анатомия Рудик

Розділ 9

Підключична права артерія — a. subclávia déxtra — є продовженням пле- чоголовного стовбура. Кожна підключична артерія вигинається дугою в кра- ніальному напрямі, огинає спереду перше ребро, приблизно на середині йо- го довжини, потім повертається каудовентрально і прямує у вільну частину грудної кінцівки. В грудній кінцівці вона як основна магістраль проходить разом із серединним нервом і глибокою венозною магістраллю.

Від підключичних артерій відгалужуються гілки в дорсальні м’язи шиї: 1) хребтова; 2) глибока шийна і 3) дорсальна лопаткова артерії; 4) найперша міжреберна артерія; 5) поверхнева шийна артерія; 6) внутрішня грудна; 7) зовнішня грудна артерії. Відгалуження всіх цих судин у різних тварин не- однакове.

1. Хребтова артерія — a. (v.) vertebrális (див. рис. ХІІ, 10) — найтовща гі-

лка підключичної артерії, яка разом з відповідними веною і нервом іде в по- перечному каналі — canális transversárius — шийних хребців до атланта і анастомозує з потиличною артерією. Від хребтової артерії відходять між хре- бцями: спинномозкові гілки — rámi spinálеs, які, з’єднуючись, утворюють ве- нтральну спинномозкову артерію; дорсальні й вентральні м’язові гілки, м’язову гілку — rámus cervicális craniális, яка відходить позаду епістрофея і є найбільш розвинутою.

У великої рогатої худоби хребтова артерія віддає позаду 2–3-го шийного хребця велику гілку в хребетний канал, а в ділянці атланта входить у м’язи і анастомозує з потиличною та глибокою шийною артеріями (див. рис. 9.21, А). Друга гілка спрямовується крізь виростковий отвір у черепну порожнину і утворює réte mirábile epidurále (див. «Судини головного мозку»).

Рис. 9.21. Схема артерій шиї:

А — корови; Б — коня; 1 — a. occipitális; 2 — cervicális profúnda; 3 — a. scapuláris dorsális; 4 — a. intercostális supréma; 5, 14 — trúncus costocervicális; 6 — trúncus brachiocephálicus; 7 — a. subclávia; 8 — a. thorácica intérna; 9 — a. axilláris; 10 — a. cervicális superficiális; 11 — a. vertebrális; 12 — a. carótis commúnis; 13 — a. thyroídea craniális; 15 — aórta; 16 — v. cáva craniális; 17 — a. musculophrénica; 18 — a. epigástrica craniális; 19 — a. thorácica extérna; 20 — rámus ascéndens; 21 — rámus descéndens

370

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Уконя хребтова артерія відходить від підключичної артерії, утворюючи третій стовбур, і анастомозує з потиличною та глибокою шийною артеріями

(див. рис. 9.21, Б).

Усвині, як і в рогатої худоби, хребтова артерія є загальним стовбуром для всіх шийних артерій, що йдуть у дорсальні м’язи шиї, утворюючи реберно-

шийний стовбур — trúncus costocervicális (див. рис. 9.20, Б).

Усобаки хребтова артерія велика, відходить першим стовбуром від під- ключичної артерії. В спинний мозок прямують дві артерії — одна позаду епістрофея, друга — попереду атланта.

2. Глибока шийна артерія — a. v. cervicális profúnda (див. кольорову вклейку, рис. ХІІІ, 12) — проходить позаду першого ребра в дорсальні м’язи шиї, медіально від напівостистого м’яза голови. Над епістрофеєм анастомо- зує з потиличною та хребтовою артеріями. Найбільше виражена у великої рогатої худоби і коня.

Увеликої рогатої худоби і свині вона відходить третім стовбуром від хреб- тової артерії попереду першого ребра, у коня — другим стовбуром від під- ключичної артерії і на шиї галузиться на висхідну та поперечні гілки — rámus ascéndens et rámus transvérsus. Вона віддає найпершу міжреберну ар-

терію.

