анатомия Рудик

Розділ 9

Рис. 9.30. Артерії органів тазової порожнини жеребця (А) та кобили (Б):

1 — aórta abdominális; 2 — rámus tubárius; 3 — a. iliáca extérna; 4 — a. iliáca intérna; 5 — a. pudénda intérna; 6 — a. obturatória; 7 — a. umbilicális; 8 — a. vesicális craniális; 9 — a. ovárica; 10 — a. uterína; 11 — a. vesicális caudális; 12 — rámus gl. prostátae; 13 — a. rectális craniális; 14 — a. rectális média; 15 — a. rectális caudális; 16 — a. perínei; 17 — a. bulbourethrális; 18 — a. dorsális pénis caudális; 19 — a. clitorídis; 20 — a. profúnda pénis; 21 — a. dorsális pénis craniális; a — réctum; b — vésica urinária; c — pénis; d — a. pudénda extérna; e — úterus; f — lig. téres utéri; g — téstis

390

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

У собаки краніальна брижова артерія довга і відгалужує 8–12 гілок для порожньої кишки; клубово-ободовокишкову артерію, яка йде спочатку зага- льним стовбуром, а потім поділяється на праву й середню.

Ниркова артерія — a. v. renális — парна, проходить у нирку коротким стовбуром. Надниркові артерії — a. v. suprarenáles — прямують у наднир- кові залози, однак дуже часто відгалужуються від ниркових артерій.

Сім’яникова артерія — a. testiculáris — парна, йде в статеві залози.

Усамців проходить через пахвинний канал у сім’яник та його придаток. Яєчникова артерія — a. v. ovárica — постачає кров’ю яєчник, відгалужує

гілку в маткову трубу — rámus tubárius — та в ріг матки — rámus uterínus.

Краще розвинута у кобил.

Каудальна брижова артерія — a. v. mesentérica caudális (див. рис. 9.29, 2)

—відгалужується в ділянці останніх поперекових хребців. Розгалужується на ліву ободову артерію — a. v. cólica sinístra 3 — для низхідної ободової ки- шки (в коня для тонкої ободової кишки) і краніальну прямокишкову артерію

—a. v. rectális craniális (рис. 9.30, 13) — для краніальної частини прямої кишки.

АРТЕРІЇ СТІНОК І ОРГАНІВ ТАЗОВОЇ ПОРОЖНИНИ

Черевна аорта під 5–6-м поперековим хребцем відгалужує праву й ліву зовнішні клубові артерії, які є головними магістралями для вільних частин тазової кінцівки. Після цього під 6-м поперековим хребцем відгалужує пра- ву й ліву внутрішні клубові артерії для стінок і органів тазової порожнини. Потім черевна аорта переходить у середню крижову артерію, що закінчу- ється хвостовою артерією. Ці дві артерії більш виражені в тварин, що мають розвинутий хвіст.

Внутрішня клубова артерія

Внутрішня клубова артерія — a. v. iliáca intérna (див. рис. 9.30, 4) — про- ходить у тазовій порожнині каудально і на виході з неї в ділянці малої сід- ничної вирізки закінчується як каудальна сіднична артерія. На своєму шля- ху вона відгалужує парієтальні гілки в стінки тазової порожнини і вісцера- льні — в органи тазової порожнини. До парієтальних гілок належать: клу- бово-поперекова, краніальна сіднична, затульна або затульні гілки і кауда- льна сіднична артерії; до вісцеральних — внутрішня соромітна, пупкова, каудальна міхурова і прямокишкова артерії.

У великої рогатої худоби й свині парієтальні та вісцеральні гілки відга- лужуються почергово від клубової артерії. Внутрішня соромітна артерія є останньою гілкою внутрішньої клубової артерії до її переходу в каудальну сідничну артерію. В коня внутрішня соромітна артерія відгалужується пер- шим стовбуром від внутрішньої клубової артерії. В собаки всі вісцеральні гілки відгалужуються від внутрішньої соромітної артерії. Вона дуже велика, в зв’язку з цим у тазовій порожнині є дві магістралі: для стінок тазової по- рожнини — внутрішня клубова артерія та для внутрішніх органів — внут- рішня соромітна артерія.

