
Лабор.діагност.вірус.хв
..pdfПАТОГЕННІСТЬ. Інкубаційний період триває від1 до
6-7 днів. Хвороба |
протікає гостро, |
підгостро, |
типово |
й |
||
атипічно. |
Найбільш |
|
сприйнятливі |
поросята.. Ведучим |
||
патоморфологічним |
|
синдромом |
інфекції |
є |
розвиток |
|
множинних |
вогнищ |
некрозу |
бронхіального |
.епітелію |
||
Починається хвороба |
з |
підвищення температури |
тіла до41- |
42°С, супроводжується млявістю, відмовленням від корму, кон’юнктивітом, слизистим витіканням з носової порожнини, чханням і кашлем. В області п'ятачка утворяться кірки.
Дихання нагадує сопіння внаслідок набрякання слизистої оболонки носа і звуження повітропровідних шляхів. Хворі
тварини частіше лежать, зарившись в підстилку, не реагують |
||||||
на навколишнє, а під час підйому в них виникає хворобливий |
||||||
кашель. |
При |
типовому |
перебігу |
хвороби |
розвивається |
|
запалення легень – утруднене дихання черевного типу. Через |
||||||
ослаблення |
серцевої |
діяльності шкіра в області живота |
||||
здобуває |
синюшний |
відтінок. Іноді |
уражаються |
м'язи і |
суглоби. При гарних умовах утримання свиней хвороба
продовжується 7-10 днів. При типовому плині летальність не |
|||||
перевищує 1-4%. |
Поросята-сосуни перехворюють |
грипом |
|||
важко. У них спостерігається ураження легень, плеврити, |
|||||
перикардити, виснаження. |
|
|
|
||
На |
розтині |
знаходять |
зміни |
у верхніх |
дихальних |
шляхах і легенях; на слизистій оболонці носової порожнини - |
|||||
пінистий |
слиз червонуватого |
кольору, у |
просвіті бронхів- |
слизисті |
пробки; |
у |
легенях - |
пневмонічні |
вогнища |
|||
катарального характеру, збільшення, гіперемія і набряклість |
|
|||||||
бронхіальних |
і |
середостінних |
лімфовузлів. Іноді |
|
||||
розвиваються однобічні чи двосторонні плеврити. |
|
|
||||||
ЛАБОРАТОРНА |
ДІАГНОСТИКА. |
Основана |
на |
|||||
клінічних, |
епізоотологічних, |
патологоанатомічних |
і |
|||||
лабораторних даних. Труднощі розпізнавання грипу свиней |
|
|||||||
зв'язана з тим, що вірусні респіраторні хвороби(інфекція |
|
|||||||
Сендай, |
пневмонії |
|
хламідійної |
природи, аденовірусна |
|
|||
інфекція), |
а також наявність мікоплазмозу супроводжуються |
|
катаральними процесами в дихальних шляхах. Можливі випадки змішаної інфекції, коли поросята заражаються бактеріальними і вірусними агентами.
Виділення вірусу на . КЕВипробуваний матеріал інокулюють в алантоїсну чи амніотичну порожнини9-12- денних КЕ, які після зараження інкубують 48-72 годин, іноді
до 96 |
год. при температурі 37°С. |
Для виділення |
вірусу |
звичайно проводять 2-3 сліпих пасажів. |
|
||
Виділення вірусу в культурі клітин. Культура клітин |
|||
нирок |
поросяти - універсальна |
біологічна |
система, |
застосовуючи яку можна виділити вірус від хворих свиней. Для швидкої індикації вірусу грипу в культурах ниркового епітелію поросяти використовують РГАд з еритроцитами курки, морської свинки чи 0-групи людини. ГАд, позитивна
РГА, а також дегенеративні зміни клітин указують на присутність вірусу в досліджуваному матеріалі. Вірус, що
викликав явище ГАд, повинний адаптуватися |
до |
КЕ і |
||||
викликати нагромадження ГА. |
|
|
|
|
|
|
Індикація й ідентифікація вірусу. Вірусоскопію, ЕМ та |
||||||
ІЕМ у діагностичній практиці не застосовують. |
|
|
|
|||
Виявлення вірусу в РГА. При постановці РГА звичайно |
||||||
використовують |
еритроцити |
курей |
чи |
морської |
свинки. |
|
Беруть 0,5 мл |
носового змиву, додають 0,5 |
мл 0,5%-ної |
||||
суспензії еритроцитів, ретельно струшують і залишають при |
||||||
кімнатній температурі на1-2 |
години. |
Результати |
реакції |
|||
враховують загальноприйнятим методом. Чутливість реакції |
||||||
можна підвищити, збільшивши |
обсяг випробуваних |
змивів. |
РГА зі змивами використовують тільки при масовому захворюванні грипом, тому що відсоток специфічних реакцій не перевищує 30.
