІІІ пальця і загальний паль- цевий нерв для ІІІ і IV пальців. Глибокий малогомілковий нерв продовжу- ється в загальний пальцевий нерв (див. кольорову вклейку, рис. XVII).

Уконя поверхневий малогомілковий нерв розгалужується в шкірі гоміл- ки й плесна, а глибокий малогомілковий нерв крім м’язів розгалужується в шкірі плесна і пальця.

Усвині й собаки поверхневий малогомілковий нерв віддає II–IV дорсаль- ні нерви плесна.

ХВОСТОВІ НЕРВИ

Хвостові нерви — nn. coccýgei — в кількості 5–6 пар отримують сірі спо- лучні гілки від симпатичного стовбура. Дорсальні їх гілки об’єднуються і утворюють дорсальне хвостове сплетення — pléxus caudális dorsális, з якого виходять нерви для дорсальних м’язів хвоста. Вентральні гілки утворюють

вентральне хвостове сплетення — pléxus caudális ventrális, з якого виходять нерви для вентральних м’язів хвоста і шкіри його вентральної поверхні.

ЧЕРЕПНОМОЗКОВІ НЕРВИ

Від головного мозку відходить 12 пар черепномозкових нервів, різних за функцією й будовою. Всі 12 пар нервів можна розподілити на 3 групи. До першої групи належать чутливі нерви, які є провідниками від органів чуття — нюхового, зорового й присінково-завиткового. Це нюховий (І пара), зоровий (ІІ пара) і присінково-завитковий (VIII пара) нерви. Вони утворюються аксо- нами відповідних нервових клітин органів чуття і закінчуються в різних ді- лянках головного мозку (див. рис. 13.7; рис. 13.30).

До другої групи належать рухові нерви, які іннервують м’язи очного яб- лука, язика та шиї. Це окоруховий — n. oculomotórius (ІІІ пара), блóковий —

504

Розділ 13

патичні волокна для слізної залози. З черепної порожнини він виходить крізь очноямкову щілину і поділяється на 4 нерви:

1. Слізний нерв — n. lacrimális (див. рис. 13.30, 12) — йде в слізну залозу верхньої повіки, шкіру вискової ділянки та кон’юнктиву латерального кута

Рис. 13.31. Нерви і судини голови:

А — собаки; Б — корови; 1, 2 — rámus buccáles; 2′ — n. commúnicans; 3 — n. auriculopalpebrális; 3′ — rámus zygomáticus; 3′′ — r. palpebráles; 3′′′ — r. auriculáres rostráles; 4 — r. cólli n. faciéi; 5 — n. auriculotemporális; 5′ — n. buccális; 6 — n. infraorbitális; 7 — n. buccális; 7′ — n. buccolabiáles; 8 — C2 (2-й шийний нерв); 8′ —

його каудальна вушна гілка; 9 — n. lacrimális (його кінцеві розгaлуження); 10 — n. accessórius; 11 — dúctus parotídeus; 12 — a. et v. temporális superficiális; 13 — v. juguláris extérna; 14 — v. maxilláris; 15 — v. linguális; 16 — v. hyoídeа; 17 — v. labiális inférior; 18 — v. faciális; 19 — v. labiális supérior; 20 — vv. laterális et dorsális nási; 21 — v. anguláris óculi

506

НЕРВОВА СИСТЕМА

ока. З’єднується з виличним нервом, у якому проходять парасимпатичні во- локна до слізної залози.

У великої рогатої худоби від слізного нерва відокремлюється нерв лобової пазухи — n. sínuum frontálium — і гілки до рогового відростка — n. córnus.

2.Лобовий нерв — n. frontális — виходить крізь надочноямковий отвір у шкіру лобової й тім’яної ділянок.

3.Носовійковий нерв — n. nasociliáris — віддає війкові нерви в очне яб- луко і як решітчастий нерв — n. ethmoidális — з однойменною артерією про- ходить крізь решітчастий отвір у носову порожнину, далі в носовій порож- нині розгалужується в слизовій оболонці носа (її дорсальній частині).

4.Підблоковий нерв — n. infratrochleáris (див. рис. 13.30, 1) — йде до слі-

зної залози третьої повіки і в ділянку медіального кута ока. У коня віддає гілку в лобову пазуху, а в кози — до рогових відростків.