3. Дорсальна лопаткова артерія — a. v. scapuláris dorsális (див. рис.

ХІІІ, 11) — йде в м’язи холки по медіальній поверхні вентрального зубча- стого м’яза. Вона галузиться у вентральному зубчастому й ромбоподібно- му м’язах.

Увеликої рогатої худоби і свині відділяється другим стовбуром від хреб- тової артерії. На шиї в рогатої худоби проходить попереду першого ребра, в свині — позаду другого. Розвинута слабко. В коня дорсальна лопаткова ар- терія відгалужується зліва від підключичної артерії, а справа — від плечо- головного стовбура першим стовбуром. Вона віддає найпершу міжреберну артерію, утворюючи разом з нею реберно-шийний стовбур — trúncus costocervicális (див. рис. 9.21, 14). З грудної порожнини виходить позаду 2–3-го ребра.

4. Найперша міжреберна артерія — a. v. intercostális supréma (див. рис. 9.21, 4) — є загальним стовбуром для 2–4-ї міжреберних артерій.

Увеликої рогатої худоби і свині вона відгалужується першим стовбуром від реберно-шийного стовбура і віддає три перші міжреберні артерії. У коня вона відходить від дорсальної лопаткової артерії. В собак іде загальним сто- вбуром з дорсальною лопатковою та глибокою шийною артеріями і прохо- дить між голівками і горбками ребер.

5. Поверхнева шийна артерія — a. cevricális superficiális (див. рис.

ХІІІ, 5) — відгалужується від підключичної артерії на рівні першого ребра. Віддає дельтоподібну, висхідну та передлопаткову гілки: перша — rámus deltoídeus — супроводжує в латеральній грудній борозні v. cephálica і розга- лужується в шкірі; друга — rámus аscéndens — підіймається дорсально на медіальну поверхню m. cleidocephálicus, в якому і розгалужується; третя — rámus praescapuláris — є подальшою м’язовою гілкою артерії, спрямовується вгору паралельно передньому краю лопатки.

371

Розділ 9

Усвині дельтоподібна гілка відгалужується від пахвової артерії. У собаки від поверхневої шийної артерії відгалужується ще надлопаткова артерія — a. suprascapuláris, яка проходить поряд з передлопатковим нервом каудаль- но на медіальну поверхню лопатки і галузиться в ділянці шийки лопатки в м’язах.

6. Внутрішня грудна артерія — a. v. thorácica intérna (див. кольорову вклейку, рис. ХІІІ, 7) — відгалужується від підключичної артерії на рівні першого ребра, навпроти поверхневої шийної артерії. Вона вкрита попере- чним грудним м’язом і проходить по дорсальній поверхні грудної кістки та реберних хрящах. Від неї відгалужуються: міжреберні гілки — rámi intercostáles ventráles — в міжреберні м’язи, які з’єднуються з міжреберними дорсальними гілками, утворюючи колатераль для грудної аорти; пронизні гілки — rámus perforántes, що йдуть у грудні м’язи, і тоненькі судинки до органів грудної порожнини. В ділянці мечоподібного відростка груднини внутрішня грудна артерія віддає м’язово-діафрагмальну артерію і продов- жується як краніальна надчеревна артерія. М’язово-діафрагмальна арте- рія — a. v. musculophrénica (див. рис. 9.21, 17) — проходить уздовж реберної дуги по медіальній поверхні, галузиться в діафрагмі, відгалужує міжреберні гілки, які анастомозують з міжреберними дорсальними гілками. Краніальна надчеревна артерія — a. v. epigástrica craniális (див. рис. 9.21, 18) — прямує в черевні м’язи по внутрішній поверхні прямого м’яза живота. На черевній стінці анастомозує з каудальною надчеревною артерією, яка відходить від зовнішньої клубової артерії, утворюючи колатераль для черевної аорти.

Усвині й собаки внутрішня грудна артерія віддає гілки для краніальних часток молочної залози.