391

Розділ 9

Парієтальні гілки внутрішньої клубової артерії:

1.Клубово-поперекова артерія — a. v. iliolumbális — проходить по медіа-

льній поверхні клубової кістки на її латеральний край біля маклака і жи- вить поперекові й сідничні м’язи та напружувач фасції стегна. У великої ро- гатої худоби та свині вона відгалужується другим стовбуром, у коня — дуже коротким стовбуром разом з краніальною сідничною й затульною артеріями.

Всобаки клубово-поперекова артерія є першою гілкою внутрішньої клубової артерії.

2.Краніальна сіднична артерія — a. v. glutéa craniális — відгалужується на рівні дорсального краю крила клубової кістки і через велику сідничну ви- різку разом з однойменним нервом йде в сідничні м’язи. У великої рогатої худоби вона відгалужується третьою гілкою, в коня — загальним стовбуром разом з клубово-поперековою й затульною артеріями. В свині краніальна сід- нична артерія відгалужується четвертою, а в собаки — другою гілкою.

3.Затульна артерія — a. v. obturatória (див. рис. 9.30, 6) — іде в затульні м’язи. У великої рогатої худоби таких артерій декілька. Вони мають вигляд невеликих гілок. У коня затульна артерія велика, починається загальним стовбуром поряд з клубово-поперековою й краніальною сідничною артерія- ми, потім опускається по тілу клубової кістки і спрямовується разом з нервом у затульний отвір. На своєму шляху вона відгалужує стегнову латеральну огинаючу артерію — a. v. circumfléxa fémoris laterális — для сідничних м’язів, чотириголового м’яза стегна, напружувача широкої фасції стегна. За- тульна артерія живить затульні м’язи. Вийшовши з тазової порожнини, ла- теральні її гілки прямують в аддуктори стегна та м’язи задньостегнової гру- пи, медіальні гілки в самця — на статевий член, утворюючи на ньому стате- вочленну дорсальну каудальну артерію — a. v. dorsális pénis caudális (див. рис. 9.30, 18). Вона анастомозує з внутрішньою й зовнішньою соромітними артеріями і відгалужує глибокі гілки в статевий член — rámi profúndi pénis. У кобил медіальні гілки йдуть у клітор.

4.Каудальна сіднична артерія — a. v. glutáea caudális — у ділянці малої сідничної вирізки проходить разом з нервом у двоголовий м’яз стегна. Це кінцева гілка внутрішньої клубової артерії. У коня від внутрішньої клубової артерії відгалужуються також: крижові артерії — aa., vv. sacráles lateráles, хвостова артерія — a. v. coccýgea, що галузиться в м’язах хвоста, а також за- гальний стовбур хвостових латеральних артерій, які в ділянці 2–3-го хвосто- вого хребця поділяються на хвостові дорсальні й вентральні артерії для шкіри та м’язів хвоста.

Вісцеральні гілки внутрішньої клубової артерії:

1.Внутрішня соромітна артерія — a. v. pudénda intérna (див. рис. 9.30, 5)

— прямує до сідничної дуги, де разом з нервом поділяється на дорсальну артерію промежини, а в самців на цибулинну артерію, яка переходить у до- рсальну статевочленну артерію, у самок — в артерію клітора.

2.Пупкова артерія — a. v. umbilicális (див. рис. 9.30, 7) — дуже велика тільки в плода, оскільки живить кров’ю плаценту. Після народження тва- рини вона заростає і перетворюється на бічну міхурову зв’язку, у самок та- кож на круглу маткову зв’язку. Тільки в проксимальній частині вона збері- гає незначний просвіт.

392

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Пупкова артерія відгалужує: артерію сечоводу — a. v. uretérica, крані- альну міхурову — a. v. vesicális craniális 8 — для сечового міхура; артерію сім’япроводу — a. v. dúctus deferéntis — у самця, маткову артерію — a. v. uterína 10 — у самки. У кобили маткова артерія відгалужується від зовніш- ньої клубової артерії. В собаки пупкова артерія крім цих артерій відгалужує ще каудальну міхурову артерію й маткові гілки.