|
ІМУНІТЕТ |
|
І |
|
ЗАСОБИ |
СПЕЦИФІЧН |
ПРОФІЛАКТИКИ. |
|
|
|
|
||
|
Тривалість імунітету у свиней-реконвалесцентів не |
|||||
вивчена. Анти-ГА і ВНА в крові виявляються до8-10 міс. |
||||||
Для |
профілактики ГС |
у |
ряді |
країн |
використовуються |
|
інактивовані вакцини, що забезпечують досить напружений |
||||||
імунітет. Свині, щеплені |
двічі |
вакциноюSuvaxyn Flu-3, |
||||
здобувають |
повну |
стійкість |
до |
експериментального |
||
зараження. В організмі вакцинованих свиней гомологічний |
||||||
вірус |
не |
розмножувався. У |
|
випадку |
виникнення |
|
захворювання |
проводять |
поголовну вакцинацію свиней. |
Розробка й випробовування інактивованих вакцин для профілактики ГС продовжуються.
Література: 1
1.Калініна О.С. Панікар І.,І Скибіцький В.Г. Ветеринарна вірусологія.
К.,1994 «Вища освіта», 431 с.
2.Кингсбери Д. У. Орто- и парамиксовирусы и их репликация. В кн.: Вирусология. В 3-х томах / Под ред. Б. Филдс, Д. Найпа. -
М.: Мир, 1989. -1.2. - С. 446-486.
3.Львов Д. К. Грипп А: эпидемию можно предупредить// Животноводство России. -2005. - № 9. - С. 6-8.
4.Львов Д. К. Популяционные взаимодействия в биологической системе: вирус грипп! А— дикие и домашние животные—
человек: причины |
и |
последствия |
проникновения |
ий |
территорию России |
высокопатогенного |
вирусаA/H5N1 // |
|
|
ЖМЭИ. — 2006. — № 3. — С, 96-100. |
|
|
5.Львов Д. Н., Джаркенов А. Ф., Аристова В. А. и др. Изоляция вирусов Дхори (Orthomyxovl ridae, Thogotovirus) и Крымской-
Конго геморрагической лихорадки (Bunyaviridae, Niiirovi rus) от зайца (Lepus europaeus) в среднем поясе дельты Волги, Астраханская область, 2001 // Вопр. вирусол. - 2004. - Т. 47. -
С. 32-36.
6.Chen К, DengG., еt al. The evolution of H5N1 influenza viruses in ducks in southern China// Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - 2004. - Vol. 101. - P. 10452--10457.
7.Clerk J., Fuller F., Bishop D. Tick-borne viruses structurally similar
lo orthomyxoviruses // Virology. - 1983. - Vol. 127. - P. 205 219. 8.
8.. DeJons M, D„ Htln T, T, Avian Inlluenna A (H3N1)// J. Clin. Virol 1006, Vol 13
9.Guan Y, Poon L. L., Cheung С Y. et al. H5N1 influenza: a protean pandemic tlireitl Acad. Sci. USA. - 2004. -Vol. 101. - P. 8156-8161.
0.Lee J.-W. Avian influenza: assessing the pandemic threat // WHO/CDC. 2003
1-62.
11.Li K. S., Guan Y, Wang J. et al. Genesis of a highly pathogenic and potentially pan influenza virus in eastern Asia // Nature. — 2004. — Vol. 430. — P. 209213,
Питання для самоконтролю:
1. Морфолгія ортоміксовірусів.
2.Репродукція ортоміксовірусів..
3.Гемаглютинін та нейрамінідаза, їх значення для
вірусів грипу.
4.Молекулярно генетична діагностика грипу.
ЛЕКЦІЯ 17.
Тема лекції : КАЛІЦИВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ ТВАРИН
АНОТАЦІЯ. Викладено сучасні дані щодо систематики та біології каліцивірусів, охарактеризовані кіліцивірусні інфекції тварин, описані методи лабораторної їх діагностики.