7. Зовнішня грудна артерія — a. v. thorácica extérna (див. рис. 9.21, 19) —

остання гілка підключичної артерії перед її продовженням у пахвову арте- рію. Галузиться в грудних м’язах.

Усобаки зовнішня грудна артерія іноді буває подвійною.

АРТЕРІЇ ГРУДНОЇ КІНЦІВКИ

Головну артеріальну магістраль грудної кінцівки утворює пахвова арте- рія, яка є продовженням підключичної артерії після відгалуження зовніш- ньої грудної артерії. Вона проходить по медіальній поверхні плечового суг- лоба на його згинальну поверхню, де відгалужує підлопаткову артерію і продовжується як плечова артерія. Дистально проходить по медіальній по- верхні ліктьового суглоба на каудальну поверхню передпліччя, віддає зага- льну міжкісткову артерію і продовжується як серединна артерія, що досягає п’ястка. На п’ястку вона поділяється на загальні пальцеві артерії. У жуйних

і коня в ділянці п’ястка вона називається поверхневою пальмарною п’ястко- вою артерією.

На своєму шляху артеріальна магістраль відгалужує бічні гілки в м’язи та їхні сухожилки, зв’язки, кістки, шкіру. В ділянці суглобів утворюються артеріальні дуги й сітки.

372

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Пахвова артерія

Пахвова артерія — a. v. axilláris (див. рис. 9.20, 4; рис. 9.21, 9) — є продов-

женням підключичної артерії, проходить по медіальній поверхні плечового суглоба. Позаду плечового суглоба відгалужує підлопаткову артерію і пере- ходить у плечову.

У жуйних пахвова артерія відгалужує попереду плечового суглоба надло- паткову артерію — a. suprascapuláris, яка проходить уздовж переднього краю підлопаткового м’яза і разом з передлопатковим нервом входить у пе- редостний м’яз, а також відгалужує гілки в грудні м’язи та плечову кістку.

В свині й собаки надлопаткова артерія відгалужується від поверхневої шийної артерії.

Підлопаткова артерія

Підлопаткова артерія — a. v. subscapuláris (рис. 9.22) прямує каудодор- сально до основи лопатки вздовж її каудального краю по медіальній поверх- ні довгої голівки триголового м’яза плеча. Крім м’язових гілок від неї відга- лужуються:

1. Огинаюча плечова каудальна артерія — a. v. circumfléxa húmeri caudális 3 — проходить разом з пахвовим нервом каудально від плечового суглоба на його латеральну поверхню, спочатку під підлопатковим і біль- шим круглим м’язами плеча, а потім між довгою й латеральною голівками триголового м’яза плеча. Вона анастомозує з медіальною огинаючою артерією плеча.

У великою рогатої худоби, свині й собаки від неї відгалужується колате-

ральна променева артерія — a. cоlaterális radiális, що йде разом з гілками променевого нерва в розгиначі ліктьового суглоба та в плечовий м’яз. У жуйних на середині плеча колатеральна променева артерія відгалужує живильну артерію плечової кістки — a. nutrítia húmeri — і затим поділяєть-

ся на дві гілки. Краніальна гілка — a. antebrachiális superficiális craniális —

спрямовується в ділянку ліктьового суглоба; каудальна гілка — a. collaterális média — також галузиться в ділянці ліктьового суглоба, анастомозує з

a.recúrrens interóssea. В коня її немає.

2.Грудоспинна артерія — a. v. thorácodorsális 6 проходить разом з одно-

йменним нервом і веною в найширший м’яз спини й більший круглий м’яз, анастомозуючи з п’ятою міжреберною артерією.

3.Огинаюча артерія лопатки — a. v. circumfléxa scápulae 4 проходить у ділянці шийки лопатки. У свині вона подвійна. Розгалужується в перед- і заостному м’язах.

4.Артерія триголового м’яза плеча — a. tricípitis — однією або кількома гілками проникає в довгу голівку триголового м’яза плеча. Вона розвинуті- ша у великих тварин.

