анатомия Рудик

Розділ 9

На своєму шляху загальна сонна артерія, крім гілок для навколишніх м’язів, стравоходу й трахеї, відгалужує великі гілки: краніальну щитоподіб- ну, гортанну й внутрішню сонну, а потім переходить у зовнішню сонну артерію.

1.Краніальна щитоподібна артерія — a. v. thyroídea craniális (див. рис. 9.26, 3) — крім гілок для щитоподібної залози — rámus thyreoídeus — відга- лужує в м’язи глотки висхідну глоткову — a. pharýngea ascéndens (див. рис. 9.26, 4) — і гортанну — a. v. larýngea 6 — артерії. Остання через fissúra thyreoídea щитоподібного хряща йде в слизову оболонку гортані, відгалужу- ючи гілки в м’язи глотки й гортані.

2.Внутрішня сонна артерія — a. carótis intérna 7 — лежить позаду поти-

личної артерії і спрямовується в черепну порожнину для живлення головно- го мозку.

У великої рогатої худоби краніальна щитоподібна артерія продовжується

вгортанну артерію. Внутрішньої сонної артерії в дорослих тварин немає, її заміщає мозкова сонна артерія.

Рис. 9.26. Схема артерій голови (за П. П. Попеско):

А — собаки; Б — вівці; В — корови; Г — коня; 1 — a. carótis commúnis; 2 — a. parotídea caudális; 3 — a. thyroídea craniális; 4 — a. pharýngea ascéndens; 5 — rámus occipitális; 6 — a. larýngea; 7 — a. carótis intérna; 8 — a. occipitális; 9 —rámus occipitális; 10 — a. condyláris; 11 — a. meníngea caudális; 12 — rámus parotídeus; 13 — a. carótis extérna; 14 — a. gl. submandibuláris; 15 — a. linguofaciális; 16 — a. buccinatória profúnda; 17

— a. maláris; 18 — a. linguális; 19 — a. sublinguális; 20 — a. faciális; 21 — a. labiális inférior; 22 — a. ánguli óculi; 23 — a. lábialis supérior; 24 — a. laterális nási; 25 — a. dorsális nási; 26 — a. massetérica; 27 — a. auriculáris; 28 — a. auriculáris profúnda; 29 — a. auriculáris laterális; 30 — a. auriculáris média; 31 — a. auriculáris rostrális; 32 — a. temporális superficiális; 33 — a. cornuális; 34 — a. transvérsa faciéi; 35 — a. maxilláris; 36 — a. incisíva supérior; 37 — a. mentális; 38 — a. meníngea média; 39 — a. temporális profúnda; 40 — a. ophtálmica extérna; 41 — a. ethmoidális; 42 — a. supraorbitális; 43 — a. buccális; 44 — a. auriculáris caudális; 45 — a. infraorbitális

380

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Уконя краніальна щитоподібна артерія переходить у гортанну артерію і відгалужує каудальну артерію привушної залози — a. v. parotídea caudális 2.

Усвині внутрішня сонна артерія починається загальним стовбуром з по-

тиличною артерією — a. carotico-оccipitális.

Зовнішня сонна артерія

Зовнішня сонна артерія — a. carótis extérna (див. рис. 9.26, 13) — прохо- дить медіально від привушної слинної залози. Вона відгалужує артерії: по- тиличну, язиково-лицевий стовбур, каудальну жувального м’яза, вушну, по- верхневу вискову і продовжується як верхньощелепна артерія (рис. 9.27).

1.Потилична артерія — a. v. occipitális 8 — відгалужується попереду внут- рішньої сонної артерії або йде загальним з нею стовбуром. Вона проходить у крилову ямку атланта і крізь криловий отвір виходить на його дорсальну по- верхню, розгалужуючись у м’язах і анастомозуючи з хребтовою артерією.

Від потиличної артерії відгалужуються гілки: виросткова артерія — a. v. condyloídea — входить у черепну порожнину крізь під’язиковий отвір поти- личної кістки; каудальна артерія мозкових оболонок — a. meníngea caudális (див. рис. 9.27, 9) — входить у черепну порожнину через висковий хід; спин- номозкова артерія — a. cerebrospinális — проходить крізь міжхребцевий отвір атланта в хребетний канал, де утворює a. basiláris cérebri; низхідна

(хребтова) гілка — rámus descéndens, s. vertebrális — йде крізь поперечний отвір атланта на його дорсальну поверхню, де розгалужується в м’язах і ана- стомозує з хребтовою артерією.