Б. Верхньощелепний нерв — n. maxilláris (див. рис. 13.30, V′′) — чутли-

вий нерв для органів верхньої щелепи. Має в своєму складі парасимпатич- ний ганглій. Він виходить в очну ямку крізь круглий отвір і поділяється на виличний, підочноямковий та крилопіднебінний нерви.

1.Виличний нерв — n. zygomáticus (див. рис. 13.30, 11) — йде в нижню повіку. Крім того, у корови від виличного нерва відходить гілка до рога — rámus cornuális — та до слізного нерва. У жуйних є додаткова вилично-

лицьова гілка — rámus zygomaticofaciális accessórius.

2.Підочноямковий нерв — n. infraorbitális (див. рис. 13.30, 10) — з одно-

йменною артерією йде в підочноямковий канал, у якому віддає зубні (альве- олярні) гілки для премолярів і різців. Після виходу з підочноямкового кана- лу поділяється на: а) зовнішні носові гілки — для шкіри спинки носа; б) внутрішні носові гілки — для слизової оболонки передньої частини носо- вої порожнини (включаючи стінки ніздрі); в) гілки верхньої губи (рис. 13.31; див. кольорову вклейку, рис. XVIII).

3.Крилопіднебінний нерв — n. pterygopalatínus (див. рис. 13.30, 6) — ви-

ходить крізь круглий отвір у крилопіднебінну ямку і поділяється на кауда- льний носовий, більший і менший піднебінні нерви. Каудальний носовий нерв розгалужується в слизовій оболонці носової перегородки, вентрального

йсереднього носових ходів, вентральної носової раковини. Більший підне- бінний нерв іннервує тверде піднебіння, а менший піднебінний — м’яке піднебіння. На крилопіднебінному нерві розміщений однойменний парасим- патичний вузол, завузлові волокна від якого по слізному нерву проходять у слізну залозу.

В. Нижньощелепний нерв — n. mandibuláris — є чутливим нервом для вискової та нижньощелепної ділянок і руховим нервом для жувальних м’язів. Крім того, на його гілках знаходяться парасимпатичні ганглії для іннервації слинних залоз. Нерв виходить з черепної порожнини крізь оваль- ний або рваний отвір і віддає 4 м’язових і 4 чутливих нерви.

1.Жувальний нерв — n. massetéricus — проходить у жувальний м’яз крізь вирізку між м’язовим і суглобовим відростками нижньої щелепи.

2.Глибокі вискові нерви — nn. temporáles profúndi — йдуть у висковий м’яз.

3.Крилоподібні нерви — nn. pterygoídei laterális et mediális — йдуть від-

повідно у латеральний і медіальний крилоподібні м’язи, напружувач бара-

507

Розділ 13

банної перетинки, напружувач і підіймач піднебінної завіски. На крилопо- дібному нерві розміщений парасимпатичний вушний ганглій.

4.Щелепно-під’язиковий нерв — n. mylohyoídeus — йде безпосередньо по нижній щелепі в поперечний щелепний м’яз — m. transvérsus mandíbulae — і в ростральне черевце двочеревцевого м’яза.

5.Щічний нерв — n. buccális — йде по вентральному краю щічного м’яза, віддає гілки в слизову оболонку щоки та нижньої губи (див. рис. 13.31).

Ужуйних щічний нерв віддає також парасимпатичний привушний нерв — n. parotídeus, який по привушній протоці входить у залозу.

6.Вушно-висковий нерв — n. auriculo-temporális — огинає шийний край нижньої щелепи вентрально від щелепного суглоба і поділяється на дві гіл- ки: дорсальну, або поперечну лицеву, гілку — rámus transvérsus facíеi, що йде разом з поперечною лицевою артерією в шкіру вискової та виличної ді- лянок, і вентральну гілку, яка з’єднується з щічними нервами VII пари і йде в шкіру губ і щоки.

7.Язиковий нерв — n. linguális (рис. 13.32) — відгалужується від ниж- ньощелепного нерва біля місця заглиблення його в однойменний канал. У цей нерв вступає барабанна струна від VII пари. На язиці нерв поділяється на поверхневу й глибоку гілки. Поверхнева гілка йде вздовж шило- язикового м’яза і розгалужується в слизовій оболонці язика, дна ротової по- рожнини та яснах. На ній лежить парасимпатичний нижньощелепний ган- глій — gánglion mandibuláre. Глибока гілка йде по латеральній поверхні підборідно-язикового м’яза до кінчика язика. Віддає гілки в грибоподібні сосочки (в складі цих гілок є волокна, що належать барабанній струні).