Плечова артерія

Плечова артерія — a. v. brachiális (див. рис. 9.22, 8) — розташована на медіокраніальній поверхні плечової кістки, потім прямує разом з гілками м’язово-шкірного нерва на її дорсальну поверхню, позаду двоголового м’яза

373

Розділ 9

плеча. На ліктьовому суглобі проходить попереду бічної медіальної зв’язки суглоба на медіокаудальну поверхню передпліччя, де відгалужує загальну міжкісткову артерію і переходить у серединну артерію. Вона відгалужує чо- тири гілки в дорсальному і чотири — в каудальному напрямах.

1. Огинаюча плечова краніальна артерія — a. circumfléxa húmeri craniális (рис. 9.23, 7) — виходить з дорсальної стінки плечової артерії і проходить

Рис. 9.22. Артерії грудної кінцівки коня:

А — схема; Б — рентгенограма; 1 — a. subclávia; 2 — thoracoacromiális; 3 — a. circumfléxa húmeri caudális; 4 — a. circumfléxa scápulae; 5 — rámus musculáris; 6 — a. thoracodorsális; 7 — a. subscapuláris; 8 — a. brachiális; 9 — a. collaterális ulnáris; 10 — a. interosséa recúrrens; 11 — a. interosséa commúnis; 12 — a. ulnáris; 13 — a. mediána; 14 — a. metacárpea palmáris profúnda; 15 — a. digitális; 16 — a. coronális; 17 — a. fálanx príma; 18 — a. metacarpéa dorsális mediális; 19 — a. radiális; 20 — rámi pro réte cárpi palmáris; 21 — a. transvérsa cúbiti; 22 — a. bicípitalis; 23 — a. profúnda bráchii; 24 — a. circumfléxa húmeri craniális; 25 — a. axilláris

374

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

разом з гілками м’язово-шкірного нерва на дорсальну поверхню плечової кістки. Анастомозує з огинаючою плечовою каудальною артерією, а також з надлопатковою артерією. Живить м’язи: дзьобоподібний, глибокий грудний і двоголовий плеча.

Увеликої рогатої худоби і собаки часто, а в свині завжди відходить разом

златеральною огинаючою артерією плеча.

2.Артерія двоголового м’яза плеча — a. bicipitális (див. рис. 9.23, 9) — почи-

нається в ділянці дистальної третини плеча.

3.Променева поверхнева артерія — a. radiális superficiális (див. рис. 9.23,

10) — є тільки у собаки, відходить разом або біля артерії двоголового м’яза плеча, іноді — від колатеральної ліктьової артерії. Вона проходить під шкі- рою на дорсолатеральну поверхню передпліччя разом з однойменним нер- вом і підшкірною веною передпліччя. Поділяється на дві гілки: більш тонку медіальну — бере участь в утворенні дорсальної сітки зап’ястка, більш товс- ту латеральну, яка на середині п’ястка поділяється на ІІ, ІІІ, IV дорсальні загальні пальцеві артерії — aa. digitáles dorsáles commúnes (рис. 9.24, 7), що анастомозують із загальними пальмарними пальцевими артеріями. Кожна загальна пальцева артерія віддає дві власні дорсальні пальцеві артерії — aa. digitáles dorsáles própriae (див. рис. 9.24, 8).

4.Поперечна артерія ліктя — a. v. transvérsa cúbiti — відходить у ділянці згинальної поверхні ліктьового суглоба в дорсальному напрямі. Проникає між променевою кісткою і згиначами ліктьового суглоба в розгиначі зап’ястка та пальців, у яких галузиться разом з променевим нервом.

Бере участь в утворенні ліктьової судинної сітки і відгалужує тонку гілку, що супроводжує поверхневий променевий нерв і утворює дорсальну сітку зап’ястка.

Ця гілка гомологічна поверхневій проме- невій артерії.

У великої рогатої худоби і свині анасто-

мозує із загальною міжкістковою артерією. У коня на латеральній поверхні перед- пліччя анастомозує з міжкістковою поворот- ною артерією.