Увеликої рогатої худоби потилична артерія переходить у виросткову, яка відгалужує середню артерію мозкових оболонок — a. meníngea média (див. рис. 9.26, 38), що проходить у черепну порожнину крізь рваний отвір, а по- тім віддає середню артерію підщелепної залози — a. gl. submandibuláris média. Спинномозкової артерії немає. Потилична артерія часто відгалужує висхідну піднебінну артерію — a. palatína ascéndens.

Уконя потилична артерія анастомозує з хребтовою, глибокою шийною, каудальною артерією мозкових оболонок та однойменною другого боку. Спо- чатку вона відгалужує каудальну артерію підщелепної залози — a. gl. submandibuláris caudális, а потім виросткову. Є також середня артерія підщеле-

пної залози — a. gl. submandibuláris média.

Усвині потилична артерія відходить разом з внутрішньою сонною артерією.

Усобаки крім цих артерій відгалужується ще м’язова гілка в розгиначі голови.

2.Язикова артерія — a. linguális (див. рис. 9.27, 15) — прямує в язик спо-

чатку по медіальній поверхні під’язиково-язикового м’яза, потім по латера- льній поверхні підборідно-під’язикового м’яза, де називається глибокою язиковою артерією — a. profúnda linguáe.

Увеликої рогатої худоби і коня артерія відходить від язиково-лицевого стовбура. У свині вона віддає глоткову, піднебінну та під’язикову артерії.

3.Язиково-лицевий стовбур — trúncus linguo-faciális — проходить до су-

динної вирізки нижньої щелепи, переходить на лицеву поверхню голови, де називається лицевою артерією — a. v. faciális (див. рис. 9.26, 20), яка галу- зиться неоднаково в різних тварин.

381

Розділ 9

Рис. 9. 27. Схема галуження зовнішньої сонної та щелепної артерій:

А — корови; Б — коня; 1 — a. carótis commúnis; 2 — a. thyroidéa caudális; 3 — a. thyroidéa craniális; 4 — a. pharýngea ascéndens; 5 — rámus occipitális; 6 — a. larýngea; 7 — a. carótis commúnis; 8 — a. occipitális; 9 — a. meníngea caudális; 10 — rámus parotídeus; 11 — a. carótis extérna; 12 — a. gl. submandibuláris; 13 — a. linguofaciális; 14 — a. palatína ascéndens; 15 — a. linguális; 16 — a. sublingúalis; 17 — a. massetérica; 18 — a. auriculáris caudális; 19 — a. auriculáris rostrális; 20 — a. temporális superficiális; 21 — a. maxilláris; 22 — a. alveoláris inférior; 23 — a. temporális profúnda; 24 — a. ophtálmica extérna; 25 — a. ethmoidális; 26 — a. supraorbitális; 27 — a. buccális; 28 — a. infraorbitális; 29 — a. maláris; 30 — rámus mirabíle

382

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Увеликої рогатої худоби язиково-лицевий стовбур відгалужує: язикову артерію, від якої відходить під’язикова артерія; гілки підщелепної слинної залози. Лицева артерія добре розвинута і відгалужує гілки до підщелепної залози (див. рис. 9.27, 14), нижні губні артерії, артерію верхньої губи, яка відгалужує ростральну носову латеральну артерію.

Уконя від язиково-лицевого стовбура відгалужуються: висхідна підне- бінна артерія — a. palatína ascéndens, для м’язів глотки й м’якого піднебін- ня, язикова артерія (дуже розвинута) — a. linquális (див. рис. 9.27, 15), гілки підщелепної слинної залози; під’язикова артерія, що починається на рівні тіла під’язикової кістки, проходить по латеральній поверхні міжщелепного м’яза, пронизує його і галузиться в слизовій оболонці дна ротової порожнини та під’язиковій залозі; лицева артерія — a. v. faciális (див. рис. 9.26, 20) — є продовженням язиково-лицевого стовбура. Від судинної вирізки нижньої ще- лепи вона підіймається дорсально, спереду масетера і входить у мімічні м’язи й шкіру. Добре розвинута. Від масетера відокремлюється лицевою ве- ною, а також протокою привушної слинної залози. Від лицевої артерії відга- лужуються нижня губна артерія — a. v. labiális inférior (див. рис. 9.26, 21), що відгалужує артерію кута рота — a. v. ánguli óris; дуже розвинута артерія верхньої губи — a. v. labiális supérior 23, яка також відгалужує носові лате-

ральну й дорсальну артерії — a. v. laterális et dorsális nási.