План
1.Біологічні властивості каліцивірусів..
2.Везикуляраї екзантема свиней.
3.Геморагічна хвороба кролів.
4 Вірус ринотрахеїту котів.
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
Родина каліцивірусів ( F. CALICIVIRIDAE) включає ряд збудників поширених хвороб тварин, зокрема вірус везикулярної екзантеми свиней, вірус каліцивірусної інфекції великої рогатої худоби, вірус геморагічної хвороби кролів, вірус каліцивірусної інфекції котів та. Каліцивірусиін причетні також до патології людини, вони є збудниками гастроентеритів у дітей.
Назва родини походить від слова Caleх – чаша.
МОРФОЛОГІЯ |
ТА |
ХІМІЧНИЙ |
СКЛАД. Віріони |
|
||||
сферичні |
діаметром 30 |
– |
39 нм. |
Капсида збудована |
за |
|||
кубічною |
(ікосаедр) |
симетрією |
з 32 |
чашоподібних |
|
|||
капсомерів. При електронній мікроскопії вірусу шипоподібні |
||||||||
поверхневі структури створюють картину, яка нагадує „зірку |
|
|||||||
Давида”. Рибонуклопротеїди. Містять |
три |
структурних |
||||||
поліпептиди : 60-70, 15 – 19 та 10-15 кД. Геном |
|
|||||||
представлений |
одноланцюговою |
РНК |
з |
функцією |
||||
інформативної. |
Плавуча |
щільність |
віріонів |
у хлористому |
цезії 1,33 – 1,39 кД.
РЕПРОДУКЦІЯ. Каліцивіруси проникають у чутливі клітини шляхом рецепторного ендоцитозу. Синтез вірус специфічних компонентів та формування віріонів і вихід їх з клітин відбувається так же як і у пікорнавірусів, геном яких
також |
представлений |
одноланцюговою |
плюс. -РНКУ |
||||||
цитоплазмі |
уражених |
|
клітин |
|
нерідко |
спостерігають |
|||
скупчення віріонів у вигляді кристалоподібних структур. |
|||||||||
ВЕЗИКУЛЯРНОЇ ЕКЗАНТЕМИ СВИНЕЙ (ВЕС). |
|||||||||
ВЕС – гостра |
висококонтагійна |
хвороба |
свиней. |
||||||
Характеризується |
ознаками |
лихоманки |
та |
утворенням |
|||||
везикул на п'ятачку, язиці, слизових рота і нижніх кінцівок. |
|||||||||
Вважають ,що збудник циркулює у популяціях морських |
|||||||||
ссавців, звідки з кормом і заноситься на |
свиноферми. |
||||||||
Зараження відбувається переважно аліментарним шляхом. |
|||||||||
Спочатку піднімається загальна температура і з'являються |
|||||||||
первинні |
афти, |
пізніше |
– вторинні. |
Первинні |
ураження |
||||
мають |
вигляд |
блідих, наповнених |
прозорою |
рідиною, |
везикул, діаметром 5 – 30 нм. При незначному натискування вони лопають і на їх місці виникають болючі і кровоточиві ерозії. Тканини морди та язика набрякають. Спостерігається інтенсивне слиновиділення. Пізніше з'являються подібні ураження на підошвах, поміж ратицями, на шкірі вінчика. Клініка нагадує ящур. Як правило, має місце ускладнення секундарними інфекціями. У залежності від перебігу хвороба триває від кількох діб до 2 – 3 тижнів і частіше завершується видужанням тварин.
Збудник був відкритий у1952 р. (Медін, Траум, 1973 р.). Характеризується антигенним поліморфізмомнині відомо 13 його серотипів. Відносно стійкий до фізикохімічних факторів довкілля: при 600С інактивується лише за 60 хв., при 640С – за 30 хв., у 1%-ному розчині пептону при
кімнатній температурі зберігає вірулентність до6 тижнів, у шматочках м'яса при 70С – до 4-х тижнів. Для знезараження контамінованих вірусом об'єктів найбільш активним виявився 2%-ний розчин NaOH.
Вірус характеризується виразними гемаглютинуючими властивостями – склеює еритроцити крові вівці, кроля, морської свинки, хом'яка, пацюка, свині та людини.
Збудник інтенсивно репродукується у первинних та перещеплюваних культурах клітин, отриманих з епітелію нирок ембріонів свині, накопичуючись у високих титрах (107
–109 ТЦД/см3, та обумовлюючи чіткий ЦПЕ.