3.Каудальна міхурова артерія — a. v. vesicális caudális 11 — для сечового міхура — і артерія передміхурової залози — a. v. prostática 12 — у самця, або

жприсінкова артерія — a. v. vestibuláris, які відгалужуються загальним сто- вбуром.

У великої рогатої худоби й свині ці артерії відгалужуються самостійно від внутрішньої клубової артерії. В коня вона відходить разом із середньою прямокишковою артерією.

4.Каудальна прямокишкова артерія — a. v. rectális caudális 15 — галу-

зиться в прямій кишці. В собаки відгалужується разом із середньою прямо- кишковою артерією.

Рис. 9.31. Схема артерій тазової кінцівки:

А — коня; Б — корови; 1 — aórta abdominális; 1′ — a. sacrális média; 2 — a. mesentérica caudális; 3 — a. ovárica (tecticuláris); 4 — a. circumfléxa ílium profúnda; 5 — a. iliáca extérna; 6 — a. epigástrica caudális et pudénda extérna; 7 — a. femorális; 8 — a. génus descéndens; 9 — a. tibiális craniális; 10 — a. malleoláris caudális laterális; 11 — a.tarséa dorsális; 12 — a. tarséa pérforans; 13 — a. metatarséa dorsális laterális; 14 — a. iliáca intérna; 15

— a. glutéa craniális; 16 — aa. caudáles; 17 — a. glutéa caudális; 18 — a. pudénda intérna; 19 — rámus obturatórius; 20 — a. circumfléxa fémoris laterális; 21 — a. profúnda fémoris; 22 — a. circumfléxa fémoris mediális;

23 — a. fémoris craniális; 24 — a. saphéna; 25 — a. fémoris caudális; 26 — a. poplítea; 27 — a. tibiális caudális; 28 — a. tibiális recúrrens; 29 — rámi calcánei; 30 — a. plantáris; 31 — a. metatársea plantáris; 32 — aa. digitáles; 33 — a. iliolumbális

393

Розділ 9

5.Артерія промежини — a. v. perineális 16 — живить відхідник, вульву, промежину і відділяє сечівникову гілку — rámus urethrális, що галузиться в печеристому тілі сечівника.

6.Дорсальна статевочленна артерія — a. v. dorsális pénis 18 — як продо-

вження внутрішньої соромітної артерії проходить по дорсальній стінці ста- тевого члена до його голівки. У самок їй відповідає артерія клітора — a. v. clitorídis 19. У коня дорсальна статевочленна артерія утворена зовнішньою соромітною й затульною артеріями, а внутрішня соромітна артерія закінчу- ється в цибулині сечоводу.

Середня крижова і хвостова артерії

Середня крижова артерія — a. v. sacrális média (рис. 9.31) — є продов-

женням черевної аорти в ділянці крижів і значно слабша від двох пар клу- бових артерій. Вона переходить у ділянці першого хвостового хребця в хвос- тову артерію — a. coccygéa. Середня хвостова артерія відгалужує 2–4 парні крижові латеральні артерії, які живлять хвостові м’язи і відгалужують спинномозкові гілки в канал крижової кістки для мозкових оболонок.

Уконя середня крижова артерія недорозвинута або її зовсім немає. Парні

жлатеральні крижові артерії відгалужуються від внутрішньої клубової ар- терії. У великої рогатої худоби дві крижові латеральні артерії відгалужують- ся від краніальної сідничної артерії.

Хвостова артерія — a. coccygéa — відгалужує хвостові сегментні артерії, які мають поздовжні анастомози, внаслідок чого утворюють латеральні хвос-

тові дорсальні й вентральні артерії — a. caudális laterális dorsális et ventrális

— для м’язів та шкіри хвоста. У коня хвостова артерія виходить з правої або лівої внутрішньої клубової артерії, хвостові ж латеральні вентральні — та- кож від внутрішніх клубових артерій до їх переходу в каудальні сідничні артерії.