Усвині і собаки язикова та лицева артерії окремо одна від одної відхо- дять від зовнішньої сонної артерії. Лицева артерія у собаки розвинута слаб- ко і відгалужує тільки верхню й нижню губні артерії.

4.Артерія жувального м’яза — a. massetérica (див. рис. 9.26, 26; рис. 9.27,

27) — проходить уздовж каудального краю щелепи в масетер і відгалужує гілки в привушну залозу.

5.Каудальна вушна артерія — a. v. auriculáris caudális — досягає вушної раковини і поділяється на латеральну, середню й медіальну гілки — rámus laterális, intermédius et mediális (див. рис. 9.26, 29, 30). Усі гілки анастомо-

зують одна з одною і на внутрішню її поверхню відгалужують пронизні гілки

—rámi perforántes. Від вушної латеральної гілки відгалужуються: глибока вушна артерія — a. auriculáris profúnda (див. рис. 9.26, 28) — на внутрішню поверхню раковини; артерія лицевого каналу — a. stylomastoidéa — для слизової оболонки барабанної порожнини. У великої рогатої худоби середня вушна гілка подвійна.

6.Поверхнева вискова артерія — a. v. temportális superficiális (див. рис. 9.26, 32; рис. 9.27, 20) — відгалужується від зовнішньої сонної артерії в ді- лянці щелепного суглоба, спрямовується в вискову ділянку, проходячи під щитком. Відгалужує гілки до сусідніх органів і продовжується як ростральна вушна артерія — a. auriculáris rostrális. Від поверхневої вискової артерії від- галужується поперечна артерія лиця — a. transvérsa faciéi (див. рис. 9.26, 34), що проходить уперед вентрально від лицевого гребеня і спочатку ле- жить поверхнево, а потім проникає в товщу масетера.

Увеликої рогатої худоби від поверхневої вискової артерії відгалужуються додаткова артерія мозкових оболонок — a. meníngea accessória, що входить у черепну порожнину через висковий канал, а також артерія рогового відрост-

ка — a. cornuális (див. рис. 9.26, 33). У коня, свині й дрібної рогатої худоби

383

Розділ 9

поперечна артерія лиця більша від поверхневої вискової. У вівці вона ще відгалужує артерії верхньої й нижньої губ. У собаки поперечна артерія лиця відгалужує гілки в привушну залозу та м’язи повік.

Верхньощелепна артерія

Верхньощелепна артерія — a. v. maxilláris — є продовженням зовнішньої сонної артерії після відгалуження від неї поверхневої вискової артерії. Вона дуже різко повертає медіально до клинопіднебінної ямки, в якій поділяється на три кінцеві артерії: клинопіднебінну, більшу піднебінну й підочноямко- ву. Від верхньощелепної артерії, за винятком її кінцевих гілок, відгалужу- ються артерії: верхня коміркова, середня артерія мозкових оболонок, глибо- ка вискова, зовнішня очна, щічна, поверхнева щічна, менша піднебінна. У великої рогатої худоби відгалужуються гілки чудесної сітки — rámi pro réte mirábile, які входять у черепну порожнину крізь овальний і очноямково- круглий отвори. У коня й собаки верхньощелепна артерія проходить через криловий канал клиноподібної кістки.

1.Нижня коміркова артерія — a. v. alveoláris inférior (див. рис. 9.27, 22)

—разом з однойменними нервом і веною йде в нижньощелепний канал. До проникнення в канал вона відгалужує rámus mylohyoídeus у поперечний м’яз нижньої щелепи, а в каналі віддає rámi dentáles; підборідну артерію — a. mentális (див. рис. 9.26, 37), яка виходить крізь однойменний отвір у шкі- ру. В свиней нижня коміркова артерія, крім цього, відгалужує 4–5 гілок у нижню губу.

2.Середня артерія мозкових оболонок — a. meníngea média (див. рис. 9.26, 38) — проходить у черепну порожнину крізь передню частину рваного отвору. У собак вона проходить крізь овальний отвір.

3.Глибока вискова артерія — a. v. temporális profúnda (див. рис. 9.26, 39)

—прямує у висковий м’яз. У коня дві артерії — ростральна, що виходить крізь малий криловий отвір, і каудальна, яка відгалужується до проник- нення верхньощелепної артерії в криловий канал.