5.Глибока артерія плеча — a. v.

profúnda bráchii (див. рис. 9.23, 16) — від-

ходить однією або двома гілками прибли- зно на середині плеча в каудальному на- прямі. Галузиться в розгиначах ліктьово- го суглоба з гілками глибокого промене- вого нерва.

Рис. 9.23. Артерії грудної кінцівки собаки:

1 — a. transvérsa cólli; 2 — a. scapuláris dorsális; 3 — a. circumfléxa húmeri caudális; 4 — a. transvérsa scapúlae; 5 — a. axilláris; 6 — a. thorácica extérna; 7 — a. circumfléxa húmeri craniális; 8 — a. brachiális; 9 — a. bicipitális; 10 — a. radiális superficiális; 11 — a. mediána; 12 — a. radiális; 13 — a. antebráchii profúnda; 14 — a. interóssea commúnis; 15 — a. collaterális ulnáris; 16 — a. profúnda bráchii; 17 — a. thoracodorsális; 18 — a. subscapuláris

375

Розділ 9

У великої рогатої худоби, свині й собаки розвинута слабко. У коня добре розвинута і відгалужує низхідну гілку.

6.Колатеральна ліктьова артерія — a. v. collaterális ulnáris (див. рис. 9.23, 15) — відгалужується на дистальному кінці плеча в каудальному на- прямі, проходить уздовж переднього краю медіальної голівки триголового м’яза плеча на медіальну поверхню ліктьового відростка.

У великої рогатої худоби й собаки розвинута слабко. У коня і свині пере-

ходить у ліктьову артерію — a. ulnáris (див. рис. 9.24, 4).

7.Поворотна ліктьова артерія — a. recúrrens ulnáris — починається дис-

тальніше від ліктьового суглоба, йде під променевим згиначем зап’ястка в згиначі зап’ястка й пальців. Бере участь в утворенні ліктьової судинної сіт- ки. Ця артерія найбільш розвинута у собаки.

8.Загальна міжкісткова артерія — a. v. interóssea commúnis (див. рис. 9.23, 14) — відгалужується в ділянці проксимальної міжкісткової щілини передпліччя, поділяється на краніальну й каудальну артерії, іноді відгалу- жує ліктьову артерію:

а) міжкісткова каудальна артерія — a. v. interóssea caudális (рис. 9.25, 1)

—бере участь в утворенні дорсальної сітки зап’ястка й глибокої пальмарної дуги — árcus palmáris profúndus 10. З неї виходять п’ясткові пальмарні гли-

бокі артерії — aa. metaсarpéae palmáres profúndае 12.

Рис. 9.24. Схема артерій дорсальної поверхні правої кисті:

А — собаки; Б — свині; В — корови; Г — коня (рентгенограма); 1 — a. radiális superficiális; 2 — a. interóssea; 2′ — rámus cárpeus dorsális; 3 — a. radiális; 4 — a. ulnáris; 5 — réte cárpi dorsális; 6 — a. metacárpea dorsális; 7 — a. digitális dorsális commúnis; 8 — a. digitális dorsális próprius; 9 — a. metacárpea dorsális pérforans proximális; 10 — a. metacárpea dorsális; 11 — rámus dorsális; I–V — dígiti

376

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Увеликої рогатої худоби й коня її немає. У свині прикрита міжкістковою пальмарною зв’язкою. У собаки лежить між квадратним пронатором і кіст- ками передпліччя;

б) міжкісткова краніальна артерія — a. interosséa craniális — виходить на дорсолатеральну поверхню передпліччя і галузиться в розгиначах зап’ястка

іпальців.

Увеликої рогатої худоби переходить у IV пальмарну артерію, що входить у IV пальцеву латеральну артерію. У коня віддає міжкісткову огинаючу ар- терію, яка анастомозує з глибокою плечовою артерією;

в) ліктьова артерія — a. v. ulnáris (див. рис. 9.24, 4) — відгалужується в ділянці передпліччя разом з ліктьовим нервом. Вона бере участь в утворенні дорсальної сітки зап’ястка і пальмарних дуг.