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТНИКА. У зв'язку з
однотипністю |
клінічних |
ознак |
при везикулярній |
хворобі |
|
свиней, ящурі |
та |
везикулярному |
стоматиті |
прийнято |
|
здійснювати |
диференційну |
діагностику. Запропоновані |
|||
діагностичні набори, як |
правило, містять |
усі необхідні |
компоненти. Найкращим матеріалом для дослідження є свіжо відібрані афти з вмістимим. За допомогою ІФА, РСК чи інших серологічних реакцій виявляють збудника(його антигенів). Виділення вірусів проводять на відповідних клітинних культурах. Ізоляти ідентифікують за допомогою РН, електронної мікроскопії. Останнім часом розроблені та впроваджені молекулярно-генетичні методи їх виявлення, зокрема ПЛР.
Остаточну |
диференційну |
діагностику |
здійснюють |
|||
шляхом |
ретельного |
аналізу |
клініко |
епізоотологічних |
||
показників та результатів лабораторного дослідження. |
|
|||||
ІМУНІТЕТ. |
Імунітет типоспецифічний. Тварини, |
що |
||||
перехворіли |
|
в |
результаті |
спонтанного |
, зараження |
несприйнятливі лише до гомологічного типу(штаму) вірусу протягом шести місяців. Колостральний імунітет триває до трьох тижнів. Засоби специфічної профілактики знаходяться у стадії розробки. Перспективи вакцинопрофілактики сумнівні, вважається раціональним знищення хворих тварин та проведення сурових загальних протиепізоотичних заходів.
ГЕМОРАГІЧНА ХВОРОБА КРОЛІВ
Геморагічна хвороба кролів (ГХК) – висококонтагійна інфекція заячих . Характеризується віремією, некротичним ураженням печінки, летальністю до 90%.
Інкубаційний |
період 48 |
– 72 |
год.,зрідка до 120 год. |
|
||
Звичайно „здорові” кролі після судомних рухів гинуть. У |
|
|||||
окремих тварин |
спостерігають |
пригнічення, відсутність |
|
|||
апетиту, за 1 – 2 години до загибелі– кров”янисті витіки з |
|
|||||
носової порожнини. Встановлено, що за 30 – 32 г. до загибелі |
|
|||||
у кролів |
підвищується |
температура . |
тілаМожливий |
і |
||
безсимптомний перебіг. На розтині виявляють таке: легені |
|
|||||
переповнені |
кров,”ю сірувато-рожевого |
відтінку |
з |
|||
поодинокими |
чи |
множинними |
крововиливами; слизова |
|
органів дихання геморагічно запалена; печінка переповнена кров”ю, збільшена та рихла, звичайно світло-коричневого кольору, щільної консистенції; нирки збільшені у кілька разів ; у шлунково-кишковому трактіознаки катарального чи катарально-геморагічного запалення.
ЗБУДНИК. За морфологією та хімічним складом є
типовим |
|
каліцивірусом. Антигенна |
|
варіабельність |
та |
||||||
спорідненість вивчені недостатньо. Відомо лише , що окремі |
|
||||||||||
його штами антигенно споріднені з збудником„синдрому |
|
||||||||||
європейських |
зайців”, |
та |
методом |
гібридизації доведена |
|||||||
певна гомологія його геному і парвовірусів свиней та гусей. |
|
||||||||||
Культивують його переважно на кролях. Окремі штами |
|
||||||||||
вдається |
адаптувати |
до |
клітинних культур, отриманих з |
|
|||||||
тканин кроля. Вірус аглютинує еритроцити крові людини(0). |
|
||||||||||
ЛАБОРАТОРНА |
|
ДІАГНОСТИКА. |
В |
лабораторію |
|
||||||
необхідно доставляти свіжі трупи кролів, або ж патологічний |
|
||||||||||
матеріал |
(шматочки |
|
внутрішніх |
органів, обов”язково |
|
||||||
печінку,лімфатичні вузли), відібраний не пізніше3-х годин |
|
||||||||||
після загибелі тварини. Для виявлення вірусних антигенів та |
|
||||||||||
специфічних антитіл запропоновано ряд діагностикумів на |
|||||||||||
основі ІФА. З метою ретроспективної діагностики крам ІФА |
|
||||||||||
використовують |
також |
РЗГА |
та |
. РТЗКДіагностуючи |
|
||||||
геморагічну хворобу кролів, слід від диференціювати її від |
|
||||||||||
пастерельозу, |
сальмонельозу, |
колібактеріозу, |
віспи, |
|
|||||||
мікоплазмозу, еймеріозу, отруєнь, сонячних ударів тощо. |
|
||||||||||
ІМУНІТЕТ. |
Розроблені |
тканинні |
|
та |
культуральні |
||||||
інактивовані |
вакцини. |
У |
Росії (ВНДІВВІМ) розроблено |
|
|||||||
інактивовану |
|
гідроокисалюмінійову |
|
формолвакцину. |
|||||||
Вакцина |
після |
однократного |
введення |
у |
0,5дозісм3 |
|
кроликам 1,5 місячного віку забезпечує несприйнятливість протягом року. Препарат застосовують для профілактики хвороби у благополучних та неблагополучних господарствах
і населених пунктах.В Україні використовується вакцина, що створює імунітет на 6 місяців.