4.Зовнішня очна артерія — a. ophthálmica extérna (див. рис. 9.26, 40) —

спрямовується дугою в решітчастий отвір і як зовнішня решітчаста артерія

—a. ethmoidális extérna (див. рис. 9.26, 41; рис. 9.27, 25) — відгалужує гілки в тверду мозкову оболонку, проникає в носову порожнину і галузиться в сли- зовій оболонці лабіринту решітчастої кістки.

До проникнення в решітчастий отвір зовнішня очна артерія віддає гілки до органів очної ямки: слізну артерію — a. lacrimális, яка є тільки у великої рога- тої худоби й коня, вона йде в слізну залозу верхньої повіки, а в коня ще й у верхню повіку; лобову артерію — a. frontális — в ділянку лоба; підблокову ар- терію — a. infratrochleáris — з однойменним нервом — у медіальний кут ока.

У коня лобова артерія проходить з однойменним нервом і веною крізь надочноямковий отвір. У великої рогатої худоби зовнішня очна артерія ле- жить в очній ямці, утворює чудесну сітку — réte mirábile ophthálmicus.

5.Щічна артерія — a. buccális (див. рис. 9.26, 43; рис. 9.27, 27) — прохо-

дить з однойменним нервом у ділянку щоки. В свині вона дуже велика і від- галужує гілки в нижню губу, в собаки — нерозвинута.

384

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

6.Поверхнева щічна артерія — a. maláris (див. рис. 9.26, 17; рис. 9.27, 29)

—відгалужує гілки на лоб і спинку носа. Є тільки у великої рогатої худоби і свині.

7.Підочноямкова артерія — a. infraorbitális (див. рис. 9.26, 45; рис. 9.27,

28) — йде з однойменним нервом і веною в підочноямковий канал, у якому відгалужує гілки для кутніх та різцевих зубів. Після виходу з підочноямко- вого отвору живить шкіру та мімічні м’язи.

У великої рогатої худоби і собаки підочноямкова артерія відгалужує ла- теральну носову — a. laterális nási. У коня нерозвинута. В свині відгалужує губну, носову й латеральну носову артерії.

8.Менша піднебінна артерія — a. palatína mínor — прямує в м’яке підне-

біння.

9.Більша піднебінна артерія — a. palatína májor — проходить через під-

небінний канал у тверде піднебіння до різцевої кістки, відгалужуючи гілки в щелепу та пронизні гілки в слизову оболонку носової порожнини.

У коня і свині права й ліва більші піднебінні артерії об’єднуються в непа- рну судину, яка через різцевий канал проходить у верхню губу, де ана- стомозує з верхніми губними артеріями.

10.Клинопіднебінна артерія — a. sphenopalatína — разом з однойменни-

ми нервом і веною проходить крізь клинопіднебінний отвір у слизову оболо- нку носової порожнини. Вона поділяється на каудальні та бічні носові арте- рії — aa. nasáles caudáles et lateráles, що живлять слизову оболонку бічної стінки носа, і артерії носової перегородки — aa. nasáles septáles.

ГРУДНА АОРТА

Грудна аорта — aórta thorácica — лежить між листками середостіння. Справа від неї проходить грудна лімфатична протока, у коня й собаки ще й непарна права вена. У великої рогатої худоби й свині зліва від аорти прохо- дить непарна ліва вена. Від грудної аорти відгалужуються: парні дорсальні міжреберні, бронхостравохідна та дорсальна реберно-черевна артерії; у коня ще непарна діафрагмальна краніальна артерія.

Дорсальні міжреберні артерії — aa. vv. intercostáles — типові сегментні,

відходять на рівні від 5–6-го до останнього ребер. Кожна з них іде вентраль- но в судинному жолобі ребра вздовж його каудального краю разом з одно- йменними нервом і веною. В ділянці реберних хрящів вони анастомозують з відповідною вентральною міжреберною гілкою, що відгалужується від внут- рішньої грудної артерії. В проксимальному кінці міжреберні артерії відга- лужують: спинномозкові гілки — rámi spináles, які проходять крізь міжхре- бцеві отвори в хребетний канал, де беруть участь в утворенні вентральної спинномозкової артерії; дорсальні гілки — rámi dorsáles, що прямують у роз- гиначі спини та шкіру; м’язові гілки — у м’язи й шкіру грудних стінок.

Бронхостравохідна артерія — a. bronchoesophágea — поділяється на бро-

нхіальну та стравохідну гілки.

Бронхіальна гілка — rámus bronchiális — галузиться в бронхах, де ана- стомозує з легеневою артерією.

385

Розділ 9

Стравохідна гілка — rámus оesophágeus — галузиться в грудній частині стравоходу.