АРТЕРІЇ ТАЗОВОЇ КІНЦІВКИ

Головна артеріальна магістраль тазової кінцівки виходить з черевної аорти на рівні 5–6-го поперекового хребця і спрямовується дистально до пальців. Вона, як зовнішня клубова артерія, проходить попереду клубової кістки, від- галужує глибоку стегнову артерію, проходить попереду кульшового суглоба, перетинає медіально стегнову кістку і виходить на згинальну поверхню ко- лінного суглоба як підколінна артерія. Потім прямує між двома кістками гомілки на дорсальну поверхню великої гомілкової кістки, де проходить як краніальна великогомілкова артерія. На дорсальній поверхні заплесна вона називається дорсальною артерією стопи. Далі розгалужується на плесно і пальці як спинкові пальцеві артерії.

На своєму шляху магістраль відгалужує бокові гілки в м’язи, зв’язки, кіст- ки та шкіру. В ділянці суглобів бокові гілки утворюють колатералі і колате- ральні сітки.

Зовнішня клубова артерія — a. v. iliáca extérna (див. рис. 9.30, 3; рис. 9.31, 5) — медіально проходить разом з однойменною веною. На самому по-

394

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

чатку вона відгалужує огинаючу клубову артерію, перед входом у стегновий канал — глибоку стегнову артерію і переходить у стегнову артерію.

1.Огинаюча глибока клубова артерія — a. v. circumfléxa ílium profúnda (див. рис. 9.31, 4) — галузиться в ділянці латерального горба клубової кістки

вчеревній стінці, поперекових м’язах. Вона відгалужує м’язові гілки — кра- ніальну й каудальну — та гілку в підклубовий лімфатичний вузол (колінної складки).

У великої рогатої худоби дуже розвинута і відгалужує гілки в сідничні м’язи та напружувач широкої фасції стегна. В коня з двох гілок одна — кра- ніальна — прямує по латеральній поверхні поперечного черевного м’яза, а каудальна — разом з нервом — n. cutáneus fémoris laterális — до складки боку (колінної). В кобили відгалужує також гілки в шкіру вимені. В свині вона відділяє спеціальну гілку для чотириголового м’яза стегна, у самців часто й зовнішню соромітну артерію, що йде в крайню плоть. В собаки ця артерія відгалужується безпосередньо з черевної аорти поряд з каудальною брижовою артерією, а замість неї відходить каудальна черевна артерія в че- ревні м’язи.

2.Глибока стегнова артерія — a. v. femorális profúnda — відгалужується в черевній порожнині, спрямовується каудовентрально в ділянку стегна між клубово-поперековим і гребінчастим м’язами. Галузиться разом із затуль- ним нервом в аддукторах кульшового суглоба. Вона відгалужує на початку соромітно-надчеревний стовбур, на задньому краї стегнової кістки — медіа- льну огинаючу стегнову артерію і затульну гілку.

Соромітно-надчеревний стовбур — trúncus pudéndo-epigástricus — відга-

лужується в краніальному напрямі, поділяється на зовнішню соромітну й каудальну надчеревну артерії, які можуть починатися і самостійно.

У великої рогатої худоби і свині, часто і в собаки, від соромітно-надчерев-

ного стовбура відгалужується артерія м’яза — підвішувача сім’яника — a. v. cremastérica.

Зовнішня соромітна артерія — a. v. pudénda extérna (див. рис. 9.31, 6) — у

самців прямує в пахвинний канал, а вийшовши з нього, галузиться в повер- хневих пахвинних лімфовузлах, препуції та мошонці (у бугая, жеребця). У самок зовнішня соромітна артерія велика, оскільки живить молочну залозу. Її каудальна гілка у кобил — a. mammáriа caudális — постачає кров’ю також лімфовузли молочної залози — lnn. mammárii — і анастомозує з гілкою вну- трішньої соромітної артерії. Краніальна гілка — a. mammária craniális — своїми гілками досягає складки боку (колінної), підклубових лімфовузлів і спрямовується в ділянку пупка.

У корів зовнішня соромітна артерія є значною, особливо в період лактації. Вона проходить через пахвинний канал на основу вимені і поділяється на гілки:

a. mammária craniális — проходить краніально на основу вимені, перед- ньої частки вимені, соски і продовжується на вентральну черевну стінку. Від неї відходять бічна каудальна артерія молочного збірника — a. laterális sínus caudális — до каудальних збірників; a. mammária mediális — найбільша

зусіх бічних гілок. Вона поділяється на краніальні і каудальні гілки, від кожної з них відходить по дві гілки до збірників медіальних поверхонь від- повідних часток (четвертин) вимені;

395

Розділ 9

aa. lateráles sínus craniáles — як правило, парні, постачають кров’ю пе-

редні частки вимені;

a. mammáriа caudális — є слабшою гілкою соромітної артерії, постачає кров’ю каудальну частку вимені.

