Лабор.діагност.вірус.хв

ПАТОГЕННІСТЬ. Інкубаційний період триває від1 до

42°С, супроводжується млявістю, відмовленням від корму, кон’юнктивітом, слизистим витіканням з носової порожнини, чханням і кашлем. В області п'ятачка утворяться кірки.

Дихання нагадує сопіння внаслідок набрякання слизистої оболонки носа і звуження повітропровідних шляхів. Хворі

суглоби. При гарних умовах утримання свиней хвороба

катаральними процесами в дихальних шляхах. Можливі випадки змішаної інфекції, коли поросята заражаються бактеріальними і вірусними агентами.

Виділення вірусу на . КЕВипробуваний матеріал інокулюють в алантоїсну чи амніотичну порожнини9-12- денних КЕ, які після зараження інкубують 48-72 годин, іноді

Питання для самоконтролю:

1. Морфолгія ортоміксовірусів.

2.Репродукція ортоміксовірусів..

3.Гемаглютинін та нейрамінідаза, їх значення для

вірусів грипу.

4.Молекулярно генетична діагностика грипу.

ЛЕКЦІЯ 17.

Тема лекції : КАЛІЦИВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ ТВАРИН

АНОТАЦІЯ. Викладено сучасні дані щодо систематики та біології каліцивірусів, охарактеризовані кіліцивірусні інфекції тварин, описані методи лабораторної їх діагностики.

План

1.Біологічні властивості каліцивірусів..

2.Везикуляраї екзантема свиней.

3.Геморагічна хвороба кролів.

4 Вірус ринотрахеїту котів.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Родина каліцивірусів ( F. CALICIVIRIDAE) включає ряд збудників поширених хвороб тварин, зокрема вірус везикулярної екзантеми свиней, вірус каліцивірусної інфекції великої рогатої худоби, вірус геморагічної хвороби кролів, вірус каліцивірусної інфекції котів та. Каліцивірусиін причетні також до патології людини, вони є збудниками гастроентеритів у дітей.

Назва родини походить від слова Caleх – чаша.

цезії 1,33 – 1,39 кД.

РЕПРОДУКЦІЯ. Каліцивіруси проникають у чутливі клітини шляхом рецепторного ендоцитозу. Синтез вірус специфічних компонентів та формування віріонів і вихід їх з клітин відбувається так же як і у пікорнавірусів, геном яких

везикул, діаметром 5 – 30 нм. При незначному натискування вони лопають і на їх місці виникають болючі і кровоточиві ерозії. Тканини морди та язика набрякають. Спостерігається інтенсивне слиновиділення. Пізніше з'являються подібні ураження на підошвах, поміж ратицями, на шкірі вінчика. Клініка нагадує ящур. Як правило, має місце ускладнення секундарними інфекціями. У залежності від перебігу хвороба триває від кількох діб до 2 – 3 тижнів і частіше завершується видужанням тварин.

Збудник був відкритий у1952 р. (Медін, Траум, 1973 р.). Характеризується антигенним поліморфізмомнині відомо 13 його серотипів. Відносно стійкий до фізикохімічних факторів довкілля: при 600С інактивується лише за 60 хв., при 640С – за 30 хв., у 1%-ному розчині пептону при

кімнатній температурі зберігає вірулентність до6 тижнів, у шматочках м'яса при 70С – до 4-х тижнів. Для знезараження контамінованих вірусом об'єктів найбільш активним виявився 2%-ний розчин NaOH.

Вірус характеризується виразними гемаглютинуючими властивостями – склеює еритроцити крові вівці, кроля, морської свинки, хом'яка, пацюка, свині та людини.

Збудник інтенсивно репродукується у первинних та перещеплюваних культурах клітин, отриманих з епітелію нирок ембріонів свині, накопичуючись у високих титрах (107

–109 ТЦД/см3, та обумовлюючи чіткий ЦПЕ.

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТНИКА. У зв'язку з

компоненти. Найкращим матеріалом для дослідження є свіжо відібрані афти з вмістимим. За допомогою ІФА, РСК чи інших серологічних реакцій виявляють збудника(його антигенів). Виділення вірусів проводять на відповідних клітинних культурах. Ізоляти ідентифікують за допомогою РН, електронної мікроскопії. Останнім часом розроблені та впроваджені молекулярно-генетичні методи їх виявлення, зокрема ПЛР.

несприйнятливі лише до гомологічного типу(штаму) вірусу протягом шести місяців. Колостральний імунітет триває до трьох тижнів. Засоби специфічної профілактики знаходяться у стадії розробки. Перспективи вакцинопрофілактики сумнівні, вважається раціональним знищення хворих тварин та проведення сурових загальних протиепізоотичних заходів.