Ці гілки можуть відгалужуватись від грудної аорти окремо одна від одної.

Дорсальна реберно-черевна артерія — a. costális costoabdominális dorsális

— проходить у судинному жолобі останнього ребра, галузиться як дорсальна міжреберна артерія.

Краніальна діафрагмальна артерія — a. phrénica craniális — парна, почи-

нається між ніжками діафрагми, в яких і галузиться (є тільки в коня).

ЧЕРЕВНА АОРТА

Черевна аорта — aórta abdominális — є продовженням грудної аорти по- заду діафрагми. Вона лежить зліва від каудальної порожнистої вени і вент- рально від поперекового меншого м’яза. На своєму шляху до входу в тазову порожнину вона відгалужує парієтальні гілки до стінок черевної порожнини та вісцеральні гілки до нутрощів. До парієтальних гілок належать: парні каудальні діафрагмальні, поперекові, і у собак огинаючі глибокі клубові ар- терії; до непарних вісцеральних — черевна, краніальна й каудальна брижо- ві артерії; до парних вісцеральних — ниркові, надниркові, яєчникові (сім’яникові) артерії.

Артерії черевних стінок:

1.Каудальна діфрагмальна артерія — a. phrénica caudális — парна, від-

галужується в ділянці аортального отвору діафрагми до ніжок діафрагми.

У великої рогатої худоби може відгалужуватись від аорти, черевної або поперекової артерії. В коня відгалужується від грудної аорти, у собаки — загальним стовбуром з черевною артерією, в свині мало розвинута.

2.Черевна артерія — a. abdominális — парна, живить черевні й попере- кові м’язи. Відгалужується позаду або на рівні краніальної брижової артерії.

Єтільки у свині й собаки.

3.Поперекові артерії — aa. vv. lumbáles — парні, виходять з дорсальної стінки аорти в кількості 5–6 пар. Остання пара відходить позаду місця від- галуження клубових артерій. Кожна поперекова артерія відгалужує дорса- льну гілку в м’язи попереку, спинномозкову гілку — в мозкові оболонки. В коня — також гілки в черевні м’язи.

4.Огинаюча глибока клубова артерія — a. v. circumfléxa ílium profúnda

— відходить у собаки останньою гілкою від черевної аорти. В інших тварин відгалужується від зовнішньої клубової артерії. Галузиться в поперекових та черевних м’язах.

АРТЕРІЇ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

Черевна артерія — a. coelíaca (див. рис. 9.28, 3) — непарна, відгалужуєть- ся в ділянці останнього грудного чи першого поперекового хребця з вентра- льної стінки аорти і поділяється на три гілки: товсту селезінкову, тонку ліву шлункову й середню за товщиною — печінкову артерії.

1. Селезінкова артерія — a. v. lienális (див. рис. 9.28, 4) — прямує в селе-

зінку і в кінцевій частині переходить у ліву шлунково-сальникову артерію,

386

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

яка на більшій кривині шлунка анастомозує з однойменною правою артері- єю. Селезінкова артерія віддає шлункову гілку в шлунок, а селезінкову гіл- ку — в селезінку. В коня та свині селезінкова артерія проходить у ворота селезінки. В собаки вона поділяється на дорсальну й вентральну гілки. Вен- тральна гілка переходить у ліву шлунково-сальникову артерію.

2.Ліва шлункова артерія — a. v. gástrica sinístra 1 — проходить на мен-

шу кривину шлунка, відгалужуючи гілки в підшлункову залозу й шлунок. В коня вона поділяється на краніальну й каудальну гілки і відгалужує гілки в підшлункову залозу. У свині вона йде як каудальна шлункова артерія. В собаки, як і в коня, ліва шлункова артерія відгалужується від селезінкової і анастомозує з правою шлунковою артерією.

3.Печінкова артерія — a. v. hepática 2 — входить разом з ворітною веною

уворота печінки, в якій розгалужується, анастомозуючи з капілярами між-

Рис. 9.28. Артерії шлунка, печінки та селезінки:

А — собаки; Б — свині; В — корови; Г — коня; 1 — a. gástrica sinístra; 2 — a. hepática; 3 — a. coeliáca; 4 — a. lienális; 4′ — a. ruminális déxtra; 5 — a. gastroduodenális; 6 — a. pancreaticoduodenális; 7 — a. gástrica déxtra; 8 — a. gástroepiploica déxtra; 9 — a. gástroepiploica sinístra; 10 — a. ruminális sinístra; 11 — a. phrénica caudális

387

Розділ 9

часточкових вен. Вона відгалужує на меншу кривину шлунка праву шлун- кову артерію — a. v. gástrica déxtra 7 — та шлунково-дванадцятипалу арте- рію — a. v. gástroduodenális 5, яка відгалужує на більшу кривину шлунка праву шлунково-сальникову артерію — a. v. gástroepiplóica déxtra 8, в два- надцятипалу кишку та підшлункову залозу — a. v. pancreáticoduodenális 6.