Рис. 13.32. Судини і нерви в основі черепа:

А — корови; Б — коня (за М. В. Плахотіним, 1984); 1 — trúncus vagosympáthicus; 2 — a. carótis commúnis; 3

— a. carótis intérna; 4 — glómus caróticum; 4′ — sínus caróticus; 5 — n. larýngeus craniális; 6 — trúncus linguofaciális; 7 — stylohyoídeum; 8 — n. sinocaróticus n. glossopharýngeus; 9 — a. carótis extérna; 10 — procésus juguláris; 11 — átlas; 12 — a. occipitális; 13 — gn. cervicále craniále; 14 — a. auriculáris caudális; 15 — pléxus caróticus; 16 — chórda týmрani; 17 — n. linguális; IX — n. glossopharýngeus; X — n. vágus

508

НЕРВОВА СИСТЕМА

8.Комірковий альвеолярний нижній нерв — n. alveoláris inférior, прохо-

дячи в нижньощелепному каналі, віддає зубні гілки для молярів і різцевих зубів. Виходячи з підборідного отвору, розгалужується як підборідний нерв — n. mentális, прямує в слизову оболонку нижньої губи та шкіру губ і підборіддя.

VI пара — відвідний нерв — n. abdúcens — відходить від довгастого моз- ку каудально від трапецієподібного тіла і збоку від пірамід. Виходить в очну ямку крізь очноямкову щілину. Прямує в m. retráctor ocúli і в латеральний прямий м’яз ока.

VII пара — лицевий нерв — n. faciális — руховий для всіх лицевих м’язів. В його складі проходять також чутливі й парасимпатичні секреторні волокна. Виходить від мозку в ділянці трапецієподібного тіла і залишає че- репну порожнину крізь зовнішній отвір лицевого каналу, в якому на лице- вому нерві розміщений колінчастий вузол — gánglion genículi, що належить барабанній струні.

У каналі від лицевого нерва відгалужується 3 нерви:

1.Кам’янистий більший нерв — n. petrósus májor — прямує в крилоподі-

бну ямку крізь криловий канал, через що називається нервом крилового ка- налу — n. pterygoídeus (s. n. vidiánus), який входить у крилопіднебінний га- нглій. Він утворений сльозовидільними парасимпатичними провідними шляхами.

2.Стремінний нерв — n. stapédius — прямує в стремінний м’яз (у серед- ньому вусі).

3.Барабанна струна — chórda tympáni (див. рис. 13.32, 16) — виходить з кам’янисто-барабанної щілини і з’єднується з язиковим нервом V пари. Во- на проводить волокна від грибоподібних смакових сосочків у колінчастий вузол і парасимпатичні секреторні волокна в нижньощелепну та під’язи- кову слинні залози.

Вийшовши з for. stylomastoideum, лицевий нерв на зовнішній поверхні масетера з’єднується з вентральною гілкою вушно-вискового нерва V пари і віддає шість гілок:

1.Каудальний вушний нерв — n. auriculáris caudális — прямує до вуш-

них м’язів, з’єднуючись із шкірними вушними нервами.

2.Внутрішня вушна гілка — rámus auriculáris intérnus — відходить від вагуса (Х пара). Розгалужується в шкірі внутрішньої поверхні вушної рако- вини.

3.Гілка двочеревцевого м’яза — rámus digástricus — прямує в каудальне черевце м’яза та яремнощелепний м’яз.

4.Вушно-повіковий нерв — n. auriculopalpebrális — позаду висково-ниж-

ньощелепного суглоба переходить по виличній дузі на висковий м’яз і від- дає передній вушний нерв у вушні м’язи. Його дорсальна гілка прямує в м’язи верхньої повіки, а вентральна гілка — в нижню повіку.

5.Шийна гілка — rámus cólli — прямує в шийний шкірний і вентральний вушний м’язи.

6.Щічні гілки — rámi buccáles — прямують по зовнішній поверхні масете- ра в губні, щічні та носові м’язи. У жуйних і свині — в носогубний підіймач, також проходять по масетеру, розгалужуючись у м’язах щоки та нижньої губи.

509