Увеликої рогатої худоби її немає. В коня ліктьова артерія є продовжен- ням колатеральної ліктьової. Вище від зап’ястка вона анастомозує із сере- динною артерією, а дистально разом із променевою артерією утворює глибо-

ку пальмарну дугу — árcus palmáris profúndus (див. рис. 9.25, 10) — і перехо-

дить у глибоку пальмарну п’ясткову латеральну артерію.

Рис. 9.25. Схема артерій пальмарної поверхні правої кисті:

А — собаки; Б — свині; В — крови; Г — коня; 1 — a. interosséa caudális; 2 — a. radiális; 2 — a. ulnáris; 4 — rámus pérforans proximális; 5 — rámus pérforans distális; 6 — rámus distális; 7 — a. mediána; 8 — a. metacárpea palmáris superficiális; 9 — a. digitális palmáris; 10 — árcus palmáris profúndus et 11 — superficiális; 12 — a. metacárpea palmáris profúndus; 13 — a. metacárpea dorsális; 14 — rámus tóri digitális; 15 — árcus terminális; I– V — dígiti

377

Розділ 9

Усвині ліктьова артерія є продовженням колатеральної ліктьової артерії.

Вділянці зап’ястка вона анастомозує із серединною артерією і відділяє паль- марну п’ясткову артерію.

Усобак ліктьова артерія відгалужується від загальної міжкісткової артерії.

Серединна артерія

Серединна артерія — a. v. mediána (див. рис. 9.25, 7) — є продовженням плечової артерії після відгалуження від неї загальної міжкісткової артерії. По медіальній поверхні променевої кістки серединна артерія опускається на п’ясток у супроводі серединного нерва і однойменної вени. Вона відгалужує гілки: 1) м’язові — rámi musculáres — для згиначів зап’ястка й пальців; 2) променеву — a. radiális; 3) гілки для утворення пальмарної судинної сітки зап’ястка — arteríae pro rétae cárpi palmáres. Променева артерія відгалужу- ється в ділянці проксимальної третини передпліччя і прямує в дорсальну сіт- ку зап’ястка.

Увеликої рогатої худоби серединна артерія в ділянці п’ястка називається

поверхневою пальмарною п’ястковою артерією — a. metacárpea palmáris superficiális (див. рис. 9.25, 8). На дистальному кінці п’ястка вона відгалужує медіальну пальцеву артерію для ІІІ пальця і латеральну пальцеву артерію для IV пальця, сама ж переходить у загальну пальмарну пальцеву ІІІ арте- рію, яка розгалужується на власні пальмарні пальцеві артерії — латеральну для ІІІ пальця, медіальну для IV пальця. Променева артерія відгалужуєть- ся на середині передпліччя. На проксимальному кінці п’ястка вона відгалу- жує проксимальну пронизну п’ясткову артерію, що спрямовується на п’ясток як глибока пальмарна п’ясткова ІІ артерія і входить у медіальну пальцеву

ІІІартерію. Пронизна проксимальна п’ясткова артерія — a. metacárpea pérforans proximális (див. рис. 9.25, 4) — на пальмарній поверхні п’ястка утво- рює глибоку пальмарну п’ясткову середню артерію. Через дистальну міжкіс- ткову борозну вона виходить на дорсальній поверхні п’ятка, де з’єднується з дорсальною середньою п’ястковою артерією.