У великої рогатої худоби черевна артерія завдовжки до 12 см, лежить справа від рубця і переходить у ліву шлункову артерію. Від неї відгалужу- ються: каудальна діафрагмальна артерія (не завжди) — a. phrénica caudális 11, права рубцева артерія — a. v. ruminális déxtra 4′ — в праву поздовжню борозну рубця, від якої бере початок тонка селезінкова артерія — a. v. lienális; ліва рубцева артерія — a. v. ruminális sinístra 10 спрямовується в ліву поздовжню рубцеву борозну і відгалужує артерію сітки — a. reticuláris; пе- чінкова артерія — a. v. hepáticа 2, яка, в свою чергу, відгалужує: гілку для жовчного міхура; праву шлункову артерію — a. v. gástrica déxtra 7 — для меншої кривини сичуга, а також шлунково-дванадцятипалу артерію — a. v. gástroduodenális 5. Від останньої відгалужуються артерії для дванадцятипа- лої кишки та підшлункової залози. Сама ж вона продовжується як права шлунково-сальникова артерія. Ліва шлункова артерія є продовженням че- ревної артерії, проходить справа поміж рубцем і сіткою, біля книжки віддає на більшу кривину сичуга ліву шлунково-сальникову артерію — a. gástroepiplóica sinístra, а сама на меншій кривині анастомозує з правою шлунко- вою артерією.

Краніальна брижова артерія — a. v. mesentérica craniális (рис. 9.29, 4) —

також непарна, відгалужується від аорти на рівні 1–2-го поперекового хреб- ця каудально від черевної артерії. Вона відгалужує артерії в порожню киш- ку — a. v. jejunáles 10, перша з них анастомозує з підшлунково- дванадцятипалою артерією, а остання — з клубовою гілкою. В товсту кишку від неї відгалужуються: 1) клубово-ободовокишкова артерія — a. íleocólica,

яка поділяється на клубову гілку — rámus iliácus 7, ободову гілку — rámus cólicus 6 — для початкової частини ободової кишки, гілку сліпої кишки — rámus ceacális 5; 2) ободовокишкова права артерія — a. v. cólica déxtra 8 —

для правого коліна ободової кишки; 3) ободовокишкова середня артерія — a.

v.cólica média 9 — для поперечного положення ободової кишки.

Увеликої рогатої худоби краніальна брижова артерія утворює біля лабі- ринту ободової кишки дугу, від якої відгалужується значна кількість корот- ких артерій порожньої кишки, а також колатеральний стовбур — rámus collaterális — для товстої кишки; відділяється середня ободовокишкова артерія й клубово-ободова, яка відгалужує клубову артерію та гілки для сліпої киш- ки. Гілки для ободової кишки — rámi cólici — йдуть на звивини лабіринту.

Уконя краніальна брижова артерія дуже коротка. Дає 18–21 артерій для порожньої кишки; загальний стовбур для середньої й правої ободовокишко- вих артерій; клубово-ободовокишкову артерію, що, в свою чергу, поділяється на вентральну ободовокишкову артерію і дві гілки сліпої кишки, а також клубову гілку.

Усвині краніальна брижова артерія довга і дає: 8–12 артерій для порож- ньої кишки; клубово-ободовокишкову артерію з дуже розвинутою гілкою, що проходить у конусі ободової кишки, яку вона живить; загальний стовбур сере- дньої й правої ободовокишкових артерій для відцентрових звивин лабіринту.

388

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Рис. 9.29. Артерії кишок:

А — собаки; Б — свині; В — вівці; Г — корови; Д — коня; 1 — a. rectális caudális; 2 — a. mesentérica caudális; 3 — a. cólica sinístra; 4 — a. mesentérica craniális; 4′ — trúncus collaterális; 5 — rámus caecális; 6 — rámus cólicus; 7 — rámus iliácus; 8 — а. cólica déxtra; 9 — a. cólica média; 10 — a. jejunális; 11 — a. páncreaticoduodenális; 12 — a. hepática

389