У коня зовнішня соромітна артерія добре розвинута і відгалужує дорсаль- ну краніальну статевочленну артерію — a. v. dorsális pénis craniális, яка анастомозмує з краніальною надчеревною артерією. В свині зовнішня соро- мітна артерія часто відгалужується від a. circumfléxa ílii profúnda.

Каудальна надчеревна артерія — a. v. epigástrica caudális (див. рис. 9.31,

6) — проходить краніально вздовж латерального краю прямого м’яза живо- та, галузиться в черевних м’язах і анастомозує з краніальною надчеревною артерією.

Артерія м’яза — підвішувача сім’яника — a. v. cremastérica — є у самців,

проходить у піхвові оболонки сім’яника. В самок її немає. В коня відгалужу- ється здебільшого від зовнішньої клубової артерії.

Медіальна огинаюча стегнова артерія — a. v. circumfléxa fémoris mediális (див. рис. 9.31, 22) — проходить по медіальній поверхні стегна в аддуктори, квадратний і двоголовий м’язи стегна та напівперетинчастий м’яз.

Затульна гілка —rámus obturatórius — прямує в затульні м’язи. В коня

замість затульної гілки є дуже розвинута затульна артерія, що відгалужу- ється від зовнішньої клубової артерії.

Стегнова артерія

Стегнова артерія — a. v. femorális (рис. 9.32, 6; див. рис. 9.31, 7) — про-

ходить у стегновому каналі між гре- бінчастим і кравецьким м’язами разом з прихованим нервом, краніально від однойменної вени. Вона відгалужує латеральну огинаючу стегнову арте- рію в розгиначі коліна, каудальну сте- гнову артерію та м’язову гілки в кау- дальні м’язи стегна, приховану арте- рію в шкіру гомілки й стопи, колінну низхідну артерію в ділянку коліна. Між голівками литкового м’яза стег- нова артерія переходить у підколінну артерію.

Рис. 9.32. Артерії тазової кінцівки собаки:

1 — aórta; 2 — a. circumféxa ílium profúnda; 3 — a. epigástrica caudális; 4 — a. iliáca extérna’ 5 — a. fémoris craniális; 6 — a. femorális; 7 — a. caudális fémoris proximális et distális; 8 — a. génus descéndens; 9

— a. saphéna; 10 — a. circumfléxa fémoris mediális; 11

— a. profúnda fémoris; 12 — a. pudénda; 13 — a. glutéa caudális; 14 — a. iliáca intérna

396

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

1.Латеральна огинаюча стегнова артерія — a. v. circumfléxa fémoris laterális (див. рис. 9.31, 20) — живить медіальну і пряму голівки чотириго- лового м’яза, двоголовий м’яз стегна та напружувач широкої фасції стегна. В коня відгалужується від затульної артерії. У великої рогатої худоби живить сідничні й клубові м’язи, у собаки — сідничні м’язи.

2.М’язові гілки — rámi musculáres — прямують у медіальні м’язи стегна.

3.Прихована артерія (сафена) — a. v. saphéna (див. рис. 9.31, 24; рис. 9.32, 9), або артерія гомілки і лапи, відгалужується на середині стегна в ме- діальному напрямі і разом з нервом спрямовується на каудальну поверхню гомілки й стопи.

Увеликої рогатої худоби a. saphéna на плантарній поверхні заплесна по- діляється на дві плантарні артерії — менш розвинуту латеральну й більш розвинуту медіальну — a. plantáris laterális et mediális. Після утворення ра- зом з a. tarséa pérforans проксимальної плантарної дуги вони переходять у плеснові плантарні артерії — латеральну й медіальну, які на дистальному кінці плесна разом з a. metatarséa утворюють дистальну плантарну дугу — árcus plantáris distális — і переходять у зовнішні пальцеві артерії — медіаль- ну IV пальця і латеральну ІІІ пальця.