Уконя серединна артерія в ділянці п’ястка називається поверхневою паль-

марною п’ястковою артерією — a. metacárpea palmárіs superficiálіs (див. рис. 9.25, 8). На путовому суглобі вона поділяється на пальмарні пальцеві арте- рії, що з’єднуються з глибокими пальмарними п’ястковими артеріями. Про- менева артерія відгалужується в ділянці дистального кінця передпліччя. По медіальній поверхні зап’ястка вона досягає п’ястка, де проходить під почат- ком міжкісткового м’яза. Анастомозує з ліктьовою артерією і утворює глибо- ку пальмарну дугу — árcus palmárіs profúndus, від якої відгалужуються ду- же тонкі глибокі пальмарні п’ясткові артерії — латеральна й медіальна. Пальмарні пальцеві артерії — латеральна й медіальна — aa. digitáles palmáres laterálіs et mediális (див. рис. 9.25, 9) — лежать медіально під су-

хожилками пальцевих згиначів. Крізь підошовні отвори копитової кістки во- ни проникають у півмісяцевий канал, де утворюють кінцеву дугу — árcus termináalis 15. Від цієї дуги відгалужуються численні гілки в основу шкіри стінки й підошви копита, утворюючи густу сітку.

Пальцева артерія лежить під веною (попереду) і нервом (позаду). Від неї відгалужуються гілки в ділянці кожної фаланги: дорсальні й пальмарні пу-

378

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

тові артерії — rámus dorsális et palmáris phalángіs prímae, артерії м’якуша — a. tóri digitális, вінцева артерія — rámus dorsális ph II (a. coronális), пальма-

рна артерія ІІ фаланги — rámus palmárіs ph II; підошовна артерія — a. soleáris — і копитова артерія — a. ungulárіs III dorsális.

Усвині серединна артерія в дистальній частині п’ястка відгалужує на дорсальну поверхню п’ястка пронизну п’ясткову артерію — a. metacárpea pérforans 5 — і поділяється на загальні пальцеві пальмарні артерії ІІ, ІІІ, IV. Променева артерія розвинута слабко, місце її відгалуження непостійне.

Усобаки серединна артерія на середині п’ястка поділяється на пальмарні п’ясткові артерії ІІ, ІІІ, IV. На передпліччі, з самого початку, вона відгалу- жує каудальну ліктьову артерію. М’язові гілки відходять загальним стовбу- ром, утворюючи глибоку артерію передпліччя — a. antebráchii profúnda. Променева артерія відгалужується в ділянці проксимальної третини перед- пліччя і спрямовується в дорсальну сітку п’ястка.

АРТЕРІЇ ГОЛОВИ

Основною артеріальною магістраллю для голови є парна загальна сонна артерія, яка починається від плечоголовного стовбура неоднаково в різних тварин (рис. 9.26).

Загальна сонна артерія спрямовується до голови спочатку по вентролате- ральній, а потім по дорсолатеральній поверхні трахеї. Біля атланто-поти- личного суглоба вона відгалужує (виняток — рогата худоба) внутрішню сон- ну артерію для головного мозку, продовжуючись у зовнішню сонну артерію. Вона проходить уздовж заднього краю нижньої щелепи до ділянки висково- нижньощелепного суглоба, позаду якого віддає поверхневу вискову артерію і переходить у щелепну артерію. Медіально різко повертається, йде в клино- піднебінну ямку і відгалужує великі кінцеві гілки: велику піднебінну арте- рію — у тверде піднебіння, клинопіднебінну артерію — в слизову оболонку носової порожнини і далі продовжується як підочноямкова артерія, що через однойменний канал виходить на лицеву поверхню голови, де у різних тва- рин розгалужується неоднаково.

У великої рогатої худоби загальний сонний стовбур найбільший. У діля- нці першого ребра він поділяється на праву й ліву загальні сонні артерії. У собаки загальні сонні артерії відгалужуються одна за одною.

Загальна сонна артерія

Загальна сонна артерія — a. carótis commúnis (див. рис. 9.26, 1) — лате- рально прикрита плечоголовним м’язом, який відділяє її від зовнішньої яремної вени — v. juguláris extérna, що лежить поверхнево (під шкірою). До- рсально від артерії проходять загальний стовбур блукаючого й симпатично- го нервів (вагосимпатикус) — trúncus vagosympáthicus — і внутрішня ярем- на вена — v. juguláris intérna, а вентрально, в краніальній половині шиї, — поворотний нерв — n. recúrrens (йде по трахеї).

379