ВІРУСНИЙ РИНОТРАХЕЇТ КОТІВ. |
|
|
|
|
|||||||
Хвороба |
|
розповсюджена. |
Характеризується |
|
|||||||
лихоманкою, ринітом, кон'юнктивітом, бронхітом, трахеїтом |
|
||||||||||
та, інколи, пневмонією. |
На |
слизових |
|
оболонках |
язика, |
|
|||||
піднебіння, |
ніздрів |
часто |
|
спостерігаються |
.виразки |
||||||
Летальність |
сягає 30%, а |
в разі |
виникнення |
секундарних |
|
||||||
інфекцій – понад 80%.. Перебіг хвороби триває близько7-9 |
|
||||||||||
діб. У дорослих тварин перебіг частіше хронічний або ж |
|
||||||||||
латентний. Носійство вірусу може продовжуватись кілька |
|
||||||||||
років. З метою специфічної профілактики використовують |
|
||||||||||
живі та інактивовані вакцини. |
|
|
|
|
|
|
|
||||
ЗБУДНИК вперше виділив та описав у1957 р. Фостьєр |
|
||||||||||
(США). Антигенна |
структура |
та |
антигенні зв'язки його |
|
|||||||
вивчені |
недостатньо. Виділені |
у |
різних |
регіонах |
штами |
|
|||||
виявились близькоспорідненими. |
|
|
|
|
|
|
|
||||
Вірус |
репродукується |
|
у |
|
клітинних |
,культурах |
|||||
отриманих епітелію нирок кошенят. Титр його сягає106 – |
|
||||||||||
108 ТЦД50/ см3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА хвороби базується |
|
||||||||||
на постановці ПЛР, |
біологічної проби на молодих котенятах, |
|
|||||||||
дослідженні мазків-відбитків з уражених слизових у РІФ. . з |
|
||||||||||
метою |
ідентифікації |
ізоляту |
та |
|
для |
ретроспективної |
|||||
діагностики хвороби використовують РН. |
|
|
|
|
|
||||||
ІМУНІТЕТ. Кішки, |
що |
перехворіли, залишаються |
|
||||||||
несприйнятливими до хвороби протягом6 місяців. З метою |
|
||||||||||
специфічної |
|
профілактики |
|
хвороби |
|
за |
рубежем |
||||
використовують живі та ін активовані вакцини. |
|
|
|
Література: 1.Калиніна О.С., Панікар І.І.. Скибіцький В.Г. Ветеринарна вірусологія. К., 1994. «Вища освіта», 431 с.
2.Панікар .І І., Скибіцький В. Г., Калініна О. С. Практикум з ветеринарної вірусології. – Суми: Козацький вал, 1997. – 236 с.
3Скибіцький В.Г., Ташута С.Г. Ветеринарна вірусологія. Посібник (КД), 2003.
4..Скибіцький В.Г., Панікар І.І., Ткаченко О.А. і ін .
Практикум з ветеринарної вірусології . К., «Вища освіта». 2005. – 208 с.
5. В.Н. Сюрин, Н. В. Фомина. Частная ветеринарная вирусология: Справочная книга. – Москва.: Колос, 1979. – 472 6.В.Н. Сюрин, Р.В. Белоусова, Н. В. Фомина. Диагностика вирусных болезней животных: Справочник. – Москва.: Агропромиздат, 1991. – 528 с.
Вегке Т., Golding В., Jiang X. et al. Phylogenetic analysis of the Caliciviruses // J. Med. Virol. — 1997. - Vol.