В коня артерія сафена не розвинута, її заміщає великогомілкова артерія. На середині гомілки вона анастомозує з огинаючою великогомілковою арте- рією. У собаки сафена на гомілці поділяється на дорсальні й каудальні гіл- ки. Дорсальна гілка менш розвинута, проходить під шкірою на плесно і по- діляється на І–IV дорсальні загальні пальцеві артерії, кожна з яких відга- лужує спеціальні дорсальні пальцеві артерії — латеральну й медіальну на кожний палець. Плантарна гілка більш розвинута. На плантарній поверхні заплеснового суглоба відгалужує плантарні латеральні й медіальні артерії, а сама на дистальному кінці плесна поділяється на ІІ, ІІІ і IV загальні плантарні пальцеві артерії, кожна з яких дає спеціальні плантарні арте- рії — латеральну й медальну. Плантарні артерії разом з пронизною плесно- вою артерією утворюють проксимальну плантарну дугу — árcus plantáris proximális, від якої відгалужуються плеснові плантарні артерії, що з’єднуються зі загальними пальцевими плантарними артеріями. В свині ар- терія сафена галузиться, як плантарна гілка в собаки.

Підколінна артерія

Підколінна артерія — a. v. poplítea (див. рис. 9.31, 26) — лежить на кау- дальній поверхні капсули колінного суглоба, прикрита литковим та підко- лінним м’язами. Вона відгалужує м’язові гілки й задню великогомілкову артерію, переходить у краніальну великогомілкову артерію.

Краніальна великогомілкова артерія — a. v. tibiális craniális (рис. 9.33, 2)

— є продовженням підколінної артерії. Вона через міжкістковий простір кіс- ток гомілки виходить на дорсальну поверхню великогомілкової кістки, де й лежить, вкрита м’язами, разом з веною та малогомілковим глибоким нер- вом. На своєму шляху вона відгалужує м’язові гілки в дорсальні м’язи гомі- лки та гомілкову кістку. В ділянці заплесна вона називається дорсальною артерією стопи — a. dorsális pédis.

397

Розділ 9

У великої рогатої худоби дорсальна артерія стопи відгалужує пронизну заплеснову артерію — a. társea pérforans (див. рис. 9.31, 12; рис. 9.33, 6) — і

переходить у дорсальну плеснову ІІІ артерію — a. metatársea dorsális (див. рис. 9.31, 13; рис. 9.33, 3). Ця артерія в кінці плесна відгалужує пронизну плеснову артерію — a. metatársea pérforans — на дорсальну поверхню плес- на, проходить між пальцями в пальцеві плантарні гілки — медіальну IV

пальця і латеральну ІІІ пальця — a. dígiti IV mediális et dígiti III laterális.

Вконя дорсальна артерія стопи відгалужує заплеснову пронизну артерію

іпереходить у дорсальну плеснову латеральну артерію. В дистальному кінці IV плеснової кістки вона переходить на плантарну поверхню плесна, утво- рюючи пальцеву плантарну спільну артерію, яка поділяється на пальцеві плантарні спеціальні артерії — латеральну й медіальну. Пальцеві артерії відгалужують такі самі гілки, що й на грудній кінцівці. В свині дорсальна артерія стопи відгалужує дуже тонкі дорсальні плеснові ІІ і IV артерії і пе- реходить у дорсальну плеснову ІІІ артерію. В ділянці дистального кінця плесна вона відгалужує на плантарну поверхню пронизну плеснову артерію, а сама переходить до головних пальців (ІІІ і IV) у плантарні пальцеві арте- рії. В собаки краніальна великогомілкова артерія відгалужує на середині

Рис. 9.33. Схема дорсальних артерій стопи:

А — собаки; Б — свині; В — корови; Г — коня; 1 — rámus craniális a. saphéna; 2 — a. tibiális craniális; 2χ — a. dorsális pédis; 3 — a. metatársea dorsális V; 4 — a. digitális dorsális commúnis; 5 — aa. metatárseaе dorsáles; 6 — a. társea pérforans; 7 — a. metatársea pérforans; 8 — a. digitális dorsális; 9 — a. digitális plantáris; II–V — dígiti

398