ГЕМОРАГІЧНА ХВОРОБА КРОЛІВ

Геморагічна хвороба кролів (ГХК) – висококонтагійна інфекція заячих . Характеризується віремією, некротичним ураженням печінки, летальністю до 90%.

органів дихання геморагічно запалена; печінка переповнена кров”ю, збільшена та рихла, звичайно світло-коричневого кольору, щільної консистенції; нирки збільшені у кілька разів ; у шлунково-кишковому трактіознаки катарального чи катарально-геморагічного запалення.

ЗБУДНИК. За морфологією та хімічним складом є

кроликам 1,5 місячного віку забезпечує несприйнятливість протягом року. Препарат застосовують для профілактики хвороби у благополучних та неблагополучних господарствах

і населених пунктах.В Україні використовується вакцина, що створює імунітет на 6 місяців.

Література: 1.Калиніна О.С., Панікар І.І.. Скибіцький В.Г. Ветеринарна вірусологія. К., 1994. «Вища освіта», 431 с.

2.Панікар .І І., Скибіцький В. Г., Калініна О. С. Практикум з ветеринарної вірусології. – Суми: Козацький вал, 1997. – 236 с.

3Скибіцький В.Г., Ташута С.Г. Ветеринарна вірусологія. Посібник (КД), 2003.

4..Скибіцький В.Г., Панікар І.І., Ткаченко О.А. і ін .

Практикум з ветеринарної вірусології . К., «Вища освіта». 2005. – 208 с.

5. В.Н. Сюрин, Н. В. Фомина. Частная ветеринарная вирусология: Справочная книга. – Москва.: Колос, 1979. – 472 6.В.Н. Сюрин, Р.В. Белоусова, Н. В. Фомина. Диагностика вирусных болезней животных: Справочник. – Москва.: Агропромиздат, 1991. – 528 с.

Вегке Т., Golding В., Jiang X. et al. Phylogenetic analysis of the Caliciviruses // J. Med. Virol. — 1997. - Vol.

52.- No. 4. - P. 419-424.

6.Chen R., Neill J. D., Estes M. K., Prasad B. V. V. X-ray structure of a native calicivims: structural insights into antigenic diversity and host specificity // Proc. Natl. Acad. Sci. — 2006. — Vol. 103.

ЩNo. 21.-P. 8048-8053.

7.Gotz H., Ekdahl K., Lindback J. et al. Clinical spectrum and transmission characteristics of infection with Norwalk-like virus: findings from a large community outbreak in Sweden // Clin. In feci. Dis. - 2001. - Vol. 33. - No. 5. - P. 622-628.

8.Jiang X, Wang M., Wang K., Estes M. K. Sequence and genomic organization of Norwalk virus // Virology. - 1993. -Vol. 195. -No. 1. -

P.51-61.

9.Koopmans M. K., Green K. Y., Ando T. et al. Family Caliciviridae. In: Vims Taxonomy. Eight Report of the International Committee on Taxonomy of Viruses / C. M. Fauquet, M. A. Mayo, J. Manilolf, U. Desselberger, L. A. Ball (eds.). - Elsevier Academic Press, 2005. -

P.843-851.

10.Le GuyaderF., Loisy F., AtmarR. L. et al. Norwalk virus-speciiic binding lo oyster digoslivc I issues // Emerg. Infect. Dis. - 2006. -

Vol. 12. - No. 6. - P. 931 936.

11. Le GuyaderF., NeilF. H., Estes M. K. ct al. Doleclion ami inwilysis ol'a small round slnicliiivd virus strain in oysters implicated in an outbreak pf acute gastroenteritis // Appl. Environ, Microbiol. 1996. - Vol. 62. - No. II. P. 1272.

Питання для самоконтролю:

1.Морфолгія каліцивірусів.

2.Репродукція каліцивірусів в клітині.

3.Діагностика ВЕС свиней.

ЛЕКЦІЯ 18.

Тема лекції : РОДИНА BUNYAVIRIDAE.

АНОТАЦІЯ. Викладено основні положення про родину буньявірусів, описані обумовлювані ними актуальні хвороби тварин та методи лабораторної діагностики їх.

членистоногих і рослин. Їх назва "буньявіруси" зв'язана з місцевістю Буньямвера в Уганді, де вперше був ізольований

Найробі (найровірус) є етіологічними агентами гострих трансмісивних хвороб овець, кіз і ВРХ у Східній і Південній Африці. Віріони буньявірусів являють собою округлі чи плеоморфні частки діаметром 80-100 нм. Вони складаються з