52.- No. 4. - P. 419-424.
6.Chen R., Neill J. D., Estes M. K., Prasad B. V. V. X-ray structure of a native calicivims: structural insights into antigenic diversity and host specificity // Proc. Natl. Acad. Sci. — 2006. — Vol. 103.
ЩNo. 21.-P. 8048-8053.
7.Gotz H., Ekdahl K., Lindback J. et al. Clinical spectrum and transmission characteristics of infection with Norwalk-like virus: findings from a large community outbreak in Sweden // Clin. In feci. Dis. - 2001. - Vol. 33. - No. 5. - P. 622-628.
8.Jiang X, Wang M., Wang K., Estes M. K. Sequence and genomic organization of Norwalk virus // Virology. - 1993. -Vol. 195. -No. 1. -
P.51-61.
9.Koopmans M. K., Green K. Y., Ando T. et al. Family Caliciviridae. In: Vims Taxonomy. Eight Report of the International Committee on Taxonomy of Viruses / C. M. Fauquet, M. A. Mayo, J. Manilolf, U. Desselberger, L. A. Ball (eds.). - Elsevier Academic Press, 2005. -
P.843-851.
10.Le GuyaderF., Loisy F., AtmarR. L. et al. Norwalk virus-speciiic binding lo oyster digoslivc I issues // Emerg. Infect. Dis. - 2006. -
Vol. 12. - No. 6. - P. 931 936.
11. Le GuyaderF., NeilF. H., Estes M. K. ct al. Doleclion ami inwilysis ol'a small round slnicliiivd virus strain in oysters implicated in an outbreak pf acute gastroenteritis // Appl. Environ, Microbiol. 1996. - Vol. 62. - No. II. P. 1272.
Питання для самоконтролю:
1.Морфолгія каліцивірусів.
2.Репродукція каліцивірусів в клітині.
3.Діагностика ВЕС свиней.
ЛЕКЦІЯ 18.
Тема лекції : РОДИНА BUNYAVIRIDAE.
АНОТАЦІЯ. Викладено основні положення про родину буньявірусів, описані обумовлювані ними актуальні хвороби тварин та методи лабораторної діагностики їх.
|
|
План |
|
|
1. |
Класифікація |
та |
біологічні |
властивості |
буньявірусів. |
|
|
|
|
3. |
Вірус хвороби Найробі. |
|
|
|
4. |
Вірус хвороби Акобане. |
|
|
|
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ |
|
|
БУНЬЯВІРУСИ – представники |
родини |
буньявірусів |
(F. BUNYAVIRІDAE ) широко розповсюджені. |
|
|
Це велика група вірусів, що |
уражає |
хребетних, |
членистоногих і рослин. Їх назва "буньявіруси" зв'язана з місцевістю Буньямвера в Уганді, де вперше був ізольований
вірус із москітів. До складу |
родини входить |
більш300 |
|
вірусів, що |
передаються кровосисними членистоногими. |
||
Буньявіруси викликають захворювання у тварин і людини. |
|||
Так, віруси |
лихоманки долини |
Ріфт(флебовірус) і |
хвороби |
Найробі (найровірус) є етіологічними агентами гострих трансмісивних хвороб овець, кіз і ВРХ у Східній і Південній Африці. Віріони буньявірусів являють собою округлі чи плеоморфні частки діаметром 80-100 нм. Вони складаються з
нуклеокапсиду |
спіральної |
симетрії |
і |
ліпопротеїнової |
||||
оболонки, на поверхні якої маються виступи довжиною5-10 |
||||||||
нм. |
Нуклеокапсид |
представлений |
трьома |
спіральними |
||||
циркулярними нитками діаметром 2,0-2,5 нм і довжиною 0,2- |
||||||||
3,0 мкм. ММ віріонів 300-400 МД, плавуча щільність у CsCI |
||||||||
1,2 г/см3, коефіцієнт седиментації 350-500S. Віруси |
чуттєві |
|||||||
до ліпідних розчинників і детергентам. |
|
|
|
|||||
|
Геном складається з 3-х різних по розміру молекул1- |
|||||||
спіральної кільцевої |
РНК, |
що |
позначаються |
якL |
(2,2-4,9 |
|||
МД), |
М (1,0-2,3 |
МД) |
і S |
(0,28-0,8 МД). Кільцеві |
форми |